Гроші на вітер і на сонце. Норвежці вкладуть в українську енергетику рекордні $1,5 млрд
Норвежці готові вкласти в українську альтернативну енергетику безпрецедентні $1,5 млрд, пише журнал Новое Время.
Скандинавів привабили вигідні вітчизняні тарифи і не злякали ані вибори, ані корупція.
На норвезько-українському форумі, який проходив у столиці Норвегії 28 січня під патронатом прем'єрів обох країн, представники Осло підписали з Києвом інвестугоду відразу на $1,5 млрд. Величезна сума для двосторонніх відносин - весь товарообіг двох країн за минулий рік склав $255 млн.
Та й в цілому для України $1,5 млрд зовнішніх інвестицій - це солідно: за перше півріччя 2018-го в країну надійшло $ 1,3 млрд іноземних грошей, в основному - у фінансовий сектор.
Гроші ж норвезьких інвесторів підуть переважно в українські проекти альтернативної енергетики. Що не дивно, адже в Україні діє найвищий зелений енерготариф в Європі: він приблизно втричі вищий за середньоєвропейський.
Саме тому норвезька компанія NBT вкладе більше $1 млрд у будівництво вітряних електростанцій в Херсонській та Запорізькій областях. А ще одна фірма з півночі, Scatec Solar, що спеціалізується на сонячних технологіях, планує звести сонячну електростанцію вартістю більше $200 млн в Миколаївській області.
Візит по-багатому
Бізнес-форум, організований Норвезько-українською торговою палатою, розпочався о дев'ятій годині ранку. Але лише за півгодини після старту в університетській будівлі, де він проходив, з'явився український прем'єр Володимир Гройсман. Його оточували з десяток чоловіків, з яких половина мали спеціальні навушники, що видавало в них охоронців.
Прибувши в Осло ввечері напередодні форуму, Гройсман зупинився на ніч у дорогому Grand Hotel на Karl Johans Gate, центральної вулиці Осло (доба тут коштує приблизно 1,2 тис. євро). Відпочивши в елітному готелі, український прем'єр на наступний день розповідав аудиторії норвезьких бізнесменів про те, що Україні потрібні гроші, ВВП країни зростає вже 14 кварталів підряд, а інфляція впала до п'ятирічного мінімуму.
Позитивну економічну динаміку приїхав презентувати до Норвегії і Максим Нефьодов, перший заступник міністра економрозвитку та торгівлі. Він зустрічався з керівництвом національного Суверенного фонду добробуту Норвегії, який управляє активами в $1 трлн. "Можливо, вони захочуть інвестувати в Україну через досвідчених гравців українського інвестиційного ринку - [інвесткомпанії] Horizon, NIS або Dragon Capital", - пояснив заступник міністра.
Норвезькі бізнесмени уважно слухали оптимістичних українських чиновників, але турбувалися про ризики ведення бізнесу в Україні.
Майже всі компанії з півночі Балтики, які заходять на вітчизняний ринок, у першу чергу шукають локальних партнерів, які добре знають місцеві реалії, пояснює Анатолій Кирилюк, проектний менеджер Норвезько-української торгової палати.
Скандинави, за його словами, з побоюванням очікують результатів президентських виборів, а введення воєнного стану в грудні залишилося для них абсолютно незрозумілим рішенням, яке жодним чином не сприяє веденню бізнесу.
На форумі обговорювали і тему корупції. Виявилося, що норвезькі інвестори багато чули про це явище, і воно їх не лякає. "Я працював у Венесуелі - там рівень корупції набагато вищий", - сказав з цього приводу Сьюр Братланд, керуючий директор консалтингу Norwegian Energy Partners.
У світі високих технологій
Не тільки енергетикою живуть грошові відносини між двома країнами. Норвежцям цікавий також український технологічний сектор.
Арне Мьєс, гендиректор великої норвезької IT-компанії Itera, розповів НВ, що у фірми є офіс в Києві із сімома десятками співробітників. "Ці 70 осіб за рік можуть виконати такий же обсяг роботи, який виконує сотня норвежців", - уточнив він.
Крім того, норвежцям цікаві системи CRM, розроблені українцями, - програмне забезпечення для продажів.
"Я як раз шукаю українську компанію, яка може швидко і якісно створити CRM", - зізнався Асланбек Шамсутдін, представник норвезького офісу міжнародної консалтингової компанії KPMG.
Втім, не всі на форумі готові були хвалити вітчизняних програмістів. Американський IT-підприємець Джон Сунг Кім, який живе в Києві, закликав присутніх активніше торгуватися з українськими інженерами за зарплати та не відкладати їх звільнення, якщо перші два тижні спільної роботи виявилися незадовільними.
Читайте повну версію цього матеріалу в свіжому номері журналу Новое Время - №4 від 7 лютого 2019 року.
