Добровільний примус: про що каже історія між СБУ і ArcelorMittal

10 серпня 2019, 09:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Конфлікт між СБУ і ArcelorMittal закінчився так і не розпочавшись. Але компанії доведеться збільшити витрати на соціальну сферу, а силовики поки що не закрили кримінальну справу

Схоже, що на фінішну пряму вийшла історія, яка два тижні тому загрожувала стати найбільшим інвестиційним скандалом за всю історію України. Причому на даному етапі все завершилося без зайвого галасу. Нагадаю, 21-22 липня Служба безпеки України (СБУ) провела обшуки на території найбільшого металургійного підприємства України - АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР). Воно є частиною найбільшого у світі виробника сталі ArcelorMittal. За підсумками перевірок СБУ на папері вилучила комплекс машин безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) вартістю понад $ 100 млн, що будується. На підприємства заявили про «заморожування» цього інвестиційного проекту та про очікувані втрати у кілька десятків мільйонів доларів США.

Відео дня

Причиною перевірок, обшуків і «вилучення» обладнання стало порушення Службою кримінальної справи за статтею «екоцид» щодо АМКР. Причому мова йшла не про забруднення атмосфери, яке бачать і відчувають всі жителі Кривого Рогу. А про радіоактивне випромінювання від вимірювальних приладів, встановлених на всіх металургійних підприємствах, які використовують технологію безперервного розливання сталі.

З самого початку журналісти, експерти та інші стейкхолдери задалися питанням: що це було? Навіщо за кілька днів до парламентських виборів СБУ, яку зараз фактично очолює соратник президента України Володимира Зеленського Іван Баканов, почала "трусити" настільки «велику рибу»? Хто буде наступним? І чи буде цей наступний?

Предвибрний хід?

Однією з найбільш ходових версій було те, що перевірки - елемент формування Зеленському образу, максимально близького до суворого, але справедливого білоруського «бацьки» Олександра Лукашенка. Адже відомо, що він любить поїхати в регіон і роздовбати з подальшим звільненням все місцеве начальство, наприклад, через брудних корів. При цьому він має високі рейтинги серед населення Білорусі. Але АМКР - це приватне підприємство, що належить європейським власникам. Його керівництво не звільниш, пригрозивши пальцем або стукнувши кулаком по столу.

Але перед виборами і просто пригрозити виявилося не зайвим. Особливо на батьківщині президента - в Кривому Розі. Партія Зеленського «Слуга народу» виграла парламентську кампанію, що називається, в одні ворота.

Але що тепер робити з ArcelorMittal, про «наїзд» на який почув увесь світ? Так, власник компанії Лакшмі Міттал не входить в коло місцевих олігархів, але при цьому користується підтримкою президентів європейських (і не тільки) країн. Його інтереси не вдалося пригнобити ні за Ющенка, ні за Януковича, ні за Порошенка. Хоча спроби були. Невже Зеленський і його команда вирішили довести, що вони «крутіше всіх»? Компанія - найбільший інвестор в економіку України, який вже вклав в нашу країну близько $9 млрд, і запланував ще майже $2 млрд інвестицій. Таких, як він, потрібно пестити і леліяти.

Насправді, ще в липні, після перших заяв топ-менеджменту українського меткомбінату, який зайняв грамотну оборонну позицію і залучив на свій бік громадську думку, стало зрозуміло, що справа навряд чи набере великих обертів.

«Я впевнений, що Лакшмі Міттал, який є потужним міжнародним інвестором, намагаючись здійснити цю інвестицію ... не планував зробити нічого поганого. Але той менеджмент, який працює на підприємстві, недбало ставився до своїх обов'язків. І тому повинен бути відповідним чином як мінімум дисциплінарно покараний», - сказав 22 липня під час прес-конференції в.о. глави СБУ Іван Баканов, тим самим, відкривши силовикам шлях до відступу.

Допомога регіонам

Що в підсумку? Як виявилося, за останні два тижні топ-менеджери АМКР встигли зустрітися з Володимиром Зеленським та неназваними представниками Офісу президента України. Після цього ArcelorMittal підтвердив раніше озвучені наміри і далі інвестувати в модернізацію. Але крім цього, у підприємства з'явилися додаткові соціальні зобов'язання на місцевому рівні. Кривий Ріг отримає від меткомбінату 50 млн грн. на капремонт футбольного стадіону. Ще по 100 млн грн. щорічно АМКР буде вносити в міський Фонд здоров'я. Досить імовірно, що схожі пропозиції, від яких не можна буде відмовитися, отримають інші бізнесмени. Причому не тільки в Кривому Розі. З недавніх прикладів можна згадати нардепа Андрія Іванчука, якого Зеленський і глава Офісу Президента Андрій Богдан поставили перед фактом профінансувати ремонт доріг в Івано-Франківській області на 175 млн грн.

А що ж вилучене обладнання і «заморожені» інвестпроекти? Мій співрозмовник на АрселорМіттал Кривий Ріг, який побажав залишитися неназваним, повідомив, що підприємство отримало від СБУ лист, зміст якого полягає в тому, що «вилучене майно, на яке протягом 48 годин не накладено арешт, автоматично вважається повернутим». Так що інвестпроект «розморожений» і буде добудований.

Тобто головним одержувачем зиску стало місто Кривий Ріг. А іноземний інвестор в особі АМКР став ще більш соціально відповідальним.

Але справа про «екоцид» поки ще не закрита Службою безпеки України. Про всяк випадок?

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X