Як державі та бізнесу в Україні переходити від обговорень до спільнодії?
Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE)
«Ми відкриті до діалогу з бізнесом», — декларується з телеекранів провідними очільниками країни. А як доходить до виконання конкретних пропозицій розпочинається нова риторика, на кшталт: «взяли до відома», «не в наших повноваженнях», «не прописано у посадовій інструкції». Як підвищувати результативність співпраці державного і приватного секторів розбираємо далі.
Процеси становлення демократичного управління, що передбачають врахування громадської думки при прийнятті політичних рішень, розпочалися ще з часів незалежності України. Майже 30 років виховується нове покоління інститутів громадянського суспільства, яке чим далі якісніше демонструє спроможність впливати на реформи національного та місцевого рівнів.
Важливою категорією таких інституцій виступають бізнес-асоціації та спілки, які є сполучною ланкою між суб'єктами господарювання та можновладцями при просуванні інтересів приватного сектора. Тільки не «підпільного», а саме прозорого відстоювання своїх прав та пріоритетів. У професійній мові такий процес називається «адвокацією» чи «адвокасі».
Для того, щоб підготувати асоціації та громадські організації підтримки підприємництва до такої взаємодії з владою — неабияких зусиль доклали міжнародні організації та проекти. Наприклад, такі як NED (Національний фонд підтримки демократії), USAID (Агентство США з міжнародного розвитку), UNDP (Програма розвитку ООН) тощо.
У підсумку, формується нова культура підготовки пропозицій реформ з урахуванням голосів реального бізнесу. Більш того, організаціям вже вдається формулювати їх фахово, особливо якщо до такої роботи залучаються аналітичні центри та незалежні експерти. Ці пропозиції можуть стати основою законопроекту чи рішення, котрі передаються уповноваженим відомствам.
Розуміння необхідності враховувати думку підприємців у більшості властиве і вищому керівництву держави. Міністри та депутати відкрито заявляють, що позиція приватного сектору має бути врахована при напрацюванні політики. Тоді у чому ж виникає проблема, коли доходить до впровадження конкретних ініціатив?
Як було доведено в рамках дослідження «Демократичний компонент у навчанні державного сектору» (2021), без належного розуміння процесів залишаються державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування середньої ланки. А саме до їх компетенцій належить підготовка документації, необхідної для співпраці з приватним сектором.
Наприклад, жоден з Центрів підвищення кваліфікації держслужбовців не має навчальної програми, лише іноді проводить короткотермінові семінари з тематики «доброго урядування» (good governance). Подібною є ситуація і з проблематикою «державно-приватного партнерства». В жодній з установ вона не викладається як окрема програма протягом кількох років.
Аналітичний звіт підготовлений Регіональним центром підвищення кваліфікації Київської області, за сприяння Національного агентства України з питань державної служби, для Представництва Центру міжнародного приватного підприємництва в Україні (СІРЕ). Документ став першим етапом масштабного проекту «Залучення держслужбовців до діалогу з приватним сектором».
Згідно з опитуванням, більш ніж третина (37,5%) досліджених закладів ніколи не мали навчальної програми щодо інструментів співпраці з приватним сектором. З одного боку, у 12,5% відсотків опитаних відповідна тематична програма з’явилася в цьому році. Проте, в такій же кількості установ у поточному році вона зникла з навчального розкладу.
У понад 50% досліджених закладів тема комунікації з громадськістю не вивчається на постійній основі, і частіше розглядається лише в загальному контексті. Крім того, навчальні програми не містять інформації про діяльність тих консультативно-дорадчих органів, до складу яких входять бізнес-структури, асоціації, спілки тощо.
Відповідно, навіть попри постійне підвищення кваліфікації, що передбачено національним законодавством, українські чиновники не мають доступу до засвоєння сучасних практик співробітництва з бізнесом. Звідси зародилася ідея щодо напрацювання та впровадження на всеукраїнському рівні нової спеціалізованої програми підготовки державних службовців.
Її розробці передувало проведення міжнародної конференції «Кейси співпраці влади і бізнесу, яких варто навчати», що відбулася онлайн у березні 2021. Лідери асоціацій підприємців, керівники навчальних інституцій та експерти з України, Грузії, Молдови та Румунії презентували практичний досвід взаємодії державного і приватного секторів.
«По-перше, ми завжди приходимо до держсектору з готовими рішеннями, по-друге, ми завжди готові їх впроваджувати разом з чиновниками. Адже просто сказати, що все неправильно — легко і не потребує професіоналізму. А набагато важливіше ідентифікувати проблему, показати що буде, якщо нічого не робити, і що потрібно зробити, аби стало краще», — поділився своїм підходом Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців.
Центр міжнародного приватного підприємництва в Україні (СІРЕ) забезпечив організацію та модерацію дискусії, що об'єднала понад 80 учасників. Озвучений вітчизняний та міжнародний досвід був покладений в основу навчального блоку: «Методи та інструменти співпраці влади і бізнесу для вирішення соціально-економічних проблем».
Для того, щоб забезпечити якнайширше розповсюдження експертизи, СІРЕ провів тренінг для тренерів (ТоТ) у червні, в рамках якого навчалися спеціалісти профільних навчальних закладів, які готуватимуть держсектор. Адже надалі методичні матеріали зможуть бути використані для викладання у закладах освіти та підвищення кваліфікації.
В рамках тренінгу були підняті актуальні питання термінологічних колізій у темі взаємодії бізнесу і держави, розглянуті практичні кейси того, як повільно та покроково впроваджувати прояви демократії, а також окреслена логіка чому залучення приватного сектора може бути цікавим і корисним для представників влади.
Випускниками ТоТ стали 21 викладач профільних закладів та уповноважених представників приватного сектору з 13 регіонів країни. А Регіональним центром підвищення кваліфікації Київської області було подано на погодження цю програму до Національного агентства України з питань державної служби для рекомендації щодо широкого застосування.
На думку організаторів проекту, саме поширення розуміння інструментів комунікації та механізмів співпраці з бізнес-спільнотою серед держсектора і територіальних громад, сприятиме вдосконаленню алгоритму прийняття рішень з урахуванням думки платників податків. А в результаті такої роботи — до формування більш сприятливого бізнес-клімату в Україні.
Автори: Анастасія Баклан, Сергій Лукін
