Ритейлери проти банків. Хто повинен платити за право споживача розраховуватися за допомогою карток і смартфонів

25 березня 2021, 12:47
НВ Преміум

Еквайринг та інтерчейндж. Ці малознайомі споживачеві терміни стали маркерами конфлікту, який розгорівся між банками і великими ритейлерами. Суть справи в тому, хто заплатить за розвиток безготівкової економіки в Україні. На кону 10 млрд гривень

Питання про зниження міжбанківської комісії при безготівкових розрахунках споживачів обговорюється в Україні вже не перший рік. Така ініціатива з’явилася ще в 2017 році, але так і залишилася на рівні законопроєктів. Пандемія COVID 19, під час якої істотно зросли безнал і онлайн-платежі — і обсяги комісійних — повернула це питання на стадію бурхливого обговорення.

Відео дня

«З'явилися категорії з активним зростанням безготівкових оплат: наприклад, замовлення продуктів харчування онлайн збільшилося більш ніж удвічі, транспортні онлайн-сервіси виросли на 60%. Безперечні фаворити серед українців — безконтактні оплати і NFC», — констатувала тенденцію в інтерв'ю НВ Бізнес генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.

На цьому тлі в кінці 2020 року в Раді з’явилися проєкти законів, що пропонують знизити комісію за еквайринг з 1,5% до 0,5%, інтерчейндж — з 1% до 0,3% за одну операцію. А в іншому альтернативному проєкті — еквайринг — з 1,8% до 1,4%, інтерчейндж — з 1,2% до 0,9%.

Контекст: що таке інтерчейндж, банк-еквайр і банк-емітент

Міжбанківська комісія інтерчейндж (іnterchange fee) — комісійна винагорода за кожну операцію за допомогою платіжної картки, здійснену між банком-еквайром і банком-емітентом такої картки. Інтерчейндж включає в себе будь-які платежі, знижки, пільги або інші форми винагороди, які отримують емітент або еквайр від операції за допомогою платіжної картки. Ця міжбанківська комісія не є доходом платіжної системи, яка її встановлює, цю комісію банк-еквайр за POS-транзакції виплачує банку-емітенту.

Комісія за послуги еквайрингу — винагорода, що виплачується за технологічне, інформаційне обслуговування розрахунків за операціями з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Ця винагорода включає в себе інтерчейндж.

Банк-еквайр проводить розрахунки за платіжними картками для бізнесу через термінали в торгових мережах, на АЗС тощо. У середньому комісія банку-еквайра, яку він стягує з торгових мереж — 1,8−2,5% від суми транзакції. Зокрема, він проводить авторизацію картки і необхідний платіж. Для цього еквайр використовує процесинговий сервер для зв’язку з такими платіжними системами, як MasterCard, Visa. В Україні еквайрами є ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ, банк «Південний», УкрСиббанк та інші.

«Еквайрингова комісія, пропонована банками-еквайрами, визначається самостійно і незалежно, з огляду на прямі та непрямі витрати на обладнання та обслуговування торгової точки», — уточнили НВ Бізнес в пресслужбі Visa Україна.

Депутат від Слуги народу, член комітету ВР з питань фінансів Мар’ян Заблоцький заявив, що вже в квітні будуть обмежені комісії, які Visa, MasterCard і комерційні банки беруть з бізнесу за користування POS-терміналами. «Ці комісії лягають у вартість товару і непомітно стягуються зі споживачів, — стверджує нардеп. — Конкуренція між брендами карток полягає в тому, хто запропонує вищу комісію банку-емітента. І на ринку вже сформувалася де-факто дуополія. Загальна сума комісій в Україні перевищує 10 млрд грн. Це явно набагато більше вартості обслуговування і розвитку системи POS-терміналів. Великий розмір комісії також стримує багатьох роздрібних торговців від встановлення POS-терміналів».

Профільний фінансовий комітет розгляне № 4364 найближчими днями, говорить депутат від партії Слуга народу Марія Мезенцева. Вона запевнила, що в парламенті є голоси для затвердження цього документа.

«У всіх країнах ЄС розмір ставок комісії обмежений на законодавчому рівні і становить не більше 0,2% за дебетовими картками і 0,3% за кредитними картками від кожної транзакції проведеної з їх допомогою», — йдеться в пояснювальній записці до цього проєкту закону. — Тобто в Україні розмір комісійної винагороди за еквайринг послуги в 7 разів перевищує встановлений розмір ставок за таку винагороду в країнах Європейського Союзу".

У пресслужбі Visa Україна НВ Бізнес відзначили, що за останні 25 років ця ставка в Україні знизилася з 6% до 1,6−2%. У компанії підкреслили, що здебільшого регулювання ставок міжбанківської комісії не призводить до таких результатів, на які розраховували регулятори, і досвід ЄС це підтверджує.

Так, згідно з аналізом Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (ЕМА), після введення неринкової регуляції в країнах ЄС вартість обслуговування кредитних карток зросла до 60 євро на рік; кількість платіжних карток в обігу впала на 20%; не відбулося помітного зниження цін для споживачів; істотний вплив від зниження комісії відчули всього 0,02% торговців — переважно великі гіпермаркети й торгові мережі.

Платіжний ринок України суттєво відрізняється від європейського, тому їх порівняння не об'єктивне. «Ці відмінності тільки погіршать негативні наслідки від неринкового регулювання міжбанківської комісії. По-перше, незважаючи на швидкість розвитку українського ринку, ми все ще далеко позаду європейського. Частка безготівкових платежів в Україні значно нижча, ніж в країнах ЄС: близько 24% у порівнянні з середньоєвропейським показником у 50−70% (до 95% в Скандинавії) (за даними ЕМА)», — розповіли у Visa.

Кількість платіжних терміналів становить всього близько 350 000, що дуже мало для багатомільйонної країни, з аналізу ЕМА. «По-друге, середній чек в Україні — 338 грн (за даними НБУ), в порівнянні з 40−42 євро в ЄС (за даними ЄЦБ), а прибутковість інвестицій банків-еквайрів — у 2,5 раза менше, ніж в ЄС (дані ЕМА). По-третє, в Україні саме банківський сектор інвестує в розвиток мережі POS-терміналів — на відміну від ЄС, де цим займаються торгово-сервісні підприємства. Отже, неринкове зниження міжбанківської комісії знищить стимул для банків і джерело інвестицій у розвиток безготівкових платежів, що не дозволить Україні оперативно „наздогнати“ європейський платіжний ринок», — вважають у Visa.

Конфлікт навколо комісії набув форму особистих дискусій між двома лобі — банківським і ритейлерів: співвласником Rozetka Владиславом Чечоткіним і співзасновником Monobank Олегом Гороховським відбулася суперечка в Facebook.

«У ціні кожного товару, який продається в Україні, закладені 1,8−3% банківської комісії, які кожен бізнес повинен платити банкам за проведення оплат картками. Що означають ці відсотки? Це означає, що наш споживач має платити більше, — написав Чечоткін. — За оренду 90 магазинів ROZETKA, всіх складів і всіх наших офісів ми щорічно витрачаємо менше, ніж на банківську комісію!»

Гороховський розкритикував намір законодавців знизити комісії. «З такими аргументами (як у Чечоткіна — ред.), звичайно, можна не те, що тариф відрегулювати, можна взагалі закрити всі банки до біса, — написав Гороховський. — Сьогодні є чи не єдина галузь в країні, якою Україна може дійсно пишатися і яка вважається однією з найбільш технологічно розвинених у світі — це розвиток карткових технологій, технологій платежів і карткова інфраструктура».

Хто з них має рацію?

Як пояснив НВ Бізнес голова EMA Олександр Карпов, ці витрати на комісію еквайрингу покладені на ритейлерів, які платять комісію банку-еквайру, забезпечуючи своєму клієнтові можливість розплатитися платіжною карткою. «Але питання в тому, хто несе витрати, якщо людина прийшла з готівкою і хоче її витратити? Ритейлеру потрібно мати касовий апарат, це вимоги фіскальної служби, забезпечити наявність інкасації, забезпечити касовий облік і все інше. Точно так само з витратами на безготівковий розрахунок», — сказав він. Карпов зазначив, що це витрати ритейлера, які вони чомусь, коли йдеться про безготівкові розрахунки, вважають, що включають їх в ціну товару. «А що всі інші свої витрати, зокрема на прийом готівки, вони в ціну товару не включають. Чому у них ті самі ціни на товари незалежно від того, приймає магазин картки чи не приймає?» — дивується він. Карпов нагадав, що саме можливість приймати безготівкові платежі вберегла бізнес від банкрутств. «У березні минулого року, коли все закрилося, пішли б у мінус і закрився б не тільки малий і середній бізнес, а більшість великих. Тому що у них не було б змоги від споживача гроші отримати», — сказав він.

НВ Бізнес зібрав погляди ритейлерів, ініціаторів зниження міжбанківської комісії, а також банкірів і представників платіжних систем, які проти адміністративного втручання в цей сегмент.

Чому так дорого? Що кажуть ритейлери

Локдаун змінив поведінку покупців, у яких збільшилася кількість безготівкових операцій. До цього споживачів підштовхує і держава, говорить співвласник Rozetka Владислав Чечоткін. Наприклад, в Україні заборонено платити готівкою за товари і послуги вартістю понад 150 тис. грн, а при зарахуванні на картку понад 5 тис. грн необхідно вказати свої реквізити. Цьогоріч 70% покупців товарів і послуг у малому і середньому бізнесі й 80% відвідувачів ресторанів платять карткою.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X