Українським компаніям треба вміти делегувати повноваження ширшому колу людей, ніж рада директорів — Брайан Бест

14 серпня 2020, 18:18
Спецпроект
Брайан Бест, керівник інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital (Фото:Наталія Кравчук)

Брайан Бест, керівник інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital (Фото:Наталія Кравчук)

Великий бізнес одинаків йде в минуле. На його місце приходить колективний управлінський розум і тотальний контроль. В межах спецпроєкту «Капітани змін» НВ представляє серію інтерв'ю з топменеджерами — членами Ukrainian Corporate Governance Academy, які прийняли зміни раніше за інших.

Брайан Бест, керівник інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital, 49 років

— Перед вами молода людина з досвідом роботи в міжнародній компанії. Як ви їй поясните, у чому суть і необхідність корпоративного управління в Україні?

Відео дня

 — Якщо ця людина має досвід роботи у великій міжнародній організації, то вона вже напевно знайома з корпоративним управлінням. Це система процесів і правил, які керують поведінкою компанії на ринку. Їм підкоряються акціонери і всі, хто має відношення до бізнесу компанії. Для України це дуже важливо. Найвідоміші тутешні компанії - держкорпорації, такі як Укрзалізниця, Нафтогаз, Укрпошта. Українці зацікавлені в якісному корпоративному управлінні в держкомпаніях. Щоб менеджмент держкомпаній розпоряджався їх активами прозоро. Історично Україна мала з цим багато проблем. Поширення корупції, дефіцит нагляду — все це підштовхнуло до виникнення хорошого корпоративного управління. Воно робить менеджмент держкомпаній підзвітним українцям, своїм акціонерам.

— Хто з ваших колег з Академії корпоративного управління найбільше здивував вас і чому саме?

 — Мене завжди вражав Айварас Абромавичус [гендиректор Укроборонпрому] і те, наскільки він серйозно сприймає принцип незалежності наглядових рад держкомпаній, які не повинні управлятися ні парламентом, ні політиками. Вони повинні знаходитися в управлінні професійної ради директорів, щоб у процесах була прозорість. Айварас встиг всім довести, наскільки це важливо і для нього особисто, і для України. Я з ним повністю згоден.

— В ізраїльській армії на великій нараді каву заварює не молодший за званням, а той, хто сидить ближче всіх до кавоварки. Цей стиль передається і в бізнесі. Українська корпоративна культура більш жорстка й ієрархічна, зі слідами авторитаризму. А як влаштована внутрішньокорпоративна культура в США?

Якісне корпоративне управління не обов’язково передбачає сильну ієрархічність всіх процесів прийняття рішень. Але воно означає підзвітність.

— Важливо пам’ятати, що ви можете одночасно мати і плоску горизонталь управлінської структури, і сильне корпоративне управління. Одне не суперечить іншому. Якісне корпоративне управління не обов’язково передбачає сильну ієрархічність всіх процесів прийняття рішень. Але воно означає підзвітність. Подивімось на недавній скандал з німецькою фінансовою компанією Wirecard, яка ще рік тому вважалася вкрай перспективною. Виявилося, що на її балансі немає заявлених $2 млрд. Тому гендиректору компанії довелося піти у відставку, хоча, може, він і не винен в кривизні балансу. Може, в цьому винен фінансовий директор Wirecard або його підлеглі. Тут дуже важливий момент: гендиректор повинен вміти брати на себе відповідальність, зокрема за помилки.

На Заході більшість сучасних компаній мають горизонтальну структуру зв’язків, але при цьому також і якісне корпоративне управління, підзвітність. В Україні керівники компаній часто бояться брати на себе відповідальність за дії компаній і опускають її нижче за ієрархією, тим самим виправдовуючи її існування. Саме тому в українських компаніях настільки сильна ієрархічність — щоб розподіляти відповідальність.

— Корпоративні традиції є на Волл-стріт, в Кремнієвій долині, на Середньому Заході. Що з американської корпоративної культури варто було б привнести в українське середовище, а що ні?

— Українським компаніям слід вивчити дуже простий урок: треба вміти делегувати повноваження ширшому колу людей, ніж рада директорів. Є така річ, як мікроменеджмент: гендиректор компанії бере участь у кожному процесі і кожному рішенні. Але чим більше він вміє делегувати, чим частіше він дозволяє своїм співробітникам приймати рішення, тим більше у них шансів застосувати свій досвід і знання на благо організації і в підсумку вирости на своєму кар'єрному шляху.

— Що з того, чого ви вчилися — в школі, після школи або на MBA-програмі, — ніколи вам не знадобилося?

 — Чесно можу сказати, що мені в моїй роботі не стали в пригоді знання з хімії. А якщо серйозно, то дійсно є багато речей в моїй освіті, які виявилися не дуже-то й потрібними. Але головний урок будь-якої формальної освіти — це навчитися вчитися, навчитися визначати проблему і знаходити її рішення. Неважливо, це проблема наукового дослідження або проблема управління компанією. І те й інше можна вирішувати подібним способом.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X