Конфлікт олігархів або російський транзит: чому Ferrexpo скаржиться міністру на морські порти і Укрзалізницю

11 грудня 2019, 12:40
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Автор: Артем Ільїн

Компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго не може збільшити експорт продукції, стверджуючи, що морські порти України та Укрзалізниця завантажені російською рудою. НВ Бізнес розібрався, що відбувається.

Полтавський ГЗК (ПГЗК, Горішні Плавні, входить до складу компанії Ferrexpo, мажоритарний акціонер якої екс-нардеп Костянтин Жеваго) повідомив про складнощі з експортом своєї продукції - залізорудних окатишів. Підприємство уточнило, що це пов’язано з діяльністю двох державних транспортних підприємств — Укрзалізниця і Морський торговельний порт Южний (МТПЮ).

Відео дня

Вони, нібито, віддають перевагу перевезенню і перевалці російської залізорудної сировини (ЗРС), що йде транзитом через територію України. Це негативно впливає на українських експортерів.

НВ Бізнес вирішив розібратися, як російська продукція потрапляє в порти України. Хто її вантажить на судна. І чи немає тут конфлікту між представниками великого українського бізнесу.

залізорудні окатиші (Фото: Ferrexpo)
залізорудні окатиші / Фото: Ferrexpo

ПГЗК проти УЗ: тільки цифри

5 листопада Полтавський ГЗК відправив листа (копія є в розпорядженні НВ Бізнес) на ім'я міністра інфраструктури України Владислава Криклія. Його підписав Дмитро Спатар, заступник голови правління ПГЗК з комерційних питань. У документі говориться, що на початку грудня намітилася тенденція по збільшенню транзитних вантажів — російської залізорудної продукції - через ДП МТП Южний. Нібито це відбувається за рахунок зменшення місячних обсягів відвантаження окатишів Полтавського ГЗК на експорт.

У листі наголошується, що тижнем раніше в Міністерстві інфраструктури України (МІУ) відбулася нарада, під час якої домовилися зменшити обсяги транзитних вантажів, що проходять в грудні через цей порт, з 240 тис. тонн до 40 тис. тонн.

На ПГЗК повідомили, що в листопаді-грудні заявили для відвантаження на адресу ДП МТП Южний трохи більше 300 тис. тонн своєї продукції. «Станом на 5 грудня 2019 року в АС Месплан (автоматизована система з планування перевезень — НВ Бізнес) Укрзалізниці погоджено лише 7650 тонн», — повідомив Дмитро Спатар, додавши, що на 21−25 грудня 2019 року вже номіновано судно Iron Destiny, яке повинно вивезти 96 тис. тонн окатишів ПГЗК.

Однак, за даними топ-менеджера Полтавського ГЗК 5 грудня в системі УЗ з’явилися додаткові плани на російські транзитні вантажі об'ємом 200 тис. тонн через цей же порт.

НВ Бізнес звернувся в Укрзалізницю за роз’ясненням ситуації. Там повідомили, що компанія готова відправляти обсяг вантажів, який заздалегідь узгоджений і підтверджений портом. «На згаданоій в матеріалі (листі — НВ Бізнес) нараді порт Южний заявив, що він готовий приймати 1 млн 300 тис. вантажів. Зокрема, 1 млн 60 тис. тонн — для українських виробників, 240 — транзитні вантажі. На даний момент Полтавський ГЗК заявив в 5,3 рази більший обсяг, ніж готовий прийняти порт, а саме — 319 тис. тонн руди. Тому Полтавському ГЗК узгоджений обсяг в 60 тис. тонн — цей показник відповідає раніше узгодженому плану», — відповіли в прес-службі УЗ.

Як вдалося з’ясувати НВ Бізнес, така розбіжність у заявах Полтавського ГЗК і Укрзалізниці виникла не випадково. І свою роль в конфлікті зіграли, як ситуація на глобальному ринку залізної руди, так і інші гравці портової галузі України.

Схематичне зображення найбільших операторів, що працюють в акваторії морського порту Південний (Фото: zerkalo.mk.ua)
Схематичне зображення найбільших операторів, що працюють в акваторії морського порту Південний / Фото: zerkalo.mk.ua

Російський слід

Потрібно зазначити, що в акваторії морського порту Південний, який є філією Адміністрації морських портів України (АМПУ), працює кілька компаній-стивидоров, які мають статус портового оператора. Ефективно перевантажувати великі обсяги залізної руди можуть державне підприємство МТП Южний (ДП МТПЮ) і термінали групи компаній ТІС Андрія Ставніцера і Єгора Гребенникова.

У прес-службі ТІС відповіли, що претензія Полтавського ГЗК стосується саме ДП МТПЮ, яке підпорядковується Міністерству інфраструктури України, тому вони не коментуватимуть питання відвантаження транзитної руди. В ДП МТП Южний не змогли надати коментар на момент публікації статті.

В АМПУ повідомили НВ Бізнес, що не мають інформації про діяльність кожного терміналу окремо. Однак Адміністрація веде загальну статистику обсягів перевалки вантажів через свої філії. Згідно з її даними, зростання перевалки транзитних вантажів в акваторії філії Південний стало помітним ще на початку літа. Так, якщо в травні було перевантажено 55 тис. тонн неукраїнської руди, то в серпні і вересні цей показник перевищив 740 тис. тонн. У жовтні скоротився до 530 тис. тонн. Сумарно за 10 місяців обсяг перевалки транзитної руди тут перевищив 3,5 млн тонн.

За даними НВ Бізнес, одним з основних відправників такої продукції є російська група Металоінвест Алішера Усманова.

Джерело, наближене до групи Ferrexpo, на умовах анонімності повідомио НВ Бізнес, що до транзиту російської руди може мати відношення портовий оператор Портінвест, який входить до групи СКМ Ріната Ахметова.

У Портінвест підтвердили, що експедують таку продукцію. Але додали, що це відбувається вже багато років і вони не єдиний великий гравець в цьому сегменті. До того ж транзитна руда йде не лише через причали ДП МТПЮ.

Дійсно, згідно з офіційним повідомленням держстивідора МТП Южний, через його потужності в жовтні пройшло тільки 349 тис. тонн всіх транзитних вантажів. У той час, як за даними АМПУ, через її філію в Південному в жовтні відвантажено 530 тис. тонн тільки рудних транзитних вантажів. Тобто решта обсягів пішли через потужності інших стивідорів, які працюють в цьому морському порту.

«В Україні транзитне ЗРС перевалюється через ТІС-Вугілля і ДП МТПЮ вже кілька років і дуже активно. Найбільший державний і найбільший приватний порти країни перевалюють транзит для диверсифікації вантажів, так як це створює стійкість підприємствам. У ТІС експедитор АТИС (кептивна компанія ТІС), в ДП МТПЮ експедитор транзитної руди Портінвест», — розповіли в прес-службі Портінвест.

Навантаження залізної руди на судно в порту Південний (Фото: АТИС)
Навантаження залізної руди на судно в порту Південний / Фото: АТИС

Ігри олігархів

Чому ж українським експортерам і тим, хто займається транзитом стало настільки тісно в портах України, що інформація вийшла на шпальти ЗМІ?

Через кризу в металургії, в другій половині 2019 року українські компанії переорієнтували частину експорту залізорудної сировини з сухопутного європейського напрямку (перевозиться залізницею) на морські поставки в порти Китаю.

За даними АМПУ в січні-жовтні 2019 року через термінали Південного експортовано 17,6 млн тонн української ЗРС. Це на 43,6% більше ніж роком раніше.

«Виник профіцит пропозиції вантажів для ефективних терміналів, що і призвело до гострої конкуренції за портові потужності», — відзначають в Портінвест.

Чому ж Полтавський ГЗК поскаржився в міністерство тільки на діяльність ДП МТП Южний?

Можливо, відповідь у тому, що 49,9% в статутному капіталі ТОВ ТІС-Руда — ще один термінал групи ТІС — належить саме Полтавському ГЗК компанії Ferrexpo. Тобто вони партнери.

Крім того, вважається, що менеджмент ДП МТП Южний може бути лояльним до компаній найбагатшого громадянина України Ріната Ахметова. Саме через його причали експортується руда Групи Метінвест.

Тому заява компанії Ferrexpo може свідчити про боротьбу зі своїм конкурентом на спотовому ринку ЗРС. І відвполікати увагу від складнощів, які виникли у її мажоритарного акціонера Костянтина Жеваго і привели до його заочного арешту.

Але є і третій варіант. Один з учасників ринку портової логістики, на умовах анонімності розповів НВ Бізнес про конфлікт між Ferrexpo і ТІС. Нібито, після запуску нового терміналу Нептун потужністю 5 млн тонн зерна в рік, зернові вантажі стали пріоритетними для ТИС. Тому «ТІС обмежив завезення руди Ferrexpo на термінали ТІС Руда на користь експортного зерна». А Ferrexpo був змушений звернутися в ДП МТПЮ, де і без того високе завантаження.

Ж / д станція в порту ТИС (Фото: Артем Ільїн / НВ Бізнес)
Ж / д станція в порту ТИС / Фото: Артем Ільїн / НВ Бізнес

Скоротити транзит

Але при цьому не варто уникати відповіді на питання: наскільки правильно і етично зараз перевантажувати російську залізну руду через українські морські порти?

Ця історія трапилася на тлі боротьби України за збереження транзиту російського газу після 1 січня 2020 року. Зараз він не тільки щорічно приносить Україні близько $ 3 млрд, але і є важливим політичним важелем. Крім того, Укртранснафта заявила про підписання 10-річного контракту з російською Транснефтью на транзит нафти територією України. Тут політики менше, але цей контракт принесе українській держкомпанії близько 1,5 млрд євро.

Транзит російської руди — це теж додатковий дохід державним і приватним компаніям. До того ж їхніми клієнтами є приватні російські компанії, щодо яких немає санкцій. Тому з юридичної точки зору — все чисто.

Термінал ТІС-Руда (Фото: ТІС)
Термінал ТІС-Руда / Фото: ТІС

Але потужності обох найбільших портових операторів не в змозі забезпечити потреби всіх вантажовідправників в пікові сезони попиту на сипучу продукцію. Саме в кінці року зростає імпорт вугілля, експорт і транзит ЗРС. Тому їм доводиться вибирати.

«Наполегливо просимо Вас чітко визначитися, якому із перевезень віддати перевагу: транзитних вантажів або вантажу найбільшого експортера України ПрАТ Полтавський ГЗК, і узгодити весь заявлений до перевезення обсяг на грудень місяць в АС Месплан Укрзалізниці», — так завершується лист топ-менеджера Полтавського ГЗК міністру інфраструктури.

У Портінвест погоджуються з претензіями ПГЗК. «На тлі пікового збільшення експорту зернових і ЗРС, частка транзитних вантажів принципово підлягає зниженню», — повідомили в НВ Бізнес в компанії Ріната Ахметова. І додали, що за їхніми даними в ДП МТПЮ в грудні буде оброблено не більше 45 тис. тонн транзитної руди. А не 200 тис. тонн, як побоюються в Ferrexpo.

А дефіцит потужностей для перевалки сыпучих грзузов в портах України зникне або після зміни структури экспорта и транзита ЗРС та імпорту вугілля. Або після будівництва нових ефективних морських терміналів.

НВ Бізнес готовий опублікувати коментарі всіх осіб, згаданих у цій статті

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X