Попит на цифру. Інтерв'ю з експертом української ІТ-галузі Олександром Чубаєм

20 грудня 2021, 12:45
Новини компаній
SoftServe

SoftServe

Один із лідерів української ІТ-галузі - компанія SoftServe — уже багато років допомагає глобальному бізнесу подружитися з цифровими технологіями, створювати цифрові двійники, продуктові екосистеми та знаходити конкурентні переваги. Чи визначають технології успішний бізнес майбутнього?

Про ключові технологічні тренди, які визначатимуть світ найближчі роки та про секрети успішної цифрової трансформації бізнесу ми говорили із CTO SoftServe Олександром Чубаєм.

Відео дня

Олександр Чубай

CTO SoftServe

— Олександре, яким глобальним технологічним трендам слідував в 2021-му великий бізнес?

 — Цей рік був, як не дивно, дуже успішним для великого, глобального бізнесу. Цього року (на час написання статті) індикатор S&P500 має один з найвищих показників росту, особливо вражає ріст технологічних компаній. З одного боку, це зумовлено м’якою монетарною політикою багатьох центробанків світу, а також стимулюючою фіскальною політикою багатьох урядів.

Грубо кажучи, на ринку з’явилося дуже багато грошей, а з іншого боку — через те, що система була виведена з рівноваги, люди опинилися в більш ізольованих умовах та обставинах, це спричинило попит на цифрову взаємодію. Таке поєднання — величезний попит клієнтів та наявність трильйонів доларів в економіці - дало величезний поштовх процесу створення нових сервісів, поштовх модернізації цифрової інфраструктури та інновації.

SoftServe
Фото: SoftServe

Світ сьогодні живе у постійному пошуку конкурентної переваги і технології тут відіграють роль її активатора. Далі - в залежності від галузі, про яку ми говоримо — технологія може трансформуватися в різного роду застосування. Сьогодні в тренді - криптоекономіка, зокрема створення цифрової децентралізованої інфраструктури для наступного покоління інтернету (web 3), мультивсесвіт (metaverse), а також цифрові двійники (digital twins) в реальному секторі.

Крім того, в силі є і тренди, актуальні для минулих років — хмарні обчислення, технології штучного інтелекту тощо. Єдина відмінність — в 2021 процеси значно пришвидшилися і попит на створення і побудову цифрових платформ, сервісів і продуктів набагато перевищує пропозицію з боку ІТ-компаній. У зв’язку з цим, компанії з ІТ-індустрії (не тільки в Україні і в світі), активно зростають, проте не можуть задовольнити той попит, який є на ринку.

— Чи не призведе перегрітий ринок до надування бульбашки в технологічному секторі?

 — Дійсно, може бути ситуація бульбашки і багато хто говорить, що вона вже зараз є, зокрема на ринку фінансових активів (коли ріст в 30%-40% рік до року нікого не дивує). З іншого боку, завдяки діям попередніх 20−25 років, під час попередніх криз, у Федеральної резервної системи США та і європейських центробанків залишилася обмежена кількість інструментів: вони зажаті в певних межах, тому все, що можуть робити — рухатися так, як рухалися до того.

SoftServe
Фото: SoftServe

Слова про бульбашку вже перетворюються в реальність — достатньо подивитися на ріст вартості фінансових активів за останній час, також інфляція в США 6% і це найвища інфляція за останні 30 років, зростає розмір боргу до ВВП країни. Демографічні процеси, коли старших людей стає все більше, а молодих людей, які є рушіями економічної активності - все менше, теж не сприяють покращенню ситуації. Піднімати відсоткову ставку і вести більш сувору економічну політику — дуже ризиковано, адже американська економіка дуже закредитована, існує багато великих компаній (компанії зомбі), які можуть не витримати вищих процентних ставок і через суворі економічні обмеження багато людей може опинитися без засобів для існування.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Немає великого вибору і саме тому, можливо, як пишуть багато економістів, наступне десятиліття буде десятиліттям пришвидшеної інфляції, де вийти із складної ситуації вдасться за рахунок саме інфляції, що дозволить зменшити реальну вартість боргового навантаження. В цьому сценарії звичайно виграє боржник, і програє кредитор (наприклад власник довгострокових облігацій).

— Чи значить це, що ми спостерігаємо наразі ситуацію, подібну до ситуації перед «крахом доткомів»?

 — Дійсно, гроші йдуть за ідеями. І кількість грошей зараз зростає швидше, ніж кількість ідей. Вартість грошей, яка, по суті, визначається обліковою ставкою ФРС США близька до нуля. У минулому, коли вартість грошей була вищою, проекти, які мали нижчу, порівняно з вартістю грошей, проектну рентабельність, навіть не народжувалися. Проте тепер, коли вартість грошей — нуль, проект який має бодай невелику рентабельність, має право на життя, і якщо ще додати можливості по левереджінгу (запозиченню капіталу під нижчий ніж рентабельність відсоток) — ми можемо підняти доволі непоганий прибуток на внесений капітал.

З одного боку — це надування бульбашки. З іншого ми маємо позитивний ефект, адже зараз є можливість для більшої кількості спроб створити інновацію. Ця кількість спроб має перетворитися в якість, в проривні бізнес-ідеї та нові бізнес-моделі.

— Сьогодні цифрова трансформація — основа для конкурентної переваги бізнесу. Хто на сьогодні мігрує в діджитал в пошуках конкурентних переваг, а хто — вимушений діджиталізуватися через пандемію і обмеження?

— Обидва сценарії існують паралельно. Кожен з них має право на існування, адже основна потреба бізнесу — стати більш ефективними за рахунок технологій. Зазначу, що найбільше інновацій зосереджено у висококонкурентних доменах — в рітейлі, фінансах, зокрема в галузі користувацьких продуктів. Там, відповідно, бізнес більш інновативний за своєю природою (в пошуку нових каналів, моделей, способів взаємодії з клієнтом), ніж бізнес в більш традиційних галузях чи галузях з вищим рівнем регуляції. Наприклад, сфера охорони здоров’я більш зарегульована і, відповідно, ми бачимо тут менший рівень інновацій — старіші інтерфейси, інший рівень сервісу… Гадаю, якщо ми хочемо розвиватися, треба звертати увагу на ті домени, які мають високий рівень конкуренції - там можна знайти ті рішення та ідеї, які можна буде адаптувати в інших сферах бізнесу.

Повертаючись до вашого питання: обидва тренди існують паралельно, але галузі, які мають менший рівень конкуренції, цифровізуються швидше від безвиході, від зміни ситуації, ніж від необхідності наздогнати і перегнати конкурента.

— Як сталося, що така гнучка індустрія як ІТ, опинилася у ситуації, коли не може задовольнити попит на ІТ-рішення та відповідну експертизу?

 — Якщо подивитися на ІТ-ринок на макрорівні, можна побачити, що він двокомпонентний. Перший рівень — виробники технологій, другий рівень — споживачі технологій, тобто підприємства, які адаптують технологічні інновації для отримання економічної вигоди (конкурентної переваги, розвитку нових сегментів та послуг). Виробники технологій — це, наприклад, провайдери хмарних обчислень (Google, AWS, Microsoft), виробники чіпів тощо. Також в цій категорії виробників, але в іншій частині цього спектру — є такі компанії як Salesforce, Adobe, Workday тощо, які пропонують готові рішення, що автоматизують певні ділянки роботи підприємств (продаж, кадри, управління проектами і т.д.).

SoftServe
Фото: SoftServe

Відповідно, споживачі технологічних інновацій — це підприємства різних галузей. Якщо уявити собі цю спрощену макрорівневу модель, то побачимо, що виробники технологій можуть виробляти технології набагато швидше, ніж споживачі технологій адаптувати їх під власні потреби. У результаті цієї різниці в швидкостях, виникає незаповнений простір, свого роду, незадоволений попит з боку споживачів технології, який і є основою світового ринку цифрових, інженерних та ІТ послуг. «Ринковий пиріг» зростає швидше, ніж здатність гравців ринку його поїдати. Більшість послуг зав’язані на людей, які є носіями певної технологічної експертизи, необхідної для виробництва таких послуг — глобальний ринок саме тому не настільки еластичний, як попит.

Не секрет, що дисбаланс між попитом і пропозицією на розробку технологічних рішень був звичним станом речей на ІТ-ринку протягом останніх років. Незвичним був цей рік, адже дисбаланс виріс суттєво і набув незвичних масштабів: з одного боку пандемія загострила потребу в ефективних цифрових каналах взаємодії з клієнтами та віддаленої роботи, з іншого боку — на ринку з’явилася велика кількість грошей. Оскільки пропозиція вся базується на експертизі людей, тож не можна, грубо кажучи, додати 100 тисяч ІТ-інженерів за один рік до 200 тисяч вже існуючих в Україні технічних спеціалістів. А для цих додаткових 100 тисяч розробників є робота.

- Про попит: з чим до вас сьогодні йде бізнес, чого вимагає від вас?

—  Бізнес постійно шукає диференціації. Всі програми, всі проекти, в яких ми беремо участь, зосереджені навколо побудови певного роду цифрових досвідів, взаємодій і продуктів. Наприклад, у нас є такий сегмент як Software & High-Tech, де ми більше зорієнтовані на обслуговування топових технологічних компаній разом створюючи їхні цифрові продукти та платформи, які дають на ринок технологічну ліквідність для глобальних підприємств. В цьому випадку бізнес цікавиться нашою технологічною експертизою — чим глибше експертиза, тим цікавіша замовнику наша пропозиція.

Коли ж ми говоримо вже про підприємства, які використовують технології для конкурентної переваги, то ця категорія більше сконцентрована на кінцевих рішеннях. Тут ми конкуруємо з точки зору «будувати чи купувати». Коли йдеться про розвиток конкурентної переваги компанії, з точки зору диференціації, вибір очевидний — за «будувати», адже диференціацію не можна купити. Якщо її можна купити — це вже не диференціація.

— Великий бізнес рухається до побудови екосистем. Наскільки актуальним є цей тренд для бізнесу, з яким ви співпрацюєте?

—  Так, це один із класів інновацій, де компанії намагаються знайти додаткову синергію, об'єднуючись в екосистеми і відповідним чином отримувати цілісний ефект. Якщо говорити про майбутнє, то воно не лише в побудові бізнесових екосистем, але й в побудові певних віртуальних спільнот, які, через певний тип взаємодії, зможуть давати додатковий економічний ефект.

Один з трендів, який цікавий особисто мені - перехід до Web 3.0. Якщо перша генерація інтернету (до 2000-х років), це споживання контенту з настільного комп’ютера, а друга генерація (теперішній час) — контент в кількох формах, створений самими користувачами на централізованих платформах, то третя генерація сфокусована навколо децентралізації інтернету. Це відносно новий тренд, але, якщо подивитися на рівень інновацій в ньому, то побачимо величезний потенціал для подальшої еволюції бізнесу і суспільства загалом.

SoftServe
Фото: SoftServe

Зараз, я би сказав, ми перебуваємо в першій хвилині першої серії першого сезону цього багаторічного серіалу. Одна з проблем, яку цей тренд вирішує - координація поведінки і обміну цінностями великої кількості людей (та організацій) за відсутності посередника, який забезпечує довіру між учасниками взаємодії. Якщо простіше, це боротьба з монополією: монополією держави на гроші, банків на фінансові послуги, соціальних платформ на монетизацію користувацького контенту і т.д. Основа Web 3.0 як групи технологій — технологія блокчейн і суміжних технологій, які вже мають кілька успішних реалізацій. З точки зору побудови екосистем і уможливлення децентралізованої координації їх учасників, щоб вони отримували економічну вигоду, це можливо.

Децентралізовані автономні організації (Decentralized Autonomous Organizations), побудовані на принципах криптоекономіки та теорії ігор дозволяють уможливити автономне управління організацією, яка може бути екосистемою, таким чином, щоб усі учасники набували економічної вигоди в залежності від величини власного «внеску». Домовленості в рамках такої екосистеми будуть автоматично виконуватися децентралізованим алгоритмом, який неможливо підкупити чи підробити. Це, можливо, одна з основних інновацій найближчого десятиліття як для комерційних організацій, так і для громадських організацій, для політичних партій і т.д.

SoftServe
Фото: SoftServe

Якщо подивитися ще далі, це може еволюціонувати в нові форми суспільної взаємодії, шляхом створенням віртуальних спільнот, які об'єднані однією місією чи інтересом, мають окрему економічну систему у формі своєї грошової одиниці, а також децентралізовану форму управління, при якій правила і керування автоматично виконуються алгоритмами на основі децентралізованих розумних-контрактів, при чому межі таких спільнот можуть охоплювати учасників з багатьох країн, що робить ці спільноти аналогом віртуальних країн. Саме це може суттєво змінити світ, в якому ми живемо.

Зараз індустрія перебуває лише на етапі побудови інфраструктури: формується інфраструктура, яка допомагає різним блокчейнам взаємодіяти між собою, з’являються нові способи отримання консенсусу в децентралізованих екосистемах, тощо. І хоча ми все ще на етапі побудови інфраструктури, уже з’являються приклади, де ми йдемо трішки далі - наприклад, галузь децентралізованих фінансів (DeFi) чи токенізації цифрових та фізичних активів (NFT). Особливо за цей рік тут з’явилися десятки мільярдів доларів. Це та інновація, яка може розвиватися далі, проте часова перспектива тут вимірюється десятиліттями.

SoftServe
Фото: SoftServe

Ми будемо бачити поступове проникнення цих ідей в бізнес, в голови людей, що пришвидшуватиме їх адаптацію. До речі, швидкість адаптації зростає і криптотехнології швидше адаптуються, ніж свого часу інтернет — незважаючи на скептиків, цей процес іде, і що саме цікаво, молоде покоління є основним рушієм, як з точки зору адаптації, так і з точки зору створення інновативних рішень в цій сфері. Цікаво, що центробанки деяких країн активно працюють на створенням своєї цифрової грошової одиниці (central bank digital currency) з додатковими програмованими властивостями, які відсутні в традиційних грошах, а отже можемо очікувати більше інновацій в цій галузі загалом.

— В 2020—2021 роках визначальним, певно, можна назвати тренд переходу бізнесу на віддалену роботу. Наскільки у бізнесу зберігся запит на такі рішення?

— Віддалена робота не визначає ринок. Ми як компанія, яка тривалий час використовувала рішення для віддаленої роботи, органічно увійшли в нову реальність, коли ринок праці був виведений з рівноваги. Зважаючи на те, що ми працюємо переважно із західними замовниками, для нас звична ситуація, коли засоби розробки знаходяться в одному регіоні, а споживання сервісів — в іншому.

Варто поглянути з іншого боку. Віддалена робота залишиться, адже і люди звикли і бізнес зрозумів, що так функціонувати можливо. Тут є навіть свої економічні вигоди: можна покладатися на глобальний талант, не обмежуючись місцевістю, де ви знаходитесь — якість таланту є більшим визначником майбутньої вигоди, ніж його близькість.

Тривалий час компанії мали певні фізичні межі, проте сьогодні вони поступово розмиваються, організації стають більше віртуальними, більш лояльними до віддаленої роботи, проте, мені здається, відчуття приналежності до компанії в працівника набагато знижується. Як куріння, яке вбиває, крапля за краплею, непомітно з точки зору одного дня, але стовідсотково з перспективи одного життя, так і віддалена робота, поступово, крапля за краплею, зменшує відчуття приналежності людини до компанії - процес невидимий в щоденній перспективі, стає очевидним вже за рік.

SoftServe
Фото: SoftServe

Крім того, на цю людину полюють компанії з усього світу через тренд на глобальний пошук талантів. Зменшення відчуття приналежності та глобальний попит на таланти призводить до «Великого Переходу» людей з компанії до компанію. Це спричиняє підвищення уваги бізнесу до тих сегментів, які безпосередньо опікуються працівниками, надають їм сервіси. Сьогодні бізнес намагається вирішити питання яким чином підняти рівень приналежності працівника до компанії і яким чином технологія може допомогти це зробити. Бізнес розуміє: якщо нічого не робити, він програватиме боротьбу за талант.

Ще один момент в цьому контексті, в контексті віддаленої роботи — це кібербезпека. Через роботу віддалено увага до кібербезпеки зростає ще більше. Компанії набагато більше інвестують в кібербезпеку.

— Які цифрові запити у галузей, з якими співпрацює SoftServe?

 — Ми дивимося на ринок в тих сегментах, де можемо дати найбільше і бути найкращими. Якщо говорити про галузі, то можемо бачити, що є ціла група сегментів, умовно, «реального сектору» (виробництво, енергетика, логістика тощо), де набирає популярності тренд поєднання кількох технологій в цілісне рішення, пов’язане з цифровими двійниками. Тобто, це віртуалізація фізичних засобів (агрегатів, машин, устаткування, фізичних процесів реального часу тощо) для того, щоб можна було розуміти їх стан в режимі реального часу, передбачати цей стан, керувати ним і навіть симулювати його в віртуальному середовищі. За останні 2 роки таких проектів доволі багато, особливо цього року. Це свідчення того, що діджитал проникає не лише в процеси офісного характеру, а й в реальний сектор.

Також можна побачити паралелі з минулого — так як в минулому ІТ-інфраструктура пройшла свій шлях віртуалізації на шляху до хмарних обчислень, таким самим чином зараз подібні процеси відбуваються з основними засобами і процесами в галузях реального сектору. Основна економічна перевага тут в тому, що ви можете маніпулювати фізичними об'єктами з такою ж легкістю як і цифровими сутностями, моделювати і проводити симуляцію їх стану і роботи, і таким чином швидше і дешевше знаходити параметри оптимального стану цих засобів і т.д. Це моделювання стає швидшим, набагато дешевшим, ніж робити власноруч, напряму взаємодіючи з обладнанням без симуляції. Тут поєднуються робототехніка, Інтернет речей, великі дані та штучний інтелект.

Наведу приклад. Ми працюємо з одним із великих виробників сільгосппродукції на рівні віртуалізації процесу виробництва, на заводах і фабриках, де в залежності від вхідної якості продукції можемо автоматично підбирати оптимальні параметри виробничих ліній для найкращого виходу. Моделювання цих параметрів відбувається у віртуальному середовищі, коли оцифрований сам процес виробництва з віртуальними цифровими репліками.

SoftServe
Фото: SoftServe

Це дозволяє досягнути динамічної варіативності процесу — в залежності від того, яка продукція постачається на вхід, ви можете автоматично вибирати налаштування виробничих ліній, застосовувати ці налаштування до самих ліній, а вони вже адаптовані до цієї продукції. Раніше такої економічної характеристики просто не було. Подібних речей за останні 2 роки ми бачимо все частіше.

Інша річ — концепція мультивсесвіту. Ми бачимо цей тренд, який тільки набирає своїх обертів і ще не має багатьох адаптацій на ринку, але якщо коротко, то мова йде про спільний віртуальний 3D простір, який підтримує свій постійний стан в реальному часі і в якому можна взаємодіяти як з людьми та спільнотами, так і з віртуальними персонажами і контентом, створеними засобами штучного інтелекту.

Ми тут йдемо в авангарді і допомагаємо будувати рішення та платформи для мультивсесвіту. Зараз це може здаватися утопією, але це цікава область, яка може стати додатковим економічним рушієм для багатьох країн. Цього року з’явилися перші паростки побудови такого роду платформ. Сьогодні SoftServe співпрацює з компанією, що є піонером в цьому напрямку і допомагає будувати такого роду інфраструктуру для мультивсесвіту.

— Наскільки реальний сектор української економіки зацікавлений в цифровізації?

 — Важко сказати. Важливим фактором оцифровки процесів бізнесу є доступ до дешевих і довгих грошей, а також рентабельність бізнес-моделі. Без цього дуже важко виправдати економічний ефект від діджиталізації (адже це дорого). Загалом, сукупність факторів: короткостроковий інтерес більшості учасників, висока вартість капіталу, низька рентабельність поточного бізнесу, низька купівельна спроможність внутрішнього ринку, спричиняє відставання бізнесу, і це небезпечно.

SoftServe
Фото: SoftServe

В результаті ми приходимо до того, що капіталізація наша дуже низька і нас дуже легко купити, замінивши продуктом з інших країн. Це мене дуже хвилює. Я вважаю, що Україна має робити набагато більше, щоби вигравати конкуренцію за гроші - їх в світі дуже багато і ми, на жаль, не серед тих країн, які на сьогодні цю конкуренцію виграють.

— На що в першу чергу має звертати увагу умовний український бізнес з реального сектору економіки, який вирішив зробити цифровізацію своєю конкурентною перевагою?

—  У кожного бізнесу свій контекст, проте, якщо узагальнювати, то, мені здається, багато компаній, не лише в Україні, а й в світі, повинні бути готові до змін. Чим більше компанія, тим більший опір її «імунної системи» до змін. Усвідомлення процесу змін і реорганізація під них могла би прискорити «рівень метаболізму», що призведе до швидшої адаптації технологій.

Компанії організовані для певної ефективності роботи на ринку, а не для адаптивності. Якщо б великий бізнес дивився з такої точки зору на себе — як бути великими і, водночас, залишатися гнучким й адаптивним як малі компанії - це дуже б допомогло. Ми в SoftServe намагаємося дивитися на себе саме так.

Друга важлива річ — можливість для експериментів. Треба мати можливості експериментувати, адже коли ми експериментуємо, ми вчимося. Намагання отримати ідеальний результат з першого разу — не найкраща стратегія. Якщо подивитися на великі інноваційні компанії в світі, то вони роблять ставку на експерименти, децентралізацію та делегування рішень на місця. Це допомагає мати вищу адаптивність і швидше впроваджувати процеси.

— Для ІТ-компаній рецепт такий же?

 — Для ІТ-компаній наразі проблема в тому, що попит на їх експертизу сильно перевищує пропозицію. Ми бачимо, що компанії зливаються, аби виживати, бачимо, що глобальні гравці відкривають офіси в Україні, підвищуючи попит на таланти. Що робити ІТ-компаніям?

Якщо залишатися в рамках існуючої бізнес-моделі, то треба активізувати роботу з розвитку талантів, шукати нові джерела отримання і нові форми розвитку цих талантів, посилювати співпрацю з університетами і можливо, вже йти на рівень шкіл. Також, звичайно варто працювати над створенням нових моделей, в яких відсутній прямий зв’язок між кількістю працівників і об'ємом бізнесу — новими продуктово-сервісними моделями тощо.

— Як довго попит настільки перевищуватиме пропозицію?

Ми, індустрія, можемо рости на 30−45% в рік, але в нас просто немає людей.

 — Ми говоримо, що ринок перегрітий вже кілька років. Думаю, скоро досягнемо якоїсь точки рівноваги, проте загалом, якщо не буде явної економічної кризи, попит суттєво перевищуватиме пропозицію і здатність українського ринку рости буде меншою, ніж попит, роками. Для українських фахівців це хороша річ, адже попит на них ростиме, ростиме рівень їх добробуту і добробут країни. Чим більше ми людей зможемо задіяти в цій галузі, тим краще для країни.

Ми, індустрія, можемо рости на 30−45% в рік, але в нас просто немає людей. Пропозиція — вузьке місце нашого росту, тому нам як державі потрібно максимально активізувати роботу з вирощування нових талантів.

Показати ще новини
Радіо NV
X