"Ініціатори змін". Як влада реформує Україну напередодні виборів

9 листопада 2018, 14:00

VoxUkraine публікує традиційний звіт квартального огляду реформ. Квартальні огляди дозволяють подивитися на те, що відбулося протягом трьох місяців, “з висоти пташиного польоту”.

Швидкість реформаторських законодавчих змін у третьому кварталі трохи зросла, але залишається близькою до мінімального рівня. Найбільшими досягнення парламенту, уряду, президента та Національного банку України (НБУ) були у напрямках: регулювання бізнесу, захист прав власності, державних фінансах.

Відео дня

Середнє значення іМоРе - індексу моніторингу реформ - становило +0,64 бала. У попередньому кварталі значення іМоРе було мінімальним за весь час дослідження і складало +0,51 бала (з можливих від -5,0 до +5,0).

Тенденції

У третьому кварталі було прийнято 34 нормативних акта, які експерти оцінили як реформаторські. Середня оцінка іМоРе цих законів та постанов склала +1,2 бала (у попередньому кварталі було ухвалено 17 нормативних актів, їхня середня оцінка - +1,3 бала).

В цьому кварталі президент підписав важливий закон, що усунув прогалину у законі про антикорупційний суд в частині апеляції корупційних справ (іМоРе #87). Вона дозволяла уникнути покарання за низкою масштабних корупційних справ, які зараз розслідує Національне антикорупційне бюро. Оцінка експертів за цей закон - +3,0.

Також серед найбільш важливих подій цього кварталу підписання законів про:

- національну безпеку (іМоРе #89),

- проведення фітосанітарної експертизи (іМоРе #90),

- номінального утримувача цінних паперів (іМоРе #90),

- підвищення захисту авторських прав (іМоРе #89),

- колективну власність на землю (іМоРе #92),

- нові вимоги до забезпечення стійкості банків (іМоРе #91).

Ініціатори реформ

Кабмін за цей період ініціював 19 прогресивних змін законодавства (середня оцінка +0,9 бала). Зокрема, було підвищено захист авторського права (іМоРе #89) та усунуто регулювання цукрової галузі (іМоРе #94). У попередньому кварталі за ініціативи уряду було ухвалено 6 прогресивних змін законодавства та 1 антиреформу, середня оцінка цих нормативних актів склал +0,6 бала.

За ініціативи народних депутатів було прийнято 6 реформаторських законів із середньою оцінкою +1,6 бала. Найважливіші з них запроваджують в Україні інститут номінального утримувача цінних паперів, який широко використовується у світовій практиці та раніше був відсутній у законодавстві України (іМоРе #90), створюють умови для залучення приватних лабораторій до проведення фітосанітарної експертизи (іМоРе #90), усувають прогалини у регулюванні колективної власності на землю (іМоРе #92). Нагадаємо, що у попередньому кварталі було ухвалено лише один реформаторський закон, ініційований депутатами.

Президент також був активний і ініціював закон, завдяки якому буде створено апеляційну палату для розгляду корупційних справ (іМоРе #90). Крім того, ним було ініціювано закон про національну безпеку (+2,0 бала) (іМоРе #89).

Національний банк ухвалив 7 постанов із середньою оцінкою +0,9 бала, які встановлюють вимоги до стійкості банків (іМоРе #91), систем управління ризиків, створюють умови для розвитку платіжних систем та ринку ОВДП. У попередньому кварталі постанов було теж 7, а їхня середня оцінка також склала +0,9 бала.

Графік 3. Основні напрями реформ

ТОП-3 напрями реформ у другому кварталі:

Регулювання бізнесу

Ключові події за цим напрямом - закон про проведення фітосанітарної експертизи (іМоРе #90), дерегуляцію цукрової галузі (іМоРе #94) та про вимоги до органічного виробництва (іМоРе #90).

Новий закон про проведення фітосанітарної експертизи (2501-VIII від 10.07.2018) створює можливості для залучення приватних лабораторій до здійснення експертизи.

В Україні фітосанітарну експертизу здійснюють лише державні лабораторії, проте в ЄС існує практика залучення приватних. Можливість залучення приватних лабораторій до надання послуг із фітосанітарного інспектування та експертизи на кордоні передбачено у Директиві 2000/29/ЄС та Регламенті (ЄС) 2017/625.

Закон гармонізує підходи до фітосанітарної експертизи в Україні з цими нормативними документами ЄС. Тепер у випадку експорту товарів їх фітосанітарну експертизу зможуть проводити державні фітосанітарні інспектори або фахівці приватних фітосанітарних лабораторій за вибором власника вантажу.

Буде створено Реєстр уповноважених приватних та державних фітосанітарних лабораторій та Реєстр виданих фітосанітарних сертифікатів. Відомості Реєстрів будуть відкритими та загальнодоступними. За неналежне дотримання законодавства при проведенні експертизи посадовці фітосанітарних лабораторій будуть нести адміністративну відповідальність.

Закон про дерегуляцію цукрової галузі (2518-VIII від 04.09.2018) вирішує проблему неефективного регулювання на ринку цукру.

Це регулювання було запроваджено законом 1999 року, який давно не відповідає сучасним умовам на світовому та внутрішньому ринку. Згідно з ним, Кабмін мав щорічно встановлювати квоти поставки цукру на внутрішній ринок та мінімальні ціни на цукрові буряки, які є сировиною для виробництва цукру для внутрішнього ринку. Таке регулювання не лише створювало корупційні ризики, а й викривлювало ринкові механізми в галузі. Підприємства намагалися організувати свою роботу таким чином, щоб уникнути регулювання. Зокрема, значна частина цукрових буряків (більше 40%) надходила на цукрові заводи на давальницьких умовах і формально не підпадала під дію закону.

Закон № 2518-VIII повністю скасував таке регулювання.

Закон про вимоги до органічного виробництва (2496-VIII від 10.07.2018) спрямований на вирішення проблеми неналежного захисту прав споживачів та недобросовісної конкуренції на ринку органічної продукції. Виробники фальсифікованої органічної продукції могли легко продавати її вроздріб та не несли відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.

Новий закон встановлює вимоги до виробництва, обігу та маркування органічної продукції, визначає права та обов’язки операторів ринку та органів сертифікації.

Захист прав власності

У сфері захисту прав власності було прийнято закони про підвищення захисту авторських прав (іМоРе #89) та колективну власність на землю (іМоРе #92).

Закон про підвищення захисту авторських прав (2415-VIII від 15.05.2018) має вирішити проблему недоотримання авторами винагороди за використання їхніх творів (записів).

На практиці автори, як правило, не мають можливості самостійно відстежувати використання власних творів (записів), вести переговори про виплату винагороди за таке використання та збирати її. Згідно з законом Про авторське право і суміжні права це здійснюють організації колективного управління (ОКУ). Вони уповноважені від імені авторів укладати договори з користувачами, погоджувати під час укладення договору розмір винагороди, збирати, розподіляти і виплачувати авторам зібрану винагороду. Винагорода іноземним авторам сплачується на підставі договорів з іноземними ОКУ.

Проте автори не могли проконтролювати, який обсяг винагороди був забраний ОКУ, а організації колективного управління іноді зловживали своїми повноваженнями. Зокрема, простір для таких зловживань створювала норма, згідно з якою після трьох років від дня надходження на рахунок винагорода, яка не була запитана автором, могла бути використана на будь-які цілі, передбачені статутом таких організацій.

Закон скоротив простір для таких зловживань - тепер значна частина нерозподілених грошових коштів перераховується на потреби розвитку культури в Україні (крім частини, що отримується ОКУ як оплата діяльності). Тобто, ОКУ просто не будуть зацікавлені у нерозподіленні грошових коштів. Закон також запроваджує нові вимоги до діяльності ОКУ.

Закон про колективну власність на землю (2498-VIII від 10.07.2018) був прийнятий, щоб врегулювати низку питань, пов'язаних із визначенням статусу сільськогосподарських земель, які залишилися у вже неіснуючій колективній власності.

Він врегулював питання власності землі, яка залишилась “нічиєю” після розпаювання, - польові дороги, лісосмуги тощо та створив можливості для обміну земельними ділянками.

Разом із тим, експерти звертають увагу на деякі негативні моменти закону. Серед них є так зване право «істотного користувача» - тобто першочергове право користувача, який орендує не менш як 75% усіх земель масиву, на оренду решти землі. Це створює 1) нерівні умови господарювання між малими та потужними великими виробниками на користь великих, та 2) ще одне обмеження для власників земельних паїв (на додачу до мінімального терміну оренди та мораторію на купівлю/продаж земель сільгосппризначення).

Ефективність державних видатків

У сфері державних видатків прийнято низку нормативних документів, які регулюють використання коштів на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень в НАНУ, діяльності Українського культурного фонду, діяльність ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, пільгове кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти та ін. Ці нормативні документи отримали невисокі оцінки експертів, але їхня кількість (5) виявилася суттєвою.

Висновки

Напередодні виборів для влади зростає спокуса приймати популістичні рішення замість впровадження реформ. Другий квартал поспіль іМоРе демонструє низькі темпи ухвалення реформаторських нормативних актів. Важливо, щоб у передвиборчій рік влада не зволікала з наміченими реформами.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X