Румунська енергетика: криза чи нові можливості?
depositphotos
Сьогодні у Європі відбуваються тектонічні зрушення в енергетичній галузі. Перші «поштовхи» стали відчутними 2021 року, коли світова економіка стала приходити до тями після пандемії COVID-19 і, відповідно, загострилася глобальна конкуренція за енергоносії.
Це призвело до того, що восени ціни на енергоносії досягли рекордних значень — біржові ціни на газ у Європі сягали $1900. Однак найвідчутнішого удару європейська та світова енергетика зазнали на початку березня 2022 року, коли ціна на газ досягала $3600 за тисячу кубометрів, або €322 за МВт·год. Сьогодні ціна на газ знизилася вдвічі, але ситуація в енергетиці, як і раніше, складна.
Водночас криза виявилася і вікном можливостей. Принаймні для України, яка, як і сусідня нам Молдова, на початку березня, хоч і в екстреному порядку, але синхронізувала свою енергосистему з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E. Уже за три місяці Україна почала експортувати свою електроенергію до ЄС і першою країною стала Румунія, купивши 100 МВт української електроенергії.
Зазначимо, що Румунія тепер може купувати в України електроенергію з великим дисконтом. Спотова ціна становила €78,50 за МВт·год у порівнянні з €301,50 за МВт·год на внутрішньому ринку. В українському Міністерстві енергетики говорять про плани вийти на показник 800−1000 МВт·год уже до кінця цього року. При цьому поточний потенціал українського експорту становить приблизно 2,5 ГВт.
Консультант низки європейських компаній у сфері енергетики, хімії та технологій Дмитрій Торнер прогнозує, що обсяг постачання української електроенергії до Румунії збільшуватиметься, але відбуватиметься це поетапно. «Річ у тім, що ENTSO-E поставив Україні завдання — установити STATCOM, спеціальні компенсатори, які балансують систему, щоб не виникало великих коливань напруги. Украй важливо забезпечити стабільну роботу всієї європейської енергосистеми», — каже Торнер.
Самі українці заявляють, що зможуть установити STATCOM приблизно до середини літа 2023 року. Тобто за рік. Очевидно, що через непередбачуваність подій в Україні ситуація може кардинально змінитися. Багато чого також залежатиме від того, наскільки холодною буде майбутня зима і чи вистачить Україні вугілля, газу, чи стабільно працюватимуть їх генерація, насамперед — атомна.
Сьогодні енергобезпека й енергонезалежність стали ключовими поняттями в енергетичній галузі кожної країни. Румунія — не виняток, і міністр енергетики Вірджіл Попеску це чудово розуміє. Нещодавно він написав на своїй сторінці у Facebook, що на початковому етапі для подолання кризи необхідно буде збільшити виробництво електроенергії за рахунок ТЕС. Однак тут треба бути дуже акуратними, оскільки, згідно з Національним планом відновлення та стійкості, Румунія має прагнути вивести з експлуатації 4,6 ГВт вугільних потужностей до 2032 року. Попеску також повідомив, що буде проінвестовано будівництво нової електростанції, яка вироблятиме електроенергію з використанням румунського газу. Додамо, що Румунії необхідно розвивати й альтернативну, зелену енергетику. Це не лише загальний тренд, це конкретно прописано у Стратегії розвитку енергетичного сектору Румунії до 2030 року. У ній заплановано збільшення частки «зеленої» енергетики до 30,7% до того часу. Переважно передбачається розвивати ВДЕ за рахунок сонячної енергетики (збільшення потужностей майже вчетверо) і вітроенергетики (удвічі). Однак для цього потрібні інвестиції.
Експерт у сфері енергетики, президент Асоціації інтелектуальної енергетики Думитру Кіселіце в червні заявляв, що вкрай важливо запустити проєкти в галузі відновлюваної, атомної енергетики. На його думку, це забезпечить збереження запасів нафти та газу на тривалий термін, протягом якого можна здійснити перехід на нові, ефективніші й економічніші види чистої енергії.
Погоджується з ним і Резван Нікулеску, президент Асоціації чистої енергії та боротьби зі зміною клімату. «Відновлювана енергія — це енергія майбутнього. Витрати знизилися, тому відновлювані джерела енергії є одним із найдешевших способів виробництва енергії», — каже він і зазначає, що 30,7% «зеленої» енергії є найбільшим зобов’язанням, яке взяла на себе країна в Центральній і Південно-Східній Європі.
Дмитрій Торнер, натомість, звертає увагу на такий показник, як «енергетична бідність» — ситуація, коли населення не має можливості достатньо опалювати будинок чи споживати послуги енергопостачання за розумними цінами.
«Згідно з опублікованим нещодавно звітом, у Румунії кожне третє домогосподарство опинилося в енергетичній бідності. Тобто витратило понад 10% свого прибутку на електроенергію. І тут постає питання про необхідність підвищувати енерго- та теплоефективність. Вирішити проблему в короткостроковій і середньостроковій перспективі якраз і допомогла б відновлювана енергетика», — упевнений Торнер.
У своїй публікації на сайті TRIBUNA.MD Дмитрій Торнер також зазначав, що Румунія в рейтингу країн Європи за доступністю електроенергії посідає останнє місце — на середню зарплату громадянин может «купити» лише 4147 кВт∙год. Лідерами є Ісландія та Ліхтенштейн. Громадяни цих країн можуть придбати на свою зарплату 29 386 і 26 696 кВт∙год відповідно.
Експерт уважає, що румунський уряд має не лише впроваджувати великі проєкти в галузі ВДЕ, а й активно стимулювати румунських громадян купувати сонячні панелі, установлювати вітрогенератори.
