Володимир Юхимець: "У нас тільки електрики і сантехніки не мають автоматизованих робочих місць"

12 квітня 2018, 11:00
Новини компаній
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
 Володимир Олексійович Юхимець, доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу інформаційно-комп'ютерних технологій Національного інституту фтизіатрії і пульмонології

Володимир Олексійович Юхимець, доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу інформаційно-комп'ютерних технологій Національного інституту фтизіатрії і пульмонології

Державна установа "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України "(НІФП) - одна з перших державних науково-лікувальних установ, що впровадили у свою роботу медичну інформаційну систему (МІС). Вибір лікарів припав на програмний комплекс EMCiMEД від компанії "АЛТ Україна". Володимир Олексійович Юхимець, доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу інформаційно-комп'ютерних технологій, розповів, як впровадження позначилося на загальному рівні автоматизації роботи Інституту, з якими труднощами довелося зіштовхнутися у процесі впровадження МІС і навіщо українській охороні здоров'я інформаційні системи.

- Як давно почалася співпраця Національного інституту фтизіатрії і пульмонології з компанією «АЛТ Україна»?

Уперше про існування МІС ЕМСіМЕД ми дізналися у 2012 році, коли представники "АЛТ Україна" вперше приїхали в Інститут з демонстрацією цієї системи. Тоді ми більше обмінювалися інформацією, намагаючись знайти точки дотику.

Повноцінна співпраця почалася у другій половині 2013 року, коли Інституту було виділено необхідний бюджет, за результатами конкурсних торгів підписано договір на впровадження системи, яке тривало більше ныж два роки і завершилося підписанням акту приймання МІС у промислову експлуатацію.

Вперше ж думка про необхідність автоматизувати роботу клініки Інституту була оприлюднена мною ще у 2008 році: як завідувач відділу ІКТ, я виступив на засіданні Вченої ради з доповіддю «Електронна лікарня», в якій узагальнив наявний на той момент закордонний досвід. У 2010 році я виступив з аналогічною доповіддю на З'їзді фтизіатрів і пульмонологів України, викликавши великий інтерес до теми. Тому до моменту початку впровадження у нас уже було розуміння, що необхідно впроваджувати і який вигляд має бути у кінцевого продукту. Досить швидко розпочати впровадження нам дало можливість і те, що у нас уже була мінімально необхідна мережева інфраструктура. Важливо й те, що директор Інституту, академік Юрій Іванович Фещенко з самого початку був зацікавлений у реалізації проекту.

- Чи розглядали Ви інші подібні системи?

Звичайно, розглядали. Перш за все, ми цікавилися білоруською системою, дуже гарною. Але виникла низка проблем: нам не потрібна система, доступна лише російською та білоруською мовами, а локалізація її на українську мову зайняла б надто багато часу. Крім того, ефективна сервісна підтримка викликала запитання.

Ми дуже серйозно поставилися до підготовки технічних умов тендерної документації, грунтуючись на досвіді багатьох країн світу. Серед умов ми вказали, що програма повинна бути розроблена в Україні, працювати державною мовою, відповідати українським нормативним документам і законам, розробник повинен мати досвід її впровадження в лікувальних установах країни. І це були не наші забаганки.

У МОЗ є досвід впровадження так званого реєстру хворих на туберкульоз, на основі бразильського програмного продукту. Його переклад і адаптація зайняли дуже багато часу, якого у нас не було.

У той час в Україні нашим високим вимогам відповідали лише два програмні продукти, але розробник одного з них не зацікавився оголошеним тендером. Тож вибір у нас був зовсім невеликий.

Але вже сьогодні я нараховую на ринку щонайменше вісім подібних систем різного рівня функціональності.

- Медична інформаційна система - це модульна розробка. Які модулі впроваджувалися в НІФП і як їх відбирали?

З самого початку ми вирішили, що впровадження МІС в інституті може бути тільки комплексним. І не помилилися. Поставивши за мету "все або нічого", ми змогли повністю автоматизувати роботу клініку інституту.

Поетапне впровадження модулів такого ефекту б не дало, оскільки різниця у швидкості проникнення ІТ-технологій в різні підрозділи могла нівелювати весь процес автоматизації клініки загалом.

На останньому етапі впровадження ми також інтегрували в МІС більшу частину високотехнологічного медичного обладнання, яке є у розпорядженні інститут. Комп'ютерний томограф, електронний мікроскоп, цифрові рентгенапарати, спірографи, лабораторне обладнання - все це працює в межах єдиної МІС. Тобто, впроваджуючи МІС, ми вийшли на 4-й етап автоматизації установи - інтеграцію. Більш того, все нове обладнання, коли з'явиться така можливість, буде купуватися з урахуванням необхідності інтеграції з нашою системою.

- Наскільки складно впровадження МІС в українському державному медичному закладі?

Я б не сказав, що це було просто, але і непереборних труднощів не виникло. Створивши робочу групу з найбільш професійно підготовлених лікарів і зацікавлених співробітників, ми почали їх навчання. До слова, саме від них і надійшло більшість пропозицій щодо вдосконалення системи.

Узагалі ж, протягом періоду впровадження від нас надійшло понад 200 зауважень і пропозицій, які дали змогу розробникам серйозно видозмінити програмний продукт.

Так, за нашою пропозицією був кардинально перероблений модуль управління персоналом. Спочатку це було лише управління правами доступу до системи, сьогодні ж це - повноцінний кадровий модуль, який можна використовувати як самостійний продукт.

Завдяки нашим пропозиціям з'явився модуль EМCiMEД Scientific, що розширило можливості і функціонал системи. Адже її спочатку розробляли тільки для лікувальних установ, але не для наукових.

- Як впровадження інформаційної системи позначилося на рівні комп'ютеризації Інституту?

До впровадження МІС у нас уже була внутрішня мережа з пропускною спроможністю магістралі 1 Гбіт/сек, приблизно 130 автоматизованих робочих місць, переважно наукових співробітників, серверна, внутрішня база знань, власний WEB-сайт, корпоративний поштовий сервер, проте автоматизація переважно стосувалася наукової діяльності Інституту, клініка практично не була автоматизована. На момент початку впровадження МІС ми вже фактично пройшли другий етап автоматизації установи і були на початку третього. Через це нам було не так складно автоматизувати роботу клініки, адже модернізувати простіше, ніж створювати щось "з нуля".

Після завершення впровадження EMCiMEД число автоматизованих робочих місць в Інституті зросло до 350. У клініці автоматизовано робочі місця всього старшого і середнього медичного персоналу. АРМи наукових співробітників також підключені до системи, вони пройшла навчання, але працюють у ній менше.

Зміни торкнулися і внутрішньої інфраструктури: створили нову серверну, модернізували комутаційні вузли, додатково проклали до 30 кілометрів кабелів до нових робочих місць і точок підключення медичної техніки. Вважаю, ми досягли оптимального кількості охоплених автоматизацією робочих місць, у нас тільки електрики і сантехніки їх не мають, але їм і не треба.

- Які найбільш явні плюси від впровадження МІС Ви можете назвати?

Перш за все, це - електронна медична документація, з'явилася можливість нормально її читати. Медичну документацію, яка була до цього, здебільшого читати було складно, що таке "лікарський почерк" - усім відомо. До того ж лікарі часто самі вирішували, що вписати у друкарський бланк, через що інформація могла бути неповною.

Відповідно, і медична документація, яка йде від нас із пацієнтами, теж стала на порядок кращою.

Далі, зберігання інформації в оцифрованому вигляді. Після впровадження МІС доступ до архіву вкрай спростився. Раніше це було досить архаїчним процесом: на запит - пошук у "паперовому" архіві, спроби привести знайдене до читабельного вигляду тощо. Зараз усе разом займає всього кілька хвилин, включаючи навіть роздруківку копії.

Взаємозв'язок між лабораторіями та клінічними відділеннями також став кращим: всі аналізи надсилаються анонімно, зі штрих-кодом, результати надходять оперативно, бігати за аналізами не потрібно. У консультативній поліклініці взагалі дійшли висновку, що амбулаторна карта в роздрукованому вигляді вже не потрібна. Велику цінність становить і електронний архів медичних зображень, що відповідає міжнародному стандарту DICOM.

Впроваджена в Інституті МІС дає можливість з оптимізмом сприймати розпочату в країні медичну реформу, у будь-якому разі я не бачу істотних проблем з її підключенням у недалекому майбутньому до центрального компоненту eHealth.

Це - ключові моменти на сьогодні, хоча говорити ще можна багато про що.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X