Ердоган заманив Путіна у газову пастку. Росія втратить мільярди доларів і потрапить у залежність від Туреччини — Forbes

14 жовтня, 20:07
Сюжет
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (Фото:Turar Kazangapov / Reuters)

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (Фото:Turar Kazangapov / Reuters)

Президент Туреччини Реджеп Ердоган підтримав пропозицію російського диктатора Володимира Путіна перетворити Туреччину на ключовий маршрут для постачання газу з РФ до Європи. Для РФ це не обіцяє нічого доброго.

«У нас є національний розподільчий центр, він буде міжнародним. Наше міністерство енергетики та російська сторона працюватимуть спільно. Тут не можна чекати», — цитує заяву президента Туреччини агентство Bloomberg.

Відео дня

Що Росія запропонувала Туреччині?

Напередодні, 13 жовтня, Ердоган зустрівся з Путіним у Казахстані, де вони провели переговори про створення міжнародного газового хаба, який, найімовірніше, може бути розташований на кордоні Греції та Болгарії.

Російський диктатор раніше вже висловив ідею про те, що обсяги російського газу, які не можуть бути спрямовані до Європи після вибухів на газопроводах Північний потік-1 і 2 (проектна потужність всіх ниток — 110 млрд кубометрів), зможуть бути перенаправлені через Туреччину газопроводами Турецький потік (близько 31,5 млрд кубометрів на рік) і Блакитний потік (близько 17 млрд кубометрів на рік).

Зазначимо також, що є ще проект третього газопроводу з РФ до Туреччини — Південний потік (близько 63 млрд кубометрів на рік), спроектований, але так і не побудований через протидію ЄС у 2014 році після анексії Криму та російської агресії на Донбасі.

Ідею Путіна підтримав і голова правління Газпрому Міллер, який заявив, що відремонтувати Північні потоки коштуватиме дорожче, ніж побудувати нові. Міллер натомість запропонував побудувати нові магістралі через Чорне море, створивши хаб на кордоні Туреччини та ЄС. За словами Міллера, Туреччина відповіла згодою.

Що не так із ідеями Путіна-Міллера?

Спроба РФ переорієнтувати газові потоки на Туреччину у принципі немає для Росії економічного сенсу. Аргументи проти такої ідеї наводять російський Forbes та НВ Бізнес:

1. У РФ відсутні сучасні судна-трубоукладачі. Після введення США санкцій на добудову Північного потоку-2 РФ змогла направити лише два відносно сучасних трубоукладачі — Академік Черський і Фортуна. Але вони працювали в умовах мілководної Балтики, а в Чорному морі й глибини інші, і умови складніші. Через санкційний режим західні компанії не прокладатимуть газопровід, а новий трубопрокладач російського виробництва може з’явитися лише через кілька років.

2. Європейський Союз вже чітко заявив про курс зниження залежності від російського газу. Це рішення було ухвалено після повномасштабного вторгнення РФ і до нових пропозицій Путіна.

3. Газотранспортна система Південної Європи слабко пов’язана із системою Північної Європи, де зосереджено основне споживання російського газу. Основий споживач Південного газового коридору — Італія, але й вона зацікавлена у диверсифікації поставок (зокрема, з Північної Африки). Європа не зацікавлена будувати нові конектори між системами Півдня та Півночі — це додаткові витрати та невизначена перспектива ив. пункт 2).

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Розраховувати на будівництво інфраструктури під постачання газу з Росії було б наївно, а в поточній конфігурації великі постачання можливі лише до Італії. Політично такий проект можливий лише за врегулювання з Україною, але тоді простіше і швидше розблокуватиме транзит через Польщу газопроводом Ямал-Європа», — пише з цього приводу Forbes.

У підсумку прокладання нового газопроводу може коштувати РФ десятів мільярдів доларів (Північний потік-2 коштував з прихованими витрататами до $30 млрд) і не принести жодних дивідендів.

Алієв передає привіт Путіну

Що ще гірше для РФ: про плани на транзит газу до Європи через Туреччину ще до Путіна заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв. За п’ять років він готовий збільшити експорт до Європи вдвічі (з близько 10 млрд кубометрів до майже 20 млрд кубометрів), причому на існуючій гілці газопроводів TANAP-TAP навіть не доведеться прокладати нові труби: проектні потужності газопроводів дозволять збільшити прокачування за рахунок нових компресорів.

А виграє Ердоган

Газових хабів Європі вистачає — ціни для континенту визначають голландський TTF, не враховуючи британського NBP. Чи потрібний російський газ європейським споживачам, який буде доставлений через Південний коридор пирається в Італію) або тим більше — Траснбалканський пирається в Україну) — не відомо. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков зізнався, що ідея газового хаба в Туреччині навіть не обговорювалася з кінцевими споживачами.

Туреччина зможе отримати свій зиск — формально проданий до Південної Європи газ за такої схеми вже можна вважати турецьким.

Туреччина зможе диктувати РФ і цінову політику. Після виходу з ладу Північних потоків у Росії залишається лише два варіанти транспортування (без Туреччини): через Польщу та через Україну.

Але тут є два «але»: робота газопроводу Ямал-Європа залежить виключно від політичної волі Польщі, територією якої він проходить.

А транзит через Україну у підсумку обмежив сам Газпром після вторгнення — через що на нього чекає новий міжнародний арбітраж.

***

«Ідея газового хаба в Туреччині — логічний елемент одного зі сценаріїв альтернативної реальності, в якому Росія, як і раніше, вважається надійним постачальником газу і може дозволити собі відразу кілька багатомільярдних будівництв століття, включаючи Силу Сибіру-2, Турецький потік-2, ЗПГ на Балтиці. а європейські споживачі будуть раді профінансувати будівництво нових трубопроводів у Південній Європі, щоб забирати додаткові обсяги газу від турецького кордону», — незалежний аналітик Олена Ананькіна.

Показати ще новини
Радіо НВ
X