Чи варто продавати валюту зараз. Яким буде курс долара і гривні влітку
Навесні курс гривні, після просідання на тлі можливого військового вторгнення Росії, почав зміцнюватися. Причина — зростання цін на товари українського експорту та виплати податків. Продавати валюту зараз або ж не варто поспішати йти в гривню?
Весна і Путін
Банкіри стверджують, що загалом навесні валютний ринок був збалансованим, НБУ майже не втручався. «На початку березня гривня зміцнила свої позиції і перебувала в діапазоні 27,60−28,0 грн/$. Передусім цьому сприяли активізація на валютному ринку іноземних інвесторів і сезонний фактор. Однак, вже в кінці березня ситуація змінилася разом з ескалацією конфлікту на кордонах України. Наростання невизначеності зумовило відтік інвестицій нерезидентів, а погіршення епідеміологічної ситуації призвело до зниження курсу національної валюти до значень більше ніж 28 грн/$ у другій половині квітня», — прокоментував НВ Бізнес директор департаменту казначейських-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.
Зниження геополітичної напруженості й успішне розміщення Україною євробондів на $1,25 млрд під 6,875% було підтримано високими цінами на українську експортну продукцію (+30% на залізну руду, +35% на кукурудзу, +8% на пшеницю від початку року). «Такі події зумовили повернення гривні до ревальваційного тренду. У травні такий рух було підкріплено фактором сплати квартальних податків, а курс долара досяг 27,40 — найнижчого значення від початку 2021 року», — пояснив Болдирєв.
Як розповів НВ Бізнес головний менеджер з макроекономічного аналізу казначейства Райффайзен Банк Аваль Сергій Колодій, навесні валютний ринок був досить збалансованим. «Основною подією стало різке загострення напруженості уздовж кордонів України, спричинене агресивними діями Росії. Це перешкодило сезонній весняній ревальвації гривні та сприяло формуванню негативного сальдо за фінансовим рахунком платіжного балансу, зокрема й за рахунок виходу нерезидентів з ОВДП», — сказав він. Також, за його словами, негативний вплив справила відсутність видимого прогресу в співробітництві з МВФ, що підвищує ризики виконання бюджету і розрахунків за держборгом.
Аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко стверджує, що з початку року участь Національного банку України на валютному ринку була мінімальною. «Це вказує на те, що ринок перебував переважно в рівноважному стані».
Головний економіст Dragon Capital Олена Білан вважає, що НБУ стало вигідне зміцнення гривні через високу інфляцію. «Зараз ситуація така склалася, що помірне зміцнення гривні несе більше позитиву, ніж ризиків. В Україні, як і в інших країнах швидко зростає інфляція. Зміцнення гривні допоможе стримати зростання цін — чим міцніше гривня, чим нижче курс, тим дешевше імпортні товари плюс імпортні складові для товарів, які виробляються в Україні. При цьому негативний вплив міцнішої гривні на експортерів компенсується рекордно високими цінами на світових ринках, а на бюджет — зростанням імпорту і тією ж інфляцією», — пояснила вона.
Фактор МВФ і ОВДП
Нерезиденти знову почали обережно купувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). «Нещодавно був невеликий приплив, майже 40 мільйонів доларів. Це може говорити про те, що попит на українські держпапери з боку нерезидентів починає відновлюватися на тлі позитивних новин про програму МВФ, зокрема, прийняття Радою деяких законів в першому читанні. І хоча вони ще не відповідають всім вимогам МВФ, але все одно це якийсь крок», — сказала НВ Бізнес Олена Білан.
За словами керівника валютно-фінансового департаменту Citi Україна Владислава Сочинського, зараз спостерігається стриманіша поведінка нерезидентів на ринку ОВДП. «Це можна пояснити, зокрема, реакцією на зміну циклу монетарної політики НБУ, а саме вимушені підвищення облікової ставки внаслідок зростання інфляції, а також геополітичними факторами», — сказав він.
Сочинський підкреслив, що співпраця з МВФ є базовим сценарієм при ухваленні рішень, водночас сприятлива ситуація на зовнішніх ринках дозволяє стверджувати, що попит на активи ринків, що розвиваються, зберігається.
За словами Колодія, перегляд чинної програми з МВФ безумовно є «маяком» для іноземних інвесторів. «Україна, яка має спекулятивний рейтинг на рівні В, потребує зняття з паузи співпраці з МВФ для передання сильного сигналу іноземним інвесторам: так, поки ситуація не дуже, але вони стараються, і в майбутньому, можливо, буде краще», — зазначив він.
Антон Болдирєв нагадав, що успішне завершення переговорів, крім безпосередніх позик від МВФ, відкриває шлях до програм фінансування від інших міжнародних організацій, що є позитивним маркером для ринку. «Зараз на етапі узгодження перебувають питання збереження незалежності НБУ, боротьба з корупцією, фіскальна стабільність і корпоративне управління. Аналітики очікують, що виконання таких умов до кінця червня 2021 року дозволить отримати транш (0,7 млрд доларів США) вже у вересні цього року», — сказав банкір.
Однак гроші МВФ можуть прийти і без жодних умов. За словами Олени Білан, дуже висока ймовірність, що Україна до кінця року отримає від МВФ кошти в межах сприяння глобальному відновленню після COVID-19. «Рішення про глобальний розподіл СПЗ, з яких Україна отримає 2,7 мільярда дол., може бути прийнято на початку літа, а саме виділення коштів відбудеться, швидше за все, на початку осені. Але точно сказати зараз ніхто не може. Не виключено, що процес затягнеться, і гроші надійдуть у жовтні або навіть пізніше. При цьому, українському уряду вже 1 вересня потрібно виплатити близько 1,5 мільярда доларів єврооблігацій і купонів за ними», — сказала вона.
