Як атом і газ стали майже «зеленими» у ЄС і що це означає для України — DW

3 лютого, 12:19
партнерство з DW
Оновлена таксономія може полегшити Україні залучення європейських коштів для своєї атомної та газової енергетики (Фото:Jochen Tack/picture alliance)

Оновлена таксономія може полегшити Україні залучення європейських коштів для своєї атомної та газової енергетики (Фото:Jochen Tack/picture alliance)

Єврокомісія вирішила внести атомну та газову енергетику до списку «зелених» технологій — так званої «таксономії». Що це означає, як працює таксономія та які шанси це відкриває для України, — пояснює DW.

Єврокомісія (ЄК) вирішила додати атомну та газову енергетику до списку «зелених» технологій. Відповідний делегований акт єврокомісари затвердили на своєму засіданні у середу, 2 лютого. Набуде він чинності не раніше, ніж за чотири місяці, якщо його не заблокують ні Рада ЄС, ні Європарламент.

Як у ЄС визначають «зелені» види енергетики

Одним з двох головних пріоритетів нинішньої ЄК є «зелена» трансформація Євросоюзу. Для сприяння їй у 2020 році запровадили так звану «таксономію». Це система класифікації, котра визначає, які види економічної діяльності вважаються сталими з точки зору впливу на довкілля.

Щоправда, сам регламент ЄС від 2020 року не містить переліку таких видів. Це питання залишили на вирішення Єврокомісії. У 2021 році вона представила такий список для цілої низки секторів, включно з транспортом, будівництвом і енергетикою. Туди увійшли, зокрема, сонячна, вітрова та гідроенергетика. Однак атом і газ брюссельські чиновники залишили на потім через надто спірне ставлення до них у ЄС.

Вітровий парк у Німеччині (Фото: Patrick Pleul/dpa/picture alliance)
Вітровий парк у Німеччині / Фото: Patrick Pleul/dpa/picture alliance

Слід зауважити, що кожна держава Євросоюзу самостійно визначає свою структуру генерації електрики. Брюссель не має права втручатися у це. Для чого ж тоді потрібна таксономія? Це фінансовий інструмент, який повинен слугувати орієнтиром для приватних компаній, держав і фінансових організацій, коли вони вирішують, у що вкладати інвестиції.

«По суті, таксономія — це просто список того, які технології слід вважати „зеленими“, а які - ні. Він повинен дати можливість інвесторам простіше визначати, які інвестиції є „зеленими“. Але як саме у підсумку буде використовуватися цей список, поки що остаточно не зрозуміло», — пояснює у розмові з DW експерт з енергетики брюссельського аналітичного центру Bruegel Ґеорґ Цахманн (Georg Zachmann).

Читайте також: Єврокомісія про високі ціни на газ: чи винна Росія і чи допоможе Україна?

Чому атом і газ включили до «зеленої» таксономії?

Чиновники Єврокомісії наполягають, що атом і газ не є «зеленими» у точному сенсі цього слова. Справді, рішення ЄК віднесло їх до «перехідних» технологій, які повинні допомогти перейти до кліматичної нейтральності. А втім, законодавчі акти щодо таксономії так чи інакше не говорять про «зелені» технології. Натомість вони визначають сталі з точки зору впливу на довкілля види діяльності.

Таксономія встановлює поріг викидів парникових газів, нижче якого виробництво електроенергії вважається сталим. Це 100 грамів вуглекислого газу на кіловат-годину. АЕС легко виконує цю вимогу.

Але таксономія зводиться не лише до боротьби зі змінами клімату. Вона передбачає й інші критерії, наприклад, захист водних ресурсів, перехід до «циркулярної» економіки або ж збереження біорізноманіття й екосистем. Загалом критеріїв шість. «Зеленим» можуть визнати лише той вид активності, який не завдає суттєвої шкоди довкіллю за жодним з критеріїв.

І у цьому питанні з атомною енергетикою не все просто — як через велетенську шкоду в разі аварії, так і через проблеми з радіоактивними відходами. Тому ЄК висунула низку вимог до АЕС, якщо вони хочуть вважатися сталими. Зокрема ідеться про виконання європейських стандартів безпеки та про наявність достатніх сховищ для відходів.

З природним газом інша ситуація — середні викиди CO2 для таких електростанцій складають близько 430−490 г/кВт∙год. Поріг у 100 грамів залишається чинним, але для нього зробити виключення для ТЕС, дозвіл на будівництво яких дадуть до кінця 2030 року і лише якщо вони замінять установки, які працюють на вугіллі чи інших «брудних» енергоносіях. Для них поріг встановили або на рівні 270 г/кВт∙год або на кількість годин, які вони можуть в середньому працювати на рік.

Критика визначення атому та газу як «зелених» технологій

Плани ЄК включити атом і газ до таксономії дуже швидко стали однією з найбільш спірних тем всередині ЄС. Держави поділилися на кілька груп. Більше десяти країн, включно з Францією, Фінляндією та багатьма східноєвропейськими країнами, підтримують атом. Низка інших країн хочуть бачити в таксономії газ. Серед них Німеччина та Австрія, які є активними противниками внесення АЕС до «зеленого» списку.

У держав ЄС є можливість запобігти набуттю чинності рішення щодо таксономії. Але за це повинні проголосувати не менше 20 країн, в яких живе щонайменше 65 відсотків населення Євросоюзу, що дуже малоймовірно.

Вищі шанси відхилити рішення у Європарламенту, адже для цього потрібна лише абсолютна більшість у 353 з 705 євродепутатів. На нарощування несприйняття рішення ЄК у різних фракціях вказав німець Петер Лізе (Peter Liese) з Європейської народної партії. Інший німець, соціал-демократ Йоахім Шустер (Joachim Schuster), назвав у коментарі DW відхилення рішення щодо атому та газу «можливим», але утримався від більш однозначного коментаря.

Хмельницька АЕС (Фото: Valery Solovyov/dpa/picture alliance)
Хмельницька АЕС / Фото: Valery Solovyov/dpa/picture alliance

Намір Єврокомісії щодо атому та газу вже кілька місяців є предметом критики численних екологів і експертів. Ґеорґ Цахманн запитує: «Чи є газова ТЕС, яка викидає 270 г CO2/кВт∙год, поганою, а ТЕС з викидами нижче цього рівня, — хорошою?» І відповідає, що навіть не дуже ефективна газова ТЕС, яка працює лише 100 годин на рік під час пікових навантажень, викидатиме менше парникових газів, аніж дуже ефективна станція, котра працює значну частину року.

У Європейській федерації за транспорт і довкілля, яка об'єднує десятки екологічних НУО, уже назвали віднесення газу до «перехідних» технологій «найбільшим подарунком, який ЄС лише міг зробити Путіну». Там пояснюють, що внаслідок теперішнього рішення ЄК мільярди євро, котрі б інакше інвестували у відновлювану енергетику, підуть на газові ТЕС і ТЕЦ. А це може збільшити імпорт газу з РФ.

Читайте також: Енергетичний безвіз: Галущенко заявив, що Україна на фінальному етапі

Атом і газ як «зелені» технології та Україна

Для України такий розвиток подій може означати й більші обсяги транзиту російського газу її територією.

Загалом вплив рішення про таксономію має для України лише опосередковане значення, адже Київ не має обов’язку переймати цю частку законодавства ЄС. Але оновлена таксономія може полегшити Україні залучення європейських коштів для своєї атомної та газової енергетики, які забезпечують більше половини усієї генерації електрики в Україні.

Ґеорґ Цахманн погоджується з тим, що таксономія може грати роль у подовженні термінів експлуатації наявних АЕС в Україні. Але він не бачить можливості побудови нових атомних станцій, адже це надзвичайно дорого. «Звісно, атомна енергетика має ще довге майбутнє в Україні. Але це треба чітко відрізняти від питання, чи варто зараз думати про побудову нових АЕС», — додає експерт.

Автор: Юрій Шейко

Стань автором

Якщо Ви хочете публікувати свої колонки на НВ Бізнес, напишіть листа на адресу:

kolonka@nv.ua
Радіо НВ
X