«Не треба ганяти тарганів з кутка в куток». Інтерв'ю з міністром інфраструктури Криклієм про концесії, карантин і саботаж в Укрзалізниці
Міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв'ю Радіо НВ звинуватив колишнього в.о. голови Укрзалізниці Желька Марчека в відвертому саботажі, розповів про роботу відомства в умовах карантину та анонсував підписання договорів про концесію портів Ольвія та Херсон.
Про роботу Міністерства інфраструктури в умовах карантину
Працюємо в посиленому режимі, але з меншою кількістю людей, які перебувають безпосередньо в офісі. Ми багато людей перевели на дистанційну роботу, щоби не наражати їх на небезпеку. Плюс не у всіх є власний транспорт і через це у них є проблеми з логістикою. Саме тому працівники переведені на дистанційний режим, але це якраз час добре підготуватися до тих речей, які ми плануємо здійснювати швидко і активно після карантину.
Як працює Укрпошта
Компанія працює у стабільному режимі. Ми доставляємо пенсії, всі соціальні виплати. Більше того, прийняли рішення, щоби була можливість написати дистанційно заяву і отримувати пенсію не на картку, а щоб поштар міг доставляти. Це також дуже важливо зараз, бо не всі банківські установи працюють. Є проблеми з логістикою в маленьких селах та містах. Саме тому Укрпошта і листоноші можуть цю проблему вирішити… Всі листоноші мають засоби індивідуального захисту, тут ніяких проблем немає… Захворілих на COVID-19 в Укрпошті наразі немає.
Про пошук нового голови Укрзалізниці
Вже прийняте відповідне рішення про звільнення Желька Марчека (наглядова рада Укрзалізниці 2 квітня відсторонила Марчека, тимчасово призначеного Кабміном в.о. голови УЗ, від керівництва компанією. — ред.). Маємо його отримати та розглянути на уряді. Чого від нього очікували? Важкий період і треба приймати важливі швидкі рішення, не зволікати з ними, тому що операційно компанія має бути захищеною, ми маємо досягати стабільних фінансових результатів і позбавлятися від радянського минулого. Цього не побачили… Наприклад, ціна на оренду вагонів, яку надає Укрзалізниця, і та, яку надає приватний сектор, різниться настільки, що фактично у нас зараз понад 15 тисяч напіввагонів просто простоюють біля паркану, бо їх ніхто не замовляє. Це завдає великих збитків Укрзалізниці, і це питання до управлінського рішення. Також не змінилася ситуація з певними корупційними проявами, на які і раніше також були скарги. Не було звільнено ряд людей, які дискредитували роботу компанії. Ми постійно отримували від ринку інформацію стосовно того, що вони генерували суцільний негатив. Їх не звільнили і для цього нічого не зробили. Крім цього, в Укрзалізниці велика кількість непрофільних активів, таких як санаторії, офісні та спортивні центри, готельні комплекси тощо. Все це ніяк не відноситься до профільної діяльності компанії. Ми піднімали питання ще спільно з наглядовою радою, коли була зустріч, що необхідно терміново це все готувати до продажу, зробити оцінки і продавати. Орієнтовно цей перелік може вивільнити від 8 до 12 млрд гривень, за рахунок яких можна буде покращувати рухомий склад, те, що є профільною діяльністю. Цього не зроблено зовсім. Управління рухомим парком, контроль, автоматизація — не зроблено, не завершені ці процеси. І багато інших дрібних питань. Зауважень дуже-дуже багато, тому краще рішення, яке наразі могло бути — це пана Марчека просто звільнити.
Що завадило йому зробити ті кроки, на які ми очікували? Я гадаю, що це, по-перше, небажання, по-друге, напевно, якась інша мета переслідувалася… Йому ніхто не заважав, і наглядова рада його у правильних речах точно підтримала б, але він йшов навіть наперекір рішенням наглядової ради, яка фактично є над членами правління. Ті рішення, які вони приймали, він не ухвалював і робив зовсім навпаки, тобто якийсь відвертий саботаж. Хто стояв за цим саботажем, з якою метою — нехай компетентні органи займаються. Можу сказати, що ми два місяці часу витратили і отримали чималу шкоду для підприємства, що, звісно, погано. Зараз треба буде в посиленому режимі наздоганяти той втрачений час.
Наразі наглядова рада когось має призначити виконувачем обов’язків (за даними агентства Інтерфакс-Україна, наглядова рада підтримала кандидатуру Івана Юрика, який є членом правління УЗ з червня 2019 року. — ред.). В подальшому будуть проводити конкурс, але після карантину. Таке рішення прийнято і щодо Укрзалізниці, і щодо Адміністрації морських портів. Відтермінували проведення конкурсів на очільників у зв’язку з карантином, бо зараз є певні труднощі у спілкуванні. Зрозуміло, що можна дистанційно, але не всі зможуть приїхати, поки що незрозуміло, наскільки карантин затягнеться.
Про повернення українців з-за кордону
Раніше спеціальними нерегулярними рейсами ми приблизно 100 тисяч громадян вивезли. Там проводилися перевірки — і термоскринінг, і швидкі тести в залежності від того, чи знаходилася в зоні ризику країна, з якої виїжджали. Останній рейс (Доха-Київ) було проведено з першою обсервацією. Люди летіли з Балі (Індонезія) через Доху (Катар) до Києва. Там були певні труднощі, тому що люди ще не були готові, бо це була перша обсервація, вони були піонерами. Люди морально були ще не готові, але я особисто приїжджав до них у готель Козацький, спілкувався, роз’яснював, пояснював. З розумінням поставилися. На той випадок зробили виняток — головний санлікар дозволив їм на п’ятий день покинути готель після того, як провели ПЛР-тести, які підтвердили, що серед них не було захворілих на COVID-19, всі були з негативним результатом. Зараз вони на самоізоляції. Якщо порушать, то будуть теж оштрафовані.
Наразі ми готуємо новий покращений алгоритм. Він більш комплексний. Задіяно багато служб. Дуже сильно задіяні обласні державні адміністрації та Київська міська державна адміністрація, які мають відповідати за розміщення, обсервацію громадян, які будуть їхати до їхных регіонів після прибуття в Україну. Також є взаємодія з поліцією, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством закордонних справ, Міністерством регіонального розвитку. Ми готували попередньо на 12−13 квітня рейси з Праги та зі Стокгольму. Поки що не підтвердилося. Можливо, буде трошки зсунення у графіку, тому подивимося. Рейси мав здійснювати оператор Join UP! з компанією SkyUp, але для нас неважливо, яка українська авіакомпанія буде здійснювати, усі мають однакові можливості.
Перевага авіасполучення в тому, що ми, по-перше, можемо здійснювати дієвий контроль тих, хто влітає у повітряні ворота України (у даному разі аеропорт Бориспіль), тому що кращий контроль і організація всього цього процесу, зокрема доставка до місця обсервації. Квитки люди купують за власний кошт… Вартість залежить від напрямку. Авіаквитки доволі доступні. Якщо говорити про Європу, то це приблизно $200 на більшість напрямків. І треба розуміти, що літак у той бік летить порожнім, тому фактично громадяни сплачують за місце два рази. Держава компенсувати не може, бо якщо ми будемо таку кількість рейсів компенсувати (а наразі це 12−14 тисяч громадян, які через систему МЗС Друг зареєструвалися), це будуть чималі витрати для бюджету, особливо для більш віддалених куточків світу.
За новим алгоритмом люди будуть на обсервації 14 днів. Постанова уряду, яка вчора була прийнята, передбачає, що будуть пропонуватися якісь безкоштовні базові умови по обсервації. Якщо громадянин хоче більш комфортних умов, в кращому готелі розміститися (чотирьохзірковому чи тризірковому), то він тоді доплачує певну різницю. Але там взагалі не захмарна ціна. Наприклад, в «Конгрес-готелі Пуща» за два тижні вийде близько 200 євро. Це ціна дуже доступна. Готелі йшли назустріч і з розумінням поставились.
Про будівництво доріг
Не плануються зміни до бюджету, не передбачено зменшення Великого будівництва ані в нашій частині, ані в частині Міністерства регіонального розвитку. Тому дороги ми будуємо, будуємо так само стрімко. Вже на понад 40% об'єктів (це 150 об'єктів) розпочато будівництво.
Більше того, було погоджено на уряді нещодавно розміщення облігацій, кредитування Укравтодору на суму 19,3 млрд гривень (Кабмін 1 квітня затвердив умови залучення Укравтодором кредитних коштів. — ред.). Це якраз додаткове фінансування на будівництво доріг.
Про кримінальну справу проти держсекретаря Мінінфраструктури Андрія Галущака
Про це треба у СБУ запитувати, вони ж займаються розслідуванням цієї ситуації. Ми, звісно, будемо реагувати, якщо це підтвердиться. Обов’язково буду приймати необхідне управлінське рішення…
Ця новина була неочікуваною з точки зору того, що зараз взагалі дуже цікавий період. Останні два тижні просто унікальна ситуація. Мене дуже активно медійно атакують різними фейками, вигадують якихось коханок у наглядовій раді Укрзалізниці, хоча в УЗ в наглядовій раді повна гендерна нерівність, там виключно чоловіки. І багато інших ситуацій. Я знаю чітко замовників, знаю, кому я незручний, тому що ми прийшли щось змінювати… Це ще один додатковий такий епізод, яким намагаються завдати репутаційної шкоди. Ну нічого, ми вистоїмо… Я знаю, хто це робить. Це певні бізнес-групи, зараз не буду називати… Ситуацію з Галущаком я не пов’язую з бізнес-групами жодним чином. Ця ситуація точно окрема. Але вона дуже цікаво співпала.
Про передачу портів у концесії
У нас вже в травні буде підписання концесійних договорів щодо двох портів — Ольвія та Херсон. Нагадаю, що це перші два пілотні проєкти. По одному інвестиція буде 300 млн гривень, по другому — 3,4 млрд гривень. Це взагалі буде рекордна пряма інвестиція у портову галузь однією компанією за одним договором. Протягом п’яти років вони мають здійснити цю інвестицію. І взагалі це дуже потужний сигнал, що великі компанії з міжнародним ім'ям заходять до нас на ринок, це сигнал для інших. Не дивлячись на карантин, до нас постійно звертаються інші великі портові оператори, великі міжнародні компанії, що їм сподобався досвід катарської компанії QTerminals (вона виграла конкурс на концесію морського порту Ольвія. — ред.). Вони теж тепер дивляться активно на Україну, бо всі розуміють, що карантин і криза — це тимчасово. Всі дивляться в майбутнє.
Все просто. Беремо 100 найбільших портів світу, 94 з них або приватизовані, або в концесії. Не треба «перевигадувати велосипед». Ми маємо теж йти цим шляхом, а не «ганяти тарганів з кутка в куток», як я це називаю… Якщо подивитися, той неефективний державний управлінець, той крадій, той захищає інтереси якоїсь бізнес-групи, той корупцією займається… Бізнес цього всього позбавлений. Бізнес сам в себе не краде, він менш бюрократизований, більш маневрений, має інші можливості для маркетингу, для залучення інвестицій і зовсім по-іншому до цього підходить. Тому ми будемо давати можливість більше прямих інвестицій заводити на ринок України як у портові, так і не тільки в портові галузі.
