Sharing economy в Україні: таксі може стати флагманом нового тренду економіки

17 січня 2020, 09:55
Спецпроект
Новий тренд — економіка спільного споживання (Фото:depositphotos)

Новий тренд — економіка спільного споживання (Фото:depositphotos)

Купівля житла, автомобіля, техніки, книг — всі ці звичні атрибути економічного благополуччя останнім часом перестають бути такими. У новому тисячолітті «прийти до успіху» все рідше означає «володіти».

Навпаки: зміни в технологіях і економічному устрої роблять спільне користування та відмову від власності вигідним і популярним. Не залишається осторонь від світових трендів і Україна.

«Користуйся, коли потрібно» можна назвати одним зі слоганів sharing economy, економіки спільного споживання. Простіше кажучи, ця концепція передбачає, що замість покупки автомобілів, будинків або квартир, велосипедів, техніки та інших товарів, їх можна взяти в оренду. Спільне споживання росте з того, що в світі маса рідко використовуваних активів, які найчастіше сконцентровані в руках невеликої кількості людей. Наприклад, за експертом з транспорту Полом Бартнером, автомобіль проводить 95% часу на парковці.

Sharing is caring — ділитися значить піклуватися.

Виявилося, що ділитися «простоюваними» об'єктами вигідно: це підстьобує економічне зростання, перетворює невживані предмети на генератор прибутку і знімає витрати на вкладення. Крім того, спільне користування налагоджує нові зв’язки між людьми.

Втім, мова не тільки про нові спільноти, що виникають. Економіка реагує на новий тренд з не меншим ентузіазмом: обсяг ринку спільного споживання ще в 2014-му році становив 15 мільярдів доларів, в 2025, за прогнозами PWC, він злетить до 335 мільярдів доларів, більше, ніж в 22 рази. Звичайно, спільне споживання — не новинка для людства, але саме бурхливий розвиток цифрових технологій робить його по-справжньому масовим і зручним. Адже, наприклад, знайти необхідний об'єкт набагато простіше за допомогою програми в смартфоні, а не гортаючи оголошення в пресі.

Sharing economy як можливість для держави і бізнесу

«Термін sharing economy, як правило, пов’язують з використанням комп’ютерних платформ, зокрема таких, як мобільні додатки для проведення пірінгових угод між клієнтами і постачальниками послуг. Це дозволяє відмовитися від послуг традиційних планових корпорацій. А сама модель відрізняється суттєво меншими експлуатаційними витратами у порівнянні з традиційними схемами реалізації бізнесу», — пояснює український економіст Вадим Швед. Він нагадує, що це явище в економіці ще називають уберізацією — за ім'ям одного з флагманів спільного споживання, сервісу для зв’язку водіїв і пасажирів Uber.

На думку вченого, сьогодні одне з найбільш актуальних завдань — вивчити, наскільки нинішні європейські та національні закони відповідають принципам економіки спільного користування. «У країнах, де законодавство не повною мірою захищає споживачів у нових економічних реаліях, законодавці повинні діяти досить активно, щоб забезпечити користувачам відповідні гарантії», — додає Швед.

depositphotos
Фото: depositphotos

Спроби ж заборонити або обмежити сервіси sharing economy часто призводять до зворотних ефектів. Красномовний приклад Туреччини: заборонивши Uber, країна зіткнулася з вибуховим зростанням таксі-нелегалів. За інформацією місцевої газети Hurriyet, в Стамбулі при близько 17 тисячах ліцензованих таксомоторів підпільно перевозять пасажирів ще близько п’яти тисяч автомобілів. Відрізання Uber від ринку призвело і до серйозного подорожчання виходу на ринок: за рік ціна дозволу у вигляді спеціального номерного знака таксі злетіла на 55%, досягаючи відміток в 350 тисяч доларів, відзначає Bloomberg.

В Україні ж робляться кроки в напрямі лібералізації. У Верховну Раду вже поданий законопроект з пропозицією нових правил для сфери таксі. Їх розробляли створені під егідою Офіса ефективного регулювання BRDO за участю гравців ринку. Серед іншого, автори документа пропонують значно спростити доступ до професії: відмовитися від складного ліцензування, а також вимоги реєструватися як ФОП і вести звітність, замінивши їх зручним разовим патентом за невелику суму на рік або місяць. Так, наприклад, багато шоферів зможуть зробити офіційне «таксування» своїм додатковим заробітком, скажімо, підвозити людей по дорозі на роботу або додому.

«Неофіційно ринок таксі дає роботу понад 200 тисячам українців. Перш за все, ми хочемо вивести їх з тіні, а рухатися далі можна буде тоді, коли велика частина ринку запрацює за правилами», — розповідає ініціатор законопроекту, народний депутат (СН) Володимир Крейденко. Легалізацію хочуть зробити максимально простою, для цього достатньо буде придбати так званий токен — право займатися таксомотором. Його вартість, говорить Крейденко, буде на рівні однієї мінімальної зарплати, а в перші два роки і зовсім 2500 гривень.

Законопроект покликаний налагодити співпрацю між перевізниками і державою.

Йдеться насамперед про довіру: влада полегшує «білий» вихід на ринок, мінімізуючи корупційну складову, чекаючи від шоферів підвищення якості сервісу і захист прав пасажирів.

«Нашому бізнесу доводиться складніше, ніж західному. Ми не довіряємо один одному. А довіра — фундамент економіки спільного споживання. Ми майже не шукаємо нові форми співпраці. Без цього на глобальному ринку робити нічого. Крім того, нам варто навчитися надавати сервіс… Але технічно Україна вже готова до економіки спільного споживання — розвиток технологій відповідає світовому рівню», — зазначає один з апологетів sharing economy в Україні, CEO і засновник мережі бізнес-просторів Creative States Ілля Кенігштейн.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X