Як фермерка з Косівщини відмовилась від медичної кар'єри, створила сироварню, забезпечила доходами односельців

23 січня, 17:03
Партнерський проєкт
Христина Закревська, підприємниця

Христина Закревська, підприємниця

Цей матеріал — частина проєкту Corteva Agriscience, у рамах якого ми розповідаємо історії жінок, які відновлюють фермерство під час війни та допомагають своїм громадам досягти продовольчої безпеки.

Христина Закревська з села Шепіт Косівського району Івано-Франківщини може за декілька хвилин розказати, чим сир сорту грюєр відрізняється від качотти та монтьєго. А ще три роки тому фермерка не мріяла про сироваріння, а працювала у медичній сфері. Після закінчення профільного коледжу у Коломиї вона, як і її мати, працювала у медпункті свого рідного села.

Відео дня

Зараз вона з чоловіком володіє сироварнею Budz Baran, яка випускає вже 25 видів продукції. Завдяки освітньо-грантовій програмі TalentA від міжнародної науково-дослідницької компанії CortevaAgriscience Христина відкрила своє виробництво та забезпечила ринок збуту для всіх односельців, які тримають корів і раніше не мали змогу продавати молоко. Фермерка брала у ній участь двічі і двічі вигравала грант. «Я хочу, щоб моє рідне село розвивалось. У нас багато талановитих людей, які важко працюють, і, можливо, наш позитивний досвід надихне й односельчан відкривати свою справу, — каже Христина Закревська. — Я хочу розвивати в нашому селі туризм, бо у нас є чим здивувати відпочивальників — неймовірна природа Карпат, сироварня, ферма з вирощування форелі та вироби з дерева. Це прекрасне місце для перезавантаження. Гранти від CortevaAgriscience дали мені змогу почати бізнес, розвивати себе, допомагати іншим та нашій громаді. А наші люди в свою чергу зможуть заробляти і давати доходи іншим. Хочеться всім показати, що є такі класні програми і можливості».

Сирна справа

Христина Закревська, підприємниця
Фото: Христина Закревська, підприємниця

Праця медсестри майбутню сироварку не надихала. «Робота була не до душі і мені не подобалась. Не хотілось залежати від встановленого графіку роботи та від зарплатні», — згадує ті часи Христина Закревська. Спершу з чоловіком вони у Коломиї відкрили свій магазин сучасного одягу, який пропрацював два роки.

Пані Христина швидко зрозуміла, що цей бізнес — низькомаржинальний, а продажі йдуть добре лише тоді, коли власниця сама працює в магазині. З найманими працівниками ситуація ставала геть іншою. Подружжя переїхало до Шепіту, що знаходиться у мальовничих карпатських горах, на висоті 840 метрів від рівня моря і в екологічно чистому районі - в радіусі 100 кілометрів немає жодного промислового підприємства. Там і розпочали свій бізнес. Спочатку чоловік із батьком Христини займались деревообробкою — виготовленням вагонки з дерева, що використовується для оздоблення приміщень. Однак під час Covid-19 попит на цю продукцію суттєво впав.

І молоде подружжя почало шукати собі нову справу. «Вперше у нашій сім'ї сиром почав займатися чоловік. Він їздив на різні продовольчі ярмарки, де продавав сир, тільки не наш. Ще тоді він почав говорити про те, що варто почати варити сир. А от я всіляко уникала цього», - згадує Христина.

Сир — традиційна страва на Гуцульщині. Тут його готують розсипчастим до баношу або Будз — свіжим із вранішнього або вечірнього молока. «Власні рецепти є у кожної господині і в усіх є корова чи дві, однак жоден не продавав молоко до відкриття нашої сироварні. Бо не було кому», — розповідає фермерка.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Але навесні 2019 року Христина Закревська поїхала на свої перші у житті курси сироваріння і повернулась додому не тільки з багажем знать, але й із своїми першими сирами, що мали дозрівати. «І через два тижні у камамбера з’явився знаменитий грибний запах та біла „шубка“. Це мене вразило», — розповідає фермерка. І додає, що дуже смачним вийшов і йогурт власного виробництва.

Тож фермерка взялась до справи. Для виготовлення перших партій сиру використовували 10 літрів молока на день, які готували у трьох каструлях. Почали купувати молоко і цим шокували сусідів. «Під час вагітності я відпрацьовувала та постійно вдосконалювала рецепти. Першими дегустаторами, звичайно, були мої рідні і близькі. Після того, як у нас народився син, ми активно почали займатися сироварінням», — згадує Христина.

Покупців сиру вона шукала через мережу Instagram: розмістила фото та отримала перші замовлення у Коломиї. Тоді, на початку пандемії Covid-19, фермери не привозили свою продукцію з сіл у міста, бо ринки були зачинені. Христина Закревська придумала власну схему: підприємниця приймала замовлення онлайн, розфасовувала продукцію у пакети, які роздавала покупцям.

Бізнес розвивався — кількість клієнтів збільшувалась, крафтовий сир почали замовляти у різних куточках країни. А замість трьох каструль у будинку фермерів з’явився пастеризатор на 150 літрів, який встановили вже в окремому приміщенні на території сімейного господарства. «Ми почали їздити по селу та скуповувати молоко», — згадує Христина. Це підтримало місцеві господарства, більшість з яких споживає лише 30% від отриманого молока на день. Решту віддають тваринам.

Христина Закревська, підприємниця
Фото: Христина Закревська, підприємниця

Допомога TalentA

Але знань для розвитку бізнесу не вистачало. Тому в 2021 році Христина долучилась до навчання по програмі TalentA від Corteva Agriscience. За три місяці навчання, згадує підприємниця, отримала багато знань, які допомагають у роботі. Зокрема — писати грантові заявки. «Раніше я не знала, як це працює, і, якби не ТalentA, я б ніколи в житті не змогла опанувати це так швидко. Після навчання в програмі я подавалась на ще один грант і мені вдалось залучити кошти. Зараз я відправляю заявки на багато програм, — розповідає Христина. - Розумію, що можу заповнити проєктну заявку, розповісти про сильні сторони, про нашу ідею, чим ми корисні, і так швидше розвинути не тільки наш бізнес, а й наше високогірне село. Взагалі, це навчання суттєво змінило мене, дозволило поглянути на багато речей з іншого кута, отримати нові знання».

Її проєкт «Молоко — біле золото Карпат» отримав перше місце на програмі TalentA у 2021 році. За грантовікошти фермерка та її сім'я відкрили підвал на глибині 5 метрів, який необхідний для визрівання сирів. Підприємці поступово відмовляються від розсольних і орієнтуються на витримані сири. Наприклад, виробляють гауду. «Вироблена у промислових масштабах продукція буде кардинально відрізнятися від крафтової. Остання зріє без латексу, отже, на ній утворюється різна пліснява, намивається корка, яка надає сиру свій особливий смак», — зазначає Христина Закревська. Такі проєкти підтримують добробут села — зростання виробництва сирів збільшує попит на молоко, що дозволяє мешканцям Шепіту отримувати дохід від продажу надлишку якісного молока і забезпечувати продовольчу безпеку та економічне зростання регіону.

Цього року пані Христина повторно взяла участь у навчанні за програмою TalentA, яку цього року CortevaAgriscience присвятила антикризовому менеджменту та відновленню і зміцненню фермерства, постраждалого під час війни Окрім психологічної підтримки ментори багато уваги приділяли управлінським навичкам. Особливо пані Христину зацікавила лекція про побудову команд. «Якщо ми масштабуємо сироварню, ми хочемо залучити щонайменше чотирьох працівників. І мені потрібно навчитись як правильно з цими людьми комунікувати, як мотивувати їх і налагоджувати гарні робочі стосунки», — зазначає фермерка. І виграла грант від Corteva удруге, який планує використати для придбання пастеризатора на 500 л. Це дозволить вже весною переробляти 1000 л молока на добу і купувати його у 160 домогосподарств зі свого та сусідніх селищ, даючи їм дохід від його продажу. «TalentA — це порятунок для нашого бізнесу. Вона суттєво підтримує малий бізнес, а малий бізнес зараз підтримує громаду і українську економіку. Для мене дуже важливо, що я беру участь у цьому проєкті. Я дуже вдячна СоrtevaAgriscienceза їх патріотичну позицію та цілковиту відмову від російського ринку — вони розуміють, що в цій війні треба підтримувати Україну, а не фінансувати агресорів. У мене це викликає велику повагу», — говорить Христина Закревська.

Христина Закревська, підприємниця
Фото: Христина Закревська, підприємниця

Війна не зіпсувала плани

Повномасштабне російське вторгнення стало неочікуваним і для сім'і Христини Закревської. Вона пригадує, як 26 лютого — через два дні після початку повномасштабної війни, мала доставити продукцію своїм клієнтам. Не відмовився ніхто. Однак вже за два тижні продажі почали падати — багато клієнтів поїхали за кордон.

Тож треба було шукати нових. Фермерка давала рекламу, а також разом з чоловіком їздила на ярмарки, що проводились неподалік курорту Буковель. А це за 150 кілометрів від рідної домівки. На той момент на захід країни приїхало багато внутрішньо переміщених осіб, особливо з Києва та Харкова, і вони купували фермерський сир. Жителі великих міст цінують крафтову продукцію, тому спеціалізовані відділи з’являються вже у великих супермаркетах. Тож переселенці, повернувшись додому, продовжували замовляти сири у Budz Baran. «Ми знайшли нових покупців і вже не було необхідності їздити на ярмарки так далеко від дому, — каже Христина. — Також я продовжую активно вести нашу сторінку в Instagram».

Плани на найближчі роки

Фермерка не планує зупинятись і разом із сім'єю хоче побудувати другу, більшу сироварню та розширити асортимент сирів, частину з яких можна буде продавати за кордон. Усе, що заробляє сім'я, вкладають у бізнес.

Христина розповідає, що у них в регіоні вирощують форель, виготовляють карпатський чай, різні дерев’яні предмети, зокрема трембіти. Можна створити цікавий туристичний маршрут, поєднуючи сироварню з місцевими умільцями, а також неймовірною природою. Пані Христина вважає, що туристичний потенціал їхнього регіону недооцінений і потрібно братись за цей проєкт.

Вона мріє, що за два роки вони відкриють велику сироварню з оглядовим майданчиком на даху, де гості зможуть відпочивати, споглядаючи на мальовничі гори навкруги, смакуючи сири. А далі — розвиватимуть туризм. На території садиби відкриють невеличкі гостьові будинки. А туристи зможуть прогулюватись по маршруту горами, адже поруч є такі висоти, як Ґрегіт, Буковець, Кичера. У далекому майбутньому-перетворити цю сироварню в туристичну локацію, а велике підприємство облаштувати ближче до міста, що полегшить логістику.

«Це насправді важка праця. Складно і сир варити, і думати, де його реалізувати, спілкуватися з клієнтами. Але мені подобається те, що я роблю. Подобається, що в Україні є можливість розвивати цю справу. З’являється культура споживання сиру, і я вірю, що за 10 років наша країна повністю перейде на український сир та не буде потреби привозити його з Італії чи інших країн. Адже ми можемо робити не гірші», — зазначає Христина Закревська.

Показати ще новини
Радіо NV
X