Нафтогаз проти геополітичної зброї Кремля. Як Україна відстояла свою енергетичну незалежність
Виробничий об`єкт АТ «Укргазвидобування»
Шість років тому Україні вдалося покінчити з критичною залежністю від поставок газу, які Росія використовувала як зашморг на нашій шиї. Це був складний шлях, але нам вдалося суттєво зменшити здатність Росії контролювати Україну, а історична перемога над «Газпромом» в Стокгольмському арбітражі захистила від економічної катастрофи. Попри це, боротьба національної компанії з геополітичною зброєю Володимира Путіна не закінчена, адже багато викликів досі актуальні.
Домінування Газпрому на українському ринку
Опалювальний сезон 2015−2016 років став першим в історії України, який було пройдено без поставок природного газу з Росії.
До 2014 року на українському ринку реально домінував «Газпром». Не буде перебільшенням сказати, що поставки в Україну, як і транзит, контролював особисто Путін. Росія завищувала рівень цін на газ для України, знижуючи їх до європейського рівня лише в обмін на політичні поступки з українського боку, які руйнували державність. В квітні 2014 року, незадовго після втечі Віктора Януковича з країни в результаті Революції Гідності, Росія скасувала для України знижки на газ, піднявши ціну майже в два рази, заявила про борги на мільярди доларів та, зрештою, демонстративно зупинила поставки влітку 2014 року. У Кремлі були впевнені, що Києв не має альтернативи поставкам газу з Росії, і очікували на політичну капітуляцію. Враховуючи, що більшість газу Україна імортувала, а транспортні потужності для поставки газу з Європи були обмеженими та ненадійними, залежність від російського газу була дійсно критичною.
Виборена свобода
Однак Україна змогла відстояти свою енергетичну незалежність від Росії. Без жодних поступок Путіну національній компанії вдалося забезпечити поставки для промислових споживачів та тепло в будинках мільйонів українців. У 2014 році оптовий ринок України було інтегровано з європейським. Відтоді ціни є прогнозованими та визначаються попитом і пропозицією, а не «Газпромом».
Диверсифікація поставок газу стала можливою завдяки складним переговорам зі словацькою стороною на корпоративному та політичному рівнях, будівництву нових потужностей для імпорту газу та підписанню контрактів між національним і європейськими постачальниками, зокрема з норвезьким Statoil.
У 2014 році Україна як держава була на краю прірви. І одна з ключових причин, чому вдалося зберегти державу — це переломні перемоги над Газпромом та корупцією у газовому секторі.
Не останнім внеском у посилення енергонезалежності стало і подолання корупції та ведення бізнесу відкрито та прозоро. Зараз національна компанія купує газ тільки з Європи, за стандартними контрактами, та тільки за ринковою ціною, не залишаючи місця для корупції та непрозорих закулісних домовленостей.
Крім цього, національна компанія відмовилася платити «Газпрому» за газ, який вона не отримувала, але мала оплачувати за контрактним положенням «бери або плати», оскільки вважала цю умову кабальною та вирішила доводити це в Стокгольмському арбітражі. Так в арбітражі компанія вимагала зниження ціни на газ до ринкового рівня, а також доплату за контрактом на транзит газу.
У лютому 2018 року трибунал остаточно став на сторону «Нафтогазу». «Ми захистили Україну від катастрофічних втрат у розмірі усієї економіки (81,4 млрд доларів), і ще отримали від „Газпрому“ 5 млрд доларів. Ми довели всьому світові, що нас грабували, що це була колоніальна політика Росії по відношенню до України і що ми занадто багато платили за газ, недоотримуючи кошти за транзит», — пояснює СЕО «Нафтогазу» Юрій Вітренко. Ще одна перемога України — підписання наприкінці 2019 року нового транзитного контракту на 2020−2024 роки, який передбачає принцип «качай або плати», тобто гарантований дохід на суму 7,2 млрд доларів.
Боротьба триває
Попри серйозні досягнення минулих років, робота української національної компанії над посиленням енергонезалежності триває, адже багато викликів досі існують. Потрібно підвищити рівень енергоефективності, збільшити власний видобуток газу, та продовжувати боротьбу з російським проєктом Північний потік-2, який є великою загрозою національній безпеці.
«У 2014 році Україна як держава була на краю прірви. І одна з ключових причин, чому вдалося зберегти державу — це переломні перемоги над Газпромом та корупцією у газовому секторі. Хтось може сказати, що Україна все ще недалеко відійшла від цієї безодні. Це справді обґрунтовано, і саме тому дуже важливо винести правильні уроки з цих подій. Ясна річ, що, враховуючи значення газового сектору для України, тривалу війну з Росією та актуальну програму реформ у державі, ця історія про щось набагато більше, ніж просто про природний газ», — каже Юрій Вітренко
