Лесаффр Україна: прийти, щоб зробити все правильно
Лесаффр Україна
Коли компанія приходить на ринок країни, щоб працювати там довго та впевнено, у її власних інтересах — усіляко розвивати цей ринок. Бо що розвиненіший ринок — то вищий рівень прибутку на ньому. А зроблене добро обов’язково до тебе повернеться.
Світова економічна історія знає чимало випадків, коли велика міжнародна компанія приходила в ту чи іншу країну і повністю змінювала в ній підходи до ведення бізнесу у своїй галузі, задавала нові стандарти виробничої та ділової культури.
У випадку з Україною цей процес ще помітніший: річ у тім, що понад 80% прямих іноземних інвестицій надходять з Європи, від європейських бізнесів (зокрема з міжнародним статусом). А європейці зазвичай не просто вкладають гроші — вони дають свої технології виробництва та управління бізнесом, свою корпоративну культуру, свій підхід до роботи.
За останні 10 років європейські та міжнародні компанії збудували або реконструювали в Україні понад 8 тисяч виробничих підприємств, з них близько 3 тисяч — у харчовій та переробній галузях. Це дало змогу українській промисловості піднятися на принципово новий рівень, відійшовши від радянських стандартів та пострадянської зверхності до інтересів клієнтів.
Хороший приклад описаного — те, що сталося в хлібопекарській галузі України, коли на наш ринок у 2000 році прийшла французька (а насправді — міжнародна) компанія Lesaffre — провідний світовий виробник дріжджів.
На першому етапі це був просто імпорт сухих дріжджів, яким займалася компанія «САФ-Дніпро» (потім вона була перейменована на «Лесаффр Україна»). З 2003 року вже в Україні компанія Lesaffre почала випускати продукти для хлібопечення — пресовані дріжджі, покращувачі, хлібопекарські суміші. Бізнес швидко зростав, і здавалося дивним, що все починалося просто з імпорту сухих дріжджів.
Сьогодні компанія «Лесаффр Україна» утримує близько 25% українського ринку пекарських дріжджів, постачаючи свою продукцію як для виробників (HORECA, ресторани, піцерії, маленькі пекарні в супермаркетах, хлібозаводи), так і для домашніх споживачів — тих, хто пече щось на своїй кухні. Щобільше, до війни третина вироблених у нас пресованих дріжджів постачалася також і за межі України. Але, на жаль, після початку російської агресії експорт звалився. А ось на українському ринку компанія Lesaffre продовжує працювати цілком успішно.
Але повернімося назад — до формування ринку. Щоб налагодити власне виробництво, компанія «Лесаффр Україна» придбала Криворізький дріжджовий завод — сьогодні це ПрАТ «Надежда Л». Так почалося інвестування в сам ринок хлібопечення в Україні, його інфраструктуру, культуру виробництва хліба.
Завдання стояло неординарне — повністю змінити стиль роботи на ринку, на якому досі діяли (і то погано) радянські стандарти та технології. Одна тільки команда з просування продукту цього зробити не могла, довелося інвестувати в пекарський центр, підбирати команду технологів (сьогодні їх в компанії 8 осіб), налагоджувати комунікації зі споживачами дріжджів — допомагати їм порадами, консультаціями, розв’язанням проблем.
Як це виглядає? Команда технологів компанії «Лесаффр Україна» безпосередньо спілкується із хлібопекарями на підприємствах. Коли потрібно поставити на виробництво якийсь новий вид продукції, то перший етап — це розробка рецептури та відпрацювання її у пекарському центрі. Технологи підприємства приїжджають до пекарського центру «Лесаффр Україна», щоб вивчити цю технологію. Далі — процес адаптації. Компанії, що пече хліб, потрібно, щоб нову технологію повторили на підприємстві на їхньому обладнанні, в їхніх умовах (структура повітря, борошно, лінії). А далі, звичайно, це виходить у виробництво. В результаті технологи «Лесаффр Україна» і навчають колег у себе, і працюють на місцях. Виходить, що «Лесаффр Україна», по суті, — не продавці дріжджів, а постачальники технологій для сучасної хлібопекарської промисловості.
Окрема тема — інвестиції у Криворізький дріжджовий завод. Він був побудований ще в 1972 році, тому застарів у всіх сенсах. У підприємство довелося вкладати багато мільйонів доларів: змінювати технологічні лінії, реконструювати очисні споруди аеробної станції, будувати анаеробну станцію очищення стічних вод, встановлювати біогазову станцію, пакувальне обладнання, нові фільтри. Можна сказати, весь завод був «перезібраний». Один із результатів — те, що ТОВ «Надія Л» сертифіковане відповідно до міжнародних стандартів НАССР та ISO 9001:2008; ISO 22000:2005.
Нинішнього року через війну, звичайно, на перший план вийшло забезпечення безперебійності виробництва. Решта — завершення проєктів, започаткованих раніше, критичні ремонти та інше. Це те, що зараз відбувається і відбуватиметься найближчим часом. Однак це зовсім не означає, що група Lesaffre більше не інвестуватиме в Україну. Швидше навпаки: закінчиться війна, повернеться стабільність — інвестиції різко зростуть.
Сьогодні ми вже можемо трохи зазирнути у майбутнє. І ми бачимо, що після війни в Україні належить дуже сильно розвивати харчову промисловість. Війна показала, що експорт аграрної сировини (насамперед — зерна, але не лише його) робить країну дуже вразливою. Досить перерізати частину логістичних шляхів — і все, експорт зупинився.
Зовсім інша річ, коли вирощена аграріями продукція переробляється усередині країни, на її підприємствах. Зерно — на борошно, хліб, спирт, комбікорми. Можливостей тут відкривається дуже багато, адже харчова індустрія дуже багата на напрями, дуже різноманітна. А група Lesaffre на цьому ринку працює вже 170 років, працює на всіх континентах, а її продукція продається у 185 країнах світу. Все це означає, що фахівці Lesaffre набули унікального і дуже багатого досвіду.
Досвіду, який вони можуть повною мірою застосувати, відроджуючи харчову промисловість України.
Ігор Сьомін,
Ігор Сьомін, генеральний директор «Лесаффр Україна»
— Основна сировина для виробництва дріжджів — це меляса (побічний продукт цукрового виробництва, суміш різних вуглеводів та мінеральних речовин). Усю мелясу, яку ми використовуємо у своєму виробництві, ми купуємо в Україні, у місцевих виробників цукру. Частка меляси в собівартості дріжджів зараз, мабуть, від 40% до 50%. І якщо ми купуємо 20 тисяч тонн меляси, а ціна сьогодні вже зросла до €150 за тонну, можна порахувати, що цей обсяг — це більше ніж 50−70 млн грн.
Адже потрібно ще багато всього — різні елементи, вітаміни, енергія, вода… Дуже багато води — ми, здається, улюблений клієнт Кривбасводоканалу. Ми принципово майже все, що нам потрібне для виробництва, закуповуємо в Україні. Хоча дійти цього було непросто. На першому етапі ми навіть упаковку для дріжджів привозили з Польщі, бо в Україні заводи не могли забезпечити те, що нам потрібно. Банально не було картонно-тарної упаковки належної якості.
Але зараз, дякувати Богові, вже є. Українські підприємства дедалі більше оживають — і виконують наші замовлення. Фактично, лише вітаміни ми зараз імпортуємо з Європи.
Денис Стаджі,
Денис Стаджі, експерт з економічних питань
— Це класична економіка зростання: ти не просто заходиш на ринок і борешся з конкурентами, а ти вкладаєшся в цей ринок, вирощуєш його. Вводиш нові — вищі — стандарти виробництва, привчаєш клієнтів до якісної продукції. І отримуєш віддачу не так шляхом перемоги в конкурентній боротьбі, як унаслідок загального зростання обсягу ринку.
Тут навіть за аналогією далеко не треба ходити: інвестиції в нерозвинений ринок — це як дріжджі для тесту. Сировина (ресурси) вже є, треба запустити біохімічні процеси. У випадку «Лесаффр Україна» це сталося завдяки тому, що компанія почала вкладатися не лише у виробництво, а й у розвиток культури хлібопекарства. Пропонувати не лише нові продукти, а й технології, активно консультувати клієнтів, надавати їм підтримку.
Результат — не лише кількісне, а й якісне зростання ринку компонентів для випікання хліба. Плюс, звісно, самі інвестиції в економіку України — вони також сприяють зростанню ринку. В результаті виграють усі.
Варто додати, що «Лесаффр Україна» працює в промисловості виробництва продуктів. В Україні це після війни буде просто «золота жила», адже наша країна — великий виробник аграрної сировини. Її перероблення дасть високу додану вартість, яка залишатиметься в Україні. Знову ж таки, забезпечуючи зростання економіки.
