На прокурора САП, який двічі закривав справу Роттердам+, чекає службова перевірка — Венедіктова

29 січня 2021, 14:53

Глава Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова заявила, що стосовно прокурора САП Віталія Пономаренка, який двічі закривав справу Роттердам+, проведуть службову перевірку.

Глава Офісу генерального прокурора Ірина Венедіктова заявила, що ухвалила рішення провести службову перевірку прокурора САП Віталія Пономаренка, який двічі закривав справу Роттердам+. Про це Венедіктова написала у своєму Facebook.

Відео дня

«Незважаючи на масу правових протиріч в діях детективів НАБУ та прокурорів САП, я прийняла рішення про проведення ґрунтовної, абсолютно прозорої службової перевірки професійної діяльності прокурора САП Пономаренка В.П.», — написала Венедіктова.

Вона пообіцяла забезпечити «справедливе дослідження всіх без винятку обставин», пов’язаних з розслідуванням справи і забезпеченням процесуального керівництва. За словами Венедиктової, детективам НАБУ буде запропоновано звернутися до Генеральної інспекції Офісу генпрокурора з усіма необхідними документами, які обґрунтовують їх позицію в цьому питанні.

Генпрокурор нагадала, що 21 січня 2021 прокурор САП Пономаренко В.П. своєю постановою вже вдруге закрив справу Роттердам+ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

«25 січня 2021 адвокати потерпілої сторони, а саме Нікопольського заводу феросплавів, за участю детективів НАБУ Самойленко М.В. і Романюк М.О. звернулися із заявою в ВАКС про відвід прокурора Пономаренка В.П. Вже інша суддя ВАКС Михайленко В.В. відмовила в задоволенні цієї заяви», — зазначила Венедіктова.

Також вона наголосила, що кримінальний процес — це низка «справедливих і однозначних» процесуальних дій, які «часто призводять до позбавлення волі». Венедіктова підкреслила, що рішення прокурора повинні ґрунтуватися на неспростовних доказах, які законно зібрані у справі.

«Діям прокурора САП Пономаренка В.П. суд надав оцінку двічі. І не Печерський районний або Окружний адміністративний, про рішення яких так часто люблять сперечатися, а ВАКС, той самий ВАКС, рішення якого не прийнято критично оцінювати, хоча це поняття і не вписується в рамки правової дискусії», — написала глава Офісу генпрокурора.

Також вона додала, що генпрокурор «не має і не буде працювати суддею апеляційної палати ВАКС» у питанні відведення прокурора в тій чи іншій справі «вже після того, як компетентний суд відповідні заяви розглянув».

«Справа, що встигла стати скандальною, відома як Роттердам+, була зареєстрована в ЄРДР 24.03.2017 року, а сьогодні за вікном — 2021 рік. Я закликаю всіх без винятку учасників процесу — пояснити аудиторії причину, на підставі якої, власне, у вашому розпорядженні залишилося 0 або 1, або 2, або скільки днів? Тих самих днів, необхідних для ефективного розслідування», — зазначила Венедіктова.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

На її думку, у цьому випадку саме проблема пов’язана з процесуальними строками, є ключовою. Також Венедіктова заявила, що не дозволить перетворити Офіс генпрокурора «на джерело всіх бід».

Нагадаємо, що 27 січня НАБУ закликало Венедіктову замінити старшого групи прокурорів у справі Роттердам+. Це сталося після того, як 25 січня САП відновила розслідування справи. Раніше, 12 січня, Шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що детективи НАБУ діяли законно і в межах повноважень при розрахунку і встановлення розміру збитків через введення формули Роттердам+. Збитки за весь період дії формули становлять 39 млрд грн.

У серпні 2020 року САП закрила справу Роттердам+ на підставі експертизи, яка нібито не виявила збитків. Наприкінці вересня Вищий антикорупційний суд відмовився відновлювати розслідування, але в жовтні змінив рішення і все ж таки відновив кримінальне провадження.

Роком раніше НАБУ повідомило про підозру шести особам, причетним до впровадження формули Роттердам+, про підозру в нанесенні споживачам електроенергії 18,87 млрд грн збитків. Йдеться про ексголову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Дмитра Вовка, ексчлена НКРЕКП Володимира Євдокимова, а також двох співробітників Нацкомісії і двох топменеджерів енергохолдингу ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

За даними слідства, представники ДТЕК натиснули на керівництво НКРЕКП, щоб воно включило в тариф на електроенергію, яку виробляли ТЕС цієї групи, витрати, яких насправді не було — на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україні з портів в Європі. У березні 2016 року НКРЕКП схвалила формулу Роттердам+. Це призвело до зростання вартості всієї електричної енергії. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й першої необхідності.

У ДТЕК заявляли, що вважають претензії НАБУ «безпідставними та необґрунтованими». Вовк назвав справу «розкрученою медійно-юридичною бульбашкою».

Редактор: Люба Балашова
Показати ще новини
Радіо NV
X