«На чорне кажуть біле». Які діри в український судовій системі показали справи ПриватБанку — оцінки експертів

22 жовтня, 07:32
Ексклюзив НВ
Cуди навколо ПриватБанку показали, що в Україні немає правосуддя (Фото:Free photo / Max Pixel)

Cуди навколо ПриватБанку показали, що в Україні немає правосуддя (Фото:Free photo / Max Pixel)

Судова система України залишається одним із найнереформованіших інститутів держави. Суди продовжують творити дива навіть під час війни. Одна з найбільш резонансних історій — судові процеси навколо ПриватБанку

Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов продовжують атакувати ПриватБанк, який держава націоналізувала майже шість років тому. Після початку російської агресії ці атаки дещо пригальмували, але за останні два місяці олігархи збільшили споживання послуг української Феміди — і досягли певних успіхів.

Відео дня

Нагадаємо, в найбільшу фінустанову країни довелося влити рекордні 150 млрд грн, щоб ліквідувати загрозу банкрутства. Незалежний аудит міжнародного агентства Kroll у 2018 році виявив, що банк за колишніх власників став об'єктом масштабних шахрайських дій, що призвело до збитків щонайменше $5,5 млрд.

Роки судових процесів, ініційованих колишніми власниками, створили цілий кейс про дірки судової системи країни. Як зазначила ексголова НБУ Валерія Гонтарева, суди навколо ПриватБанку показали, що в Україні немає правосуддя.

А що це означає в деталях? НВ зібрав думки юридичних експертів та аналітиків щодо найбільших вад судової системи, які виявилися під час процесів навколо ПриватБанку.

Олена Щербан, керівниця юридичного департаменту Центру протидії корупції

Олена Щербан, Центр протидії корупції (Фото: 24tv.ua)
Олена Щербан, Центр протидії корупції / Фото: 24tv.ua

Юристи ЦПК від самого початку аналізували зловживання українських суддів у справах ПриватБанку. Власний моніторинг та аналіз ЦПК ми проводили, базуючись на публічно доступній інформації та шляхом аналізу Єдиного реєстру судових рішень. Усе, що стосується подібних порушень у справах Привату, юристи ЦПК зібрали в окремій публікації.

Виявилось, що крім одіозного Печерського суду є подібні йому у регіонах, які ухвалюють суперечливі рішення на користь Коломойського. У випадках, де такі рішення доходили до Верховного суду, там вони зазвичай скасовувалися.

У справах Привату судді системно допускали грубі процесуальні порушення.

Наприклад, суддя Господарського суду міста Києва 22 січня 2021 року Дмитро Баранов дослідив докази у справі за позовом АТ «Нікопольський завод феросплавів» до ПриватБанку за 37 хвилин. Йдеться про 4000 сторінок з матеріалів справи. Повний текст рішення був терміново необхідний власникам підприємства Коломойському та Боголюбову саме 22 січня, адже це був останній робочий день перед засіданням в Делавері у справі ПриватБанку проти Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також пов’язаних з ними компаній.

За тими справами, що ми спостерігали, є дуже багато подібних зловживань.

І проблема зводиться до того що, у нашій країні довгий час працювала корумпована Вища рада правосуддя (ВРП), яка не карала суддів за такі порушення. Є багато фактів, що такі судді могли закривати порушені проти них дисциплінарні справи у ВРП завдяки хабарям у $50 тис. Таку інформацію публікували у НАБУ. Виходить, що судді брали хабарі за ухвалені протиправні рішення, порушуючи законний перебіг розгляду справи, а згодом за певну частину цього хабаря відкуповувалися від ВРП.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Саме тому, коли постало питання пройти конкурсний відбір під час судової реформи, ексчлени ВРП відмовилися від участі — вони розуміли, що не зможуть пояснити походження власних статків. Сподіваюся, що з продовженням судової реформи цей ключовий судовий орган має перезавантажитися на засадах доброчесності і судді втратять корумповану лазівку.

Михайло Жернаков, співзасновник і голова правління Фундації DEJURE, колишній суддя

Михайло Жернаков, фундація DEJURE (Фото: 24tv.ua)
Михайло Жернаков, фундація DEJURE / Фото: 24tv.ua

У двох останніх найбільш гучних справах щодо ПриватБанку — щодо кіпрської компанії Triantal Investments Ltd. Верховний суд все ж ухвалив рішення на користь державного ПриватБанку. Це одна з ключових справ, яку Коломойський програв. І при цьому ВС скасував рішення двох попередніх інстанцій. Отже, це рішення на користь держави трималося на волосині. Гадаю, це сталося великою мірою завдяки розголосу.

В іншій справі щодо права власності готелю Мир у Києві Верховний суд на чорне сказав біле. Як на мене, феміда ухвалила фактично незаконне рішення. І величезне приміщення віддала олігархам. Це свідчить про подвійні стандарти правосуддя. І про те, що доброчесність багатьох суддів ВСУ під великим питанням.

Судова реформа, яка зараз триває — це номер один серед засобів деолігархізації та становлення України як незалежної спроможної держави. Бо хай скільки ми не ухвалимо законів про деолігархізацію, про внесення таких людей в окремий список — від цього вони не перестають бути олігархами. Головне — це забрати у них інструменти бути олігархами. А це можна зробити лише становленням незалежної судової влади на правових засадах, а також потужним Антимонопольним комітетом.

Є дві категорії типових схем впливу на розгляд судових справ, які використовують нечесні позивачі — це обхід автоматизованої системи розподілу справ, щоб вони потрапляли до «потрібних» суддів. Зацікавлені особи навіть вдаються до таких послуг, коли на паралельних серверах подібної автоматизованої системи розподілу справ тестують, хто із суддів отримає їхню справу.

Додатково використовується ще одна очевидна схема: подають одразу 20 позовів до суду і по жодному не платять судовий збір. Як наслідок, по всіх поданнях справа повертається без розгляду. Після цього така особа платить судовий збір лише по тому позову, де випадає лояльний суддя.

Існує ще декілька способів втручання в автоматизовану систему. Судовий клерк за наказом голови суду може, наприклад, вручну виключити з системи розподілу справ нелояльних суддів. Це відкриті дані. Однак це складно виявити, бо щодня відбувається сотні подібних розподілів.

Ще одна зручна схема розподілу справ у потрібні руки, до якої, до речі, був залучений ексголова Господарського суду Богдан Львов (у якого журналісти Схем знайшли російське громадянство — ред.). Суд ухвалює внутрішнє рішення зробити спеціалізації справ для всіх суддів, які там працюють. Однак замість кількох основних напрямів справ їх створювали близько 40. Тоді на одній спеціалізації виявлялося по одному чи двоє суддів. Це було зроблене для того, щоб керівництво мало змогу певним суддям віддавати грошовиті справи, а нудні — нелояльним представникам феміди.

Існує ще одна велика категорія маніпуляцій — це затягування судового розгляду. Є різні способи, як це робиться. Найбільш стандартний спосіб — це наймання п’яти чи більше адвокатів. І тоді вони можуть по черзі ходити на лікарняний, не з’являтися на розгляді справ з певних причин. Якщо ж розпочати слухання без когось із них, то це може стати підставою для того, щоб звинуватити суд у порушенні прав підозрюваних на належний захист. Усі подібні маніпуляції має присікати сам суддя, який має вирішити, чи немає у діях захисту зловживання процесуальними правами.

Олег Лазовський, керівник судового напрямку ПриватБанку, адвокат

Олег Лазовський, керівник судового напрямку ПриватБанку, адвокат (Фото: НВ)
Олег Лазовський, керівник судового напрямку ПриватБанку, адвокат / Фото: НВ

Перше базове порушення у справах колишніх власників проти банку — це обхід автоматизованої системи розподілу справ і масове застосування «каруселей». Це реалізується через зловживання позивачів своїми правами, коли вони звертаються з однаковими 5−10 позовами без сплати судового збору до одного суду. Система автоматично їх розподіляє на різних суддів, після чого позивач обирає так званого «зручного» суддю, якому і надається доказ сплати судового збору. Як наслідок, такий суддя продовжує розгляд справи, а усі інші судді закривають провадження. По багатьох резонансних справах, яких загалом понад 500, за позовами колишніх власників і топменеджменту банку, а також повʼязаних з ними компаній, відбуваються подібні речі. Звичайно, це не новина, і процесуальні кодекси забороняють подібні зловживання — якщо суд встановлює, що відбувалися «каруселі», то він зобов’язаний залишити без розгляду або повернути такий позов. І банк про це наголошує таким «зручним» суддям, але на те вказані судді і «зручні», щоб, нехтуючи законом, відмовляли банку у закритті таких справ і продовжували розгляд попри все.

Друге суттєве процесуальне зловживання — це безпідставне застосування заходів забезпечення позову. Це такий процесуальний захід, коли за заявою позивача суд може, наприклад, накласти арешт на майно, щоб забезпечити виконання майбутнього рішення. І саме це є одним з основних інструментів зловживання, коли суди безпідставно, свавільно накладають арешти на майно або забороняють банку вчиняти будь-які дії ще до розгляду судової справи по суті. Це було у справах з оскарження права власності держбанку основні об'єкти нерухомості (офіс банку і торгівельний центр у Дніпрі), за позовами Інгосстрах та ГО Інвалідів Карітас, яка фактично працює в інтересах вказаної страхової компанії, яка, своєю чергою, пов’язана з колишнім топменеджментом банку. У відкритих джерелах є дані, що слідство пов’язує цю компанію з колишнім першим заступником голови правління ПриватБанку паном Яценком. Ці компанії зараз активно судяться з Приватом у Дніпрі, а з недавніх часів, вже і в Києві, і подають такі клопотання про забезпечення, а суди чомусь їх задовольняють. Усі клопотання, повністю, завжди. Наприклад, суди такими ухвалами забороняють держбанку розривати ділові відносини з Інгосстрахом, що пов’язаний з колишніми власниками, або розривати оренду з орендарем, який не сплачує орендну плату, або проводити відкриті аукціони з продажу непрофільного майна чи проблемних активів.

Окремо варто зазначити ухвалу про забезпечення у справі за позовом компаній, що повʼязують з родиною Суркісів. Напевно, це пік правового нігілізму в судах. Вказаною ухвалою про забезпечення позову Печерським райсудом Києва з держбанку було стягнуто $350 млн! До розгляду справи по суті! Звичайно, банк активно протистоїть таким діям та домагається скасування подібних ухвал в апеляційному порядку, однак втрачається час, а суди першої інстанції продовжують постановляти подібні ухвали всупереч їхній відвертій незаконності. У банку, звісно, немає доказів, що йдеться про якісь системні протиправні дії у судах. Банк поважає судову гілку влади. Кожен суддя — поважна і розумна людина, яка усвідомлює свої рішення. І тому дуже складно уявити собі суддю, який помилково не застосовує прямі приписи закону і не помічає «каруселі» чи забезпечує позов у спосіб, що замінює собою судове рішення по суті спору.

Важливо зазначити, що активна підтримка інших державних органів влади в таких судових справах є дуже важливою, бо ми державний банк і боремося в інтересах держави. Треба відзначити Міністерство юстиції України, яке вступає у найважливіші справи банку та забезпечує захист інтересів держави. Фахівці Мін'юсту відстоюють правові позиції дуже професійно, і банк їм за це дуже вдячний. Нацбанк також відіграє особливу роль, і ми віримо в ще більш проактивну його участь у цей складний час «війни за правосуддя» в Україні.

Сергій Фурса, аналітик Dragon Capital

Сергій Фурса, Dragon Capital (Фото: delo.ua)
Сергій Фурса, Dragon Capital / Фото: delo.ua

Коли держава мала політичну волю, то жоден олігарх не міг її побороти, оскільки тема ПриватБанку критично важлива у спілкуванні з західними партнерами. Це питання є пріоритезованим, тому у держави є така воля — не давати Коломойському вигравати. Тим більше, що був ухвалений Антиколомойський закон під тиском наших партнерів. І цей закон ускладнив олігарху відстоювання позицію в судах. Щодо двох останніх судових ухвал Верховного суду щодо майна кіпрської компанії Triantal Investments Ltd та щодо готелю Мир, то можна сказати, що ми точно не знаємо усю кухню, як розв’язують ці питання.

Глобально, держава, напевно, слідкує за тими процесами, що становлять загрозу, але не дуже допомагає боротися з корупцією на рівні нижчому, ніж загроза повернення банку попереднім власникам, дозволяючи олігарху там заробляти.

Будь-яке рішення на користь Коломойського з погляду наших міжнародних партнерів впливає негативно на імідж України: чим більш значуща справа, тим більше вона впливає.

Використовуючи привід війни, Коломойський зміг затягнути процес у Лондоні. Він відтермінував на один рік розгляд справи по суті. На 2023 рік. Там уся справа дуже однозначна, і Коломойський її точно програє. Наслідки для нього будуть такими, що всі його активи поза межами країни будуть конфісковані та передані державі Україна. А щодо українських активів, то це питання до суддів в Україні. Бо рішення суду Лондона треба буде імплементувати в Україні. Отже, нам потрібна політична воля втілити ці судові рішення після Лондонського розгляду або ж мати на той час реформовану судову систему, яка зробить це самотужки.

Михайло Демків, фінансовий аналітик компанії ICU

Чи демонструють справи ПриватБанку, що держава навчилася протистояти свавіллю олігархів?

Михайло Демків, ICU (Фото: voxukraine.org)
Михайло Демків, ICU / Фото: voxukraine.org

Захищати державний інтерес — це невдячна справа. Вона важка, і доводиться протистояти не лише хорошим юристам, а й медійному тиску. У випадку судових процесів ПриватБанку інтереси державного банку та держави як акціонера досить захищаються як в українських судах, так і міжнародних. Що, безумовно, є позитивом. За понад 30 років відбулося багато випадків, які били по інвестиційному іміджу України. Тому ПриватБанк у цьому контексті має провідне окреме місце через його значний розмір. Однак навіть такі важливі питання у 2022 році поступилися важливості іншому — питанню безпеки.

Показати ще новини
Радіо НВ
X