Здоровий рух. Що і чому іноземці лікують в Україні
Кількість іноземців, які приїжджають в Україну заради медичних послуг, наближається до 100 тис. на рік. Журнал НВ дізнався, для чого і чому закордонні пацієнти їдуть в українські клініки
Закривши очі на витрати сервісу, в Україну їдуть лікувати зуби, боротися з безпліддям і коригувати зовнішність через низькі ціни, лояльні закони та унікальні методики лікування
«В
американській клініці мені зробили знімок зубів, розписали курс процедур і призначили лікування, — розповідає українка Ганна Коновалова, яка вже три роки живе в Північній Кароліні. — Я ввічливо сказала «спасибі» з думкою, що поїду в Україну і все це зроблю там".
Коштів Коноваловій не бракує: чоловік працює в солідній компанії, а його хороша, за місцевими мірками, страховка передбачає стоматологічні послуги для всієї родини. Проте українка визнає: навіть з урахуванням страховки деякі медичні послуги родині обходяться дешевше в рідній Україні.
«Страховка покриває 75% витрат, але навіть у цьому разі мені нарахували $2.700 за лікування зуба», — пояснює Коновалова. Й одразу хвалиться своєю винахідливістю: в Києві у приватного стоматолога таке ж лікування їй обійшлося всього за $200, а ще вдалося рідню побачити.
За статистикою, так міркує і лікується не тільки Коновалова: за даними Української асоціації медичного туризму (УАМТ), торік до вітчизняних лікарів звернулося понад 60 тис. іноземних пацієнтів, до того ж частина з них народилася в Україні і давно живе за кордоном. І ця тенденція стійко наростає. Для порівняння: у 2012-му в Україну по медичну допомогу приїхали 44 тис. іноземців.
Найчастіше громадяни інших країн їдуть у вітчизняні клініки лікувати зуби, боротися із безпліддям і робити пластичні операції. Один такий пацієнт, за підрахунками експертів, залишає в Україні в середньому $2.000−2.500. І навіть за такого чималого чеку співвідношення ціни і якості дає можливість українським лікарям впевнено обходити колег з Ізраїлю та Німеччини в боротьбі за прихильність медичних мандрівників, адже низку операцій українські медики роблять на 30−70% дешевше, ніж світові фахівці.
Наприклад, видалення варикозної сітки в Україні обійдеться як мінімум за 28 тис. грн, тоді як у Європі за ту ж процедуру доведеться викласти втричі більше. Істотна різниця змушує іноземців закривати очі на далекий від ідеального український сервіс у медичній сфері.
Гроші — вагома, але зовсім не єдина причина для вибору України як країни лікування. «Почала покращуватися візова політика з низкою арабських держав на кшталт Бахрейну й ОАЕ, — коментує тенденцію президент УАМТ Віолетта Янишевська. — У нас, як і раніше, залишається лояльне законодавство у сенсі лікування стовбуровими клітинами, репродукції та сурогатного материнства». Крім того, великий вибір фахівців на будь-яку кишеню і клініки з унікальними методиками роблять Україну перспективним напрямом світового медичного туризму.
Мисливці за лікарями
З кожним роком
«Україна тоді була в чорному списку [для мандрівників], і багато іноземців не хотіли їхати», — пояснює Янишевська, згадуючи, що тоді сюди приїжджали лікуватися здебільшого вихідці з України, які живуть за кордоном. Зараз же до в'їзного потоку приєднуються жителі країн-сусідів, Китаю та арабського світу, останні завдяки полегшенню візового режиму.
Приймають таких пацієнтів понад 120 клінік країни — вони найчастіше працюють через міжнародних провайдерів, компанії-посередники, які за невеликий відсоток підшуковують пацієнтові клініку за кордоном, зважаючи на його потреби.
Серед переліку українських медпослуг найбільший попит має, за даними УАМТ, стоматологія: лікувати зуби торік приїхали 27% всіх іноземних пацієнтів. Головний аргумент на користь українських фахівців — низькі ціни на естетичні процедури, які зазвичай не покриває страховка в Америці чи Канаді.
«У нас був випадок, коли пацієнт приїхав з Австралії замінити весь зубний ряд, і тут це йому обійшлося дешевше [ніж в Австралії], навіть з урахуванням вартості перельоту і проживання», — зазначає Янишевська. Тут таки вона називає вартість протезування в Ізраїлі: там за таку процедуру довелося б викласти $100 тис., тоді як в Україні йдеться лише про кілька десятків тисяч доларів.
Втім, найактивніші медичні туристи — представники української діаспори. Олег Красилівський, який живе в Берліні, понад десять років регулярно поєднує поїздку додому з походами до зубного. І зовсім не з метою економії, підкреслює він. «Німецькі лікарі радикальніші, вони не хочуть возитися, — пояснює Красилівський. — Мені збиралися видалити зуб, але наш лікар знайшов спосіб зберегти його».
Також Красилівський, учасник емігрантського оточення Німеччини, розповідає, що нерідко приїжджі погано знають німецьку, і їм простіше поїхати в Україну, аніж під час кожного походу до лікаря доплачувати перекладачеві.
Зі схожою проблемою зіткнулася й Ірина Мельникова, яка нещодавно переїхала до чоловіка в Прагу. За її словами, з місцевими лікарями важко порозумітися навіть англійською, тому всі питання щодо здоров’я сім'я, як і раніше, вирішує в Києві.
«В Україні ти можеш зателефонувати і записатися на завтра, — розповідає Мельникова. — А тут все працює інакше. Якщо ти не вмираєш, то, будь ласка, в порядку загальної черги».
Вона нарікає, що навіть маючи дорогу страховку, якщо пацієнт звертається у клініку із зубним болем або температурою, його записують на прийом до лікаря у кращому разі через два тижні.
По дитину в Україну
Ще
Уже по другу дитину в Україну приїхала 47-річна британка Сара — вона не наважилася назвати своє прізвище пресі, оскільки тримає спосіб зачаття у таємниці від своєї сім'ї. Вперше Сара звернулася до Інституту репродуктивної медицини два роки тому і вдало народила дочку завдяки програмі штучного запліднення з використанням донорської яйцеклітини.
Така процедура заборонена в деяких країнах Європи, пояснює Сара. «Мені потрібно було знайти країну, в якій, по-перше, це законно, а по-друге, оскільки у мене світле волосся і блакитні очі, мені потрібен був хтось схожий на мене», — каже вона.
Лікар-репродуктолог Ірина Кононенко, яка опікувалася Сарою, каже, що іноземні пацієнти почали більше довіряти українським лікарям. «За останні 10 років географія пацієнтів збільшилася, — говорить Кононенко. — Якщо раніше до нас зверталися тільки емігранти або пари, де один із подружжя іноземець, то зараз також приходять пари, де вже обоє іноземці».
Ще один популярний напрям для медичних візитів в Україну — пластична хірургія. По такі послуги сюди їдуть 14% медтуристів. Охочих покращити зовнішність приваблюють запропоновані знайомими фахівці і демократичні ціни, приблизно вдвічі-тричі нижчі, ніж у сусідній Європі, запевняють українські лікарі. Наприклад, якщо в Україні збільшення грудей обійдеться максимум у $10.000, то в Іспанії, Німеччині чи Ізраїлі від цієї суми цінник тільки стартує.
«Хороші результати операцій працюють як циганська пошта серед наших співвітчизників за кордоном», — зі знанням справи каже Василь Пінчук, директор клініки пластичної хірургії Certus. За останні кілька років іноземці становили приблизно 25% від загального потоку його пацієнтів. Хоча дев’ять із десяти серед них — етнічні українці, зізнається Пінчук і розповідає, що своїх пацієнтів-іноземців для їхньої зручності нерідко консультує дистанційно, за допомогою месенджерів. Також його клініка готова забронювати для клієнта житло, розрахувати оптимальний переліт і навіть скласти екскурсійні маршрути.
Тим часом унікальні методики реабілітації українських лікарів підкорюють світ. Наприклад, у Львові та Трускавці понад 20 років приймає пацієнтів, зокрема з-за кордону, Реабілітаційна клініка Козявкіна, де за допомогою унікального методу лікарі допомагають пацієнтам із ДЦП та аутизмом.
Тут лікуються вихідці з 70 країн, каже заступник директора клініки з медичних питань Михайло Гордієвич. «Кількість таких пацієнтів за останні три-чотири роки сягнула 300−400 осіб на рік», — прикидає лікар. І незважаючи на значний прайс, від $3.000−4.000 за двотижневий курс, до кінця цьогоріч вже всі місця розписані. Кількість запитів постійно зростає, каже Гордієвич, і, щоб впоратися із величезним попитом серед європейських і арабських пацієнтів, клініка відкрила філії в ОАЕ і на Кіпрі.
Привабити медтуриста
В ід
Тим часом на медичному туризмі чудово заробляють країни, відомі своїми досягненнями в галузі медицини. Серед них Ізраїль, Німеччина та Сінгапур. До того ж німецькі та ізраїльські клініки мають настільки сталий потік клієнтів, що не потребують додаткової промокампанії. А експерти підкреслюють, що нинішній добрій репутації ізраїльської медицини сприяли імениті радянські лікарі, які виїхали туди в 1990-і, до того ж деякі знайшли інвесторів і відкрили там власні клініки.
Іншим шляхом пішла Туреччина, яка за останні 10 років стала ще одним лідером світового медтуризму. Тут галузь підтримує спеціальна державна програма, що фінансує розробку медичних інновацій, будівництво нових клінік, навчання лікарів за кордоном, а також участь Туреччини в міжнародних медичних симпозіумах.
А нещодавно Туреччина стала одним із лідерів за кількістю клінік, які отримали міжнародну акредитацію JCI, що свідчить про високу якість медпослуг і безпеку для клієнта. «Із такими клініками хочуть укладати договори глобальні страхові компанії», — пояснює важливість акредитації Янишевська.
Підтвердити своє право на JCI замало, коштує це задоволення від $35 тис., і в Туреччині витрати на акредитацію часто компенсує держава. Внаслідок цього понад 40 турецьких клінік можуть похвалитися цим сертифікатом, тоді як, наприклад, в Ізраїлі таких трохи більше 20, а в Україні всього кілька.
Попри все інше, медтуристів у країну приваблюють і дешевими перельотами: авіакомпанія Turkish Airlines, 49% якої належить державі, дає таким пацієнтам 50-відсоткові знижки на квитки. Для цього досить після завершення лікування надати документи.
Шляхом Туреччини має намір піти Грузія, де наприкінці травня анонсували створення Ради медичного туризму. «Держава готова спонсорувати розвиток медтуризму і вкласти цьогоріч приблизно $1 млн», — уточнює Янишевська. За її словами, Грузія може скласти конкуренцію Україні, оскільки теж націлена на пацієнтів із пострадянських країн.
«Якщо до наших прекрасних курортів немає прямого перельоту, пацієнт може обрати іншу країну», — говорить про ризики українського медтуризму Янишевська.
