Медичний монстр. У Києві може з'явитися клініка, здатна зібрати всіх забезпечених клієнтів столиці
На українському ринку приватної медицини готується знакова угода - мережа клінік Добробут, що бурхливо розвивається, може поглинути компанію Борис.
У підсумку у столиці з'явиться монстр, здатний не лише зібрати всіх забезпечених клієнтів Києва, а й залучити західного інвестора, пише журнал Новое Время.
Перспективи угоди на $30 млн
З повідомлення Антимонопольного комітету України (АМКУ) від 17 січня слідує, що він вирішує питання: чи дозволити мережі клінік Добробут (ними володіє зареєстрована на Кіпрі компанія Satumco limited) купівлю більш 50% компанії Борис - однієї з найстаріших преміум-клінік Києва?
Добробут - чи не найбільша столична приватна медична мережа, яка має 11 підрозділів: поліклінік, клінік і т. д. Вона бурхливо розвивається - за чотири роки компанія відкрила шість поліклінік і стаціонарів, інвестиції в які склали, за оцінками експертів, щонайменше $16 млн.
Якщо до цього сузір'я додати Борис, Добробут перетвориться на гравця №1 на ринку приватної медицини Києва і претендента на аналогічне звання в національному масштабі.
Експерти оцінюють вартість операції приблизно у $30 млн.
Угода, яку планують укласти, дає можливість Олексію Шершнєву, співвласнику і гендиректору мережі приватних клінік ilaya, стверджувати: власники Добробуту хочуть залучити у свій бізнес великого іноземного інвестора.
Самі сторони процесу не хочуть говорити про майбутнє.
Співвласник Бориса Михайло Радуцький у бесіді з НВ заперечував, що Добробут стає власником або співвласником його клініки. Він запевняв, що мова йде всього лише про спільний проект.
Олег Калашников, співвласник мережі Люксоптика і Добробут, на запит НВ не відповів. А партнери Калашникова по проекту медклінік - інвесткомпанія Concorde Capital - дали лаконічний коментар: "Ведуться переговори", - уточнивши, що очікується не купівля, а складніший процес.
В АМКУ ж НВ заявили: мова йде про перехід права власності. І станеться це після отримання дозволу від комітету, якого поки що немає.
За словами Тетяни Анікеєвої, головного лікаря Добробуту, компанія планує розвиватися в лівобережних районах столиці, де у неї поки що є лише дві поліклініки, але немає стаціонарів. "Пацієнтам іноді далеко їхати на правий берег, - пояснила вона. - А кількість жителів Лівобережжя колосальна".
Анікеєва додала, що Добробут планує експансію і в столичні передмістя, населення яких швидко збільшується.
Держава як стимул зростання ринку
Сегмент приватної медицини у країні зростає. Від 2016-го, за даними Міністерства охорони здоров'я, в Україні працювало майже 4,3 тис. приватних закладів охорони здоров'я, а на кінець минулого року їх кількість досягла 5 тис. Причому за ті самі два роки обіг ринку приватних медпослуг, як підрахували у консалтинговій компанії Pro -Consulting, збільшилися у півтора разу: від 13,9 млрд грн до 21,3 млрд грн.
Процес зростання стимулює погана якість держмедицини, пояснює Лія Смекун, медичний маркетолог, організатор Medical Business Forum: "Якщо у людини є проблема і їй не можуть допомогти в державній лікарні, вона готова платити, щоб вилікуватися".
Держава підіграє приватникам не лише негативом, а й позитивом: у країні зросли бюджетні витрати на медгалузь. За даними Pro-Consulting, у 2017-му вони становили 102,4 млрд грн (плюс 35% порівняно із 2016-м), а в минулому - вже 120,6 млрд грн (приріст в 17,7%).
У 2018-му на частину цих грошей могли розраховувати і приватні клініки, які підписали з Нацслужбою здоров'я (НСЗУ), яка розподіляє державне фінансування, договори про медобслуговування населення, яке оплачує держава. На початок 2019-го такі зобов'язання взяли на себе вже 104 приватні медичні установи.
Одна з них - клініка Ilaya Family в Києві. Як розповідає Шершнєв, співзасновник мережі ilaya, всього за цією програмою у них обслуговується 1,2 тис. пацієнтів. "За півроку до нас прийшли люди, які ніколи собі не могли дозволити обслуговуватися у приватних медустановах, - розповідає він. - Вони вважали, що це дорого".
На думку Шершнєва, саме медреформа стала одним із факторів, який призвів до зростання привабливості приватного медбізнесу, в тому числі і в очах західних інвесторів.
Крім того, місцевий ринок низькоконкурентний. І за якістю сервісів і менеджменту в цілому відстає від західних.
Ще й МОЗ влітку минулого року створило спеціальну робочу групу, одним із завдань якої стала допомога місцевим медичним закладам у справі залучення приватних інвесторів.
Все разом створює майже ідеальне тло для припливу до країни зовнішнього капіталу.
Читайте повний текст матеріалу у свіжому номері журналу Новое Время - №4 від 7 лютого 2019 року
