Ціна стабільності. Чому визнання системи гарантування неконституційною загрожує стабільності держави

21 грудня 2020, 10:30
Позиція
Кирило Сметалін

Кирило Сметалін

З початку року обсяг банківських вкладів в Україні зріс більш як на 100 млрд грн. Не зважаючи на коронакризу, українці довіряють банківській системі. Не останню роль у цьому зіграло те, що під час банківської кризи 2014−2016 рр. Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам неплатоспроможних банків понад 90 млрд грн. На сьогодні українці мають гарантії повернення до 200 000 грн своїх вкладів, а незабаром цю суму планується збільшити. Однак ці плани, як і саму систему гарантування, може поховати одне-єдине рішення Конституційного суду.

Якщо з виплатою за гарантіями все досить оптимістично, то у тих, чиї вклади перевищували гарантовану суму, та в інших кредиторів ситуація складніша. Повернення їхніх коштів напряму залежить від наявності і якості активів у збанкрутілих банках. Однак у більшості випадків найкращі активи були виведені ще задовго до визнання їх неплатоспроможними. Як наслідок, з майже 300 млрд грн вимог кредиторів дотепер відшкодовано лише трохи більше 52 млрд грн.

Відео дня

Щойно парламент внесе зміни до законодавства щодо реструктуризації боргу Фонду, це відкриє шлях до збільшення гарантованої суми — О. Білай

Чи будуть колись повернуті ці кошти, залежить від стягнення збитків з тих, хто свого часу прибрав до рук «найжирніші» активи банків. Відповідні позови Фонду роками розглядаються у судах. За його даними, подано близько 60 позовів до пов’язаних осіб майже на 100 млрд грн і кілька тисяч заяв у межах кримінальних проваджень, але специфіка українського правосуддя така, що більшість цих справ не просунулась далі першої, максимум — апеляційної інстанцій. Тому основні надії покладаються на суди іноземних юрисдикцій. Цього року Фонд гарантування розпочав процеси з залученням міжнародних юридичних компаній щодо чотирьох найбільших банків — «Дельта», «Імексбанк», «Національний кредит», «Фінанси та кредит», і зі слів заступника директора-розпорядника ФГВ Віктора Новікова, наступного року очікуються перші арешти активів.

На сьогодні в Україні обсяг гарантій у працюючих банках перевищує 330 млрд грн. Це близько 39% від суми всіх зобов’язань банків; більше 98% вкладів не перевищують 200 000 грн, тобто гарантуються повністю. У планах, які озвучує Фонд, зафіксоване підвищення гарантованої суми. Однак, це залежатиме від реструктуризації його боргу за позиками, наданими Фонду державою для виплати гарантованих сум у 2014−17 рр під 10−14% річних. 43 мільярди Фонд уже погасив, проте залишок боргу все ще становить майже 114 млрд, з яких близько 66 млрд грн — відсотки. «Працювати над підвищенням гарантій ми можемо завдяки тому, що у вересні було ухвалене рішення про реструктуризацію боргу Фонду, його переведення в умовні зобов’язання, які погашатимуться за рахунок стягнення збитків з пов’язаних осіб банків, причетних до виведення коштів. Щойно парламент внесе зміни до законодавства щодо реструктуризації цього боргу, це відкриє шлях до збільшення гарантованої суми. У наших планах — поетапно підвищити її - спершу удвічі, а стратегічний орієнтир — загальноєвропейський розмір гарантій у розмірі 100 000 євро» — говорить заступниця директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай.

Віталій Радчук
Фото: Віталій Радчук

Однак і переслідування винних у спустошенні банків, і підвищення гарантованої суми можливе лише за однієї умови — якщо система гарантування вкладів існуватиме взагалі. А загроза є. Причому реальна. У червні 2020 р. Конституційний суд після 4-річного забуття поновив розгляд Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за поданням Верховного Суду України і готується винести рішення.

Стабільність банківської системи, захист прав вкладників та покарання винних за банкрутство банків — це одні з головних умов, за яких міжнародні донори виділяли Україні кошти — Г. Канєвський

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Експерт з конституційного та міжнародного права, доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин каже, що нині у діяльності КС спостерігається чіткий тренд — атакування ідеї незалежних регуляторів, яке може блокувати їх роботу. За прикладом не треба далеко ходити — досить згадати лише ситуацію навколо рішення КС щодо конституційності НАБУ. «Те, що Конституційний суд кілька місяців тому обнулив роботу антикорупційної інфраструктури в Україні - це одна справа, — каже голова неурядової організації StateWatch Гліб Канєвський. — Однак у випадку з Фондом гарантування йдеться про потенційний колапс усієї фінансової системи. Якщо це дійсно станеться, наслідки відчує кожен українець».

За словами Канєвського, втрата Фонду як легітимного органу може призвести до трьох ключових наслідків:

  • ймовірно, державі доведеться повертати кошти, виплачені ФГВФО вкладникам банків-банкрутів, що на практиці неможливо реалізувати;
  • колишні власники банків, що потрапили до Фонду, зможуть не лише уникнути відповідальності (багатьох з них підозрюють у шахрайських схемах, зокрема, з виведення коштів вкладників за кордон), а й виставити відповідні претензії державі Україна з метою отримання компенсації за втрачені банки;
  • Україна ризикує перетворитися на абсолютно непрогнозованого партнера в очах міжнародних кредиторів: МВФ, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку. Наслідок втрати довіри з їхнього боку означатиме відсутність фінансової підтримки, а це — потенційний шлях до дефолту, зазначає Канєвський.

Експерт нагадує: «Стабільність банківської системи, захист прав вкладників та покарання винних за банкрутство банків — це одні з головних умов, за яких міжнародні донори виділяли Україні кошти. Рішення конституційного суду надовго перекриє Україні доступ до зовнішнього фінансування».

Якщо такі прогнози експертів збудуться, Україна дуже швидко відчує наслідки і її курс знову неминуче розвернеться на Схід.

Автор — Наталія Кірьянова

Показати ще новини
Радіо НВ
X