«Квиток на війну». Як систему повернення боргів ламають через суд

16 березня 2021, 20:09
Новини компаній
Фонд гарантування вкладів

Фонд гарантування вкладів

В Україні може повністю зупинитись ринок продажів проблемних активів (NPL), який створювався з нуля і запрацював відносно недавно. Вітчизняні суди створюють небезпечний прецедент, який може зруйнувати систему пулових продажів — єдиний спосіб ефективного продажу NPL у світі, зупинити розрахунки з кредиторами неплатоспроможних банків і завдати нищівного удару по інвестиційному клімату в Україні.

Що сталося

20 жовтня 2020 року Господарський суд міста Києва визнав недійсними торги, на яких був реалізований найдорожчий за ціною продажу лот — пул проблемних кредитів трьох ліквідованих банків. Ціна продажу лоту склала майже 850 млн грн, що були спрямовані на розрахунки з кредиторами.

В найбільшому виграші від такого рішення опинилися окремі олігархи, які практикували схему видачі кредитів пов’язаним компаніям, зокрема Костянтин Жеваго

Фонд гарантування вкладів, НБУ, «Банк «Фінанси та Кредит» та «Дельта Банк» подали апеляцію до Північного Апеляційного Господарського Суду, який має винести рішення на цьому тижні. І це рішення може стати початком ланцюгової реакції низки події.

Так, негативне рішення апеляційної інстанції може фактично зупинити продажі NPL, в тому числі діючих банків та визвати лавину нових судових справ за позовами інших боржників.

Як все було

7 листопада 2019 року ФГВФЛ продав найбільший пул боргів за всю свою історію. Йдеться про консолідований борг низки українських банків-банкрутів («Дельта Банк», ПАТ «КБ «Надра» та АТ «Банк «Фінанси та Кредит»), загальним розміром у 18 млрд грн. До пулу входили права вимоги за 16 кредитними договорами та 85 договорами іпотеки/застави/поруки.

Переможцем аукціону стало ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». організатором торгів виступало FIRST FINANCIAL NETWORK UKRAINE.

Але низка боржників ліквідованого банку «Фінанси та кредит», які входили до цього пулу, вирішили через суд оскаржити результати електронних торгів. Серед них ПАТ «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» — структура, яку ЗМІ пов’язують із олігархом Костянтином Жеваго (був основним акціонером банку «Фінанси та кредит»). Головна її претензія — занижена стартова ціна активів банків. Так активи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» продали за 365,5 млн грн., «що складає лише 4% від суми заборгованості за цими кредитними договорами», йдеться у судовій справі 910/5251/20.

Вочевидь, колишні власники банків зрозуміли, що вести судові спори з фінансовими компаніями, до яких тепер перейшли права вимоги, буде занадто обтяжливо, і пішли іншим шляхом — вирішили оскаржити сам механізм, за яким Фонд продає активи.

Як працює механізм аукціону та чому 4%?

Стратегія Фонду з продажу будь-якого лоту проблемної заборгованості включає 3 стадії:

1) спочатку кожен кредит торгується індивідуально, при цьому стартова ціна продажу становить 100% більшої з величин — балансової вартості або оцінки такого активу. Під час торгів ціна може знижуватись не нижче 20% від стартової.

2) якщо покупця на такий окремий актив не знайдено, його групують із подібними непроданими лотами у пул з дисконтом 80% від мінімальної ціни на попередніх торгах (під час торгів можливе зниження ціни до 4% від початкової)

3) якщо і тут охочих не знайшлося, такі кредити потрапляють до так званих «мегапулів» балансовою вартістю від 10−15 млрд грн. Такі пули також торгуються з дисконтом 80% від попередньої мінімальної ціни (на цьому етапі торгів зниження можливе до 0.8% від балансової вартості).

Таким чином, охочий інвестор може зробити ставку на будь-якому ціновому рівні. За даними Фонду, перш ніж активи трьох банків об'єднали в один лот, вони неодноразово виставлялись на торги, спершу вроздріб, потім у складі дрібніших пулів, та оскільки покупців і тоді не було знайдено, були об'єднані у єдиний пул.

«Світова практика показує, що саме продажі у складі пулів є найефективнішим шляхом реалізації NPL, і лише такі об'єднані лоти привертають увагу професійних гравців. Варто розуміти, що в такий пул зазвичай входять активи, за якими роками не було жодної спроби погасити заборгованість. Тобто повернення коштів за такими кредитами може зайняти багато років і стане результатом великої кількості судових справ. Що ж стосується ціни продажу, то з метою уникнення спекуляцій стосовно заниження/завищення ціни реалізації усі активи, що перебувають в управлінні Фонду, спершу виставляються на аукціон індивідуально за 100% балансової ціни. І тільки із активів, непроданих на індивідуальних торгах, формуються пули. Усі торги відбуваються у формі електронних онлайн аукціонів, взяти участь у яких і запропонувати свою ціну може кожен зацікавлений покупець», — розповіли у Фонді.

Інвестиційний банкір Ігор Мазепа підтверджує, що 4% - досить обґрунтована ціна. «У вартість проблемних кредитів інвестор закладає й кошторис на суди. І корумпована судова система — одна з причин, чому ці активи такі дешеві. Те, що має продаватися за 50−70%, продається за 4%, або навіть 0,8%», — пояснив генеральний директор інвестиційної компанії «Concorde Capital».

З іншого боку система Прозорро. Продажі - визнаний у світі ефективний спосіб продажу проблемних активів. Що ж стосується організаторів аукціонів, то за словами керівника FIRST FINANCIAL NETWORK UKRAINE Андрія Храбана, «ними є спеціально відібрані компанії зі світовим ім'ям, для яких репутація прозорості торгів і безпека учасників і є їхнім найбільшим активом. В таких компаніях навіть інформація про кількість зареєстрованих на торги компаній є закритою для всіх, окрім системного адміністратора у США, який ніколи не був в Україні і з яким ніколи не мали контакту навіть працівники українських представництв організаторів торгів».

Які можуть бути наслідки

Розгляд цієї справи матиме наслідки не лише для Фонду гарантування вкладів, а й для кредиторів банків, всіх учасників банківського ринку та держави в цілому. Суд за позовом ПАТ «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» поставив під сумнів загальновизнану у світі практику, що довела свою ефективність. Тож у разі винесення негативного рішення судом апеляційної інстанції, це фактично зупинить продажі NPL не лише банків, що виводяться з ринку, а й діючих, які мають в портфелі NPL (за даними НБУ, станом на початок 2021 року обсяг NPL у працюючих банках перевищував 40%); зупинить розрахунки з кредиторами банків (як відомо, такі розрахунки здійснюються саме за рахунок реалізації активів).

Експерти зазначають, що у разі, якщо суд приймає рішення не на користь ФГВФО, це може мати значні негативні наслідки для інвестиційного клімату України з урахування вже існуючих проблем у судовій системі України.

«Це удар. Зрозуміло, що в цьому бізнесі закладаються ці ризики, так як він досить маржинальний. Але це дуже негативний сигнал. Це ще одна цеглинка в показник відсутності в Україні верховенства права і те, що суди в Україні можуть бути корумповані», — прокоментував можливі наслідки відомий блогер та інвестбанкір Сергій Фурса.

Довідка: що таке NPL

NPL (англ. Non-performing loan) — сумнівні та безнадійні до повернення кредити. Ринок NPL в Україні був створений з нуля Фондом гарантування вкладів під час банківської кризи 2014−2016 рр., коли Фонд розпочав виведення з ринку 97 неплатоспроможних банків (на той час — половину банківської системи України).

Інвентаризація активів банків, переданих в управління Фонду, показала, що левова частка їхніх активів — непрацюючі кредити, зокрема, беззаставні, видані пов’язаним особам, або юридичним особам, що пішли в контрольоване банкрутство.

Щойно було сформовано належну правову базу та відпрацьований механізм аукціону, фонд розпочав продавати NPL «пулами». Тоді на ринку проблемних боргів з’явилися великі гравці - «Інвестохіллс Веста», «Геліос», «Довіра і гарантія», «Депт Фінанс», «Інвест-Кредо».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X