Детінізатор. Інтерв'ю з Данилом Гетманцевим про ФОПи, офшори, електронний чек і переговори з МВФ

4 березня 2020, 20:23
НВ Преміум

Голова комітету ВР з фінансів і податків Данило Гетманцев відповів НВ Бізнес на прокляті запитання — чи зміняться податки для ФОП, що чекає власників офшорів, про податок для Facebook і вимоги МВФ

Турборежим і хаотичні заяви нової влади в Україні не дозволяє громадянам і бізнесу нормально відстежувати прийдешні зміни в податковій сфері. Паралельно на інфошум накладаються новини про економічні наслідки коронавірусної пандемії і ризики кадрової чехарди в Кабміні.

Відео дня

Журналіст НВ Бізнес розпитав голову комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева про те, яка основна мета більшості податкових змін, до чого, нарешті, готуватися ФОПам, скільки потрібно буде заплатити за офшори, як влада змусить Facebook і Ali-Express платити податки в Україні, а громадян — декларувати свої доходи, як зміниться екологічний податок і оподаткування нерухомості. Окрема тема — нова роль Гетманцева в переговорах з МВФ щодо «анти-Коломойського закону».

Ціль номер один

— До чого ви прагнете в податковій сфері України? До яких змін ми йдемо?

— Сьогодні, з урахуванням законопроекту 1210, ми виконали програму мінімум. Магістральним завданням нашої команди в сфері публічних фінансів на першому етапі є прийняття системних рішень, спрямованих на детінізацію економіки України і створення рівних умов роботи для білого бізнесу. І, якщо ви подивитеся ті рішення, які прийняла Верховна Рада за перші п’ять місяців своєї роботи, то побачите, що всі вони лягають в одну дорожню карту, яка об'єднана єдиною метою — це детінізація і рівні, прозорі умови гри. Наприклад, візьмемо, в сферу митної політики. Ми прийняли чотири закони. Це закон про єдину митну юридичну особу, закон про авторизованих економічних операторів, щодо білоруського режиму спільного транзиту і закон про захист прав інтелектуальної власності. Деякі з цих законів дуже довго лежали у Верховній Раді, їх не приймали, вони були «не на часі». Закони спрямовані на те, щоб синхронізувати нашу систему митного оформлення з системою митного оформлення європейських країн і, відповідно, зробити цей процес абсолютно прозорим, абсолютно зручним для імпортерів, експортерів, запровадивши найкращі стандарти, які існують зараз у світі.

Тепер візьмемо банківську сферу. Якщо не брати до уваги деякі технічні закони, які ми прийняли, скажімо, закон про фінансову реструктуризацію, або закон про захист прав споживачів фінансових послуг, то основний — це закон про спліт, який є першим кроком до наведення порядку в сфері не банківських фінансових ринків. Крім того, ми внесли фундаментальні зміни в законодавство про фінансовий моніторинг. З одного боку, ми підняли планку критеріїв для обов’язкового моніторингу та вивели з-під нього величезну кількість операцій, які раніше моніторились, а з іншого —посилили правила для тих операцій, які відповідають критеріям.

НВ
Фото: НВ

— Закон про спліт був один з prior actions МВФ.

— Це зобов’язання, взяте на себе Україною згідно з меморандумом з МВФ. Але в цьому контексті я б взагалі не дуже приділяв увагу вимогам МВФ. Я б дивився на ці вимоги, як і на вимоги будь-яких інших наших партнерів з точки зору інтересів України. Навести порядок з усім схематозом, який існує на поточний момент у сфері не банківських фінансових послуг, я вважаю, це must have для будь-якої цивілізованої країни, зокрема для України. Це, а не вимога кого б то не було і є причиною прийняття цього закону. Зараз багато завдань перед нами стоїть для реалізації положень закону про спліт. Фактично, треба переписати все законодавство про небанківські фінансові послуги, прийняти закон про фінансові послуги, закон щодо фінансових компаній, а потім під ці норми — галузеві закони: про страхування, про ломбарди, про недержавні пенсійні фонди, про фінансовий лізинг тощо.

Підсумуємо: ваша головна мета — детінізація?

Будь-яка реформа помилкової реальності приречена на провал, тому що не можна реформувати те, що не існує в реальності. Тому детінізація так і важлива.

— Зрозумійте, ми можемо намагатися впроваджувати надефективну, зручну, класну податкову систему, ми можемо скільки завгодно грати ставками податків, надаючи пільги, або збільшувати субсидії на оплату послуг ЖКГ — але все це буде марно, якщо ми не зруйнуємо паралельність двох реальностей — писаного закону і фактичних відносин, які відбуваються в країні. Коли те, що написано в законі ми вдаємо що виконуємо, а насправді живемо за законом не писаним, правилами, які склалися самі собою і цьому закону суперечать. Коли в одній реальності ми отримуємо зарплати в конвертах, а в іншій — отримуємо мінімальну зарплату, з якої платимо податки, коли ми отримуємо субсидію на кілька квартир, коли великий бізнес не платить податки, працюючи під виглядом ФОП. Хоча звичайно детінізація — це і надходження в бюджет і рівні правила роботи для білого бізнесу.

Ми прийняли протягом осені необхідні для країни рішення, які повинні вивести нашу економіку з тіні, якщо Кабінет Міністрів добре, правильно, якісно відпрацює прийняті нами закони на рівні виконання. Насамперед, це гучний закон про фіскалізацію, як його називають. Ми його називаємо про електронний чек.

Що зараз відбувається з цим законом?

Показати ще новини
Радіо НВ
X