Страхування в особах: хто на чому заробляє
Про необхідність введення обов’язкового медичного страхування в Україні (Фото:depositphotos)
Епідемія Covid-19 ударила по світовій системі охорони здоров’я. Держдотації попросили в Італії, Іспанії, США та низці інших країн, зокрема і в Україні. І, крім того, в Європі та США давно існує система обов’язкового медичного страхування, коли особа або її роботодавець регулярно відраховує гроші на випадок хвороби людини.
Про необхідність введення обов’язкового медичного страхування в Україні говорять уже 20 років. За цей час представлено безліч концепцій і законопроектів ОМС. Усі вони зводилися до створення квазідержавного фонду, який би акумулював і розподіляв внески населення. Допускати до цього процесу страхові компанії, які професійно займаються страхуванням, не хоче ніхто. Мовляв, ринок недокапіталізований і загруз у схемах.
Тим часом страховики справно працюють із року в рік — тільки за торік страховики виплатили 3 млрд грн за договорами добровільного медичного страхування. Але незважаючи на це страховий ринок і досі розрізнений — поряд із класичними страховиками тут орудують схемні зомбі-компанії. Спробуємо розібратися who is who.
Національна комісія з регулювання ринку фінансових послуг відрапортувала: минулий рік виявився вельми успішним для страховиків — компанії зібрали 53 млрд грн премій (+ 7,4% до минулого року) і виплатили 14,3 млрд грн виплат (+ 11,5%). Левову частку зборів — 13,8 млрд грн non-life компаніям принесло автострахування (ОСАГО, КАСКО, «Зелена карта»). Майже на третину збільшилися збори з особистих видів страхування (медичного страхування, страхування медзатрат і страхування від нещасного випадку) — 7,4 млрд. грн. Але, як і рік тому серед лідерів ринку знову опинилися нікому невідомі страхові компанії.
Скільки в Україні страхових компаній, і чим насправді вони займаються
До кінця 2019 року ліцензії на страхування мали 233 компаній, із них 23 компанії спеціалізувалися на страхуванні життя, інші працювали в сегменті «Non-life» або ризикового страхування (автострахування, страхування майна, відповідальності тощо
Торік регулятор позбавив ліцензії 48 страховиків, а протягом останніх 2 років — 61 компанію. Але за винятком декількох публічних банкрутств зникнення компаній залишився непоміченим. Ці компанії не мали ні клієнтів, ні співробітників, ні страхових подій. Такі компанії створювалися з метою ухилення від оподаткування у сумнівних угодах.
Але виключивши одні компанії, їм на зміну прийшли інші — за підсумками 2019 року в сегменті non-life залишилося 14 компаній, які не залучили жодної гривні премій і 39 компаній, які не здійснили жодної гривні виплат. І до того ж ще 20 компаній узагалі не подали свою звітність регулятору.
Ситуація, коли страховик одержує багатотисячні суми премій, але не здійснює виплати — це не просто везіння. Страхова статистика однакова для всіх компаній — у середньому страховик виплачує 30% від залучених грошей, а у великих компаній — часто понад 50%. А ось коли виплат немає зовсім — це свідчить, що компанія займається не страхуванням, а ухилянням від оподаткування. І таких на ринку, мінімум, п’ята частина.
Насправді ринок «роблять» максимум 50 страхових компаній. За підсумками минулого року на топ-30 СК припало 75% страхових премій і 70% страхових виплат. Така ситуація спостерігалася і торік — на частку топ-30 СК припадало 73% страхових премій і 78% страхових виплат. З одного боку це свідчить про консолідацію ринку.
З іншого боку, склад топ-30 СК проти минулого року змінився на третину. З’явилися компанії, які згадувалися у корупційних скандалах за часів Януковича, наприклад, СК «Кремінь». Водночас у лідери ринку з мільярдними зборами потрапили компанії, що ведуть непублічну діяльність — «АКС Кепітал», «Гранд-Поліс», «Стар-Поліс», «Біфест».
Три компанії з цього списку не мають навіть повноцінного сайту — доступна лише таблиця з реєстру розкриття інформації про емітента. Очевидно, що компанії не працюють на відкритому ринку і не зацікавлені в залученні нових клієнтів фізосіб, а мають іншу бізнес-модель. До речі, СК «Біфест», «Гранд-Поліс», «Ніка», «Поінт» і «Кредо» торік не виплатили клієнтам жодної гривні.
Але показовіші для клієнта дані про страхові виплати компанії. Адже важливо не те, скільки коштів отримав страховик, а скільки він виплатив клієнтам, бо заради цього укладається договір страхування. І лише 18 страховиків, які залучили найбільше грошей від клієнтів виявилися лідерами за виплатами. Нижче список 30 компаній, що найбільше заплатили клієнтам у 2019 році.
Страховики не зацікавлені у прибутку
Цікаво проаналізувати і фінансові результати роботи страховиків. Здавалося б, кожен керівник зацікавлений у розвитку бізнесу та зростання його прибутковості. Але це, якщо не враховувати податки. У сегменті non-life страхування діє змішана система оподаткування: страховики платять державі 3% від отриманих премій і додатково 18% податку на прибуток. Тому показувати прибуток державі зацікавлені не всі. Як правило, «набіло» працюють дочки іноземних страховиків або компанії, що публічно беруть участь у тендерах із великими замовниками. Їм звинувачення в ухиленні від сплати податків ні до чого.
А ось схемникам ця система припала до душі. Адже можна оформити страховий договір із невідомою страховою компанією, заплатити з цих грошей 3% податку державі, а потім виводити кошти у вигляді інвестицій у потрібні активи.
Цю особливість українського страхування наочно демонструє таблиця ТОП-10 найприбутковіших і найзбитковіших страховиків. І саме схемні компанії виявилися найзбитковішими.
Також Нацкомфінпослуг опублікувала дані про витрати на заробітну плату страховиків. Звичайно, чим більша компанія, тим більше у неї співробітників і тим вищі зарплати. Але це якщо платити чесно, а не в конвертах. Ми обрали компанії, які у 2019 році залучили понад 1 млрд грн. і порівняли їх витрати на зарплату співробітникам. Виявилося, компанії з іноземними інвестиціями сплачують співробітникам 7−10% від суми залучених премій, вітчизняні — трохи менше. Але є і компанії, які платять працівникам тисячні відсотка. Висновок — або співробітників там насправді немає, і компанія схемна або платить зарплату «в конверті».
Щоб остаточно розібратися, хто є хто на страховому ринку, давайте подивимося на список страховиків, які платять найбільше податків до бюджету країни. Як помітно, практично всі ці страхові компанії є лідерами як зі збору премій, так і за сумою виплат, що свідчить про надійність і прозорість роботи страхових компаній.
Репутація страхового ринку залишається предметом для дискусій, як самих страховиків, так і для всього суспільства. Одні учасники наполягають, що схемні страховики кидають тінь і псують репутацію страхового ринку. Інші, зокрема і нинішній регулятор дотримуються іншої позиції — компанії працюють у правовому полі, скарг від клієнтів на них немає (немає виплат, немає і скарг) — немає підстав позбавляти їх ліцензії. А тонкощі оподаткування справа не регулятора, а фіскальних органів. Така широта поглядів тільки заважає страховому ринку. Очевидно, якби правила роботи були єдиними, а нагляд неухильним, страховий ринок давно став би відчутною підмогою вітчизняному бізнесу.
Але правда і в тому, що зірки запалюються тільки тому, що це комусь потрібно. Страховий ринок використовують у своїх цілях ті, хто не зацікавлений чесно платити податки в казну. І враховуючи, що лише частина компаній-прокладок змінюється разом із приходом до влади нових людей, а деякі успішно існують багато років, то їх або ніхто не шукає або вперто намагається не знаходити.
Вивести ринок на чисту воду сподівається Нацбанк. Уже в червні він отримає всі повноваження з регулювання страхового сектора в рамках закону про спліт. За прогнозами самих страховиків, їх чекає чистка, аналогічна банківській. Адже майже одночасно з липня 2020 року набувають чинності нові вимоги до капіталу страхових компаній, які змусять багатьох докапіталізуватися або піти.
Як і у випадку із зомбі-банками, капітал багатьох страхових компаній покритий сміттєвими активами. Нові вимоги до капіталу зможуть виконати лише великі й деякі середні компанії. Решта змушені будуть піти. А ось чи зникнуть схеми на страховому ринку, і чи допоможе це страховикам виправити свою репутацію — покаже 2020 рік.
