Ми нарощуємо наші зусилля з трансформації в кулінарну компанію, — Дмитро Морозов, МХП - фото
Партнерський проєкт

Ми нарощуємо наші зусилля з трансформації в кулінарну компанію, — Дмитро Морозов, МХП

28 грудня 2022, 10:49

Дмитро Морозов,

директор з розвитку бізнесу клієнтів МХП

Повномасштабна війна, що прийшла в Україну, поставила під питання продовольчу безпеку — як попри обстріли та зламану логістику доставляти споживачам продукти харчування та стабільно годувати українців. Яким чином із цим викликом впоралася компанія МХП? Чому в компанії не припинили кулінарну трансформацію, почату кілька років тому? Як вдалося втримати свою велику команду? Про все це розповів Дмитро Морозов, директор з розвитку бізнесу клієнтів МХП.

Відео дня

Дмитре, із якими викликами зіштовхнулася компанія МХП під час повномасштабного вторгнення? Чи були ви до нього готові?

Д умаю, 99% українців не були готові до повномасштабної війни. Ми в компанії жваво обговорювали, що це неможливо, нелогічно, ірраціонально. Чи були ми готові? Ні. Але доволі швидко адаптувалися. Якщо говорити про виклики, то найпершим був — сформувати бачення, як ми будемо сприймати цю війну, що будемо робити як компанія. Для цього весь топменеджмент МХП і власник компанії зібралися в офісі 24 лютого о 8 ранку і першим поставили перед собою питання: якою буде наша роль у війні. Відповідь знайшли дуже швидко. Наш пріоритет номер 0, навіть не 1 чи 2, це — продовольча безпека України.

Розуміючи цю роль, ми не зупинилися ні на годину. Змогли втримати людей на робочих місцях і контакт із нашими партнерами. Наші виробництва, логістика, продажі — все працювало. Ми розуміли: наша компанія — один із найбільших виробників продуктів харчування в країні, і якщо ми зупинимося, то мільйони українців втратять доступ до їжі.

Люди МХП працювали 24/7, вирішуючи, я впевнений, дуже типові для всіх проблеми: де продукти, де клієнти, де машини і як узагалі кудись доїхати. Приділяли багато уваги регіонам, які зазнали вторгнення чи обстрілів — педантично продовжували відправляти туди автомобілі з продукцією. Відвантажували продукцію для продажу й дуже багато почали роздавати безкоштовно. Станом на зараз кількість саме благодійної продукції, яку від нас отримали ті, хто потребував цього найбільше, становить понад 13 тисяч тонн. Через кілька днів після початку повномасштабної війни в МХП вже був сформований гуманітарний штаб. У ньому наші працівники займалися збором потреб від тих, кому була потрібна допомога у вигляді їжі.

Дбаємо про продовольчу безпеку України — з цією мантрою ми працювали на початку гарячої фази війни й працюємо досі. Не міняємо цей пріоритет компанії, бо розуміємо, що маємо годувати людей.

Отак раптово топменеджери компанії перетворилися у кризових менеджерів. Ви сказали, що втримали працівників на робочих місцях. Як вам це вдалося та як ви підтримали свою велику команду?

М и втримали майже всіх. Як саме? На власному прикладі показали, що залишаємося в країні й продовжуємо працювати. Почали з комунікації в першій половині дня 24 лютого. На всю компанію ми написали листа, що працюємо, поділилися фотографією з центрального офісу МХП, на якому були весь топменеджмент і засновник компанії, й розповіли про нашу роль. Потім ще окремо керівники напрямів комунікували зі своїми командами.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У наступні дні теж були постійно на звʼязку. В різних месенджерах зʼявилося чимало груп наших команд. Ці оперативні канали спілкування органічно спустилися по ієрархії компанії: будь-яка людина, яка мала підлеглих, створила групу, де перевіряла, чи все нормально у колег. А потім зʼявився канал, де ми обʼєднали всю команду МХП, взагалі всіх, у кого є смартфон. Там ми постійно інформували, що відбувається в компанії. Цей канал успішно працює й зараз.

Ще одне важливе рішення, яке ми ухвалили на цій зустрічі — те, що ми всі залишаємося в Україні. Топменеджери роз'їхалися по різних регіонах на наші активи, так само по наших підприємствах постійно їздив і власник компанії. Ми показували, що ми залишаємося в Україні й працюємо, та постійно спілкувалися з людьми на місцях.

Під час війни всі ми втрачаємо, і це зрозуміло. Як ви це питання вирішували для себе? Можливо, було б раціональніше бізнес заморозити чи призупинити хоч у якомусь сегменті? Чи бажання годувати країну було настільки сильнішим?

Н аша філософія була такою: після перемоги заробимо знову. Я думаю, що ми — одна з небагатьох компаній, хто не змінив комерційну політику. Тобто ми й далі працювали з нашими партнерами на попередніх умовах: наприклад, якщо в тебе є відтермінування платежу, воно не скасовується — ти можеш, як і раніше, платити по договору з відстрочкою.

Ще ми продовжили платити зарплати й податки з цієї зарплати. Так само офіційно продаємо весь товар і платимо податки з нашої комерційної діяльності. Працюємо так, щоб і годувати людей, і підтримувати економіку країни, адже розуміємо, що механізм держави має бути підживлений грошима.

Знаю, що до війни у вас були плани з трансформації компанії. А що сталося під час війни: ви змінили ці плани чи продовжили роботу в цьому напрямі?

М и не змінили цих планів і продовжуємо трансформуватися в кулінарну компанію. Зараз ми на тому етапі, коли хочемо годувати не тільки якісною смачною куркою, а загалом якісною смачною їжею. Єдине, на що в нашій роботі вплинула повномасштабна війна, — те, що ми на кілька тижнів призупинили виробництво доопрацьованих продуктів і сфокусувалися на курятині. Але вже з квітня почали поновлювати виробництво нових і доопрацьованих продуктів. А зараз навіть нарощуємо наші зусилля по трансформації компанії в кулінарну й щодня працюємо, щоб пропонувати українцям якісну й класну продукцію форматів ready to cook та ready to eat.

Зараз це дуже актуально, коли через вимкнення світла ти просто не встигаєш приготувати вечерю. Або просто немає часу готувати. Як ви врахували цю тенденцію заздалегідь?

М и формулювали нашу місію по трансформації компанії в кулінарну, спираючись на розумінні наших споживачів. Навіть до повномасштабної війни було так, що в сучасному світі час — це найважливіше. Й кілька років тому ми почали думати, як можемо допомогти українцям вивільнити дорогоцінні години на більш приємні справи, ніж рутинне приготування їжі, — на хобі, родину, друзів. З цього й почалася філософія трансформації в кулінарну компанію.

Так, це не новий підхід і більш розвинутий у Європі. Але знаючи українців, наш характер і швидкість, із якою ми розвиваємося, ми зрозуміли, що будемо швидко наздоганяти, а в деяких питаннях випереджати світові тенденції. Тож ми з року в рік нарощуємо частку доопрацьованих продуктів у нашому портфелі. Також намагаємося привозити інноваційні технології, яких до цього не було в Україні, та залучаємо в команду провідних шеф-кухарів і кулінарних експертів, які будували ресторани й формували для них меню.

Давайте трохи поговоримо про майбутнє. Що після перемоги України буде з компанією, яку ви представляєте? Як ви бачите це майбутнє?

Х оч війна — це для нашої країни дуже болючий кейс, я впевнений, що після перемоги Україна буде розвиватися навіть швидше. Бренд «I am Ukrainian» нині суперпопулярний, і я сподіваюся, що ми скористаємося цим моментом і виведемо Україну на абсолютно новий якісний рівень. Як компанія ми з 24 лютого зробили ґрунтовні висновки, як можемо працювати краще: повномасштабна війна відсіяла речі, які нас уповільнювали. Також ми стали більш амбіційні. А ще — максимально впевнені в наших партнерах, які разом з нами дбають про продовольчу безпеку і, попри нестабільну ситуацію, готові працювати.

Фото: МХП; Артем Галкін для Forbes Україна

Діліться матеріалом




Радіо NV
X