Брухт і катанка: як санкції проти Молдовського МЗ впливають на українську промисловість

23 липня 2019, 08:16
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Автор: Артем Ільїн

Уряд України хоче ввести повторні санкції щодо Молдовського МЗ з Придністров'я. НВ Бізнес розбирався, чого більше в цій пропозиції: економіки чи політики?

У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) хочуть ввести повторні санкції щодо Молдовського МЗ (ММЗ, Рибниця). Завод імпортує сировину і експортує готову продукцію як молдавська юридична особа, але фактично розташований на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) і, можливо, пов’язаний із близькими до Кремля російськими бізнесменами.

Відео дня

НВ Бізнес з’ясовував, як ММЗ впливає на економіку України і чому цей вплив може нести негативне забарвлення.

Санкції

Молдовський МОЗ — великий виробник сортового прокату (переважно арматура та катанка), використовує електрометалургійний спосіб виплавлення сталі. Основною сировиною для нього є брухт чорних металів, істотну частину якого раніше закуповували в Україні. ММЗ також постачає готову продукцію на наш ринок, конкуруючи з АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР), Дніпровським МК (Кам'янське) і до 2017 року — Єнакіївським МЗ (Єнакієве).

У травні минулого року Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ) внесла ММЗ у список юридичних і фізичних осіб, стосовно яких на три роки вводили економічні санкції. Однак уже в березні 2019 року придністровське підприємство виключили з цих списків.

А вже в липні в українському Кабміні замислилися про повторне введення санкцій. «За наявною інформацією, ММЗ не припинив діяльність, яка завдає шкоди національним інтересам України, і підлягає внесенню у санкційні списки. Так, одним з найбільших покупців продукції ММЗ є Російська Федерація, зокрема, продукцію закуповують і для потреб російського оборонного замовлення», — повідомили в МінТОТ.

Не дати брухту

ММЗ традиційно був основним конкурентом українських металургів на сировинному ринку. Молдова (Придністров'я) довгі роки була одним з основних напрямків експорту металобрухту з України. А оскільки збирання брухту в нашій країні значно скоротилося, то вітчизняні металургійні компанії активно лобіювали обмеження вивезення брухту.

Так, у липні 2016 року ухвалили закон, яким мито на експорт брухту чорних металів з України підвищено з 10 до 30 євро/тонна. «Мита вводили не через економічні причини. Точніше, економічні причини теж є, тому що їх (ММЗ НВ Бізнес) субсидують Газпром і РАО ЄЕС. Але головне питання — це національна безпека», — згадує в розмові з журналістом НВ Бізнес Олександр Каленков, президент об'єднання «Укрметалургпром», до складу якого входять найбільші металургійні підприємства України. Збільшення мит дозволяло забезпечити металургів сировиною.

Однак з часом політичний інструмент перетворився на економічний важіль на внутрішньому ринку металобрухту. Представники брухтозаготівельних компаній почали фіксувати зниження закупівельних цін.

«Наприкінці 2017 — у першій половині 2018 рр. українські металурги примудрилися довести цінову політику до того, що на $20 стало вигідніше продавати на експорт. Навіть зі сплатою мита в розмірі 30 євро за тонну. Але замість того, щоб підняти закупівельні ціни, вони вважали за краще пролобіювати збільшення мита до 42 євро в 2018 році, практично закривши нам можливість експорту», — каже НВ Бізнес Володимир Бублей, президент асоціації УАВторМет, яка об'єднує брухтозаготівельні підприємства України. За його словами, в той період основним іноземним покупцем українського брухту був саме Молдовський МЗ.

Але в 2017 році придністровське підприємство отримало з України 253 тис. тонн брухту чорних металів, а виплавило більш ніж 460 тис. тонн сталі. Тобто решта обсягу сировини — а це приблизно 250−300 тис. тонн, завод з Рибниці закуповував на інших ринках. За словами Бублея — це країни ЄС, де ціни істотно вищі за українські і немає жодних санкцій щодо підприємства з Придністров'я. «Коли ти береш по $300 доларів в Європі, то чому б тобі на взяти по $260−270 в Україні. До того ж наші заводи намагалися тримати ціну $210−220», — згадує голова асоціації заготівників брухту.

Але скасування санкцій все одно не змінило ситуацію для експортерів брухту. Оскільки з’явилися інші обмеження.

«Санкції скасували, але в березні 2019 року експортне мито збільшили до 58 євро за тонну, а „Укрзалізниця“ з 23 березня ввела заборону на відправку вагонів із брухтом на станцію Рибниця», — нарікає Володимир Бублей. Залізниця, яка веде з території України до ММЗ, є одним з найважливіших конкурентних переваг українських заготівників перед європейськими.

Також є труднощі з одержанням екологічних сертифікатів, які видає експортерам Мінприроди. Тобто постачання брухту в Придністров'я фактично закриті. У підсумку, за 4 міс. 2019 року з України було експортовано лише 26 тис. тонн металобрухту. Єдиний одержувач — Туреччина.

Експорт брухту чорних металів з України (Фото: Уавтормет)
Експорт брухту чорних металів з України / Фото: Уавтормет

Південний фактор

Але є інший «бік медалі». Скасування санкцій дещо спростило ввезення в Україну металопрокату ММЗ.

«Видиме споживання арматури в Україні в 2017—2018 рр. становило 890−925 тис. тонн відповідно. Споживання катанки практично не змінилося і в 2017—2018 рр. становило 420 тис. тонн», — розповідає НВ Бізнес Андрій Тарасенко, головний аналітик ТОВ «ГМК Центр».

У металоторговельній компанії АТ «УГМК» підрахували, що частка імпортної катанки становила 15,8% у 2018 р. і 7,4% за 5 міс. 2019 р. «Частка Молдавського МЗ у постачаннях на український ринок становила 11,2% і 4,3% відповідно», — розповів НВ Бізнес Валентин Собчук, генеральний директор УГМК.

У «ГМК Центр» уточнюють, що в південних регіонах частка ММЗ у постачаннях могла бути значно вищою. Але зазначають, що навіть після введення санкцій, постачання катанки походженням з Молдови зросло. «Це свідчить про крайню неефективність введених санкційних заходів», — упевнений Тарасенко.

Нагадаємо, з яких пунктів складалася заборона:

  1. Блокування активів.
  2. Обмеження торгових операцій.
  3. Заборона виведення капіталу з України.
  4. Зупинка виконання економічних і фінансових зобов’язань.
  5. Заборона участі в державних закупівлях.

Тобто фактично обмежували пряму взаємодію з Молдовським МЗ. Один зі співрозмовників НВ Бізнес розповів на умовах анонімності, що постачання катанки з Придністров'я на український ринок у цей період відбувалося через чеського металотрейдера. А найбільшим споживачем був виробник сталевих канатів «Стальканат-Сілур» (Одеса), цехи якого розташовані всього за 200 кілометрів від Рибниці. В одеському підприємстві телефоном відповіли, що в їхній структурі немає прес-служби і до моменту публікації статті не відповіли на запит НВ Бізнес, надісланий на електронну пошту приймальні керівника.

Але, найімовірніше, для багатьох потенційних споживачів чинні санкції були cуттєвим психологічним фактором. Постачання продукції ММЗ на український ринок хоч і не відразу, але істотно скоротилося. За даними «ГМК Центр», у квітні і травні минулого року постачання арматури і катанки з цього підприємства в Україну зросло на третину порівняно з березнем. Але в червні відбувся різкий спад. До квітня 2019 року щомісяця імпортувалося в середньому 2−3 тис. тонн продукції ММЗ. У травні показник збільшився до 9 тис. тонн, що можна пояснити зняттям санкцій.

За деякими даними, придністровське підприємство не планувало експортувати в Україну низку позицій арматури, на які є попит. Але у великій металоторговельній компанії на умовах анонімності повідомили НВ Бізнес, що останнім часом на українському ринку сортового прокату відчувається значний тиск з боку імпортних виробників. «Ємні сегменти арматурного прокату і катанки перебувають під сильним впливом виробників з Молдови та Білорусі. Основну частку виготовленої продукції виробники із зазначених країн постачають на ринок Європейського Союзу, який є преміальним. Водночас Україна залишається у фокусі Молдовського метзаводу, як „балансовий“ ринок, у напрямку якого реалізується залишковий обсяг виробленої продукції, що не знайшов покупця на преміальному ринку. Цей факт негативно впливає на рівень відпускних цін українських виробників, які змушені конкурувати за рахунок ціни, істотно знижуючи рентабельність виробництва і завантаження потужностей», — розповіли в компанії.

У АМКР, найбільшому виробнику арматури і катанки, не відповіли на запит НВ Бізнес про вплив імпортного сортового прокату на український ринок.

Але Сергій Коваленко, директор з продажу металоторговельної компанії Vartis, яка співпрацює з АрселорМіттал Кривий Ріг, підтверджує інформацію колег, що конкурувати ціною з імпортною продукцією дуже складно. «Особливо це помітно в областях, які межують з Молдовою і Придністров'ям. І є трейдери, які спеціалізуються саме на імпорті з ММЗ, який не завжди стабільний. Стратегічним і основним постачальником Vartis завжди був, ним і залишається АМКР», — розповів Коваленко.

Однак Валентин Собчук з УГМК вважає, що наявність на українському ринку імпортної продукції дозволяє розвивати конкурентний ринок. «Збалансований портфель закупівель трейдера має складатися, як мінімум, з трьох постачальників у кожному продуктовому сегменті», — каже Собчук.

Другою причиною імпорту він називає логістику перевезень металопрокату в Україні, ситуацію з транспортним парком УЗ і тарифами. «Економічно доцільно додавати в пакет постачань у західних і північних регіонах України продукцію виробництва Білоруського МЗ, південного регіону — продукти турецького або молдавського виробництва. У центрі — поза конкуренцією продукція національних виробників», — пояснює гендиректор УГМК.

катанка (Фото: godrivefly.com)
катанка / Фото: godrivefly.com

У підсумку

Для постачання металобрухту Придністров'я вже фактично закрите. До того ж без санкцій. Постачання готової продукції поки що мають незначний вплив на український ринок металопрокату. «Повторні санкції, в разі їх застосування до ММЗ, призведуть до ситуативних втрат обмеженої групи учасників ринку і, найімовірніше, матимуть загалом позитивний ефект», — вважає Валентин Собчук.

Крім того, вже незабаром можуть ввести додаткові обмеження на імпорт довгомірного прокату в Україні. «Нагадаю, що Україна вже ввела антидемпінгові мита на арматуру і прутки походженням з Росії. Зараз розглядають введення аналогічних мит щодо Придністров'я та Білорусі. Але рішення, найімовірніше, прийматимуть у вересні-жовтні», — резюмує Олександр Каленков, додаючи, що Україна не проти торгівлі, а проти недобросовісної торгівлі, яку ведуть за свідомо заниженими цінами.

Кількість обмежень, які вже діють щодо Молдовського МЗ і можуть з’явитися в найближчому майбутньому, практично виключає вплив цього підприємства на українську металургію. Тому повторне введення санкцій — це політичне, а не економічне питання.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X