Рада обмежила зарплати в держсекторі. Що більше — виграш бюджету чи ризик втрати некорумпованих професіоналів?

18 квітня 2020, 08:00
НВ Преміум

Вносячи зміни до держбюджету, парламент обмежив зарплати держслужбовців і членів наглядових рад держкомпаній. НВ Бізнес розбирався, кого це рішення торкнеться і чи варто було йти на такий крок.

Верховна Рада 13 квітня ухвалила законопроект про внесення змін до держбюджету, яким серед іншого обмежила грошове забезпечення працівників бюджетних установ десятьма мінімальними зарплатами. З 1 квітня і до кінця карантину заробітні плати в державному секторі не можуть перевищувати 47,2 тис. грн. Ця норма не торкнеться виплат допомоги з тимчасової непрацездатності та для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплати часу щорічної відпустки. Не будуть обмежувати зарплати людей, залучених у боротьбі з коронавірусом, а також військових і поліцейських, які беруть участь в операції Об'єднаних сил.

Відео дня

«Затягнути паски повинні всі державні службовці. Уже з квітня незалежно від рангу і посади їхня зарплата не перевищує 47 тис. грн. Це стосується всіх — суддів, народних депутатів, прокурорів, працівників Нацбанку, Центральної виборчої комісії та інших чиновників. Такі ж обмеження стосуються і членів наглядових рад. Мільйонні зарплати і премії пішли в минуле», — заявив 10 квітня президент Володимир Зеленський.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зазначав, що співробітникам держсектора «треба трохи вгамувати апетити», з огляду на виклики, які стоять перед державою.

Рішення сподобалося не всім. У Раді суддів визнали, що воно «порушує гарантії суддівської незалежності», і пообіцяли звернутися до Верховного суду для розгляду питання про конституційність обмеження зарплат. Деякі експерти нагадали про корупційні ризики, які зростуть внаслідок обмеження зарплат держслужбовців, а також про ймовірну втрату професіоналів, які не мають крім зарплати інших джерел доходу.

У державному секторі дійсно великі зарплати? Так, але не у всіх

Питання зарплат у державних установах і в держкомпаніях в Україні обговорюють регулярно. У січні цього року тодішній міністр освіти і науки Ганна Новосад викликала хвилю критики в соціальних мережах, заявивши в одному з інтерв'ю, що на зарплату в 36 тис. грн не зможе утримувати дитину, якщо захоче її завести. Питання премій топ-менеджерам Нафтогазу за перемогу над Газпромом у Стокгольмському арбітражі давно не дає спокою політикам і чиновникам — його обговорюють вже більше двох років. Другу частину премій поки так і не виплатили на прохання Кабміну, хоча Газпром погасив борг перед Нафтогазом ще в грудні.

На початку цього року уряд Олексія Гончарука через критику вирішив прив’язати зарплати міністрів, їхніх заступників та інших чиновників до середньої по Україні, а зарплати членів наглядових рад держкомпаній — до середньої в галузі. У Кабміні тоді звітували, що зарплати міністрів коливаються в межах 30−100 тис. грн на місяць.

Однозначно відповісти на запитання про те, де зарплати вищі — у приватному або державному секторі — складно. Дослідження Центру економічної стратегії, проведене в 2018 році, показало, що в цілому оплата праці державних службовців практично дорівнює заробітній платі кваліфікованих найманих працівників у приватному секторі, а для фахівців з питань реформ — на 15−20% перевищує рівень для порівнюваних посад у приватному секторі. Водночас оплата роботи керівників на державній службі як мінімум удвічі поступається виплатам, які отримують керівники середньої та вищої керівної ланки у приватному секторі. Тільки для фахівців з питань реформ середньої і нижньої керівних ланок середні заробітні плати порівнянні з заробітками схожих за рівнем складності і відповідальності посад у приватному секторі.

У НБУ зазначали, що зарплати в держсекторі загалом помітно нижчі, ніж у приватному, і ростуть вони повільніше.

Для кого обмеження в 47,2 тис. грн точно буде істотним, так це для членів наглядових рад низки держкомпаній, де вже проведено реформу корпоративного управління. Як раніше писав НВ Бізнес, у таких компаніях як Нафтогаз, Укрзалізниця та Укрпошта, а також у держбанках ПриватБанк та Укрексімбанк члени наглядових рад щомісячно отримують сотні тисяч гривень. У Нафтогазі і ПриватБанку щомісячні виплати перевищують 500 тис. грн.

Що стосується співробітників держустанов, то, згідно з аналізом видання Тексти.org.ua, найбільше заробляють детективи Національного антикорупційного бюро, начальники відділень або управлінь у Нацбанку, Пенсійному фонді та Антимонопольному комітеті, а також судді.

Чи варто було обмежувати зарплати

У ідеї обмежити зарплати є як прибічники, так і противники. Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, який був міністром економіки в Кабміні Олексія Гончарука, написав на сторінці в Facebook, що зниження зарплат, навіть якщо воно тимчасове, призведе до звільнення компетентних і чесних людей з держслужби.

«Нормальні люди образяться і просто звільняться. А залишаться ті, хто заробляє на корупції і для кого офіційна зарплата не важлива. Ті, хто заробляють великі суми на схемах і крадіжках у держави. Тобто у нас з вами. Ще залишаться ті, хто не може знайти собі ніякої роботи в приватному секторі. Це некомпетентні люди, чия користь на державній службі дуже сумнівна. І, нарешті, залишаться ті, кому будуть доплачувати в конвертах. А це означає, що вони будуть працювати не на нас з вами — платників податків, а на конкретних бізнесменів і політиків», — заявив Милованов.

На його думку, міністри повинні отримувати приблизно 200 тис. грн на місяць, заступники міністрів — 150 тис., голови департаментів у міністерствах — 100 тис., члени наглядових рад держкомпаній — 100−150 тис., керівники держпідприємств — від 100 тис. до 1 млн.

Член наглядової ради ПриватБанку Роман Сульжик написав у коментарях до посту Милованова, що якщо обмеження діятиме і після карантину, він «буде робити висновки».

«Якщо це просто популізм на час карантину — можна буде змиритися. Але якщо це продовжать і після, і почнеться відкат реформи корпоративного управління, буду робити висновки», — заявив він.

Заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко зазначила в коментарі НВ Бізнес, що у цього рішення є дві сторони медалі, і важливо, щоб обмеження діяло тільки в період карантину, оскільки створює корупційні ризики.

«З одного боку, навіть у приватних компаніях це нормально, коли під час кризи топ-менеджмент зменшує собі рівень винагороди, щоб мати можливість, наприклад, платити зарплати молодшому персоналу. І коли криза тимчасова, вони виходять з неї, не втративши людей. Але для України це має дуже серйозний ефект, оскільки у нас традиційно зарплати державних службовців, особливо на високих посадах, набагато нижчі, ніж зарплати у людей з такою ж кваліфікацією у приватному секторі. Це рішення як тимчасове, строго на період карантину і не довше, могло б в принципі мати місце. Але з огляду на те, що у нас є дуже високі традиційні ризики стимулювання людей доплатами в конвертах до ухвалення якихось рішень, необхідних тим, хто доплачує, то цей ризик навіть може переважувати потенційну економію», — зазначила вона.

З думкою, що обмеження зарплат в держсекторі призведе до збільшення корупції в державному секторі, згоден колишній перший заступник міністра економіки Павло Кухта.

«Олігархи платять в рази більше. І для українців це може обійтися значно дорожче», — сказав він в інтерв'ю НВ.

Керівник Центру аналізу суспільних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак вважає, що зараз, коли багато хто втратив роботу через карантин, такий крок може бути проявом солідарності.

«Загалом це рішення не OK. Ми повинні платити чесні зарплати людям, які коштують дорого, якщо хочемо, щоб вони працювали, привносили свою експертизу і допомагали ліквідувати корупцію. Але в цей момент, якщо це на обмежений період часу, то це нормально. Якщо карантин триватиме два-три місяці, люди у наглядових радах держкомпаній це не ті люди, для яких це будуть принципові втрати, через які вони не зможуть працювати або утримувати сім'ю. Це, швидше, питання просто солідарності. З цієї точки зору такий крок можна зрозуміти», — сказала вона в коментарі НВ Бізнес.

Що стосується потенційної економії для бюджету, то назвати точну суму неможливо, оскільки немає єдиної бази даних зарплат держслужбовців з урахуванням всіх доплат і премій.

«Це точно не рішення, яке буде визначальним для формування бюджету. Це будуть якісь, умовно кажучи, копійки», — каже Марчак.

Якщо ж обмеження не буде знято після закінчення карантину, воно несе істотні ризики, зокрема для реформи корпоративного управління, вважають експерти.

«За нашою „хорошою“ традицією немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Якщо це триватиме довго, тоді, звичайно, професіонали з наглядових рад будуть йти», — вважає Репко.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X