Василь Даниляк про інвестиції у мережу ОККО, податки, держрегулювання цін на пальне та ситуацію з тіньовиками

24 червня 2021, 07:00
Позиція
Василь Даниляк, віце-президент компанії ОККО (Фото:ОККО)

Василь Даниляк, віце-президент компанії ОККО (Фото:ОККО)

Паливний ритейл — це класичний айсберг. Споживач бачить тільки його верхівку — ціну на стелі АЗС. Щоб розібратися в глибинних процесах на цьому ринку, поспілкувался з першим віцепрезидентом мережі ОККО Василем Даниляком. Він у темі вже понад 20 років і має власний погляд на те, чи потрібно Україні державне регулювання цін на нафтопродукти, чому тіньові заправки обкрадають кожного з нас і чи можна з ними конкурувати ринковими методами.

— У травні уряд запровадив державне регулювання цін на українському ринку нафтопродуктів, встановивши граничні націнки на бензини й ДП. Що ви думаєте про таку ініціативу?

Відео дня

— В Україні ринок нафтопродуктів один із найбільш висококонкурентних у Європі. На ньому працює більше 10 компаній, у чиїх мережах є понад 100 АЗС, і ще кілька тисяч АЗС це — дрібні мережі і окремі заправки. Цей ринок завжди успішно саморегулювався. Починаючи з 2005 року, ми не мали в Україні серйозних «бензинових криз», незважаючи на всі політичні й економічні метаморфози, і на те, що 80% своїх потреб у пальному Україна задовольняє за рахунок імпорту.

Тому будь-яке державне втручання в ціноутворення може тільки зашкодити. Наша компанія завжди виступала за прозору, здорову конкуренцію між трейдерами. Нехай сам клієнт голосує гаманцем, обираючи якість і сервіс собі до вподоби. Але конкурувати потрібно у чесній боротьбі. Якщо наша компанія сумлінно платить усі податки, має прямі контракти з іноземними НПЗ, щороку інвестує мільйони гривень у контроль якості, а заправка через дорогу продає продукт невідомого міні-заводу й не видає фіскальних чеків, то ми з нею апріорі не можемо бути в одному ціновому сегменті. Урядова постанова обмежує верхню цінову планку, але весь тіньовий сегмент на паливному ринку сьогодні зосереджений якраз біля нижньої межі.

В Україні ринок нафтопродуктів один із висококонкурентних у Європі.

Іншими словами, встановлюючи граничну межу націнки на бензин та дизель, уряд користувався вибіркою як чесних гравців ринку так и тіньових мереж. Хоча слід зазначити, що після консультаційних зустрічей з представниками ринку у базову формулу були включені додаткові витрати нафтотрейдерів, які не були враховані при її створенні (логістика до кордону з Україною тощо).

— Чи означає це, що боротьба з нелегальними заправками не принесла успіху?

— Певні результати були. За 2020 рік в Україні закрили понад 300 нелегальних заправок, кілька підпільних міні-НПЗ. Але щоб докорінно переламати ситуацію, потрібно більше системності й регулярності. Тіньовики постійно винаходять нові схеми. «Бочка», закрита в одному місці, через тиждень з’являється в іншому. Як наслідок, розміри тіньового сегменту у паливному ритейлі надалі вражають. За оцінками експертів, торік вони наближалися до 20% у реалізації бензинів і ДП і перевищували 30% у реалізації скрапленого газу. Боюся, у 2021 році цей відсоток може тільки зрости.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

По суті, в країні працює ціла нелегальна галузь, повний виробничий цикл — від виготовлення компонентів бензину та дизеля на кустарних заводах до імпорту різноманітних розчинників, що підвищують октанове число, і збуту цієї «бодяги» через сірі заправки. Звичайно, що такі точки готові продавати пальне дешево і сердито. Але яку відповідальність вони несуть за те, що їх продукт шкодить авто, екології, як наслідок здоров’ю? Ніяку. І конкурувати з ними за ціною добросовісні трейдери ніколи не зможуть.

Порахуйте самі. Ми інвестуємо в автозаправний комплекс 1,5−2,0 млн дол. США, при цьому нелегали встановлюють бочки за 25−30 тис дол. США. Ми отримуємо всі необхідні дозволи і ліцензії, в той час як нелегали працюють без оформлення дозвільних документів, без встановлення касових апаратів та офіційного працевлаштування свого персоналу. Ми імпортуємо якісні нафтопродукти, забезпечуємо багаторівневий контроль їхньої якості, і це для нас принципова позиція, тоді як тіньові АЗС торгують продуктом із сумнівними паспортами чи взагалі без них, а також без чеків РРО. Вважайте, що 2 мільйони тонн пального проходять повз податкову касу. Відповідно бюджет при цьому втрачає 15−20 мільярдів гривень на рік. Цих коштів вистачило б, наприклад, щоб провакцинувати від Covid половину населення України.

ОККО
Фото: ОККО

— А скільки податків за рік платить така компанія, як ОККО?

— За 2020 рік ми сумарно сплатили до бюджетів усіх рівнів 4,7 мільярда гривень. З них 1,8 млрд.грн. до бюджетів та фондів — податки від операційної діяльності, а саме податок на прибуток, ПДВ (крім сплаченого на митниці при імпорті), роздрібний акциз, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, плата за землю, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Обсяги сплати податків від операційної діяльності підприємства групи ОККО наростили за 2020 рік на 20%. Решта — 2,9 млрд.грн. — податки при імпорті товарів, які з року в рік змінюються в залежності чи наші підприємства напряму імпортують пальне, чи придбавають на внутрішньому ринку уже розмитнений продукт у представників іноземних заводів.

Для розуміння: загальна сума сплачених податків еквівалентна вартості поточного ремонту понад 430 кілометрів автомобільних доріг або ж капітального ремонту майже 200 кілометрів доріг у торішніх цінах. Тут варто зазначити, що з фіскального погляду пальне — серйозний наповнювач бюджету, а акцизний податок з пального це основне джерело наповнення дорожнього фонду. У ціні бензину чи ДП понад третину припадає на податки.

Ми прагнемо, щоб українські автомобілісти розуміли: заправляючись на таких заправках, як ОККО, а не на «сірих точках», вони вносять свій вклад у розвиток країни. Адже з цих коштів надалі фінансуватиметься ремонт доріг, побудова шкіл, зміцнення матеріальної бази медицини та армії тощо. Тому починаючи з травня, у фіскальних чеках на всіх АЗК ОККО, ми ввели окремий рядок, де вказуємо суму податків, які буде сплачено з кожного відпуску пального. Тобто водій бачить, що заправивши, до прикладу, 10 літрів ДП, він заплатив майже 100 гривень податків.

Більше того, у червні наша компанія вийшла з ініціативою щорічно та раз на квартал оприлюднювати дані по сплаті податків у розрізі видів податків сплачених з операційної діяльності - податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний податок, плата за землю тощо та сплачених податків й зборів при імпорті. Сподіваємося, що інші учасники ринку підтримають нашу ініціативу. На нашу думку, це піде на користь формуванню та підтримці прозорих відносин між бізнесом та державою.

— Чи можна в таких умовах говорити про інвестиції у розвиток мережі, в будівництво нових автозаправних комплексів?

— Наша мережа вже давно масштабно не нарощує кількість АЗК, наш акцент — на якісний сервіс, на максимум послуг на одній території: від заправитися до поїсти, забрати бандероль, купити все необхідне в маркеті на АЗК. Це не означає, що ми зовсім не відкриваємо нові АЗК. Дорожня інфраструктура України змінюється, тож, логічно, що ми теж переглядаємо мапу своєї мережі. Але зараз основні інвестиції ми спрямовуємо на модернізацію наших автозаправних комплексів. Зокрема, торік було здійснено ребрендинг 45 АЗК ОККО. Модернізація стосувалася як зовнішнього вигляду, так і торгових залів. Крім того, ми оновили інтер'єри та екстер'єри кількох наших ресторанів. У ці роботи було загалом інвестовано понад 500 мільйонів гривень. Обсяг капіталовкладень на 2021 рік передбачено навіть більший. Таким чином, після закінчення робіт вже 76% АЗК мережі ОККО буде в оновленому форматі.

Ще один великий інноваційний проєкт, який ми розпочали цьогоріч, стосується встановлення біля 90 сонячних міні-електростанцій на дахах наших АЗК. Ці станції працюватимуть насамперед на забезпечення електроенергією власних потреб заправок. Ми прорахували, що це дасть нам економію ресурсів, особливо в тих регіонах, де нині встановлено високі тарифи на передачу електроенергії. З іншого боку, використовуючи відновлювані джерела енергії, ми вносимо свій вклад у зменшення парникових викидів.

ОККО
Фото: ОККО

— Торік компанія підписала новий довгостроковий кредит на 105 млн USD з Європейським банком реконструкції і розвитку та Міжнародною фінансовою корпорацією. На що використаєте ці кошти?

— Можна говорити про кілька основних напрямків. Крім модернізації АЗК, це розвиток нашої форвардної програми із забезпечення аграріїв матеріально-технічними ресурсами, а також логістика і розбудова нафтобазового господарства. Останній пункт передбачає досить великий обсяг робіт, які буде проведено на кожній з наших опорних нафтобаз, щоб збільшити їхні потужності зі зберігання пального. Ми маємо на меті активно пропонувати наші термінали для того, щоб там зберігали нафтопродукти й інші оператори ринку. У Європі такий механізм працює вже понад 20 років. Там нема нічого страшного, коли ти зберігаєш свій ресурс на базі конкурента, коли це логістично доцільніше. Особливо багато інвестицій потребує придбаний торік Херсонський нафтоперевалювальний комплекс. Крім того, плануємо збудувати 3 нових резервуари на нафтобазі в Черняхові (Житомирська обл.) і розширити її пропускну здатність, встановити нові пости автоналиву у Гребінках і Вінниці.

— Далеко не кожному у кризовий період вдається отримати таке потужне фінансування від міжнародних інвесторів. Наскільки складними були останні переговори з ЄБРР і МФК?

— Привабливість співпраці з міжнародними фінансовими інституціями в тому, що вони можуть закумулювати й надати значно більші за обсягом ресурси, ніж українські банки. В українських банках ОККО може отримати фінансування й під нижчі відсотки, ніж у ЄБРР, але їм складно зібрати необхідні для нас суми. Тож головна складність у переговорах полягала в тому, щоб переконати міжнародні фінансові установи здешевити кредит.

Україна як держава чи державні компанії нині залучають фінансові ресурси під 6−8% річних. Ми наполягали на нижчому відсотку. Але ми мали й сильні аргументи — бездоганну історію позичальника, чітке розуміння, куди інвестувати кошти і який економічний ефект це принесе. Крім того, тут зіграла й репутація компанії, яка працює прозоро і чесно, і той факт, що у 2020 році ми повністю погасили усі попередньо залучені кредити від цих донорів. ОККО співпрацює з ЄБРР та МФК ще з початку 2000-х. І за цей час ми жодного разу не затримали платежів за залученими кредитами.

— Навіщо ОККО перевалка в Херсоні?

— Ми придбали Херсонський нафтоперевалювальний комплекс, оскільки це дає нам прямий доступ до середземноморського ринку нафтопродуктів. За сприятливої кон’юнктури можемо нарощувати обсяги імпорту в Україну пального з Греції, Болгарії, Туреччини та інших держав регіону. Мова йде про 150−200 тис. тонн пального на рік. Ми уже почали це робити, але паралельно здійснюємо поетапну реконструкцію комплексу, в яку протягом 2021−2022 років необхідно інвестувати більше 3 мільйонів USD.

Як уже було сказано вище, паливний ринок України критично залежить від імпорту. Нині ключовими постачальниками нафтопродуктів для ОККО є НПЗ Білорусі, Литви і Польщі. Але оперуючи портовими потужностями на Чорному морі, ми робимо вагомий крок до диверсифікації наших джерел. Наприклад, у червні Мозирський НПЗ зупинився на капітальний ремонт. Відповідно зросте попит на морські надходження нафтопродуктів.

ОККО
Фото: ОККО

— Пальне яких виробників ви пропонуєте клієнтам?

— Перш за все, — це виключно якісні нафтопродукти. Завдяки перевіреним постачальникам та багаторівневому контролю якості, який ми будували не один рік й постійно вдосконалюємо, ми повністю впевнені в пальному, яким заправляємо. Основні обсяги пального ми сьогодні закуповуємо у концерну Orlen, що володіє потужностями у Польщі й Литві, й у Мозирського НПЗ (Білорусь). Це сучасні високотехнологічні заводи. Той же Мозирський НПЗ за останні 5 років вклав у модернізацію колосальні кошти — приблизно 1,5 млрд USD. Значні обсяги виготовлених нафтопродуктів він продає на ринки ЄС. І таке ж саме пальне отримують клієнти мережі ОККО.

Ми працюємо з цими постачальниками роками, ми маємо тісні партнерські стосунки і ми знаємо якість їхньої роботи. Сьогодні ми, напевне, найбільші їхні замовники в Україні, відповідно можемо домовлятися про адекватну ціну. Якщо зараз хтось на українському ринку демпінгує і каже, що у них білоруське чи литовське пальне, то є великі сумніви, або до справжності походження цього продукту, або до чесності такого продавця в частині сплати податків.

Автор: Надія Грекова

Показати ще новини
Радіо НВ
X