Зелена металургія: яким чином Green Deal можливий в Україні
Електрометалургійний завод «Інтерпайп Сталь» (місто Дніпро)
Питання зміни клімату починають все більше домінувати на порядку денному світових держав-лідерів. Безумовно, головною міжнародною подією першого півріччя цього року став кліматичний саміт, організований президентом США Джо Байденом, у якому взяли участь лідери 40 країн.
Ніяких документів під час саміту підписано не було, проте його мета в іншому — показати, що жодна країна не здатна впоратися з проблемою зміни клімату поодинці. А отже чергова Конференція сторін Паризької угоди (COP26), що відбудеться восени цього року у Глазго, виявиться продуктивною.
І хоча Україна не брала участь у квітневому саміті, країна не стоїть осторонь кліматичних питань. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів вже презентувало проект Другого національно визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької угоди, за яким планується зменшити викиди парникових газів на 65% до 2030 року у порівнянні з 1990 роком. Очікується, що його затвердять влітку, а згодом офіційного оголосять на COP26.
На практиці це означає екологічну модернізацію багатьох секторів української економіки, оскільки на реалізацію НВВ2 може знадобитися більше ніж 102 млрд євро. Неминуче й докорінне оновлення вітчизняної сталевої галузі.
За даними worldsteel, світова металургія дає 7−9% глобальних викидів СО2. Але це усереднений показник, який в деяких країнах може бути вищим, ніж в інших. В Україні майже 95% сталі виробляється за мартенівською та киснево-конверторною технологіями. При цьому і мартенівська, і доменна печі генерують великі об'єми парникових газів — 2500 та 2000 кг СО2 на 1 тонну сталі.
У Євросоюзі викиди металургійних підприємств значно менші — десь від 700 до 1300 кг СО2, але прийнятий у 2019 році план Green Deal передбачає повну кліматичну нейтральність Європи до 2050 року. Тобто металурги ЄС мають суттєво скоротити викиди в атмосферу, і вже переходять до конкретних дій у цьому напрямку. Як це стосуватиметься нашої країни?
«Green Deal для України — це невідворотний процес. Українській промисловості доведеться декарбонізуватися. Більш того, в Україні вже є успішні приклади виконання норм Green Deal», — впевнений Денис Морозов, перший заступник генерального директора промислової компанії Інтерпайп.
Це п’ять електрометалургійних підприємств, які були збудовані в Україні переважно в 2000-ні роки і які відповідають вимогам «зеленої металургії». Частина з них функціонує як самостійні промислові об'єкти, інші працюють в складі великих машинобудівних комплексів.
Мова йде про Електросталь (Курахово), Інтерпайп Сталь (Дніпро), Енергомашспецсталь (Краматорськ), Дніпроспецсталь (Запоріжжя) та АзовЕлектроСталь (Маріуполь).
Викиди вуглецю при використанні дугових електросталеплавильних печей — лише 150−250 кг на 1 тонну виробленої сталі. Тобто у 10 разів менше, ніж у мартенівського виробництва.
Одним з найяскравіших прикладів екологічної модернізації є саме Інтерпайп Сталь.
Це єдине сучасне металургійне підприємство, що було збудовано з нуля за роки незалежності України. В технологічному ланцюжку промислової компанії Інтерпайп воно замінило мартенівський цех, закритий в 2012 році. Завдяки цьому викиди СО2 зменшилися в 10 разів, а споживання природного газу скоротилося у 8 разів. Якщо мартенівський цех споживав приблизно 145 м³ газу на 1 тонну сталі, то нове обладнання — лише 18 м³.
Ця інвестиція разом із суміжними виробництвами коштувала більше ніж $1 млрд. Кошти вдалося залучити завдяки італійському експортно-кредитному агентству Sace.
Однією з основних умов агентства було дотримання жорстких європейських екологічних стандартів. Будівництво Інтерпайп Сталь було розділено на етапи, і кожний новий транш фінансування надавався лише після перевірки на екологічну відповідність.
Ключові вимоги були такі:
• Аудит впливу на навколишнє середовище;
• Відповідність викидів СО2 європейським нормам;
• Відсутність промислових стоків у водойми;
• Сучасна система пило- та газоочистки;
• Звукоізоляція виробництва.
Всі вони були виконані. А біля підприємства збудовано пост моніторингу атмосферного повітря, який передано на баланс муніципалітету.
За екологічними показниками Інтерпайп Сталь у Дніпрі відповідає аналогічному підприємству в італійському місті Удіне. Воно розташоване поблизу Венеції — туристичної перлини Італії. Цей завод не відлякує туристів і не забруднює атмосферу. Завдяки Green Deal до 2050 року в Європі з’явиться ще більше подібних підприємств.
Інвестори та промисловці вже довели можливість екологічної модернізації в Україні. Чи з’являться нові об'єкти «зеленої металургії» в нашій країні? Це залежить не лише від бізнесу, але й від держави, яка має розробити та впровадити реальні фінансові стимули декарбонізації металургії та промисловості в цілому.
