Радіочастотний спектр: «Так не діставайся ж ти нікому!»

20 березня, 09:04
Позиція


Олександр Когут,

директор з регуляторного забезпечення Київстару

Військові дії в Україні спричинили значну міграцію людей зі східних областей на захід країни. Як наслідок, суттєво збільшився трафік у зонах концентрації населення на заході, і деякі базові станції в таких зонах перевантажені. Перевантажені базові станції — знижається якість зв`язку. У такій ситуації недостатньо будувати більше базових станцій, потрібні вільні смуги радіочастот, на яких ці базові станції будуть працювати.

Відео дня

Складається враження, що не всі учасники телеком ринку розуміють важливіть цього питання, і виступають проти розподілу вільних радіо частот під час війни. Як от це зробив в одній із своїх колонок СЕО lifecell.

Без зайвих емоцій

Давайте розберемося з цим спокійно, без зайвих емоцій. Чим більше абонентів у оператора, тим більше трафіку в його мережі, і потрібно більше частот, щоб надавати послуги з достатньою якістю, наприклад, забезпечувати високу швидкість доступу до Інтернету.

Одним з найважливіших завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК, далі - Регулятор) є забезпечення ефективного використання цінного ресурсу — радіочастотного спектру — та його справедливе надання у користування на відкритій, недискримінаційній основі для підтримки конкурентного середовища.

Історія використання частот діапазону 2300 МГц в Україні

Олександр Когут
Фото: Олександр Когут

Частоти діапазону 2300−2400 МГц були надані декільком компаніям, які сплачували до бюджету мізерну платню, згідно ставки рентної плати 45,8 грн/МГц та не інвестували коштів в розвиток мереж.

Національний Регулятор та Мінцифри разом з Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ виступив з ініціативою по вирівнюванню ставок рентної плати за користування частотами в діапазонах, що придатні для перспективних радіотехнологій. І Парламент підтримав цю ініціативу. Після цього більшість таких компаній повернули свої ліцензії на спектр державі.

Завдяки цьому в 2020 році у держави з’явився вільний та дуже цінний частотний ресурс. На жаль, на сьогодні цей ресурс не використовується, через що не приносить до бюджету коштів за рахунок рентної плати у розмірі приблизно в 67,5 млн грн щорічно.

Потенціал додаткових смуг радіочастот

То що ж може дати освоєння нових додаткових смуг частот в діапазонах 2600 МГц (TDD) та 2300 МГц (TDD) для мереж мобільного зв’язку суспільству, державі та операторам мобільного зв’язку?

По-перше, це піде на користь громадянам за рахунок підтримання якості послуг на високому рівні в умовах постійного зростання трафіку передачі даних.

По-друге, підвищить ефективність використання спектру в країні.

По-третє, дозволить залучити до бюджету значні кошти (приблизно 1,5−2 млрд грн) в якості плати за ліцензії. Плюс рента за використання РЧС — це ще приблизно 67,5 млн грн щорічно.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Прозорий та недискримінаційний розподіл додаткового спектру

НКЕК дотримується принципу рівного доступу всіх зацікавлених компаній до радіо-частотного ресурсу. Так, влітку Регулятор прийняв рішення виділити трьом мобільним операторам на період дії воєнного стану смуги радіочастот у діапазоні 2100 МГц для збільшення ємності наявних мереж та поліпшення радіопокриття мереж LTE/4G. Окрім того, компанія «Водафон» отримала смугу 35 МГц в діапазоні 2500−2690 МГц для технології LTE 2600-TDD, а компанія «Київстар» — смугу 40 МГц в діапазоні 2355−2395 МГц на період дії воєнного стану згідно поданих операторами заявок.

Наразі використання цього спектру є достатньо обмеженим, зважаючи на необхідність здійснення значних капітальних інвестицій в його освоєння. Тому обидва оператори, які мають найбільшу кількість абонентів, безперечно зацікавлені в отриманні довгострокової ліцензії на ці смуги частот. Тільки маючи такі ліцензії, бізнес може планувати подальші інвестиції в розвиток радіомереж.

У жовтні 2022 року Регулятор проводив вивчення попиту операторів на вільну смугу частот в діапазоні 2300 МГц. Згідно Закону про електронні комунікації, у разі, якщо заявлена потреба в радіочастотному спектрі перевищує його фактичну наявність, радіочастотний спектр надається в користування виключно на умовах конкурсу чи аукціону. Тобто, всі компанії-оператори мають рівні права на участь у конкурсі або аукціоні та можуть запропонувати на аукціоні свою ціну на смугу частот.

Олександр Когут
Фото: Олександр Когут

Ми підтвердили свою зацікавленість в таких частотах. У випадку отримання вільного спектру, наша компанія планує збільшити ємність мобільної мережі, насамперед, в зонах та локаціях, де спостерігається велика концентрація абонентів. Це дасть можливість людям отримувати послуги мобільного інтернету з кращим рівнем якості навіть у часи найбільшого навантаження мережі. Ми розуміємо, як важливо в теперішніх умовах бути на зв’язку і готові інвестувати значні кошти в розвиток нашої мережі для збільшення її ємності та покриття.

Користь і державі і абонентам від виділення мобільним операторам вільних радіочастот є очевидною. Тому може скластись враження, що за позицією противників цього процесу ховається дуже проста логіка: заблокувати надання додаткових частот для конкурентів на ринку, щоб стримати їхній розвиток. В такій ситуації програють абоненти, бо вони не отримають очікуваного покращення якості послуг мобільного зв’язку, програє також держава, бо до бюджету не надійдуть кошти від продажу ліцензій на частоти, та кошти від їх використання.

Стосовно розміру ціни ліцензій на діапазони 2300 та 2600 МГц (TDD)

Ціни на ліцензії в цих діапазонах були визначені в проєкті змін до Постанови КМУ від 22 лютого 2006 року № 200 «Про розміри плати за видачу, продовження строку дії, переоформлення, видачу дублікатів ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України». Це було зроблено на основі досліджень компанії Analysys Mason, які були проведені нещодавно (в 2020 та в 2022 роках).

Analysys Mason — це відома в світі фахова експертна компанія, що має величезний досвід в питаннях розподілу спектру та аукціонах на частоти. Саме цю компанію неодноразово вибирали Регулятор разом з операторами для проведення досліджень в Україні з метою визначення ціни частотних ліцензій.

Тому дуже дивно виглядає недовіра з боку автора статті до висновків Analysys Mason саме зараз, оскільки до результатів роботи цього міжнародного консультанта для проведення аукціонів на частоти для 4G у 2018 році питань не було.

Ми вважаємо, що немає ніяких причин не довіряти висновкам цієї компанії, і ми не побачили в статті ніяких обгрунтувань стосовно того, що ціна, визначена в дослідженнях Analysys Mason, не є справедливою.

Зазначимо, що в своїх дослідженнях Analysys Mason використовує принцип «цінності» смуги частот для оператора. Тобто, зважаючи на економічну доцільність, існує верхній рівень ціни, вище якого операторам не має сенсу купувати частоти.

Крім того, Analysys Mason в дослідженнях стосовно ціни частот використовує результати бенчмаркінга, тобто порівняння нормованих цін на частоти в різних країнах, тому висновки вважаються цілком обгрунтованими не тільки в Україні, але й в інших країнах світу.

Олександр Когут
Фото: Олександр Когут

Продаж державних активів під час війни.

За офіційними даними Фонду державного майна України після відновлення малої приватизації держбюджет в 2022 році фактично отримав більше 1 мільярда гривень. Загальна сума переможних торгів становила не менше — 1,8 млрд грн. Вже в цьому році Фонд планує відновити велику приватизацію, а перший місяць 2023 року вже приніс супервдалий кейс продажу, коли 17 січня Фонд державного майна України вперше за часів незалежності продав порт (напевно не менш цінний за радіочастотний спектр ресурс для держави) — Усть-Дунайський за 201 млн грн при стартовій у 60 млн грн, а 13 березня продав Білгород-Дністровський морський торговельний порт за 220 млн грн. Під час аукціону вартість порту зросла у 2,3 разу (з 93,8 млн грн стартової ціни). За право його приватизації в торгах змагалися 3 учасника.

Загалом очікується, що у 2023 році приватизація принесе Держбюджету 6 млрд грн доходів. Тобто, держава дає чіткий меседж — непрофільні активи або активи, які не використовуються мають отримати приватних власників, держбюджет — такі необхідні кошти, і війна не має бути цьому перепоною.

У ці непрості часи оператори роблять все можливе, щоби країна залишалася на зв’язку, і ми вдячні державі за допомогу. Регулятор неодноразово заявляв про готовність розподілу спектру 2300 МГц на аукціоні, якщо на цей спектр буде попит. Розвиток галузі під час війни — це виклик, але не привід ставити життя «на паузу» в очікуванні кращих часів. Тож побачимося на аукціоні!

Показати ще новини
Радіо NV
X