Покупки в інтернеті: чому українські поштові компанії інвестують в швидкість доставки посилок

24 червня 2019, 08:54
Автор: Артем Ільїн

Українські поштові компанії інвестують в прискорення доставки посилок. Як це пов’язано з розвитком інтернет-торгівлі, і чи готові українці платити за доставку день в день

Українці щороку збільшують кількість отриманих та відправлених посилок. Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат) у 2018 році обсяг послуг в сфері поштової та кур'єрської діяльності збільшився на 23% до 7,55 млрд гривень. 27% послуг отримало населення, 66% - підприємства.

Відео дня

Одним з найважливіших рушіїв цього процесу, як і в усьому світі, є розвиток електронної комерції. Українці все частіше замовляють товари через вітчизняні та іноземні інтернет-сайти. Але разом із зростанням кількості, на звичному рівні мають залишатись якість, швидкість та надійність доставки. Тому компанії-гравці поштового ринку почали інвестувати в розвиток та автоматизацію сортувальних терміналів та інших об'єктів своєї інфраструктури.

НВ Бізнес дізнавався навіщо це потрібно, хто вже зробив крок у майбутнє та чи цікавий наш ринок глобальнім гравцям.

Сортувальний центр Укрпошта (Фото: facebook Укрпошта)
Сортувальний центр Укрпошта / Фото: facebook Укрпошта

Ключові гравці

За даними Української асоціації дірект-маркетингу у 2016 року найбільшим гравцем поштового ринку (відправлення до 30 кг) стала компанія «Нова Пошта», яка займала 52% ринку. За нею з 34% опинилась державна Укрпошта. Найближчим з переслідувачів виявилася група компаній Міст Експрес, у якої майже 4,5%. Всі інші гравці разом виконували менше 9% поштових послуг.

За даними НВ Бізнес, в 2018 році два найбільші гравці залишилися незмінними. Але «Нова Пошта» посилила позиції. В травні минулого року в колонці для НВ Бізнес генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський оцінював частку Нова Пошта в 60−70%, а своєї компанії лише в 20%.

Представники «Нова Пошта» лише підтверджують своє лідерство на ринку експрес-доставки, не називаючи конкретної частки. За 2018 рік компанія доставила 174 млн посилок — на 20% більше, ніж в 2017-му. Й надалі не планує зменшувати оберти. Цього року «Нова Пошта» пішла в села, відкривши там вже більше 800 відділень. Власники компанії побачили потенціал в цьому напрямку. «В селах ми відкриваємо відділення разом з місцевими партнерами. І одразу бачимо позитивну динаміку — кількість посилок зростає в рази», — розповідає В’ячеслав Климов, співвласник «Нова Пошта». Загальна кількість відділень компанії станом на сьогодні - більше 3500.

У державній «Укрпошті», в якої майже 11 тис. відділень, зробили акцент на міжнародній доставці. «У 2018 р компанія обробила 34,4 млн міжнародних імпортних та експортних відправлень, що майже на 45% більше, ніж в 2017 р.», — розповідає НВ Бізнес перший заступник генерального директора «Укрпошти» Олександр Перцовський. У внутрішніх посилках, за словами топ-менеджера, компанія також збільшує обсяги — плюс 22,1% у 1 кв. 2019 року в порівнянні до 1 кв. 2018 року.

На жаль більшість з інших приватних старожилів ринку не відповіли на запити НВ Бізнес. Проте в них з’явився амбітний конкурент — компанія Justin. Вона є частиною групи Fozzy, яка управляє такими торгівельними мережами, як «Сільпо», «Фора», Fozzy та ін.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Доставку з популярних інтернет магазинів ми запустили в жовтні 2018 року. Доставку між відділеннями ми запустили лише 1,5 місяці тому», — розповідає НВ Бізнес СЕО Justin Юрій Авдиш. За його словами компанія вже вийшла на етап масштабування бізнесу і до кінця року буде мати 900−1000 відділень різного формату. «Наша амбіція на найближчі 2−3 роки — 30−35 млн посилок на рік, що складе близько 10% ринку», — розповів Юрій Авдиш.

Власники Нова Пошта Володимир Поперешнюк і В'ячеслав Климов особисто контролюють роботу нового терміналу (Фото: Артем Ільїн / НВ)
Власники Нова Пошта Володимир Поперешнюк і В'ячеслав Климов особисто контролюють роботу нового терміналу / Фото: Артем Ільїн / НВ

Що штовхає вперед цей ринок?

В Justin називають три найголовніші вимоги від клієнтів до поштових компаній:

  • · швидкість;
  • · гарантія доставки вчасно і без пошкоджень;
  • · ціна.

Але далеко не всім українцям потрібна доставка день у день. «Дослідження логістичного ринку (наприклад, від компанії ГФК Україна) показують, що більшість клієнтів готові чекати доставку 2−3 дні. Звісно, все залежить від товарної категорії, від клієнтського сегменту. Частина товарів, особливо ті, які купуються емоційно, краще доставити клієнту якомога швидше, і ми до цього готові», — розповідає Юрій Авдиш.

При цьому люди в США, Китаї та Європі готові переплачувати за швидку доставку. В Україні поки що ціна важливіша за швидкість

За словами Григорія Щепаника, засновника Спільноти української логістики, головним драйвером сегменту експрес-доставки посилок в всьому світі є інтернет. «Розвиток електронної торгівлі в принципі змінює процеси доставки товарів покупцям. В останні роки відбувається постійне зростання попиту на доставку „день у день“. При цьому люди в США, Китаї та Європі готові переплачувати за швидку доставку. В Україні поки що ціна важливіша за швидкість, але ситуація змінюється», — впевнений Щепаник.

Нормою швидкості доставки всередині країни вже стали 1−2 дні, а для найбільш віддалених населених пунктів — ще плюс 1−2 дні.

Кількість відправлень в Україні щороку зростає на 20% і більше, тому постає питання не лише транспортування посилок між містами, але й швидкості обробки кореспонденції та зменшення людського чинника. Тому поштові компанії мають інвестувати в розвиток складів та сортувальних терміналів.

Без втручання людини

«Нова Пошта» першою серед українських поштових операторів почала масштабне оновлення сортувальних терміналів. Минулого року вони відкрили першу чергу Київського інноваційного терміналу за 15 млн євро, а в травні цього року — схожий термінал у Хмельницькому, за 10 млн євро.

Такі інвестиції - ознака зростаючого ринку, тому що будувати сортувальний термінал без збільшення кількості посилок немає сенсу. Малі обсяги не дозволяють швидко консолідувати збірне відвантаження з терміналу — машини будуть або довго чекати, або їздити напівпорожніми.

На відкритті Хмельницького інноваційного терміналу в травні цього року в розмові з журналістом НВ Бізнес співвласник «Нова Пошта» Володимир Поперешнюк розповів, що в компанії було два варіанти, як саме відправляти вантажні автомобілі з нового терміналу у Хмельницькому: неповні за чітким графіком або чекати повного завантаження і лише тоді відправляти. «В мені ведуть боротьбу бізнесмен і логіст, коли я думаю про це», — пожартував Поперешнюк.

«Наразі ми відправляємо вантажівки чітко за графіком і максимально заповненими», — уточнили в прес-службі «Нова Пошта» в червні.

Для більш ефективної роботи розподільчого складу потрібно оптимізувати бізнес-процеси, тобто прибрати всі зайві дії та інші втрати. Далі потрібно впровадити автоматизовану систему управління складом (Warehouse Management System, WMS), конвеєри, спеціалізовану складську техніку. «Загальносвітовий тренд — це повна автоматизація та роботизація складів, а в подальшому й всього логістичного ланцюга», — впевнений Григорій Щепаник.

Саме за таким принципом працюють нові термінали «Нова Пошта». Більшість вантажів, які потрапляють на об'єкти в Києві та Хмельницькому, сортуються автоматично без взаємодії з людиною. Тут є і спеціальні сканери, і конвеєри, які зі швидкістю 14 км/год переміщують посилки. Працівники терміналу вручну обробляють лише нестандартні відправлення. Від входу до виходу посилка має знаходитись в середині терміналу не довше 2 хвилин. В найближчі 5 років в НП планують відкрити ще 5 подібних терміналів.

Також хоче автоматизувати процеси й Укрпошта. «Сьогодні в нас 35 сортувальних центрів, повністю ручних, неавтоматизованих. Скоріш за все, потрібно буде створити 7 або 8 нових автоматизованих центрів», — сказав у травні керівник «Укрпошти» Ігор Смілянський.

Його заступник Олександр Перцовський в коментарі НВ Бізнес уточнює, що розраховані за проектом інвестиції складають десятки мільйонів євро на 5 років. «Фінансування буде комбіноване — за рахунок інфраструктурних міжнародних партнерів та частково власних коштів компанії. Проект оцінюється партнерами як суто комерційний із прийнятним періодом окупності і ризиками», — каже Перцовський.

Автоматизований сортувальний термінал Нова Пошта у Хмельницькому (Фото: Артем Ільїн / НВ)
Автоматизований сортувальний термінал Нова Пошта у Хмельницькому / Фото: Артем Ільїн / НВ

Потреба в нових розподільчих терміналах існує, але мало хто готовий інвестувати в будівництво, термін окупності якого перевищує 5 років. Саме тому, навіть такі великі гравці, як «Нова Пошта», в майбутньому планують будувати нові РЦ в партнерстві з регіональними девелоперами. Тобто забудовники інвестують в приміщення, а поштовий оператор — в обладнання. Але й в такому випадку вартість техніки та технологій може перевищувати 50% від загальних інвестицій в сортувальний термінал.

Якби ми минулого року не запустили Київський термінал, то просто не змогли б обробити таку кількість посилок


Збільшення масштабу діяльності та автоматизація здешевлюють витрати, особливо враховуючи зростання зарплат на ринку праці в Україні. Але найголовніше, що створення нових розподільчих центрів дозволяє забезпечити попит. «Якби ми минулого року не запустили Київський термінал, то просто не змогли б обробити таку кількість посилок, яка в нас є цього року», — каже Олександр Бульба, директор «Нова Пошта».

Хто прийде в Україну

Українці у своїй масі не звикли доплачувати за швидкість. Але прошарок таких клієнтів потроху збільшується. І поштові компанії шукають можливість задовільнити їхні потреби.

Так, «Укрпошта» та «Нова Пошта» вже експериментували з доставкою дронами. Але наразі відмовилися від цієї ідеї.

Проте «Нова Пошта» все ж вивчає варіанти надшвидкої доставки у великих містах та між ними. В компанії вже тестували поштові авіаційні маршрути в середині України.

В Justin також планують запустити швидку доставку між містами-мільйонниками за 6−7 годин. «Це лише питання логістики та транспорту, перебудови внутрішніх та магістральних маршрутів», — впевнений Юрій Авдиш.

Складський мезонін (Фото: rblogistics)
Складський мезонін / Фото: rblogistics

Але є ще один лафхак з радикального прискорення міжнародних доставлень — перенести склади виробників в Україну. Саме зростання інтернет-продажів призводить до того, що міжнародні виробники різноманітних товарів все частіше замислюються про створення локальних складів. Зазвичай вони обирають партнерів серед місцевих операторів логістичних та складських послуг, які надають послугу fulfillment. Це комплекс операції з моменту оформлення замовлення покупцем в інтернет-магазині до моменту отримання ним свого товару.

«Ми вже працюємо в такому форматі з виробниками одягу, електроніки та інших товарів, які мають власний інтернет-магазин, але не мають власних складів в Україні», — розповідає НВ Бізнес Руслан Переверзєв, директор з контрактної логістики в ZAMMLER GROUP. Він уточнює, що в такому випадку логістичні оператори є одним з ланцюгів процесу, а саме у них зберігається продукція та формуються замовлення клієнтів для відправлення. Безпосередньо доставку замовнику виконують кур'єрскі оператори, такі як Нова Пошта або Міст Експресс.

«Співпраця із fulfillment-складом логістичного оператора для виробника якогось товару виправдана, коли він отримує не менше 50 замовлень на добу. І кількість таких клієнтів нашого складу зростає, тому що все більше українців купують в інтернеті», — розповідає Переверзєв. Він нагадує, що логістичним компаніям теж доводиться інвестувати в швидкість обробки. Такі склади відрізняються від сортувальних терміналів, але обсяги інвестицій в них співставні. Наприклад, на відміну від звичайних складів, тут встановлюють спеціальне обладнання — мезонін — з великою кількістю комірок, які мають власні адресні коди для автоматизованої обробки замовлення, швидшого пошуку товару, комплектації, та оперативного відвантаження. «Для наших клієнтів доставку інтернет замовлень по київському регіону ми робимо по 2 відправлення на день, таким чином покупці мають можливість отримати замовлений товар день у день», — пояснює топ-менеджер групи логістичних компаній.

Те, що українські поштові та логістичні компанії активізували інвестиції в розвиток могло б бути свідченням потенційної цікавості України глобальним гравцям інтернет-торгівлі. Таким як Amazon або Alibaba. Але, нажаль, через досить складне вітчизняне законодавство та зношену транспортну інфраструктуру, їм більш цікаві країни Східної Європи.

«На жаль Україна поки що не готова взяти на себе функцію транзитної держави [для товарів, що їдуть з Азії в Європу — ред.], всупереч ідеальному географічному розташуванню для цього. Тому чекаємо на вірні рішення уряду», — так Григорій Щепаник резюмує перспективи інтеграції України в глобальні логістичні ланцюжки.

Тому більш вирогідно, що буде збільшуватися кількість світових брендів, які відкриватимуть в Україні склади з власним товаром. І це спростить інтернет-купівлю одягу або гаджетів українцями, яким не доведеться чекати поки замовлення приїде, наприклад, з Китаю. Бо воно буде лежати на складі в Україні. І місцеві поштові оператори зможуть його доставити за 1−2 дні.

Показати ще новини
Радіо NV
X