Знову в тінь? До чого призведе відміна спрощеної системи оподаткування грального бізнесу
depositphotos
Восени 2022-го Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект № 8079 щодо «заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», а 12 січня 2023 року цей законопроєкт був прийнятий у другому читанні. Чим це загрожує українській економіці?
З моменту легалізації азартних ігор в Україні пройшло більше двох років. За цей час ліцензії отримали десятки гральних брендів, серед яких наземні та онлайн-казино, зали гральних автоматів, букмекери та онлайн-покер.
Новий державний регулятор ― Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) ― відзвітував про надходження до держбюджету понад 2,3 млрд грн у вигляді ліцензійних зборів та податків від гральних операторів станом на вересень 2022-го.
Ця сума могла би бути набагато більшою, якби держава створила вигідніші та прозоріші умови для оподаткування нового бізнесу. Попри привабливість та перспективи легального ринку азартних ігор у центрі Європи, навіть до війни Україні не вдалося залучити бодай декілька іноземних інвесторів.
Навесні 2022-го уряд пішов назустріч гемблінг-індустрії, дозволивши гральним операторам перейти на спрощену систему оподаткування. Це рішення передбачало зниження основної податкової ставки на прибуток з 5% до 2%. Проте вже за декілька місяців у Раді прийняли законопроект, який скасував спрощену систему оподаткування для грального бізнесу.
Нечисленні легальні організатори азартних ігор в Україні інвестували десятки мільйонів доларів у розвиток нової індустрії у 2021-му та понесли колосальні збитки вже наступного року. Плани деяких політиків вчергове підняти податки для грального бізнесу можуть остаточно повернути цю сферу назад у тінь. І ось чому.
Податкові гальма
Відразу після легалізації гемблінгу оператори почали говорити про необхідність створення нової системи оподаткування, оскільки діюче податкове законодавство не враховує особливостей роботи грального бізнесу.
Таку систему передбачав законопроект № 2713-д, попередньо схвалений фінансовим Комітетом Верховної Ради. Однак, голосування за цей проєкт закону відкладали протягом всього 2021-го, і востаннє за 2713-д планували голосувати на засіданні другого грудня 2022-го.
Таким чином, станом на січень 2022-го легальні організатори азартних ігор мали сплачувати наступні податки:
- 18% на прибуток підприємств;
- від 10% до 18% на дохід;20% ПДВ;
- 18% на доходи фізичних осіб;
- 1,5% військового збору;
- 22% єдиного соціального внеску.
Існуюче податкове навантаження вдарило по інвестиційній привабливості України. А період отримання чистого прибутку легальним оператором після запуску збільшився до 2−3 років навіть в довоєнних умовах.
15 березня 2022-го Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7137-д, який ввів 40 нововведень для бізнесу під час воєнного стану. Зокрема, новий закон дозволив компаніям з оборотом до 10 млрд грн перейти на спрощену систему оподаткування, сплачуючи 2% з доходу замість ПДВ 20% та 18% податку на прибуток.
Спрощеною системою оподаткування скористалися і представники грального бізнесу. Але вже у жовтні 2022-го податковий комітет Ради підтримав законопроект № 8079, автори якого пропонують знову збільшити податки для організаторів азартних ігор.
Аргументи на користь № 8079
Народний депутат та колишній речник парламенту Дмитро Разумков, у свою чергу, розповів, що гральний бізнес «надто прибутковий», і за час війни усі організатори азартних ігор перерахували до бюджету всього 33 млн гривень.
Попри це, у пояснювальній записці законопроекту № 8079 вказано, що з 1 січня по 31 серпня 2022 року легальні гральні компанії, які згодом перейшли на спрощену систему оподаткування, загалом сплатили 174 млн грн податку на прибуток підприємств, 0,3 млн грн податку на додану вартість та 0,1 млн грн земельного податку.
Традиційно, проти зниження податків для грального бізнесу у світській європейській державі також виступила Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій.
Аргументи проти № 8079
Підтримка бізнесу під час війни стала одним з найефективніших рішень української влади для збереження цілісності економіки. За даними громадської спілки «Всеукраїнська Рада Гемблінгу» (UGC), з початку російського вторгнення 24 лютого онлайн-трафік ринку розваг впав на 80%.
В таких умовах український уряд пішов назустріч гемблінг-індустрії та дозволив перейти легальним операторам азартних ігор на спрощену систему оподаткування. Новий законопроект № 8079 знову ставить під загрозу існування в Україні «білої» сфери розваг, яка розвиває одразу декілька секторів економіки.
Окрім безпосередньо податкових надходжень та ліцензійних зборів, оператори азартних ігор стимулюють надходження у бюджет з низки суміжних сфер. Серед них ― готельно-ресторанний бізнес, IT-галузь (розвиток нових платіжних технологій, систем верифікації користувачів, інструментів big data, діджитал-маркетингу та ін.), розробка нових банківських рішень, впровадження цифрових активів тощо.
Експерти індустрії оцінюють загальний кумулятивний економічний ефект від легалізації азартних ігор у 30 млрд гривень. І це лише за перший рік існування нового ринку.
Насамкінець, запропоноване збільшення податків для грального бізнесу порушує одразу декілька фундаментальних принципів верховенства права. Зокрема, принцип прогнозованості та принцип юридичної визначеності.
По-перше, повторне збільшення оподаткування окремої групи бізнесу (легального гемблінгу) під час воєнного стану є раптовою та непередбачуваною нормою, що зриває фінансові плани компаній на найближче майбутнє.
По-друге, запропоновані зміни не передбачають перехідного періоду або будь-яких умов, що могли б пом’якшити ефект від заборони гральному бізнесу користуватися спрощеною системою оподаткування. Від таких не прогнозованих змін компанії можуть зазнати ще більших збитків.
І, по-третє, запропоновані зміни стосуються окремої групи платників податків, дозволяючи іншим підприємцям продовжити користуватися спрощеною системою оподаткування, незалежно від їхнього внеску в економіку України під час війни. Єдиним фактичним аргументом у пояснювальній записці до законопроекту № 8079 є те, що «гральний бізнес (крім лотерей), особливо в період війни, не має отримувати пільг, чи якихось особливих умов».
Таким чином, запропоновані зміни у оподаткуванні чітко підкреслюють відмінність у ставленні до осіб різних категорій без наявних об'єктивних підстав. Нагадаємо, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування», посилаючись на практику Європейського суду з прав людини.
У підсумку
Легалізація грального бізнесу в Україні була спрямована на розвиток нового сектору економіки та залучення значної кількості іноземних інвестицій. За два роки державі так і не вдалося створити прозору систему оподаткування та контролю ліцензійних операторів, через що зростання сфери виявилося вкрай обмеженим.
Попри розповсюджену думку про те, що гральний бізнес завжди є феноменально прибутковим, українська влада поки не змогла створити масштабний ринок легальних азартних ігор хоча б з декількома іноземними компаніями.
Нечисленні українські оператори, яким вдалося зберегти бізнес та продовжити підтримувати економіку і армію завдяки спрощеній системі оподаткування, сьогодні знову зустрічають тиск з боку деяких представників держапарату.
Через високий рівень інкорпорованості, легальний гемблінг передбачає розвиток ряду суміжних сфер, враховуючи рекламу та маркетинг, IT-індустрію, консалтинг, юридичні послуги, рекрутинг і багато інших. Зберігаючи робочі місця, передаючи сотні мільйонів гривень на благодійність та залучаючи міжнародну спільноту до допомоги Україні, оператори азартних ігор відіграли важливу роль у 2022 році.
Законопроекти, які ускладнюють умови для грального бізнесу замість його підтримки, можуть знову загнати цю сферу у тінь та остаточно викреслити Україну з переліку потенційних інвестиційних хабів для міжнародних компаній. Навряд чи це те, що буде потрібно Україні в умовах відбудови економіки після перемоги.
