Як українські фармкомпанії розвиваються під час війни

25 листопада, 13:50
Новини компаній
depositphotos

depositphotos

Українські фармкомпанії відновлюють інвестиції у виробництво та власні наукоємні розробки. Мова про капіталовкладення на сотні мільйонів гривень в майбутнє надважливої галузі як воєнних, так і мирних часів. Так проявляється впевненість вітчизняних фармацевтів у неминучій перемозі ЗСУ над хворим російським режимом, який можна вилікувати лише силою зброї.

Під гуркіт російської канонади в часи найзапекліших боїв під Києвом, компанія «Фармак» запустила в українській столиці дільницю з виробництва ліків у небулах. Це — ліки у пластикових невеликих контейнерах. Вони призначені для інгаляційного введення лікарських речовин, що розпилюються за допомогою небулайзерів. Їхні колеги з «Дарниці» тоді ж відновили модернізацію своїх дільниць, де виробляють тверді лікарські засоби. «На черзі купівля нового таблетувального пресу німецької компанії Korsch», — зазначає її директор з корпоративних комунікацій Василь Губарець.

Відео дня

Василь Губарець,

директор з корпоративних комунікацій фармацевтичної компанії "Дарниця"

А на заводі «Київмедпрепарат», який виготовляє продукцію для української фармацевтичної компанії «Артеріум», попри війну, продовжили проєкт повної модернізації виробництва ліофілізованих лікарських засобів. Ліофілізація — це складний та високотехнологічний процес, в основі якого лежить фізичне явище сублімація, при якому волога випаровується оминаючи рідку фазу. Цей проєкт розпочали у 2019 році і саме на цей складний 2022 рік припала основна фаза його реалізації.

Олександр Партишев, комерційний директор «Артеріум» зазначає, що продовжувати інвестиції у цей проєкт вкрай важливо, оскільки саме на дільниці ліофільних препаратів для ТМ «Артеріум» виготовляють антибіотики нового покоління, засоби для системи травлення та загальної анестезії, які є критично важливими та необхідними у воєнний час.

Дільниця ліофільних продуктів заводу
Дільниця ліофільних продуктів заводу "Київмедпрепарат", де виготовляють деякі антибіотики, засоби для травлення та засоби для анестезії ТМ "Артеріум" / Фото: компанія "Артеріум"

Чому українські фармкомпанії інвестують у свій розвиток навіть у найважчий для країни час — під час війни? «Фармацевтична галузь — це справді гра в довгу, оскільки від початку роботи над препаратом до його запуску на ринок проходить близько двох років. — Каже Губарець з „Дарниці“. — Тож завжди треба випереджати час і думати, які препарати будуть актуальні на ринку у майбутньому».

Нові розробки

«Фармак», реалізуючи свій проект з випуску ліків у небулах, зіштовхнувся з (не)очікуваною проблемою. Іноземні інженери з країн ЄС відмовилися приїжджати до України через страх потрапити під обстріл російської зброї. Водночас вони погодилися налагодити роботу обладнання, виробленого в США та в країнах ЄС, через онлайн-консультації. Тож команді «Фармак» довелося самотужки запускати виробничу лінію потужністю біля 40 млн небулів на рік. До речі, так само, як і системи очищення промислових стічних вод. Щодо потужності нової лінії, вона закриває всі потреби України в препаратах у такій лікарській формі.

лабораторія компанії
лабораторія компанії "Фармак" / Фото: компанія "Фармак"

Володимир Костюк, виконавчий директор «Фармак», зазначає, що, попри війну, компанія в 2022 році вже вивела на ринок 11 нових препаратів, що призначені для лікування дихальних шляхів та бронхіальної астми, тромбозу, а також рентгеноконтрастні, протизапальні, знеболюючі препарати, антигістамінні лікарські препарати та льодяники з вітамінами для дітей. До кінця року планується запустити виробництво ще 6 нових лікарських засобів.

«Дарниця» не зупиняє інвестиції у R&D, розробку нових лікарських препаратів. Так, за три квартали 2022-го фармацевтична компанія випустила вже 15 новинок, а до кінця року з’являться ще чотири. Зокрема в рекордні строки у співпраці з РНБО та МОЗ почала виготовляти таблетований йодид калію для проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Упродовж трьох кварталів 2022 року компанія «Артеріум» випустила на ринок сім нових лікарських засобів, з яких два — ветеринарні. У планах до кінця року випуск ще п’ятьох лікарських засобів та однієї дієтичної добавки.

Технології покращуються

«Дарниця» багато інвестує у розвиток. Це близько 10% щорічного доходу. Ці кошти спрямовані на капітальні інвестиції, діджиталізацію та розробку нових продуктів. За попередні п’ять років «Дарниця» інвестувала у власний розвиток понад 1,6 млрд грн. У середньому 320 млн грн на рік. І за вісім місяців найгарячішої фази російсько-української війни компанія вклала біля 300 млн грн. Тобто рівень інвестування залишається незмінним.

15 років тому «Дарниця» побудувала перший повністю автоматизований складський комплекс, єдиний такого рівня у фармацевтичному виробництві України та Східної Європи. Сім років тому фармацевтична компанія відкрила унікальне для України виробництво інфузійних розчинів, а торік завершила реновацію сучасного смарт-офісу. Наразі попри війну триває модернізація технологічного обладнання виробництва твердих лікарських форм.

Олександр Партишев, комерційний директор фармацевтичної компанії «Артеріум» долучається до розмови про інвестиційне пожвавлення у галузі.

Олександр Партишев,

комерційний директор фармацевтичної компанії "Артеріум"

У 2023 році на заводі «Київмедпрепарат», який виробляє продукцію для «Артеріум», планують закінчити проект повної модернізації дільниці ліофільних препаратів. Цим методом виготовляють чотири лікарських засоби у вісьмох дозах, які наявні сьогодні у портфелі «Артеріум»: антибіотики, засоби для анестезії. На модернізованій дільниці виготовлятимуть ще п’ять нових продуктів компанії, які зараз перебувають на стадії розробки.

Дільниця ліофільних препаратів, де виготовляють продукцію для ТМ
Дільниця ліофільних препаратів, де виготовляють продукцію для ТМ "Артеріум". Технологічний процес: оператор проводить контроль повноти розчинення компонентів лікарських засобів / Фото: компанія "Артеріум"

Тому продовження проекту модернізації дільниці ліофілізованих продуктів допоможе компанії «Артеріум» розвиватись та випускати на ринок нові продукти, зазначає Партишев. Компанія інвестувала у цей проект близько 6 млн євро. Технологічне обладнання для оновленої дільниці виробляє італійська компанія ІМА, один зі світових лідерів виробництва фармацевтичного обладнання.

Окрім модернізації технічної частини, на заводах-виробниках продукції «Артеріум» удосконалюють і технологічну частину. Для цього підвищують ефективність виробництва: збільшують розміри серій лікарських засобів і швидкості роботи машин. Від цього залежить собівартість продукції та подальша ціна для пацієнтів. Чим швидше виготовляється одиниця продукції, тим меншою є її собівартість. До того ж, це допомагає економити енергоресурси, що так важливо сьогодні.

Що ще роблять виробники

Є у виробників і інвестиції, що не пов’язані з розвитком, хоча і не менш важливі для повноцінного функціонування підприємства. Щоб працювати в відносно більш безпечних умовах, «Фармак» вклав 11 мільйонів гривень в облаштування бомбосховищ на своїх підприємствах у Києві та Шостці. Обладнав їх потужними фінськими станціями, засобами зв’язку, дизель-генераторною установкою, запасами питної води та харчування, санітарним блоком та медпунктом.

«Для «Дарниці» важливою складовою інвестиційної політики є також наш курс на цифрову трансформацію, що розпочався у 2019 році. Впровадження цифрових технологій з одночасним проведенням реінжинірингу всіх процесів та гармонізацією ландшафту бізнес додатків вдосконалює управління компанією, збільшує прозорість і ефективність бізнесу. Система управління компанією стає цілісним організмом, керівництво якою здійснюється базуючись на доступних, достовірних та всеохоплюючих даних. «Змінюючись, ми стаємо частиною глобальної цифрової економіки. Це довгострокова інвестиція в інвестиційну привабливість компанії» — підкреслює Губарець.

Взаємодія бізнесу та держави

Через проблеми з логістикою, які особливо спостерігались на початку війни, ключову роль у забезпеченні системи охорони здоров’я усім необхідним — а це знеболювальні, кровоспинні, засоби загальної анестезії, препарати, які використовуються під час невідкладної госпіталізації, та медикаменти для лікування хронічних захворювань, мали саме українські фармацевтичні компанії.

«Саме тому варто забезпечити стабільність роботи таких підприємств, — наголошує Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України. — Фармацевтична промисловість — це соціально відповідальна галузь економіки, тому її включення до переліку пріоритетних галузей є важливим кроком».

На сьогодні українська фармацевтична галузь покриває 4,1% ВВП переробної промисловості. Але вона прагне більшого. В Україні працює 113 фармацевтичних підприємств, вплив яких на внутрішній ринок визначальний. За даними дослідницької компанії ProximaResearch, саме українські підприємства обіймають більшість ринку в споживанні - 65% та виготовляють 61% ліків з Національного переліку лікарських засобів за підсумками 2021 року. Тобто найнеобхідніших медичних засобів, які купуються за рахунок бюджетних коштів та надаються пацієнтам безкоштовно.

Після початку повномасштабного російського вторгнення, що змінило все у роботі бізнесу, підприємці потребували підтримки держави. Губарець із «Дарниці» зазначає, що уряд відразу пішов фармкомпаніям назустріч. Так, було запроваджено низку змін щодо процедур державної реєстрації/перереєстрації лікарських засобів та їх обігу на період дії воєнного стану. Зокрема, МОЗ дозволив українським виробникам лікарських засобів на період військового стану використовувати альтернативні фармацевтичні інгредієнти, допоміжні речовини, пакувальні матеріали, не чекаючи внесення змін до реєстраційних досьє.

виробництво компанії
виробництво компанії "Дарниця" / Фото: компанія "Дарниця"

Євгенія Піддубна, директорка служби корпоративних комунікацій «Фармак» розповідає, що під час епідемії COVID-19, а потім з початком повномасштабної війни співпраця із МОЗ для вирішення як стратегічних, так і оперативних питань, значно почастішала. «Саме завдяки спільній налаштованості на результат, такий як недопущення дефіциту ліків у тяжкі для країни часи, ми разом ефективно подолали найскладніші моменти», — каже експертка. Вона згадує, як у перші місяці війни пам’ятає величезну кількість спільних нарад, управління ситуацією з постачанням ліків у майже ручному режимі. «Крім цього, було внесено ряд змін у регулювання, щоб не було зайвих бар'єрів під час воєнного стану — фармацевтичні компанії могли відвантажувати ліки з іноземним пакуванням, або навіть без вторинного пакування; використовувати альтернативну сировину для виготовлення препаратів тощо. Додатково МОЗ допоміг нам із листами на регуляторні органи ЄС з проханням провести GMP-інспекції онлайн, для отримання сертифікату належної виробничої практики європейського зразка», — розповідає Євгенія Піддубна.

Вони працюють

Щоб розвиватись, навіть в умовах війни, фармацевтичні компанії роблять ставку на продаж препаратів з найбільшим попитом, розробку нових лікарських засобів і вихід на нові ринки.

У «Артеріум» розповідають, що стабілізація внутрішніх продажів допомагає компенсувати втрати. Компанія переключила активність на ті сегменти продуктів, які за результатами 9 місяців 2022 року складали найбільшу частку продажів у грошах: безрецептурні — 35%, кардіо — 20,6% та нейропродуктів — 20,2%.

«У пріоритеті „Артеріум“ — інтенсифікація маркетингової та дистрибуційної активностей на ринках Узбекистану та Казахстану. Також плануємо нарощувати продажі на ринках Закавказзя — Грузії, Азербайджану, Вірменії, а також у Молдові. Інтеграція на ринки європейських країн, зокрема Східної Європи та Балканських країн, є ще одним важливим напрямом для нас. Ми вже сформували портфель з близько 20 продуктів, з якими плануємо вийти на європейський ринок. Серед цих продуктів є засоби для лікування кардіологічних та ендокринологічних захворювань. До середини 2023 року плануємо самостійно чи з допомогою партнерів розпочати роботу на цих територіях», — додає Олександр Партишев.

лабораторія компанії
лабораторія компанії "Дарниця" / Фото: компанія "Дарниця"

«Дарниця» отримала ліцензію на випуск протиковідних ліків Pfizer та мРНК-вакцини в межах програми ВООЗ. За цими напрямами планує працювати на ринках, що розвиваються, наприклад, з країнами Африки.

«Фармак» відкриває виробництво у ЄС. І наразі інвестує понад 20 млн євро у нове виробництво власних лікарських засобів в передмісті Барселони. Підприємство з повним ланцюжком поставок і замкнутим циклом виробництва відкриється на початку 2024 року. В серці Каталонії українці випускатимуть стерильну продукцію — розчини, суспензії у флаконах та шприцах. «Крім самого виробництва, компанія запустить в Іспанії мультифункціональний лабораторний комплекс з R&D-центром», — доповнює Костюк.

R&D комплекс компанії
R&D комплекс компанії "Фармак" / Фото: компанія "Фармак"

Українські фармацевтичні компанії відкривають для себе нові ринки та готуються експортувати якомога більше товарів. Про всі вектори експансії української фармацевтики деталізована розповідь у наступному огляді спецпроекту НВ.

Але є нюанси

Олександр Партишев, комерційний директор фармацевтичної компанії «Артеріум»

Несподіваною проблемою для українських фармацевтичних компаній стала масована гуманітарна допомога, яка надходить в Україну з інших країн. Лікувальні установи часто були перевантажені гуманітарними препаратами, а українські фармпідприємства — не змогли постачати свою продукцію у певних сегментах ринку. У цій ситуації за нашої ініціативи та підтримки в Україні був опублікований україномовний переклад Рекомендацій ВООЗ щодо належної практики пожертвування ліків. Ці Рекомендації опубліковані і в українських джерелах, і на сайті ВООЗ. Ми сподіваємось, що їх будуть використовувати. А управління гуманітарною допомогою ліками покращиться.

Євгенія Піддубна, директорка служби корпоративних комунікацій «Фармак»

Євгенія Піддубна,

директорка з корпоративних комунікацій "Фармак"

Сьогодні, коли роль сильної національної фармацевтичної галузі доведена викликами пандемії COVID-19 та повномасштабною війною в Україні, варто сфокусуватися на подальшому розвитку її потенціалу. Це і стимулювання інвестицій у дослідження, і прискорення виходу нових генеричних препаратів в Україні через вдосконалення патентного законодавства, і освоєння нових технологій — власних та отриманих за рахунок міжнародного співробітництва.

Ці базові ідеї було закладено і в проект Стратегії розвитку системи здоров’я України до 2030 року, і в проект Плану відновлення України в частині галузі виробництва лікарських засобів. Тож, сподіваюся, усі відповідні напрацювання буде втілено в життя найближчим часом через зміни до законодавства. До прикладу, якщо брати світову практику, поширеним інструментом підтримки розвитку є пільгове оподаткування інвестицій в R&D, державні замовлення через тендери на локалізацію нових технологій тощо. Ми, як Комітет охорони здоров’я СУП, плануємо подавати на розгляд МОЗ та Комітету ВРУ з питань здоров’я нації свої пропозиції разом з відповідною аналітикою, та сподіваємося на їхню підтримку.

Олександр Саєнко, начальник юридичного відділу фармацевтичної компанії «Дарниця»

Олександр Саєнко,

начальник юридичного відділу фармацевтичної компанії “Дарниця”

З початку повномасштабної війни в Україні, державні органи намагаються вживати всіх необхідних заходів для захисту громадян. Так, у квітні 2022 року з метою захисту прав власників об'єктів інтелектуальної власності набрав чинності Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України». Закон був дуже на часі, адже через постійні бойові дії власники об'єктів інтелектуальної власності (надалі — ОІВ) не завжди мали змогу вчасно сплатити збір за продовження дії своїх ОІВ, вчасно подати клопотання, заяви чи заперечення, тому дію ОІВ було продовжено на період дії воєнного стану.

Однак, деякі компанії вирішили використати цей Закон та воєнний стан в Україні для штучного продовження строку дії своїх патентів, строк дії яких закінчився та вже не підлягає продовженню. Такі дії під час воєнного стану блокують вихід на ринок інших генеричних препаратів, вітчизняного виробництва належної якості і доступної ціни, що дуже важливо для населення в умовах індексації цін та здешевлення національної валюти під час війни. Створення штучної монополії на оригінальні лікарські засоби і використання для цього воєнним станом — це не про комплаєнтний бізнес і навіть не про людяність. Для кінцевого споживача, що майже рік живе в умовах війни та нестабільності - це означає відсутність якісної і доступної альтернативи на полицях аптечних закладів.

Прикрим є також той факт, що компанії, які використовуючи згаданий Закон та воєнний стан, намагаються продовжити строк дії своїх патентів, які не підлягали продовженню, здійснювали і здійснюють наразі діяльність в рф, а це вже не витримує жодної критики.

Тому пропонуємо обов‘язково внести зміни до цього Закону з метою унеможливити використання під час війни його норм тими власниками патентів, строки дії яких вже не підлягали продовженню згідно з положеннями законодавства.

Показати ще новини
Радіо НВ
X