Довіра — це основа будь-яких відносин, — менеджер МХП про уроки пандемії для бізнесу та українців

19 травня 2020, 09:25
Позиція
Один з найбільших агрохолдингів в Україні (Фото:МХП)

Один з найбільших агрохолдингів в Україні (Фото:МХП)

Український бізнес, здавалося б, звик до нестабільності та раптових змін у економіці. Утім, кожен новий виклик тестує і підприємців, і населення на стійкість. Зберігати холодну голову, не втрачати зв’язки з партнерами і споживачами, утримати бізнес на плаву — завдання не з легких, і для малих, і для великих підприємств.

Про те, як одні та інші можуть працювати разом та підтримувати один одного, важливості формальних та неформальних правил, а також про допомогу громадян поговорили з директором департаменту матеріально-технічного забезпечення «Миронівського хлібопродукту» (МХП) Дмитром Пташником.

Відео дня

Дмитро Пташник

Директор департаменту матеріально-технічного забезпечення «Миронівського хлібопродукту»

— МХП — один з найбільших агрохолдингів в Україні, який не може просто взяти і зупинити свою роботу. Як змінилася робота вашого департаменту за останні два місяця через введення карантину в Україні? З якими складнощами зіштовхнулися?

— Вся країна була до цієї ситуації не готова. Пандемія ширилася швидко. Тому агрокомпанії вимушені були швидко підлаштовуватися під реалії. Треба було зрозуміти, як перекрити зони ризику, передусім — щодо імпортних товарів, якими Україна, на жаль, не забезпечена. Моя найперша задача була побудувати роботу команди таким чином, щоб ми контролювали не лише власні поставки, але й співпрацю з нашими контрагентами. Головне було не допустити зупинки виробництва на МХП.

Тому кожен менеджер за напрямком знаходився з постачальниками у тісній комунікації. Завдяки цьому можна було контролювати запаси сировини та матеріалів не лише на складах МХП, але й у постачальників.

Друга задача мала більш психологічний характер. Ринок ще дуже добре пам’ятає ситуацію 2014−15 років, тож більша частина переживань стосувалася курсу валюти, а не пандемії. Тому ми працювали і над тим, щоб втримати умови співпраці з нашими партнерами та не допустити збільшення собівартості продукції.

— Відносини з партнерами під час такої кризової ситуації — що стало запорукою їхнього збереження?

— Перш за все, основа цього закладена була ще в 2014−15 роках. Тоді ситуація була відчутно гіршою, ніж зараз. Чимало компаній, які серйозно залежали від курсу валют, не змогли втриматися на ринку. Ті, хто вистояли, винесли надзвичайно цінний досвід. І нині значна частина відносин базується саме на довірі. Довіра — це не просто відносини між компаніями, це їхня основа. І МХП одразу задекларувала: для тих компаній, які залежать від цін на іноземну сировину, ми здійснюємо відповідний перерахунок. Тому наші партнери захищені від валютних ризиків.

Нині ситуація на валютних ринках дещо стабілізувалася. Але високий рівень невпевненості у майбутньому залишається. МХП завжди виконує взяті на себе зобов’язання та обіцянки, а відповідно отримує дивіденди від високого рівня довіри. Але не всі компанії на ринку поводять себе так само. Хтось не має такого досвіду страхування ризику, як партнери МХП, тому прагнуть переходити на стовідсоткову передоплату.

«Партнерство — це не одномоментна справа»

— Через введення обмежень, пов’язаних з карантином, малий та середній український бізнес опинився на межі виживання. Як МХП може підтримати менші бізнеси у цей час, але так, щоб це було партнерство, а не суто благодійність?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

 — Передусім потрібно чути один одного. Не потрібно використовувати складні часи для всієї країни, щоб отримати швидку наживу. Ми не ділимо бізнес на малий, середній та великий. Це ключовий наш принцип: будь-яка компанія — наш партнер, який розвивається з МХП і бере на себе певні зобов’язання.

Найперше — це рівне ставлення до всіх. Ми прозорі і вимагаємо того ж самого, як і дотримання зобов’язань за контрактами. Ми відкриті до нових рішень і зрозумілі у прийнятті власних. Це ключове, на чому варто базувати партнерство.

Тому кожний випадок звернення ми розглядали індивідуально. Зокрема, під час пандемії. Ті фірми, які хотіли б працювати непрозоро, скажімо, через готівкові кошти, не знайшли у нас підтримки. А тим, які справді хотіли подолати наслідки карантину та підтримати країну, ми, звісно ж, допомагали. У нас нульова толерантність до корупції, як щодо МХП, так і щодо повсякденної діяльності підприємства.

Але партнерство — це не одномоментна справа, це довгострокова співпраця. Коли один починає викручувати руку іншому, це ситуація, коли компанія просто втрачає довіру.

— Які приклади такої допомоги з боку МХП меншим бізнесам можете навести?

— Я б не назвав це допомогою. Я б назвав це взаємовигідною співпрацею. Перший такий випадок: текстильне виробництво, яке займається пошиттям спецодягу на ринку України. Вони ніколи не шили тришарові маски. Але це наш партнер — і відразу, як ми звернулися за допомогою, коли ціни на маски сягали 20−25 грн за штуку, ми налагодили тимчасове виробництво масок на їхніх потужностях.

Головне те, що, розуміючи складність ситуації, постачальник не накрутив ціну до небес, а встановив ціну, виходячи з вартості матеріалів та робіт. Так МХП отримав засоби індивідуального захисту для своїх працівників, а постачальник — стабільне замовлення для роботи свого підприємства.

«Бізнес показав свою «профпридатність»

— Говорячи про довіру, які б ключові правила співпраці у бізнесі ви б сформулювали?

 — Найперше — це рівне ставлення до всіх. Ми прозорі і вимагаємо того ж самого, як і дотримання зобов’язань за контрактами. Ми відкриті до нових рішень і зрозумілі у прийнятті власних. Це ключове, на чому варто базувати партнерство.

Не можна зациклюватися виключно на прибутку або надприбутку, потрібно будувати та розвивати компанію на майбутнє. Не забуваючи про безпечність виробництва, гідні умови праці працівників та високі стандарти якості. Тому що отримати довіру досить складно, але втратити її можна за одну хвилину.

— МХП активно допомагає двом областям в боротьбі з коронавірусом: Черкаській та Вінницькій. Ваш департамент здійснював закупівлю необхідних матеріалів, техніки тощо. Яким був найбільший виклик і якою була відповідь на нього в цьому розрізі?

 — Це була несподівана задача, звісно. Найбільший виклик був знайти необхідне, у досить стислі строки. Водночас, на ринках вирувала тотальна спекуляція, на яку ніхто не реагував. Для мене стало непередбачуваним те, що ринок не хотів спілкуватися з компаніями, які купують товари за безготівковим розрахунком і сплачують податки до бюджету. З’явилися величезна «сіра» ніша, яку при цьому ніхто даних моментів не контролював.

— На тлі всього цього, чи зміниться після карантину довіра до національного бізнесу?

— Тут треба розуміти, що бізнес підтримав не державу першою чергою, а саме громадян. Звісно, на рівні держави є чимало бюрократичних перепон, тоді як бізнес — більш гнучкий і мобільний, може швидше вибудовувати зв’язки з громадянами.

Люди бачать те, що хочуть бачити. Впевнений, що довіра людей до українського бізнесу зросте. Як і розуміння того, що великий бізнес не обов’язково означає нечесний капітал, але відповідальність перед народом.

— Які уроки варто винести з пандемії та карантину?

 — Насамперед, уроки варто винести державі — в плані регуляторної політики. Зрозуміти важливість результатів, а не процесів. Бізнес показав свою «профпридатність», що може швидко показувати результати та адаптуватися до ситуації. Що він дає не просто зарплату та впевненість у завтра, але й турбується про регіон та про його населення.

— І на завершення тоді — як би ви визначили поняття довіра?

— Знаєте, я нещодавно прочитав книгу Стівена Кові «Швидкість довіри». Напевно, кожна фраза звідти може стати частиною такого визначення. Я б сказав, що довіра — основа будь-яких відносин. Це впевненість в людях та чесність. Чим вище рівень довіри, ти більше ти отримуєш дивідендів від нього, чим нижче рівень довіри — тим більше ти платиш податок на нього.

Показати ще новини
Радіо НВ
X