Реструктуризація валютних кредитів. Бізнес занепокоєний ухваленням неконституційного закону
Українські бізнес-спільноти вважають неприйнятними популістські рішення щодо реструктуризації валютних кредитів, викладені у відповідному законопроекті, ухваленому Верховною Радою у першому читанні.
Про це йдеться у спільній заяві Європейської бізнес асоціації, Американської торгової палати в Україні, Незалежної асоціації банків та Форуму провідних міжнародних фінансових установ.
У зверненні бізнесу зазначено, що 19 березня парламент прийняв у першому читанні проект закону щодо обов’язкової реструктуризації кредитів, наданих у іноземній валюті.
«Бізнес-спільнота занепокоєна рішенням ВРУ з огляду на ризик прийняття неконституційного Закону, що матиме негативні наслідки для економіки через зменшення надходжень до державного бюджету. Крім того, імовірно, це заблокує реалізацію визначених президентом України завдань з розвитку іпотечного кредитування та державних програм по забезпеченню населення і бізнесу доступними банківськими кредитами (Доступне житло під 7%, 5−7−9 доступні кредити бізнесу, тощо)», — сказано у спільній заяві.
Бізнес-асоціації зазначають, що у разі остаточного прийняття закону, замість спрямування коштів на фінансування державних програм банки будуть змушені вливати вільні кошти в капітал, щоб покрити негативні наслідки ухвалення закону. Також ця ініціатива суттєво погіршує правове становище кредиторів у відносинах з боржниками, збільшує кредитні ризики та ризики втрати кредиторами активів.
Як сказано у заяві, серед ключових причин необхідності відхилення законопроекту, з огляду на суттєві недоліки пропонованого законодавчого регулювання, є:
— безпідставне розповсюдження умов обов’язкової (примусової) реструктуризації на всі споживчі кредити в іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання повністю не погашено, у т.ч. й ті, що обслуговуються належним чином;
— порушення конституційного принципу обов’язковості судових рішень та необхідності повторного розгляду судами спорів — пропоноване визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого за рішенням суду для стягнення боргу по кредиту, який підпадатиме під реструктуризацію, суперечить ст. 129−1 Конституції України щодо обов’язковості виконання судового рішення. Це вимагатиме від банків, у разі порушення клієнтом умов реструктуризації, повторно звертатися до суду і проходити тривалі судові процедури отримання за тим самим кредитним і іпотечними договорами судових рішень про стягнення;
— негативні для державного бюджету наслідки, адже пропонований у проєкті перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. У 2020 році 74 діючих банків забезпечили надходження до держбюджету понад 7,09 млрд грн податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до бюджету від сплати податку на прибуток підприємств;
— продовження дії мораторію на стягнення забезпечення за валютними кредитами, всупереч позиції президента України про те, що продовження дії мораторію є одним зі стримуючих факторів відновлення іпотеки. Мораторій діє понад шість років та дає змогу позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов’язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків, негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності і загалом на належному функціонуванні банківської системи України. Наявність мораторію не стимулює позичальників до пошуку взаємоприйнятних шляхів врегулювання заборгованості і спричиняє негативний вплив на здатність банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками;
— недієвість пропонованого механізму реструктуризації кредитів, який передбачає лише подання заяви про проведення реструктуризації, але подальші дії сторін незрозумілі. Так, взагалі не передбачено вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації, погодження між сторонами умов проведення реструктуризації.
«Позиція бізнес-спільнот полягає у неприйнятності та необхідності зміни пропонованих у законопроекті підходів до питання реструктуризації валютних кредитів. Насамперед, відмови від популістських рішень, які нівелюють права кредиторів в Україні, повністю перекладаючи на них відповідальність за невиконання боржником своїх зобов’язань», — резюмували представники бізнес-спільноти.
Як повідомлялося, у жовтні 2020 року президент Володимир Зеленський продовжив мораторій на стягнення майна за валютними кредитами до 21 квітня 2021 року.
