Гральна індустрія та бюджет-2022: як «легальний азарт» допоможе економіці
Легалізація азартних ігор — важливий крок для детінізації ринку, оздоровлення промисловості, виховання відповідального підходу її учасників. Але це ще й добре джерело коштів для державної скарбниці. Чого варто очікувати від грального ринку у 2022 році? Спойлер: можливо багато що, але чимало залежить від позиції законодавця.
Курчат восени лічать. Якщо вірити цьому прислів'ю, то відродженій індустрії азарту в Україні про своїх «курчат» у 2021-му році турбуватися не варто. У середині вересня перший заступник голови Консультаційно-експертної ради при держрегуляторі галузі КРАІЛ Борис Баум заявив, що бюджет уже отримав ліцензійні платежі на суму майже 1,2 млрд грн. «До кінця року у нас буде близько 1,5 млрд грн, які ми оголошувалии», — сказав він.
Чи варто очікувати не гірших результатів і наступного року? У проект держбюджету-2022 закладено суму в 763 мільйони гривень лише від ліцензій. Але голова Всеукраїнської ради гемблінгу (UGC) Антон Кучухідзе налаштований набагато оптимістичніше. «Надходження до скарбниці збережуться на рівні 2021 року: ліцензійні платежі становитимуть до 1,5 млрд грн, а також надходитимуть і податкові платежі від суміжних сфер, — упевнений він. — Адже надходження від „ігорки“ — це не лише ліцензійні платежі, а й сертифікаційні збори та відповідні податки. Все це залишиться на колишньому рівні», — пояснює Кучухідзе.
Антон Кучухідзе,
І це логічно, адже крім ліцензійних платежів і податків безпосередньо від азартної індустрії уряд також планує отримати мільярди гривень від суміжних сфер, наприклад готельно-ресторанного бізнесу. На цьому тлі річний кошторис регулятора КРАІЛ — Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей — не виглядає значним зі своїми 107 мільйонами гривень, три чверті яких підуть на зарплати співробітників.
Отримані від учасників грального ринку кошти через бюджет перерозподіляються на підтримку медицини, спорту, освіти, культури та науки. До того ж кожна друга гривня піде до місцевих бюджетів — туди, де розташовані гральні заклади. КРАІЛ водночас займається не тільки регулюванням ринку, а й питаннями етики: зокрема, підтримкою у партнерстві з гравцями індустрії принципів відповідальної гри.
Ставка на податковий законопроект
Втім, цифри надходжень до держбюджету можуть бути ще більш вражаючими. Усі легальні організатори азартних ігор в Україні розраховують на ухвалення профільного законопроекту 2713-д, який має упорядкувати питання оподаткування.
Насамперед йдеться про відміну потрійного розміру ліцензійних платежів. Наприклад, зараз онлайн-казино виплачує 23,4 млн грн. на рік за дозвіл на роботу, у разі ухвалення законопроекту сума становитиме 7,8 млн грн. Відповідні показники у букмекерів: 108 млн грн. проти 36 млн грн.
Крім того, ставка податку на дохід від виграшу встановлюється на позначці 10%, а організатор азартних ігор утримуватиме на користь держбюджету податок 18% на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору з того, хто виграв грошову суму. Оподатковуватиметься лише виграш більше десяти мінімальних зарплат: у 2022-му це 65 тисяч гривень.
Саме невирішені податкові питання експерти ринку вважають основним бар'єром для іноземних інвестицій. За словами CEO Parimatch Ukraine Наталії Гілевич, у разі ухвалення 2713-д, 2022-й стане роком входження іноземних гравців на територію України, оскільки інтерес до українського ринку з боку Європи та світу зростає.
«Все це приведе до того, що 2022 року ми долучимося до активної конкуренції з досвідченими світовими гігантами гемблінгу. І щоб витримати цю глобальну конкуренцію, треба не просто рухатися в одному темпі зі світом. Треба рухатися швидше за інших», — упевнена вона. З нею згоден засновник і керівний партнер First Casino Артем Юшков. Як зазначає бізнесмен, лише після голосування за податковий законопроект можна буде говорити про динаміку індустрії.
Артем Юшков,
«Великий інтерес має багато великих компаній, які працюють за різними напрямами — це і В2 В, і наземне казино, і букмекери. Усі вони чекають на ухвалення відповідного законопроекту для стабілізації питання щодо оподаткування», — каже експерт.
Гроші лічбу люблять
П оки в уряді підраховують доходи державної скарбниці від «ігорки», самі учасники ринку не поспішають з висновками. Легальні представники азартної індустрії націлені на гру з тривалою перспективою, тому проміжні фінансові підсумки пропонують не обговорювати.
«Говорити про прибуток у найближчі п’ять років не доведеться», — прагматично вважає Юшков, керівник First Casino. Але зупинятися зовсім не збирається. У гральний бізнес він інвестує з 2019 року і продовжуватиме вливання і наступного року.
«Розглядаємо створення [власної] мережі готелів, оскільки поточні орендні платежі дуже високі. Вже створено школи круп'є та менеджерів. Також ми розпочали переговори з коледжами та вишами про створення кафедр для підготовки фахівців грального бізнесу», — ділиться планами Юшков.
У Parimatch Ukraine також говорять про масштабні інвестиційні проекти. І суми витрат лише на ліцензії солідні: цього року за два дозволи, на бетинг та онлайн-казино, компанія витратила 131,4 млн грн. 2022 року Parimatch планує розвивати власні цифрові пропозиції.
Наталія Гілевич,
Додатковий виграш
А зартна індустрія не існує у вакуумі і позитивно впливає на економіку країни: легальні гравці ринку створюють сотні нових робочих місць, а самі гральні заклади дають додатковий стимул для туризму та готельного бізнесу. Сукупний ефект від легалізації «ігорки» за 2021 рік оцінюють на рівні близько 30 мільярдів гривень.
Перевага ще й у тому, що легалізація «азарту» серйозно похитнула позиції підпільного ринку. За словами голови UGC Антона Кучухідзе, у 2019 році одночасне та масове закриття нелегальних ігрових залів дало неоціненний результат для розвитку легального ринку.
«Держава та суспільство отримує вигоду від легального грального бізнесу, тому в інтересах самої держави забезпечити стабільні умови роботи для легальних операторів. Закривати нелегалів потрібно не лише з погляду ведення бізнесу, а й із погляду забезпечення захисту життя і здоров’я громадян», — пояснює він. Підпільну «ігорку» він називає розсадником криміналу, де «може відбуватися все що завгодно: починаючи від погроз, і закінчуючи отруєннями гравців різними речовинами».
В той же час " Білий" бізнес створює можливості для заробітку і для багатьох українців. Так, у Parimatch Ukraine, за словами Гілевича, наступного року амбітні плани щодо розвитку. «Відповідно зростатиме потреба у збільшенні команди. Поки що складно сказати, наскільки кількісно зросте штат. Але у планах суттєво збільшити команду», — розповідає голова компанії.
Інвестує компанія і в навчання співробітників. Зокрема, у ній працює корпоративний університет Parimatch Tech Academy, який реалізує трирівневу програму Management Development Program (MDP) — системну програму для розвитку керівників. Команда Parimatch також має внутрішню базу власних навчальних курсів.
Її колега Юшков із First Casino розповів про плани створення мінімум 1000 робочих місць. Також додає: «Багато чого залежатиме від епідеміологічної ситуації як в Україні, так і у світі. І, звичайно ж, від ухвалених нормативно-правових актів». Не забуває легальний гральний бізнес і про соціальні проекти. Наприклад, First Casino зараз допрацьовує проект боротьби з лудоманією, створений спільно з провідними клініками та психотерапевтами.
Аналогічні ініціативи розвиває Parimatch Ukraine. «Ми продовжимо робити все, що в наших силах, щоб створювати безпечні та комфортні умови для наших клієнтів, формувати культуру дозвілля азартних ігор і підвищувати свідомість гравців», — зазначає Гілевич. До проектів входить і навчання співробітників принципам відповідальної гри, спілкування з клієнтами з групи ризику, а також реакції на негатив.
Початок цьому покладено. Вже зараз, якраз на початку легальної роботи після тривалого періоду мораторію, гральна індустрія в Україні показує позитивний вплив на економіку. Спільні зусилля легальних учасників ринку з мінімізації ризиків для гравців і суспільства спрямовані на те, щоб азартні ігри залишалися способом відпочинку та розваг для тих, хто може собі це безболісно дозволити.
Водночас податкові відрахування та додатковий економічний ефект позитивно впливає на країну та її населення, і масштаб цього може лише зрости. Податковий законопроект 2713-д, ухвалення якого Верховною Радою очікується у грудні, має закріпити цей позитивний тренд.
