Українізація російського бізнесу в Україні. Місія можлива

16 грудня 2022, 13:15
Новини компаній
depositphotos

depositphotos

Російський бізнес та активи за понад 30 років незалежності становили значну частину національної економіки України. Вони були присутні практично всюди — від енергетики до банківської сфери, від готельного бізнесу до аграрного сектору, від великого корпоративного бізнесу до малого й середнього. Якщо великий бізнес держави-агресорки та її підсанкційних громадян держава прагне націоналізувати, то малий і середній бізнес, афілійований з російськими власниками, почав «українізуватися»

Сбербанк Росії, російські частки в українських обленерго, гірничо-металургійному комплексі (ЄВРАЗ-груп) та інші - це велика російська риба в стратегічних галузях української економіки.

Відео дня

У сегменті середнього бізнесу — це всім відомі бренди спортивних товарів — Sportmaster, джинсового одягу — Gloria Jeans, пошукова система — Яндекс, мережа кав’ярень — Кофе Хауз, антивірусне програмне забезпечення — Dr.Web, Антивірус Касперського, косметична компанія Faberlic, російський хмарний сервіс Бітрікс24 і багато-багато чого іншого.

Усе це або ще працює, або ще донедавна працювало в Україні й мало свої українські офіси представництв, мережі продажів, тощо.

Із 2014 року в Україні почали боротьбу з російським бізнесом, власником якого є російська держава. Чимало російських держкомпаній включно із Сбербанком Росії змушені були обмежити свою діяльність на території України.

depositphotos
Фото: depositphotos

Проте російський приватний капітал залишався широко представлений у всіх сферах економіки й доволі добре себе почував вісім років російсько-української війни. За нього взялися вже після 24 лютого 2022 року — початку повномасштабної війни Росії проти України.

Тоді було ухвалене відповідне законодавство і російські активи потрапили під пильне око правоохоронців. Їх почали арештовувати з метою подальшого передання в управління АРМА або й націоналізації. І не лише в Україні.

Перша категорія — майно й корпоративні права, які належить російській державі. Друга категорія — активи, які належать підсанкційним громадянам РФ та компаніям із Росії. Третя — активи російських банків.

Одним із найбільших приватних російських активів є Альфа-Банк в Україні. Він належить до системно важливих банків. Його націоналізація потребувала ухвалення спеціального закону, що й було зроблено місяць тому українським парламентом.

Ще один великий кейс нещодавно арештованого російського активу — це столичний ТРЦ Океан Плаза. У серпні його було передано в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Загалом на сьогодні арештованих російських активів по цілому світу нараховується близько 400 млрд доларів США, з них 68 млрд заморожені в країнах ЄС і на 31 млрд грн арештовано майна російських компаній в Україні.

Арештовані російські активи стануть основою для майбутнього фонду повоєнної відбудови України. Відповідні рішення вже приймаються на рівні міжнародних фінансових інституцій та окремих країн.

Процес арешту й подальшого управління російськими компаніями надзвичайно складний і багаторівневий. Навіть в Україні, яка зазнала російського вторгнення, арештувати й націоналізувати російський актив досить нелегко.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Інша справа — середній бізнес, афілійований з російськими бенефіціаріями. Часто формальними власниками в таких компаніях виступають фунти — підставні особи з ізраїльським, британським чи якимось іншим громадянством.

Нерідко такий бізнес ховається також за підставних громадян України, або за оффшорні схеми, або подає себе як міжнародну групу вже під новою назвою, уникаючи прямого зв’язку з державою-агресоркою та її резидентами, оскільки товари й послуги такого російського бізнесу з весни 2014 року — початку російсько-української війни — українські споживачі просто почали бойкотувати.

Щоб залишитися на українському ринку власники й топменеджери філій російських компаній стали шукати вихід. Першим зректися свого російського віжуалу вирішив державний Сбербанк Росії. Українська «дочка» цього банку мов ящірка свого хвоста відкинула слово «Росії» зі своєї назви.

Наступна історія — мережа заправок Лукойл, яка в 2014−15 роках ребрендувалася в AMIC, а їх власником стала австрійська компанія AMIC Energy. Щоправда, пізніше українські журналісти в ході свого розслідування заявили, що насправді власники не змінилися, змінилася лиш назва. Водночас в AMIC Energy заперечили цей факт. І вона втримала свою частку на українському ринку з реалізації нафтопродуктів.

Уже після повномасшбного російського вторгнення — в серпні 2022 року Бюро економічної безпеки заявило про арешт 308 об'єктів нерухомості AMIC Energy в Україні, заявивши, що її бенефіціарними власниками таки є росіяни. До того ж правоохоронці звинуватили компанію в умисному ухиленні від сплати податків, не сплаті дивідендів, спекуляціях із цінами

depositphotos
Фото: depositphotos

Утім AMIC Energy публічно відповіла, назвавши незаконним арешт її майна, та пригрозила Україні міжнародними судами. Наразі історія з’ясування відносин австрійської компанії AMIC Energy з українськими правоохоронцями триває.

Інша історія з трансформацією українського представництва компанії Бітрікс24 — російським хмарним сервісом, який надає набір інструментів для організації роботи компаній та побудови взаємовідносин з клієнтами. За даними опитування GfK Бітрікс24 названий CRM № 1 у 2018 та 2020 роках в Україні. За попереднім підрахунком 2020 року цим сервісом в Україні користувалося приблизно 100 тисяч людей із 13 тисяч компаній.

Практично через місяць після повномасштабного російського вторгнення в Україну СEO представництва компанії Дмитро Суслов повідомив, що український офіс «Бітрікс24» закривається.

Українська команда засудила агресію Росії та перерахувала на користь ЗСУ 1 млн грн. А вже на початку вересня цього року Дмитро оголосив, що незабаром запускає стартап Uspacy — робочий простір для малого та середнього бізнесу, який включає CRM, месенджер, менеджер задач та інші продукти.

Повноцінний сайт продукту відкриється одночасно з його запуском. Вже у першій версії Uspacy представлять набір онлайн-інструментів, які створять єдиний робочий простір компанії. Цей бізнес важливий для розвитку малого й середнього підприємництва як універсальний інструмент управління бізнес-процесами.

Подібна історія «українізації» відбулася і з цифровим видавництвом МЦФЕР, яке трансформувалося в цифрове видавництво Експертус. Команда висококласних експертів-фахівців виробляє спеціалізовані електронні та друковані журнали (Головбух, Кадровик-01, Праця та зарплата, Держзакупівлі та інші), експертно-правові системи та програми (Експертус-кадри, Експертус-головбух, Експертус-медзаклад). Періодично провадить семінари та курси підвищення кваліфікації для щомісячної аудиторії у 50 тисяч українських фахівців у бухгалтерській, кадровій, медичній та інших сферах.

До великої війни Росії проти України МЦФЕР працював, використовуючи російські платформи й технології. Та все ж творцем кінцевого інтелектуального продукту була й залишається українська команда профі на чолі з Артемом Тепляковим.

Після 24 лютого ц.р. компанія розробила й перевела свій бізнес на українські платформи й технології. Перереєструвалася і позбулася власника-фунта. Увесь колектив, а це команда 350 людей, перейшов працювати до нової компанії під назвою Експертус.

Експертус (екс-МЦФЕР) зберіг практично весь клієнтський сегмент, свої робочі місця, сплачує податки, регулярно проводить безкоштовні вебінари для освітян, медиків, кадровиків, менеджерів з охорони праці з щойно деокупованих територій і також фінансово підтримує ЗСУ, систематично переказуючи кошти через фонд «Повернись живим» — вже перерахували 200 тис. грн.

Такий перехід на українську патріотичну платформу відбувся завдяки принциповій та відкритій позиції СЕО компанії, який звернувся до своїх клієнтів і відверто та доступно виклав, як насправді виглядає ситуація.

Чи можуть описані тут історії колишніх українських філій російських компаній Бітрікс24 та МЦФЕР бути прикладом для наслідування іншим компаніям, які працюють в Україні і які мають формального чи неформального російського власника? Очевидно, що так.

І тут ми бачимо разючу різницю з великим російським бізнесом, представленим в Україні. Коли необхідне втручання держави, арешт чи заморозка активів, а далі або націоналізація, або передача такого бізнесу в управління АРМА.

depositphotos
Фото: depositphotos

У сегменті середнього бізнесу все виглядає інакше, демократичніше. Тут іде ініціатива знизу. Команди вмотивовані зберегти і ринкові позиції, і свої робочі місця. Що цікаво — в обох випадках наших історій ідеться про власне (українське) виробництво інтелектуального продукту (інформаційних послуг) з високою доданою вартістю і про роботу з персональними даними.

Це вкотре доводить, що майбутнє України за економікою знань.

Крім того, майбутнє української економіки за тим, щоб левову частку її ВВП створювали саме такі малі й середні компанії. Ефективність такої моделі національної економіки вже доведена часом. Найближчий до нас приклад — Польща, там майже 60% ВВП виробляється малим і середнім бізнесом. В Ізраїлі цей показник становить 90%.

Історії колишніх українських представництв Бітрікс24 та МЦФЕР доводять, що це можливо й в Україні, а в умовах війни й поготів. Хоча всі ми прагнемо якнайшвидшої перемоги й миру.

Показати ще новини
Радіо NV
X