Заманливі пігулки. Чому іноземні інвестори готові купувати українські фармацевтичні компанії

23 грудня 2019, 08:01
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Велика німецька компанія STADA придбала Biopharma, підтвердивши, що український фармбізнес стає вкрай привабливим для європейських профільних інвесторів.

11 грудня у столичному готелі Ramada зібралося майже 500 осіб. Усе виглядало як масштабний тімбілдинг, хоча за суттю було процедурою знайомства: прибулі до Києва німці з компанії STADA у неформальній атмосфері контактували з новими колегами — співробітниками української Biopharma. Взаємний інтерес виник не на порожньому місці: на початку зими німецький фармгігант, що входить до топ-10 світових виробників генериків (непатентованих ліків — аналогів оригіналів), придбав виробничі потужності вітчизняної компанії. А саме — завод, запущений у 2014 році та розташований у Білій Церкві, що за годину їзди від Києва. Це підприємство якраз і виробляє препарати-генерики.

Відео дня

У колишніх власників заводу STADA Костянтина Єфименка, Василя Хмельницького, а також інвестфонду Horizon Capital — залишився бізнес Biopharma з переробки плазми.

Суму угоди сторони не розголошують. Але, за оцінкою Олександра Паращія, директора аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital, йдеться ймовірно про $70−80 млн. Це майже вдвічі перевищує суму, яку ексвласники інвестували в модернізацію підприємства, що випускає такі відомі в Україні препарати, як левоміцетин, біоспорин, біфідумбактерин.

Наш фармринок висококонкурентний, динамічний, із високим рівнем повернення інвестицій, — Дмитро Шимків, Darnitsa Group

STADA вже анонсувала, що її інвестиції у розширення білоцерківського заводу становитимуть $5 млн. Про це зі сцени Ramada повідомив усміхнений гендиректор німецького концерну Пітер Ґольдшмідт, який спеціально прибув до України.

На білоцерківському майданчику, за його словами, вироблятимуть ще й препарати STADA, що працює на 120 ринках. Найвідоміші з них — ацикловір, гексикон, псилобальзам.

Перемовини між сторонами, як зазначив Єфименко, проходили близько року. І STADA, мовляв, не була єдиним претендентом на бізнес Biopharma. Єфименко не назвав конкурентів німецького холдингу, проте пояснив, що загалом на завод претендували п’ять компаній. І всі вони були європейськими гравцями.

На думку підприємця, подібний інтерес до української фармгалузі з боку західних компаній — аж ніяк не випадковий збіг обставин.

Бо українська фармакологічна галузь перспективна, пояснює Дмитро Шимків, голова ради директорів Darnitsa Group. За його даними, консалтингова компанія Fitch Solutions відносить Україну до категорії ринків із високим потенціалом. «Наш фармринок висококонкурентний, динамічний, із високим рівнем повернення інвестицій», — певен Шимків.

Саме тому угода STADA з Biopharma навряд чи стане унікальною для вітчизняної фармацевтичної галузі. Той же Єфименко вважає, що в найближчі кілька місяців з’явиться інформація про нові угоди, щоправда, не тільки у сфері виробництва й продажу ліків.

За інформацією Володимира Костюка, виконавчого директора української фармкомпанії Фармак, зараз національним ринком цікавляться одразу кілька іноземних структур.

ВЕЛИКІ ВКЛАДЕННЯ: За словами Дмитра Шимківа (Darnitsa Group), вітчизняний фармринок — на другому місці за обсягами внутрішніх інвестицій (Фото: НВ)
ВЕЛИКІ ВКЛАДЕННЯ: За словами Дмитра Шимківа (Darnitsa Group), вітчизняний фармринок — на другому місці за обсягами внутрішніх інвестицій / Фото: НВ

Рецепт зростання

У країнський ринок продажів ліків і препаратів за останні три роки досить бадьорим темпом збільшувався. За даними ProConsulting, у 2017-му його зростання становило майже 21%, роком пізніше — практично 22%. За підсумками 2019-го аналітики прогнозують зростання 11%. Костюк із Фармака очікує навіть більшого — плюс 15%.

У будь-якому разі показники вітчизняного ринку помітно перевершують те, на що сьогодні здатна Європа. Fitch Solutions заявляє, що за підсумками поточного року ринок ЄС додасть лише 1,8%.

На руку гравцям українського фармбізнесу, за словами Костюка, грають кілька факторів: інфляція, нові продукти і зміна структури споживання препаратів. Якщо перший обумовлено макроекономікою, то два останні — зміною споживчих настроїв співвітчизників, які все частіше вибирають дорожчі препарати.

За даними тижневика Аптека, у жовтні 2014 року найдорожчі ліки займали 13,8% аптечного кошика, а рівно за п’ять років — вже 20,4%. Збільшилася і частка препаратів середньої цінової категорії: у 2014-му аптеки продавали таких 26,7%, а цьогоріч — майже третину.

Якщо ми стогнатимемо, що нам заважають, ми залишимося на тому ж рівні, що і зараз, — Костянтин Єфименко, співвласник Biopharma

Посприяла зростанню і програма Доступні ліки, каже Олександр Торгун, керівник напрямку охорони здоров’я Українського інституту майбутнього. В її рамках держава повністю або частково компенсує вартість препаратів для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою. Зараз оборот ліків за цією програмою становить 1% ринку, каже Торгун.

Ґольдшмідт із STADA назвав Доступні ліки одним із найпозитивніших сигналів для інвесторів. І зазначена, що його компанія, посилена білоцерківським заводом, готова брати у ній участь.

До речі, вітчизняні підприємства як такі — ще один привабливий для зовнішніх інвесторів фактор. За словами Юрія Черткова, директора Агентства медичного маркетингу, в Україні вони досить сучасні, багато хто має міжнародні сертифікати GMP, які отримують компанії з безпечним виробництвом ліків.

До того ж профільний вітчизняний бізнес старанно інвестує у свої виробничі майданчики. На кожні 100 грн доданої вартості в українському фармсекторі припадає 19 грн капітальних інвестицій, запевняє Шимків. За цим показником фармацевтика поступається лише харчопрому.

Ба більше, виробники ліків довгі роки утримують за собою звання найбільших рекламодавців для вітчизняних мас-медіа. Наприклад, за підсумками трьох кварталів 2019-го галузь купила реклами більш ніж на 7 млрд грн, а це не тільки № 1 на тлі всіх інших, але ще і плюс 25,5% проти аналогічного періоду 2018-го.

А ще український ринок зараз гармонізується з європейським, каже Костюк. І, відповідно, змінюються підходи до виробництва на вітчизняних підприємствах. А іноземні компанії саме шукають такі регіони, де можна буде виробляти продукти для ринків із високою регуляцією, яким і є ринок ЄС.

Єфименко вказує на ще одну приємну для інвесторів деталь — непогану маржинальність, яка, за його словами, в Україні становить 30%. А також на стійкість галузі, яка під час кризи практично не постраждала.

ВДАРИЛИ ПО РУКАХ: Завод у Білій Церкві обійшовся німецькій STADA орієнтовно у $70-80 млн (на фото ліворуч — Костянтин Єфименко, співвласник Biopharma, праворуч — Пітер Ґольдшмідт, гендиректор STADA) (Фото: НВ)
ВДАРИЛИ ПО РУКАХ: Завод у Білій Церкві обійшовся німецькій STADA орієнтовно у $70-80 млн (на фото ліворуч — Костянтин Єфименко, співвласник Biopharma, праворуч — Пітер Ґольдшмідт, гендиректор STADA) / Фото: НВ

Засукати рукава

З усім поточним позитивом до своїх докризових показників фармринок країни так і не дістався. За словами Торгуна, якщо у 2012 році його обсяг становив $5,5 млрд, то цьогоріч — $3,3 млрд.

Зате вітчизняні компанії зуміли наростити географію і розміри експорту. Якщо у 2016-му закордонні відвантаження у фінансовому вимірі становили 4,6 млрд грн, то в 2018-му — 5,4 млрд грн. Найбільшим покупцем українських ліків став Узбекистан, а до топ-3 потрапили також Молдова і Литва.

До того ж про українську фармацевтику все більше дізнаються за кордоном. І якщо у 2017-му українські препарати продавалася у 50 країнах світу, то наступного року — вже у 81. Їх кількість має зрости: та ж Дарниця має намір нарощувати експорт.

Найцікавішими в очах іноземних покупців виглядають, за словами Торгуна, місцеві виробники біопрепаратів — речовин нехімічного походження. Причина — у прогнозах, згідно з якими за наступне десятиліття 85% ринку в Євросоюзі мають зайняти ліки біотехнологічного походження, оскільки медицина рухається до персоналізованої терапії.

В Україні, як зазначає Торгун, відповідні виробництва мають кілька структур — Фармак, Biopharma, Юрія-фарм і Валартін Фарма. І нових угод із європейцями, на думку експертів, слід очікувати саме за участю цих компаній.

І хоча загальний бізнес-клімат, як і економічний розвиток України, все ще викликає запитання, Єфименко випромінює оптимізм: мовляв, інвестори продовжать своє входження на місцевий ринок, якщо тільки національні гравці розвиватимуться. «Якщо ми стогнатимемо, що нам заважають, ми залишимося на тому ж рівні, що і зараз, — каже він. — А якщо засукати рукава, підемо вперед, то наша країна має шанс як ніколи».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X