Тютюн на порядку денному. 5 головних тенденцій у галузі
depositphotos
Ринок тютюнових виробів лихоманить. Продажі сигарет знижуються через нелегальну продукцію, на частку якої припадає 9% ринку. І, судячи з усього, в найближчі роки ця частка лише зростатиме.
Місцевий і державний бюджети недоотримують мільярди гривень від роздрібного податку і ПДВ, які необхідні, зокрема, і для боротьби з Covid-19. У державних органів бракує можливості перевіряти, чи легально торгова точка торгує тютюновими виробами, і штрафувати власників «розкладок» на вулицях. Уряд запропонував створити Національного оператора на тютюновому ринку. Чому це може вирішити проблему галузі, яка щорічно перераховує до бюджетів різних рівнів майже 50 млрд грн.
Дорогі сигарети. Продажі тютюнових виробів скорочуються
За 9 місяців цього року обсяг легального ринку тютюнових виробів скоротився приблизно на 12%, до 30 млрд штук, оцінює ситуацію на ринку директор із зовнішніх зв’язків Філіп Морріс Україна Наталія Бондаренко. Значна частина цього скорочення — наслідок зростання тіньового ринку. Щорічно сигарети в Україні дорожчають на 5−7 гривень на пачці.
У рамках Угоди про асоціацію з країнами ЄС Україна взяла на себе зобов’язання до 2025 року збільшити акциз до 90 євро за 1 тис. сигарет. У 2017 році Верховна Рада затвердила план-графік підвищення акцизів до 2025 року, що автоматично позначається на споживачах. Майже 80% у вартості готової продукції займають податки та збори. Споживач витрачає чверть свого денного доходу на купівлю сигарет, говорить генеральний директор тютюнової компанії JTI Україна Пол Холловей. «Зростання акцизів призводить до зростання ціни. Коли сигарети стають занадто дорогими для споживача, попит на нелегальні цигарки також зростає. Виникає замкнуте коло: чим вище ціна на легальні сигарети, тим більше попит на нелегальні цигарки, тим більше пропозицій», — наголошує він.
Основною причиною зростання обсягів незаконної торгівлі сигаретами в 2016—2020 роках є те, що через різкі підвищення акцизного податку ціни на легальну продукцію зростають набагато швидше, ніж доходи споживачів, додає Наталія Бондаренко. «І, на жаль, ця тенденція пошириться і на тютюн для нагрівання», — наголошує вона.
Нелегальна продукція. Як зростає тіньовий ринок тютюну
За даними дослідження ринку незаконної торгівлі сигаретами Kantar TNS, сукупна частка нелегальної продукції в Україні в третьому кварталі 2020 року становила 9% від загального споживання. Це найвищий показник з 2013 року. Для порівняння, в 2016 році він становив 1%. За рік бюджет недоотримає щонайменше 5 млрд грн. податків.
«На нашу думку, наступного року рівень контрабанди зросте ще сильніше, виникне ціла нова категорія контрабандних товарів. Йдеться про тютюн для нагрівання — щодо нашої компанії, це HEETS для IQOS і Fiits для lil. Різке підвищення акцизу на цю продукцію — а в 2021 році він зросте на 320%, — призведе до стрибка цін», — розповідає Наталя Бондаренко. За оцінками компанії, наприклад, вартість пачки Heets в Україні стане в середньому на 40% вище, ніж у сусідніх Росії, Білорусі та Молдові. На одному незаконно переправленому через кордон коробі (200 блоків) контрабандисти зможуть заробляти від $540 (Росія) до $750 (Білорусь).
У правоохоронних органів бракує сил для боротьби з нелегальною продукцією. Автоматизовану систему контролю Track&Trace досі не впроваджено, а криміналізацію контрабанди підакцизними групами товарів не ухвалено.
Торгівля з-під поли. Скільки держава недоотримує від роздрібного податку і ПДВ
Продаж тютюнових виробів має приносити непогані доходи місцевим бюджетам. З 1 січня 2015 року в Україні діє новий податок — 5% збір при реалізації через роздрібні мережі алкогольних напоїв, палива та тютюнових виробів. Але платити погодилися не всі. Розрахунки Федерації роботодавців України, які були зроблені на основі даних Державної фіскальної служби України та Державної служби статистики, свідчать про те, що в 2015 році роздрібний акциз з тютюнових виробів сплачувався в 71% випадків, а в 2018 році — лише в 55%.
«Бюджет не отримує до 40% від запланованих надходжень. Ці кошти дуже б знадобилися для місцевих адміністрацій, наприклад, на систему охорони здоров’я, яку вони зараз фінансують», — запевняє керівник FMCG напрямку Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Христина Лініченко.
«Деякі роздрібні точки не платять 5% податок і продають тютюнові вироби дешевше, ніж у конкурентів. Для них — це можливість виграти конкурентну війну за рахунок держави», — додає директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександр Яворський. Правоохоронні органи не можуть впоратися з торгівлею з-під поли. В.о. голови Державної фіскальної служби Сергій Солодченко каже, що відомство насамперед займається пошуком великих партій нелегальної продукції. Аби боротися з торговцями на розкладках, у відомства бракує співробітників. Але фіскальна служба реагує на всі заяви про точки з продажу нелегальної продукції.
Також бюджет втрачає і від несплати ПДВ. «Це вже втрати державного бюджету, який в Україні є дефіцитним», — каже Христина Лініченко. Продаж сигарет за готівку — основна схема прикриття «скручування» ПДВ, вважають в ДФС. Виробники постачають сигарети до трьох основних каналів збуту, відтак вони розходяться за різними суб'єктами, де й відбувається «скручування» ПДВ.
Сумарно бюджет втрачає 15−17 млрд на рік, з яких 10 млрд грн — через несплату роздрібного податку і ПДВ, 5−7 млрд грн — через нелегальну торгівлю.
Влаштування ринку. Хто і як продає сигарети в Україні
В Україні діє змішана система дистрибуції тютюнових виробів. Чотири транснаціональні компанії — Philip Morris, British American Tobacco, JTI та «Імперіал Тобакко» контролюють понад 80% українського ринку. Трохи більше 10% належить двом українським компаніям — Львівській тютюновій фабрики та «Юнайтед Тобако». Приблизно 55% своєї продукції вони продають найбільшому дистриб’ютору — компанії «Тедіс-Україна», яка обслуговує понад 45 тис. торговх точок по всій країні.
Майже 30% товарів викуповують торгові мережі, як-от АТБ, корпорація Fozzy Group («Фора», «Сільпо», Fozzy C&C), Novus та ін. Решта 15% ринку припадає на оптові компанії — в Україні видано майже 115 ліцензій на торгівлю тютюновими виробами. «Коли в єдиного дистриб’ютора частка ринку була більшою, нелегальної продукції було менше. Простіше було відстежити, куди постачається товар», — каже керуючий партнер юридичної компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. Зараз через величезну кількість оптовиків складно зрозуміти, хто з них працює фіктивно.
Єдиний оператор. Що пропонує уряд
У вересні уряд підтримав проект розпорядження Кабінету Міністрів про створення «Національного оператора на ринку тютюнових виробів», який надаватиме логістично-інформаційні послуги для ринку і держави. Над документом працювали відразу два відомства — Міністерство економіки та Міністерство фінансів. Проблеми з недонадходженням коштів до бюджету, які й має вирішити національний оператор, обговорювали на нарадах в СБУ спільно з представниками інших контролюючих органів — МВС, АМКУ.
«Зараз Філіп Морріс оцінює можливі наслідки Постанови № 840 для нашого бізнесу. Ми розуміємо, що постанова є радше „рамковим“ документом, і регуляторних актів з деталями щодо його впровадження слід очікувати пізніше. Ми будемо стежити за цим процесом і вживати необхідних заходів відповідно до законодавства», — говорить Наталія Бондаренко.
Опитані експерти переконані, що новий оператор здатен поліпшити ситуацію на ринку.
У світі існує чимало моделей регулювання тютюнового ринку, розповів РБК-Україна глава Національної організації роздрібної торгівлі Микола Ганул. У деяких країнах, каже експерт, існують єдині оптові оператори (як приватні компанії, так і державні), створені з метою контролю ринку та наповнення бюджету.
«Впровадження на ринку Національного оператора підакцизних товарів може принести в бюджет понад 15 млрд грн за рахунок виведення з тіні роздрібного акцизу, ПДВ, ринку нелегальної торгівлі сигарет. Схожі моделі функціонування тютюнового ринку існують у багатьох країнах Європи та світу: Італії, Франції, Іспанії, Угорщині, Швеції, Японії, Бразилії», — цитує РБК-Україна економіста Валерія Клочка.
Після публікації, в редакцію НВ звернулись представники ТОВ «Компанія «Вірджинія» (ЄДРПОУ 41858842), з вимогою про спростування інформації оприлюдненої у статті, в тому числі у графіку щодо участі ТОВ «Компанія Вірджинія» у скрутці ПДВ.
Спірну інформацію та графік було видалено із сайту nv.ua.
