«Якщо в Україні буде сто МХП, Європа буде вже тут». Навіщо українському агрогіганту Декларація доброчесності
Олена Коновалова, голова Комплаєнс Офісу МХП (Фото:НВ)
У червні агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) повідомив, що підписує «Декларацію доброчесності» з усіма співробітниками і партнерами. Цей крок названий одним з ключових пріоритетів, а сам документ повинен стати черговим етапом у розвитку Комплаєнс Офісу МХП, який недавно очолила Олена Коновалова.
З нею ми поговорили про те, що криється за цим багато в чому новим для України терміном. Бесіда про, здавалося б, «нудне» юридичне поняття переросла в довгу розмову про цінності, культуру, еволюцію бізнесу і майбутнє України.
— Чим викликана необхідність підписання Декларації доброчесності?
— Давайте трохи поговоримо про контекст, в якому працює МХП.
Вирішення найважливіших завдань, що стоять перед Україною сьогодні — поліпшення бізнес-клімату, суди, що працюють, зміна ситуації з бюрократією та корупцією — спрямовані на конкурентність з сусідами в боротьбі за інвестиції. Нам критично важливо витягти промисловість, у якій немає ні технологій, ні підтвердженої управлінської історії, ні репутації, з минулого; перестати відставати як країна, торгуючи переважно рудою і чушками. Україна може і повинна розвиватися швидше, а люди — повинні жити в інших соціальних стандартах.
МХП — не стандартний локальний бізнес. МХП вірить в Україну, платить великі податки, змінює бізнес-культуру. Наші гроші продовжують наповнювати бюджет, наші працівники залишаються в Україні, ми набираємо все нових і нових людей, ми будуємося багато років. Ми просуваємо бренд «Зроблено в Україні». Наш кредитний рейтинг краще рейтингу країни. Це факт.
Українській незалежності в цьому році 29 років. МХП — 22 роки. Наша команда багато років веде країну до змін, розбиваючи стару систему і пропагуючи новий шлях, щоб разом швидше міняти Україну. Навколо нас — під сотню успішних кейсів, які доводять інвесторам, що можна робити хороший бізнес в Україні в існуючих реаліях. МХП — маркет-мейкер для ринку. Ми -— обличчя українського бізнесу в Україні і далеко за її межами.
Навіть те, як МХП проявляє соціальну відповідальність та надає допомогу в боротьбі з пандемією коронавірусу, задає стандарт для інших компаній і галузей, зокрема міжнародних.
Фактично ми не робимо нічого несподіваного. Ми ж не тільки підписуємо декларації — ми допомагаємо вибудувати правильні бізнес-моделі, ринки, стратегії, управління. Ми показуємо, як можна будувати безпечний масштабний бізнес, бути прозорим і зрозумілим міжнародному інвестору; показуємо на ділі, що це вигідно.
Ми розвиваємо філософію бізнесу не тільки всередині компанії, але і набагато ширше, допомагаємо іншим адаптуватися до міжнародних стандартів. Пропагуємо ідею прозорості, даємо інтелектуальний ресурс і пояснюємо, що жити за застарілими правилами невигідно, розвиваємо управлінські компетенції. Вчимо працювати з невизначеністю. Допомагаємо навчитися домовлятися з глобальними партнерами, а не жити в своєму куточку, тому що всі так роблять.
Ми консолідуємо навколо себе гравців з новою філософією бізнесу. Через десять років вони стануть платформою для ще ста компаній, які змінять країну. А документи, хоча і вторинні — прекрасно розвіюють ілюзії там, де нам не по дорозі.
— З вашої точки зору, доброчесність — це більше про правила, чи про етику?
— Це більше про стратегію. Світ глобалізується, і хочеш чи ні — і гроші, і споживач йдуть слідом за стратегією і репутацією.
Одноразова стратегія «гроші зараз за будь-яку ціну» — більше не працює, ми живемо в дуже маленькому світі. Стратегія: куди продаємо, як продаємо, як виробляємо, як завгодно, лише б дешево — неправильна, так вже ніхто не робить. Це називається «втрата конкурентних позицій», і високою короткостроковою EBITDою не покривається. Це злочин проти власного майбутнього — продовжувати так працювати.
Багато середніх підприємців вже це розуміють і інвестують у прозорість і розвиток як точку прикладання зусиль. У системному підході це називається важіль. Країна категорично змінюється, починаючи з українських підприємств, з якими ми працюємо в агросекторі. Багато компаній-партнерів ростуть разом з МХП і залучають хороші інвестиції, працюють з EBRD, IFC. Це перш за все нові комерційні можливості.
— Які переваги очікує отримати МХП від активного впровадження комплаєнсу? Адже нерідко комплаєнс сприймають як перешкоду або гальмо для ведення бізнесу — як знаходити баланс між ефективністю і ризиками?
— Ми формуємо нове бізнес-середовище навколо МХП. Якщо ми хочемо жити в чесній, правової та економічно сильній країні — ми повинні перестати просто хотіти і почати робити. МХП вже робить, але країна стане сильною, коли компаній, як МХП, буде 100. Можна — більше.
У планах МХП — бурхлива міжнародна експансія і нові рішення в агробізнесі, які до цього часу не існували. Ми докладаємо надзусилля з розширення компанії не тільки в Україні, ми розглядаємо інвестиції в інші країни, ми стаємо глобальною компанією — і це стратегія на найближчі 5−10 років.
Історія про якийсь окремо взятий, нехай навіть дуже великий і успішний бізнес, — дуже застаріла історія. Для того, щоб давати результат сьогодні — потрібні масштабні індустріальні проєкти, глобальні команди, і колаборації-кластери гравців з подібною, коректно вибудуваною управлінською історією. Вигідно оточувати себе правильними прозорими реальними бізнесами, у яких є і технології, і люди, які вміють робити бізнес так, як зрозуміло в інвестиційному світі. Коли ти можеш дуже швидко приймати рішення і показувати швидкий результат — йдуть операційні витрати на відсутність довіри і непрозорість. Якщо ти використовуєш партнерів і весь кластер любить і вміє управляти бізнесом — у тебе буде черга стояти з інвесторів.
Ті, хто розуміє це вже зараз і грає «в довгу», виростаючи з коротких холош одноденних схем, адаптуючись до міжнародних стандартів і вибудовуючи структурні і глобальні колаборації, не залежать ні від «поганих» українських законів, ні від того, хто при владі. Це стрибок з сировинного придатка в постіндустріальний контекст.
— Як комплаєнс-політики комунікуються на внутрішньому рівні?
— Те, що робить зі своїми співробітниками і партнерами МХП — це створення світоглядної різниці. Покроковий, дуже делікатний, ціннісний проєкт.
Фактично ми міняємо «картинку життя». Ми великий сучасний холдинг, ведемо чесний і прозорий бізнес, забезпечуємо роботою близько 30 тисяч осіб, нашу продукцію знають у світі, ми підтримуємо і розвиваємо ті області України, де присутні потужності МХП. Ми першими вийшли на Лондонську фондову біржу. Ми цивілізовано і успішно конкуруємо з великими міжнародними компаніями.
Ми, разом зі світом, інвестуємо в технології та продуктивність. Блокчейн, розумне землеробство, роботизація виробництва та корпоративного управління, стратегічне планування, моделювання майбутнього — це реальність українського агро? МХП — так.
Юрій Косюк послідовно говорить про те, що для МХП важливо те, що ми збираємо навколо себе щасливих людей. Ми даємо можливість кожному шукати і знайти свою нішу, ставати унікальним. Комплаєнс — частина цього процесу «створення нового світу».
У нас найкрутіша програма адаптації новачків, ми ініціювали програму роботи з партнерами світового класу, ми працюємо з Thompson Reuters, з біржами, з мега-вимогливими європейськими та китайськими продуктовими вимогами. Ось це все — про комплаєнс. Про довіру. Люди це бачать.
Чи є у нас некрасиві історії і проблеми? Звичайно є, неможливо розвернути криголам в інший бік за дві хвилини. Ми сильно залежимо від культурного коду.
— Поговоримо про комплаєнс на рівні виконавців. Ще з радянських часів відомий термін «несуни» — і зараз нерідко можна чути про недобросовісних співробітників. Як, по-вашому, наскільки сильний цей стереотип — про, скажімо, припустимість дрібних крадіжок на робочому місці?
— Більше тридцяти років ми всі в основному живемо в парадигмі тіньової економіки і обману. Це стосується будь-якого аспекту життя: відносин з владою, сім'ї, освіти дітей, медицини, роботи, навіть смерті. Проаналізуйте інформаційне поле: бути порядним і чесним, тримати слово, яке даєш, будувати бізнес на довірі в Україні зараз бачиться дивним. І нам ще довго від цього «відмиватися», це не швидка справа.
Головна проблема — ментальна: внутрішнє право «правильно» визначати свої життєві цілі і стратегії, шляхи їх досягнення. Нема дітей, які мріють, коли виростуть, «шукати варіанти» і замітати сліди. Вони виростають з тих, кому довго і часто говорили про те, що це і є те, що «нормально».
Але історія про те, що «давайте почекаємо, поки все не зміняться» — це точно не історія МХП. Хтось повинен бути першим, не можна постійно озиратися навсебіч. Вихід один — йди і роби.
Правильний бізнес спирається на довіру людей. А довіра народжується в процесі якихось вчинків, дій і кроків. Наші — свіжа кров молодих, робота з наступним поколінням і громадами, амбасади України за кордоном, вибудовування містків. Кущ ініціатив, спрямованих на те, щоб робота кожного в компанії мала сенс і цінність; щоб слово кожного було почуто. Ми пишаємося тим, що ми робимо.
Чим більше людей на це дивиться, тим більше з них захочуть жити так само. Скільки часу це займе — скільки потрібно. Коли набридне читати одні й ті ж новини про погані закони, слухати і озвучувати одні і ті ж скарги на життя, наступати на одні й ті ж граблі на чергових виборах, прийде рішення радикально міняти порядок денний — не опускати планку і адаптуватися до всього цього, а підняти її і масштабувати бізнес на інші ринки.
— Але побудова прозорого бізнесу, що грає за правилами, в українських умовах — гра в довгу. Як мотивувати інші компанії відмовлятися від «сірих» практик? Що потрібно враховувати при впровадженні попереджувальних заходів щодо корупційних практик і конфліктів інтересів?
— Неможливо «мотивувати» когось бути чесним або тримати своє слово. Єдиний спосіб утримати людей в якомусь наративі — це зробити так, щоб їм хотілося всередині цієї системи координат жити. Ми всі хочемо бути там і з тими, де нам добре. Це стосується і України як країни, окремих сіл і територій, звідки їдуть на заробітки, і більш тонких матерій.
Вибудовуючи те, що ви називаєте «запобіжними заходами щодо корупційних практик», важливо розуміти, що мова йде не тільки про абстрактні поняття, а й про конкретних людей, дії та результати. Якщо не пам’ятати про це, то може вийти гарний фасад замість сенсу.
Все б, може, і закінчилося звичайним форензиком і дисциплінарними заходами, неприємними, але не смертельними, якби не одне «але». Ще півтора року тому, проінтерв'ювавши приховане джерело-заявника, одне з шанованих видань розмістило статтю, фактично звинувативши WireCard у махінаціях. Заявник звертався і в компанію, скориставшись гарячою лінією, але не був почутий, його заява не вписувалася у вибудуваний публічний фасад.
Ми дуже ретельно стежимо за тим, щоб не звалитися в це небезпечне «здаватися, а не бути».
— Бонус: чому потрібно «виходити з шафи»?
— Говорячи з Оленою про те, чому українському бізнесу — і суспільству в цілому — пора відходити від «замшілих парадигм», ми заглибилися у філософські питання. Голова Комплаєнс Офісу МХП поділилася красномовною історією. За її словами, герой цієї ситуації — один з великих радянських акторів.
«Є стара історія про відомого актора, який вперше вирушив на закордонні гастролі. Побачивши 8-метровий номер без вікон у готелі, він трохи здивувався, але не так, щоб дуже. Весь тиждень покоївки дивилися на нього дивно. А в останній ранок, коли він стояв уже з валізами, вони взяли його за руки і затягли… в те, що він вважав шафою. Виявилося, що тиждень він прожив у коридорі чудового панорамного люкса, ночуючи на диванчику для перевзування.
МХП відкриває для своїх партнерів ту саму «шафу». Ми розвиваємо філософію бізнесу не тільки всередині компанії, але й набагато ширше, допомагаємо іншим адаптуватися до міжнародних стандартів. Допомагаємо навчитися домовлятися з глобальними партнерами, а не жити в своєму куточку, тому що всі так роблять", — підсумувала Олена.
