Інновації в Україні: в ногу зі світом чи у хвості

10 грудня 2020, 18:00
Новини компаній
Як Україна перетворюється в цифрову державу (Фото:EBA Innovation Day)

Як Україна перетворюється в цифрову державу (Фото:EBA Innovation Day)

Як Україна перетворюється в цифрову державу, чи є у нас шанси потрапити до трійки світових лідерів у кіберспорті, скільки приватні компанії витрачають на інновації, чому іноземців так цікавить один із сегментів української медицини — ці та багато інших питань обговорили під час щорічної події — третього Дня інновацій Європейської Бізнес Асоціації.

Коронавірус можна було передбачити?

Багато людей називають пандемію коронавірусу «чорним лебедем» — подією, яку не можна було передбачити і яка кардинально вплинула на розвиток цивілізації. Сам термін придумав американський науковець Насім Талеб. Але навіть він сказав, що коронавірус — це не «чорний лебідь», епідемію можна було спрогнозувати.

Відео дня

Олександр Коляда

генетик, засновник та науковий директор молекулярно-генетичної лабораторії Diagen

Переглянути весь запис виступу

Генетик, засновник та науковий директор молекулярно-генетичної лабораторії Diagen Олександр Коляда не погоджується і вважає, що лебідь швидше «сірий» — коронавірус не можна було передбачити, але можна було тримати медицину на відповідному рівні. Це досить дорого і небагато країн могли собі це дозволити.

«Це не перший вірус, який трапився з нами і не останній. Епідемії траплялися як в 16 столітті, так і зараз, просто ми не помічаємо, бо їх вчасно локалізують і вони не виходять за межі регіону. Це окремий бізнес і робота медиків різних країн. З коронавірусом так не вийшло», — каже Олександр Коляда.

Однак вже за два тижні була розшифровка ДНК вірусу та інструкція, як розробити тести і вакцину. За 9 місяців ми отримали вакцину на рівні випробувань третьої стадії. Олександр Коляда зауважує, що раніше процес розробки вакцини займав 15 років.

Світова спільнота винесла з цього мінімум три уроки. Перший — без науки нікуди. Наука спрацювала швидко і вчергове врятувала всю планету, запропонувавши вакцину, що має 95% ефективності.

Другий урок — прості поради рятують життя, але їм ніхто не вірить і вони швидко забуваються. Всі знають, що потрібно мити руки, носити маски і тримати дистанцію, але цього ніхто не дотримується. А проте це працює.

Третій урок про те, що є багато думок, але не всім потрібно вірити — експертів насправді дуже мало.

Мекка для іноземців

В Україні великою популярністю серед іноземців користується репродуктивна медицина, а також напрямок медицини, пов’язаний зі стовбуровими клітинами.

«Це пов’язано із законодавством, яке у нашій країні більш лояльне. Чи є там багато інновацій і науки — питання спірне, але це можна розвивати. Регенеративні технології — розвиваються в Україні за рахунок того, що вартість процедур у 2−3 рази нижча, ніж в Китаї та в понад 4 рази нижча, ніж в Європі. Рівень оплати фахівців такого ж рівня в Україні значно менший», — розповідає Олександр Коляда.

Ще один напрямок — репродуктивні технології. У цій сфері Україна має інновації світового рівня. Зокрема, один з перших випадків народження дитини з генами від трьох батьків був зроблений в українській репродуктивній клініці. Безумовно, в Україні вони остаточно не врегульовані ні на законодавчому рівні, ні на етичному. Однак, галузь має значний потенціал розвитку.

Як Україні увійти в п’ятірку лідерів кіберспорту

Однією з найбільших подій в українському кіберспорті стала нещодавня купівля готелю «Дніпро» за рекордну суму 1,1 млрд грн, який планують перетворити на багатофункціональну кіберспорт-арену, яка не має аналогів в Україні. Співвласником цього готелю став Олександр Кохановський, засновник кіберспортивної організації Natus Vincere (Na’Vi), голова правління UPEA.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Олександр Кохановський

засновник кіберспортивної організації Natus Vincere (Na’Vi), голова правління UPEA

Переглянути весь запис виступу

Кіберспорт — це молодий вид спорту, який зародився наприкінці 90-х років ХХ століття і за 20 років виріс до рівня світового масштабу. Зараз лідерами галузі є США, Китай та Південна Корея. Наразі Україна посідає дев’яту кіберспортивну сходинку у світі, але має всі шанси опинитися серед лідерів.

«Основні інфраструктурні цілі в розвитку кіберспорту в Україні полягають в побудові багатофункціональної кіберарени та оновленні готелю, в якому будуть створені спеціальні зони для кіберспорту: лаундж-зони, тренувальні зони і т.д. Для відкриття готелю нам буде потрібно 1,5−2 роки», — зазначив Кохановський.

Кіберспорт може стати однією з інноваційних та прибуткових галузей економіки в Україні і зараз є «вікно можливостей», яке дає шанс Україні піднятись у топ-5 лідерів галузі у світі.

«У нас є всі ресурси та можливості для цього. Спорт — це насамперед створення всеукраїнської сітки турнірів. Саме так буде розвиватись та збільшуватись сітка локальних геймерів. З точки зору науки, це насамперед наукові дослідження, експертизи (наприклад, як впливає кіберспорт на людину). Що стосується соціальних проєктів, то ми запускаємо соціальні ініціативи наразі для учасників бойових дій, людей пенсійного віку та людей з інвалідністю. З точки зору освіти, ми б хотіли, щоб кіберспорт викладався у школах та вищих навчальних закладах як факультатив та предмет, а також створити магістратуру з кіберспорту і кіберспортивний факультет», — зазначає засновник Natus Vincere та голова правління UPEA.

Галузь може залучити не менше 100 млн доларів прямих іноземних інвестицій у найближчі 5 років.

Під'єднати мозок до комп’ютера

Нейробіологія — дуже популярна наука сьогодні. Про це свідчить багато книг, що стосуються поведінки людей, прийняття рішень, особистісного розвитку. У понад 90% цих книг йдеться про те, як підвищити можливості мозку. Однак нейробіологія — це значно ширше поняття. Це міждисциплінарна наука, яка вивчає те, як працює система передачі інформації цілого організму. Вона включає знання з психології, біології, нейрології, медичні аспекти.

Ніколаос Дімітріадіс

керівник відділу нейроконсалтингу Optimal HR Group

Переглянути весь запис виступу

За словами керівника відділу нейроконсалтингу Optimal HR Group доктора Ніколаоса Дімітріадіса, методи нейротехнології часто використовують у маркетингу, продажах, комунікаціях. Маркетологи першими дослідили та зрозуміли цінність нейротехнологій у своїй діяльності.

Нейротехнології зробили революцію і в інших сферах економічного та культурного життя. Наприклад, у музеях вони допомагають відвідувачам розширити бачення. Компанії, які займаються виробництвом вина, використовують нейротехнології для того, щоб зрозуміти, який купаж вина робить людину більш щасливою.

Вони також змінили підхід у навчанні. Наприклад, спеціальна камера, встановлена у класі може зчитувати шість різних видів емоцій та чотири види поведінки у дітей під час навчання.

Розвиваються також технології, які дозволяють під'єднати комп’ютер до мозку людини. Найвідомішим проектом є Nevralink Ілона Маска. За допомогою спеціальних електродів, під'єднаних безпосередньо до мозку, можна зчитувати думки людей.

В американській армії подібні технології використовували ще кілька років тому для керування безпілотними бойовими дронами. Це дозволяло максимально швидко та точно передавати команди.

Ще один напрямок технологія — eye tracking. Вона дозволяє зчитувати інформацію з довколишнього світу та передавати її безпосередньо у мозок.

Утім, розвиток нейротехнологій має і етичний аспект. Пов’язаний він насамперед із використанням персональних даних та вторгненням в приватне життя людей. Зібрану інформацію можна використовувати як з користю, так і для обмеження свободи, впливу і контролю поведінки людей. Наразі чимало країн світу уже пробують регулювати використання штучного інтелекту.

Як діджитал допомагає бізнесу?

Михайло Федоров

Віце-прем'єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України

Переглянути весь запис виступу

Віце-прем'єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів, що одна з основних цілей на шляху до діджитал-трансформації пов’язана з ІТ-бізнесом та креативною індустрією: це збільшення частки ВВП України до 10% у цій сфері. На сьогодні вона становить 3,7%.

Для цього в Мінцифри ініціювали створення спеціальної податкової системи для креативної індустрії «Дія Сіті». Також запустили портал «Дія Бізнес» — про підприємництво на єдиному порталі.

Крім цього, створений хаб «Дія Бізнес» у Харкові та Миколаєві. За словами Михайла Федорова, в планах відкрити кілька таких центрів до кінця року у різних містах, а через рік-два — по всій країні.

Ще один напрямок розвитку — це сервіси, які стосуються бізнесу.

«Ми запустили найшвидшу у світі процедуру реєстрації бізнесу. Тепер можна ФОПам подати заявку онлайн на зайняття підприємницькою діяльністю бізнесу за 7 хвилин. На сьогодні 60% всіх ФОП реєструють бізнес онлайн завдяки такому сервісу. Також ми перезапустили процес відкриття ТОВ — заповнення онлайн-заявки за 20 хвилин, навіть знаходячись десь віддалено. За три місяці - майже 500 ТОВ», — розповів Федоров.

Аби цифрові сервіси працювали ефективно, ще одним завданням Мінцифри є забезпечення високошвидкісним інтернетом. У планах — покрити інтернетом 95% країни за 3 роки.

Інновації у приватних компаніях

Як показує світовий досвід, найчастіше інновації з’являються у приватних компаніях. Адже такі компанії зацікавлені у максимально ефективному використанні коштів і швидких та конкретних результатах.

Віталій Бульда

Генеральний директор Robert Bosch Ltd, представник групи Bosch в Україні

Переглянути весь запис виступу

Генеральний директор Robert Bosch Ltd, представник групи Bosch в Україні Віталій Бульда розповів, що компанія щорічно вкладає 3,7 млрд євро в розробку програмних рішень.

Серед них, зокрема, 500 млн євро інвестицій в електромобільну галузь, 100 млн євро на мережеві транспортні рішення, понад 600 млн євро на автоматизоване водіння та 600 млн євро у розширення діяльності, пов’язаної з інтернетом речей.

«Станом на грудень 2017 року, кожні 22 хвилини співробітниками компанії Бош створюється новий винахід. Напрямками розвитку інноваційного бізнесу компанії Бош є смарт-мобільність, інтернет речей, штучний інтелект, кліматичні рішення та рішення для охорони здоров’я», — зазначив він.

Усі продукти компанії Bosch створені з метою покращити якість життя людей, про що говорить сам слоган «Винайдено для життя». Наприклад, інновації в напрямку «Smart mobility» оптимізують потоки транспорту в містах, здатні мінімізувати шкідливі викиди в атмосферу та попередити виникнення аварій. А департамент «Healthcare solutions» сумісно з компанією «Randox» винайшов найшвидший експрес-тест ПЛР у світі, що дає точний результат за 39 хвилин.

Тіберіу Діма

Генеральний директор BASF в Україні

Переглянути весь запис виступу

Генеральний директор BASF в Україні Тіберіу Діма розповів про інновації у хімічній промисловості, над якими працює компанія. Якщо 50 років назад хімічна галузь зосереджувала діяльність на пошуку нових активних інгредієнтів на молекулярному рівні, то зараз фокус змістився на розробку та вдосконалення функціональних матеріалів та рішень.

Один з напрямків роботи концерну BASF сьогодні — розробка катодних матеріалів, завдяки яким батареї для електрокарів матимуть невелику вагу і розмір, заряджатимуться за 15 хвилин, а автомобілі середнього розміру отримають можливість долати відстані від 300 до 600 км без додаткової підзарядки.

У 2019 році BASF інвестувала два мільярди євро в наукові дослідження. У штаті компанії понад 11000 працівників, які займаються науковими розробками. Впродовж минулого року було зареєстровано більше тисячі патентів.

В Україні концерн BASF підтримує розвиток бізнесу своїх клієнтів, забезпечуючи їм доступ до новітніх технологій та сталих рішень, які пропонує хімічна галузь для вирішення потреб, зокрема, сільського господарства, будівельної галузі, виробництва продуктів харчування, засобів гігієни, меблів, легкої промисловості, автомобілебудування тощо.

Олена Волошина

керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC)

Переглянути весь запис виступу

Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC), вважає, для того, щоб інновації розвивалися, потрібно створювати умови та справедливі правила гри для приватного бізнесу, а не витрачати державне фінансування.

«Я не дуже великий прихильник Сколково (російський інноваційний центр, — ред.) чи білоруського підходу. Це, напевно, зіграло свою роль, але мені здається, що це не має стійкості. Я б усе, що можна, дозволила робити приватному сектору, створюючи для нього правила гри та обмежуючи його в тому, щоб він не маніпулював. Не потрібні жодні фонди», — зазначила вона.

На зміну економіці сировини приходить економіка креативних індустрій, які мають величезний потенціал розвитку. Підсумовуючи, варто зазначити, що Україна має всі шанси стати лідером у низці галузей, якщо держава створюватиме умови та не заважатиме розвиватися легальному бізнесу. Окремі ж сфери, навпаки, можуть потребувати регулювання та створення зрозумілих правил гри. Однак, чим швидше ми усвідомимо потенціал індустрій, тим більше шансів на лідерство у цих галузях ми матимемо.

Генеральні партнери заходу
Фото: Генеральні партнери заходу
Показати ще новини
Радіо НВ
X