Самий сік. Інтерв'ю з власником T.B. Fruit Тарасом Барщовським, який створив бізнес з нуля в трьох країнах і захопив 10% світового ринку

2 березня 2020, 10:00
НВ Преміум

Тарас Барщовський, який зробив статки на яблуках, — про ринок землі, про те, що в Україні вести бізнес легше, ніж у Польщі, а навчати дітей у Лондоні — немає сенсу.

Олександра Некращук, Олег Іванцов

П ояснити українському споживачеві, хто такий Тарас Барщовський, нескладно: досить сказати, що він випускає соки прямого віджиму під брендами Galicia і Світанок.

Відео дня

У світі вітчизняного бізнесу щось пояснювати про Барщовського і зовсім не потрібно: він № 1 по поставках яблучного концентрату, сировини для виробництва більшості соків.

У 2019-му НВ і інвесткомпанія Dragon Capital оцінили статки бізнесмена в $105 млн, що відповідає 60-му рядку рейтингу Топ-100 найбагатших українців.

Барщовський не потребує особливого представлення і на світовому ринку: до складу його групи T.B. Fruit входять сім заводів з виробництва яблучного концентрату та інших плодово-ягідних продуктів. Чотири з них розміщені в Україні, один — в Молдові і два — в Польщі. Ще один завод у Польщі компанія запустить у серпні: нове підприємство стане найбільшим у світі за своїм профілем.

EBITDA T.B. Fruit у цьому фінансовому році складе 40 млн євро. За словами самого Барщовського, його компанія займає 9−12% світового ринку яблучного концентрату.

Хоча головний офіс T.B. Fruit розташований у Львівській області, НВ зустрівся з бізнесменом у Києві, до редакції він прибув заради інтерв'ю.

Розмова почалася з головної теми для всіх аграріїв і політиків країни — з ринку землі.

Україна готується до відкриття ринку землі. Як ви оцінюєте цей процес? Чи потрібно, на ваш погляд, обмежувати доступ іноземців до української землі?

Я розвиваю бізнес у трьох країнах — Україні, Молдові та Польщі. Тому можу порівнювати. Штучно не пускати іноземців не вийде. Вони будуть заходити через різні схеми і законодавчі прогалини. Наприклад, у Польщі фірма з іноземним капіталом повинна отримати спеціальний дозвіл міністра внутрішніх справ для покупки землі сільськогосподарського призначення, але не більше 1 га. Крім цього, ринок с/г землі там контролюється Агентством розвитку рільництва, яке має право викупу будь-якої землі більше 1 га. Практично, покупка великих ділянок іноземцями неможлива. Тому там ринок землі працює, і він добре відрегульований. І у нас ринок землі повинен бути.

Земля є товаром, який повинен продаватися. Якщо цього не станеться, Україна залишиться в списку 5−6 незрозумілих країн, де ринок землі не працює

Питання полягає лише в тому, як прописати всі вимоги для стабільної роботи ринку. Мені здається, що основною умовою є обмеження кількості землі. Не може бути 300 тис. га в одних руках. Можливо, хтось думає по-іншому, але це моя думка.

Реформу потрібно направляти на малих фермерів із земельним банком до 1 тис. га. Тоді це дасть поштовх для розвитку українського села, невеликих регіонів. Вони стануть багатшими, створять робочі місця, заробітчани зможуть залишитися і працювати в Україні. На прикладі своїх компаній я бачу, як люди повертаються або зовсім відмовляються їхати на заробітки.

У законопроекті про відкриття ринку землі вводиться обмеження — не більше 10 тис. га в одні руки. Чи згодні ви з таким обмеженням?

По-перше, мене ніхто не питає. Але 10 тис. га — це краще, ніж 100 тис. га. Думаю, що це правильна цифра. Наприклад, ферма в Німеччині із земельним банком близько 100 тис. га є стратегічною для національного ринку і потрапляє під особливе регулювання.

Багато бізнесменів говорять про зниження корупції після зміни влади, принаймні на вищому рівні, на рівні уряду. Яке у вас враження? До вас приходять?

До нас не приходять, тому що ми не даємо хабарів.

Хто б що не говорив, але Україна повільно рухається в правильному напрямі. Хто міг уявити ще 10 років тому, що йому відшкодують ПДВ? Я веду бізнес з нуля вже 20 років. При президенті Вікторі Ющенку ПДВ відшкодовували лише тричі. Зараз ми отримуємо його автоматично. У Польщі ПДВ відшкодовують гірше, ніж у нас. В Україні немає санстанції або пожежної інспекції, які доять малий бізнес. Це величезні плюси. Будь ласка, працюйте і розвивайтеся.

Крім цього, знизилися процентні ставки за кредитами.

Що стосується корупції, я її зараз не бачу. Нова влада викликає довіру, починаючи з Верховної Ради. Вони голосують. Ми не чуємо про скандали, які раніше відбувалися навколо Укроборонпрому або ще десь. Я вважаю, що це плюс. І ми крок за кроком йдемо до кращого життя.

Коли, за вашими прогнозами, ситуація кардинальним чином зміниться?

Наведу приклад на своїх дітях. Моїй доньці 26 років. Вона була вагітна і коли їй стало погано, вона звернулася до лікарні. Це була неділя. Коли я запитав, як все пройшло, вона сказала, що забула запитати, де заплатити в медичній установі. На що я їй відповів, що медицина у нас безкоштовна, але, можливо, варто було принести цукерки. Дочка відповіла, що не може цього зробити.

Виросло нове покоління людей, які готові платити за послуги, але не хочуть давати хабарі. Це питання одного-двох поколінь. І якщо держава своїми діями допоможе в цьому, то буде все набагато швидше.

Ви, як бізнесмен, розумієте скільки коштує праця. І, мабуть, ви знаєте, що вже місяць-два йде бурхливе обговорення високих зарплат чиновників. Члени наглядової ради держкомпаній і держбанків отримують виплати по 300−600 тис. грн на місяць. Ми спробували з’ясувати, які KPI входять у цю зарплату. Їх немає. А в декількох держкомпаніях і в Мінфіні нам сказали, що KPI тільки розробляються. Чи вважаєте ви, що в Україні варто платити такі зарплати міністрам, членам наглядових рад у держкомпаніях?

Ви самі дали відповідь на своє запитання. Я вважаю, що в будь-якій ситуації і в будь-якій установі повинен бути і батіг, і пряник. Повинен бути той меч, який пролітає над головою. Якщо фахівець отримує 300 тис. грн на місяць і ні за що не відповідає, то це рай.

Існує думка, що потрібно підвищити зарплати і чиновники не будуть красти. Але для цього має бути і покарання. Нехай хтось із представників бізнесу скаже, що платить велику зарплату, а у відповідь не вимагає відповідальності. Ви такого не знайдете. Тоді чому це відбувається з чиновниками?

Не платити не можна. Не може в Києві міністр освіти працювати за 15 тис. грн на місяць. Тоді вона не буде працювати, а буде заробляти на книгах чи на чомусь іншому або піде. А нам треба утримати фахівців. І отримати результат.

Міністр освіти отримала 128 тис. грн за грудень. Їй 29 років, її досягнення, реалізовані проекти — невідомі. Це призначення схоже на великий аванс від суспільства.

Я не конкретно про цього міністра, просто недавно читав про неї, навів приклад. За Януковича міністр освіти отримував зарплату $50 на місяць, і при цьому був мільйонером. Ми ж не хочемо такого.

Я вважаю, що повинна бути мінімальна зарплата в розмірі $5 тис. І відповідальність для міністра.

Скільки бізнесмен повинен платити своєму СЕО?

Показати ще новини
Радіо НВ
X