Кому преференції? Чому законопроєкт 5600 поки не виправдовує сподівань держави
Depositphotos
Вже цього тижня Рада розгляне законопроєкт № 5600, раніше відомий як законопроєкт про деолігархізацію або «ресурсний законопроєкт». Крім явних переваг, в документ «зашиті» норми, які навряд чи поліпшать інвестиційний клімат в Україні, однак, очевидно, мають конкретних вигодонабувачів.
До другого читання документ має більш ніж 11 тисяч правок, що очікувано: 5600 вносить безліч змін у найрізноманітніші галузі — від металургії до нерухомості і телекомунікацій.
Ефект у 50 мільярдів?
Майже все літо робочі групи при парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики працювали без відпусток і перерв, адже ще під час схвалення законопроєкту 5600 в першому читанні було очевидно, що він вимагає значних правок. Державні мужі позиціювали ЗП № 5600 як ключовий для створення прозорого конкурентного середовища і забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, як важливий елемент боротьби зі схемами ухилення від сплати податків.
«Ухвалення та реалізація положень законопроєкту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів у розмірі близько 50 млрд грн у розрахунку на рік», — підкреслювали в Кабінеті Міністрів, пояснюючи, що законопроєкт спрямований на створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків.
Мета й інструменти, які публічно транслює уряд, зрозумілі, але, як показує аналіз законопроєкту, підготовленого до другого читання, знайшли своє відбиття в законопроєкті й інші, досить цікаві норми, про які публічно, мабуть, комунікувати не так зручно.
«Якби було море пива…»
Одне з положень законопроєкту стосується акцизного податку на пиво і пропонує індексацію розміру ставки оподаткування на 5%. Незважаючи на відносно невелике підвищення, сам факт підвищення викликає сумніви у його необхідності.
Річ у тім, що згідно з чинним законодавством в Україні розмір акцизного податку на пиво разом з акцизним податком з роздрібних продажів підакцизних товарів вже на 50% перевищує відповідний мінімальний акциз, встановлений Директивою Ради 92/84/ЄЕС. Це не можна було б вважати проблемою, якби не той факт, що в Європі мінімальний розмір акцизу на пиво в перерахунку на 1% його міцності в 3 рази нижче мінімального акцизу для спирту і міцного алкоголю.
В Україні ж, схоже, керуються іншими мотивами — фіскальними, запозичуючи лише норми, які не суперечать «бюджетним інтересам». При цьому українські традиції пивоваріння та українські пивовари в розрахунок не беруться (до речі, згадана Директива, крім іншого, була спрямована якраз на підтримку пивоваріння в Німеччині, Чехії та інших країнах — результат такої підтримки більш ніж очевидний).
Приклад з індексацією ставки акцизного податку на пиво — красномовний. Але він не єдиний.
Рента за частоти: що пішло не так?
«Ресурсний законопроєкт», як декларується, має забезпечити справедливі умови оподаткування для всіх суб'єктів господарювання і при цьому забезпечити максимальний додатковий ресурс у бюджет. Однак на телеком-ринку з’являються сумніви в тому, що в їхньому випадку обидві цілі будуть досягнуті. Зокрема — в операторів накопичилося безліч питань до ренти за радіочастотний ресурс.
Річ у тім, що, крім власне рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, оператори телекомунікацій повинні враховувати (і оплачувати) так звані спектральні коефіцієнти. Вони були введені державою нібито для того, щоб зробити невигідним користування значним діапазоном радіочастотного ресурсу, уникнути монополії і фактично змусити гравців ринку «ділитися» обмеженим ресурсом — частотами — з конкурентами.
Втім, «спектральна повинність» поширюється не на всіх: окремі гравці ринку навпаки отримують від держави податкову знижку, яка коштує бюджету 125 мільйонів гривень на рік.
Після рефармінгу частот, коли «великі» гравці поділилися зі «слабкими» радіочастотним ресурсом заради спільної мети (впровадження 4G), необхідність у спектральних коефіцієнтах відпала. І гравці телеком-ринку і навіть телеком-регулятор (НКРЗІ) неодноразово заявляли, що «спектральні коефіцієнти» — пережиток минулого і їх існування сьогодні не має сенсу. Більш того, відсутність коефіцієнтів спрощує адміністрування для держави і вводить ту саму декларовану рівність оподаткування замість дотацій з бюджету на користь окремих гравців ринку.
Не дивлячись на заяву найбільших гравців телеком-ринку, регулятора галузі, ініціатива про скасування коефіцієнтів не була спочатку закладена в законопроєкт 5600. Виправити ситуацію і внести відповідні правки в документ намагалися народні депутати від правлячої партії, але їм це не вдалося.
Річ у тім, що на одній з робочих груп у комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики представники Мінфіну виступили різко проти ініціативи про скасування коефіцієнтів. На засіданні Мінфін де факто підтримав позиції оператора lifecell: чиновники мотивували своє рішення тим, що не можна допустити негативного фінансового ефекту для цього оператора. Отже, у Мінфіні фактично підтвердили, що lifecell є мало не бенефіціаром податкової знижки та горезвісного спектрального коефіцієнта.
Гравці ринку, яким знижка не світить, називають рішення «як мінімум політично мотивованим».
«Якщо документ ухвалюється для того, щоб наповнювати бюджет, то чому окремі гравці отримують преференції, що прямо розходиться із суттю законопроєкту? Чи це аванс в очікуванні нових інвестиційних проєктів з-за кордону? Це не схоже на обіцяне справедливе оподаткування», — обурюється представник одного з телеком-операторів.
Відповіді на ці та інші запитання, сподівається співрозмовник, Мінфін озвучить під час голосування законопроєкту в другому читанні.
…деякі — рівні більше за інших
«Законопроєкт № 5600 прибирає неправомірні пільги і податкові прогалини»,
— заявляв у липні голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев. — «Ми прибираємо неправомірні пільги, які з’явилися при минулих владах, коли кожен олігарх пролобіював для свого бізнесу вигідні умови оподаткування — в сільському господарстві, в енергетиці, в надрокористування
Не дивлячись на таку високу мету, на ділі ж, як показують приклади в публікації, неправомірні пільги залишаються. Можливо, просто чиїсь пролобійовані пільги виявилися просто «правомірними»?
Варто зазначити, що рента і коефіцієнти — не єдині питання, які ставлять у безвихідь при спробі зіставити реальний документ і декларовану «рівність» оподаткування, створення прозорих і конкурентних умов. Багато питань виникає і до концепції 18% ПДФО на доходи сільського домогосподарства.
Сьогодні селянин, який працює як фізособа-підприємець на єдиному податку четвертої групи, вирощуючи певну культуру, платить лише єдиний податок. Таке оподаткування — близько 1% від суми його доходу. Фермерське господарство або підприємство, яке вирощує культуру, має витрати і платить податок з доходу за вирахуванням витрат (зазвичай — також близько 1−3%). Законопроєкт 5600 пропонує замінити 1% на 19,5%.
Якщо повертатися до європейського досвіду, частковою імплементацією якого так люблять козиряти українські чиновники, то в сусідній Польщі не оподатковуються доходи із земельної ділянки площею до 1 га, а в законопроєкті 5600 пропонується оподатковувати доходи з будь-якої ділянки, а неоподатковуваний мінімум встановлюють мізерний (50 тис. грн на рік, що дорівнює, наприклад, 600 кг ягідних культур). Закономірно, що вже сьогодні дуже великі сумніви, що оподаткування селян збільшить надходження в бюджет — навряд чи, вибираючи між роботою в тіні і «по білому», домогосподарства виберуть другий варіант і підуть здавати декларації, віддаючи своє. Якщо ж держава буде видавлювати селянина «з тіні», він просто віддасть землю агрохолдингу, йдучи в пошуках кращого життя в ту ж Польщу. Чи не в цьому план?
