Олігархи йдуть у контратаку. НВ дізнався деталі позову Суркіса проти Порошенка і Гонтаревої у Високому суді Лондона

18 лютого 2020, 09:30
НВ Преміум

Ігор Суркіс і шестеро афілійованих з ним офшорних компаній подали позов проти Валерії Гонтаревої і Петра Порошенка до Високого суду Лондона. У чому суть позову і чому він вигідний Коломойському?

Як стало відомо НВ Бізнес, один із братів Суркісів — Ігор, а також шестеро пов’язаних з ним офшорних компаній 17 грудня 2019 року подали позов у Високому суді Лондона проти п’ятого президента України Петра Порошенка і колишньої глави НБУ Валерії Гонтаревої. Шістка компаній, які підтримали позов Суркіса-молодшого, — Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.

Відео дня

НВ
Фото: НВ

До чого тут Гонтарева

Як з’ясував НВ Бізнес, згадка колишньої глави центробанку України Валерії Гонтаревої, ймовірно, є технічним елементом позову, бо одним з популярних шляхів доступу до англійського суду є подання позову до кількох співвідповідачів, бодай один з яких проживає в Англії. Як відомо, Гонтарева, під час каденції якої в ролі голови НБУ був націоналізований ПриватБанк, вже тривалий час мешкає у столиці Великої Британії.

Сама Валерія Гонтарева на запит НВ Бізнес відповіла, що поки не бачила тексту самого позову. «Я теж хотіла б отримати документи і зрозуміти, яким чином вони це зробили і до чого тут я, — дивується Гонтарева. — Навіть коли щось у цій статті ДТ — ред.) є правдою, то ні я, ні НБУ тут точно ні до чого! І якщо за нашою спиною хтось щось робив, то ми не маємо до цього жодного стосунку».

За словами Гонтаревої, вона не контактувала у зв’язку з цим позовом із самим Порошенком. «Ні! І не збираюсь. Я точно не маю до цього жодного стосунку і готова піти в будь-який корт (суд — ред.) світу і це довести».

За її словами, всю інформацію про цей позов вона отримала зі ЗМІ. Нагадаємо, раніше видання Дзеркало тижня (ДТ) повідомляло, що брати Суркіси подали позов проти Порошенка в Лондонський арбітраж — тоді ще без згадки Гонтаревої.

Як з’ясувалося, позов у Лондоні є — але не в арбітраж. А власне процес може рикошетом вдарити по інтересах України в судах державного ПриватБанку з колишніми власниками — Ігорем Коломойським і Ко.

Передісторія конфлікту

Версію про суть позову Сурксісів до Порошенка було оприлюднено виданням Дзеркало Тижня. Як стверджують журналісти ДТ, посилаючись на свої джерела, Ігор і Григорій Суркіси подали позов проти експрезидента Петра Порошенка в Лондонський арбітраж через те, що він передумав купувати у них майже 25% телеканалу 1+1 за $140 млн.

Як з’ясував НВ Бізнес, Григорій Суркіс не є позивачем. Позов подав його брат Ігор, якому належать 24,6% телеканалу. ДТ повідомляло, що він володіє акціями каналу разом з братом. Подейкують, нібито 8% цієї частки належать давньому бізнес-партнерові Суркісів — Віктору Медведчуку.

За інформацією ДТ, у 2015 році Петро Порошенко запропонував Суркісам купити у них 25% телеканалу 1+1, і вони погодилися, бо стомилися бути «партнерами-заручниками» Ігоря Коломойського, потребували грошей і не хотіли відмовляти президенту.

Порошенко і Суркіси нібито домовилися про продаж з розстрочкою на вісім років і уклали контракт про купівлю-продаж, але потім Порошенко передумав. Право, що регулює цей договір, — англійське, тому Суркіси звернулися до Лондонського арбітражу.

За версією ДТ, протягом чотирьох наступних місяців сторони повинні передати суду весь пакет документів, доказів і вимог, після чого, орієнтовно в травні 2020-го, відбудеться перше засідання. Ігор Суркіс відмовився коментувати цю інформацію ДТ, посилаючись на рекомендації своїх юристів.

У статті йдеться про те, що вже в лютому-березні 2016-го Суркісам стало відомо, що Порошенко нічого купувати не має наміру. Однак після націоналізації ПриватБанку в грудні 2016-го перемовини поновилися. «Тільки тепер уже Петро Олексійович хотів купити у Суркісів 25% «плюсів» «не за свої, а за їхні гроші», — пише видання.

Нагадаємо, що в процесі націоналізації ПриватБанку Нацбанк визнав Суркісів пов’язаними особами з банком, коли той належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову і конвертував зобов’язання банку перед ними в капітал фінустанови. Сім'я Суркісів втратила більше $248,6 млн і 574 тис. євро в кіпрській філії банку як юридичні особи і ще 1,04 млрд грн в Україні — вже як фізособи. Саме ці гроші зараз і оскаржують Суркіси у Верховному Суді України.

Джерела ДТ стверджують, що Порошенко хотів отримати частку Суркісів у 1+1, а натомість повернути їм втрачені під час націоналізації ПриватБанку гроші з уже державного банку. Нібито пропозицію озвучував соратник президента Олександр Грановський. Переговори були задокументовані. За інформацією видання, вони будуть пред’явлені у лондонському суді як пояснення причини зриву первісної угоди з Порошенком.

«Проте тепер уже Порошенка можна звинуватити не тільки в невиконанні умов контракту, а й у шантажі з вимаганням, просто це вже не питання арбітражу», — йдеться у статті.

Видання зазначає, що Грановський зараз живе в Ізраїлі, позаяк в Україні він фігурує у низці справ. Крім того, за інформацією ДТ, юрист Суркісів, який веде справу в Лондоні, — близький друг Грановського. Видання не виключає, що Грановський більше не підтримує Порошенка.

У статті наголошується, що фактом подання позову до Порошенка Суркіси істотно підіграють Коломойському з Боголюбовим, хоча, за словами співрозмовника видання, вони мають лишень власний інтерес.


Реакція Порошенка

Сам Петро Порошенко не відповів на запит НВ Бізнес. Однак у прес-службі партії Європейська солідарність, лідером якої він є, НВ Бізнес заявили, що Петро Порошенко не укладав жодної угоди з братами Суркісами про нібито придбання у них частки в каналі 1+1, і нікому не надавав відповідних доручень. «Він категорично відкидає звинувачення, поширені в ЗМІ, і вважає „позов“ повністю безпідставним. Інформація про „позов“, ймовірно, була поширена в ЗМІ з ініціативи колишніх власників ПриватБанку. Цілком ймовірно, що чи не єдиним мотивом подати „позов“ проти Порошенка є намір підірвати позиції державного банку в справі проти колишніх власників, яка зараз перебуває на розгляді Високого Суду Правосуддя в Лондоні», — відповіли в партії щодо претензій Суркіса до її лідера.

Версія Коломойського

Коломойський неодноразово звинувачував Порошенка в намірі отримати контроль над 1+1.

Олігарх торік в інтерв'ю Bihus.Info вже анонсував, що Суркіси готують позов до британського суду до президента України Петра Порошенка через нібито невдалу угоду з продажу главі держави близько 25% акцій телеканалу «1+1», що належать братам.

«Порошенко проводив перемовини з Суркісами. Це буде предметом позову до Порошенка, щойно той перестане бути президентом. Це те, що я знаю точно, що готується до нього позов в Англії… Від Суркісів», — заявив він тоді.

Бізнесмен стверджував, що в лютому 2016 року Порошенко «вийшов на угоду з Суркісами». «Переговори велися десь з лютого між Суркісами і Порошенком, ну, його представниками. Адвокати вже працювали. Він хотів купити у них 25%, а потім домовлятися зі мною, щоб я йому продав ще 25%. І бути на „плюсах“ 50 на 50», — пояснив співвласник телеканалу.

За його словами, на той момент вже відбувався пошук фінансування для угоди, сума якої оцінювалася в $240−250 млн.

Також Коломойський стверджував раніше, що Порошенко відмовився від угоди з купівлі пакета акцій зазначеного телеканалу у братів Суркісів, бо на той момент голова Нацбанку Валерія Гонтарева нібито переконала президента, що контроль над телеканалом можна буде отримати завдяки націоналізації ПриватБанку.

Бізнесмен уточнив, що наразі у нього і в Ігоря Суркіса перебуває приблизно по 25% акцій «1+1», ще 7,5% акцій належить менеджменту і журналістам, які після націоналізації ПриватБанку вирішили таким чином реалізувати свої опціони. «У них були опціони. Коли відбулася націоналізація, вони вирішили реалізувати ці опціони, щоб ці акції нікому іншому не дісталися», — сказав Коломойський.

На запит НВ Бізнес Коломойський не відповів — але переглянув запит у месенджері.

Контекст: націоналізація і ключові суди щодо ПриватБанку

18 грудня 2016 року уряд за пропозицією НБУ і акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію банку через його неплатоспроможність. Держава отримала 100% у його капіталі, а ПриватБанк було докапіталізовано на суму 116,8 млрд грн, а в червні 2017 року уряд вирішив внести в капітал банку ще 38,5 млрд грн на підставі аналізу НБУ і незалежного аудитора EY.

Нагадаємо, 19 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва призупинив провадження щодо розгляду скарги держави на рішення Окружного адмінсуду Києва від 18 квітня 2019 року до рішення Великої палати Верховного Суду у справі сім'ї Суркісів, які хочуть скасувати bail-in (технічна процедура націоналізації). Нагадаємо, в рамках цієї справи також розглядається питання про те, до якої юрисдикції належить ця справа: до адміністративної чи господарської. Але 31 січня 2020 року Велика палата Верховного Суду за клопотанням Кабміну відклала розгляд справи за позовом сім'ї Суркісів. Причина Кабмін хоче бути стороною в засіданнях як новий власник. Наступне засідання відбудеться 16 березня 2020-го.

Також зараз триває активна підготовка до розгляду справи в Лондоні за позовом ПриватБанку, який звинувачує колишніх власників в шахрайстві і привласненні майже $2 млрд (зараз вже $3 млрд з відсотками). Як повідомляв НВ Бізнес, найімовірніше, що повноцінний розгляд справи в Лондоні розпочнеться в 2021 році. До тієї дати зберігається всесвітній арешт на активи олігархів і обмеження у витратах 20 тис. фунтів на тиждень. Також їм необхідно погоджувати з ПриватБанком будь-які угоди купівлі-продажу активів. Крім того, ПриватБанк подав позови у США (сума вимоги більш як $600 млн), Ізраїль (майже $600 млн). Також НБУ подав позови у Швейцарії (особисті договори поручительства Коломойського на майже 9 млрд грн за кредитами рефінансування).

Магія чисел і Верховний Суд

Обізнані джерела НВ Бізнес у юридичних колах вважають, що Суркіси ще 16 грудня 2019 року були впевнені в своїй перемозі в Верховному Суді, де вони оскаржують першу частину процедури націоналізації Приватбанку. А саме, bail-in — конвертацію вкладів пов’язаних осіб в капітал банку, з подальшим продажем акцій банку державі. Передбачити подібний розвиток подій спонукає інформація про те, що позов до Високого суду Лондона подано Ігорем Суркісом вже 17 грудня, тобто наступного дня після досить імовірної остаточної перемоги в Україні. Як пояснюють опитані НВ Бізнес юристи, в лондонський суд позови не можна подати за один день або за тиждень: до таких процесів позивачі готуються місяцями. Однак, як відомо, того дня, 16 грудня щось пішло не так, а саме в процес втрутився Офіс Генерального прокурора України і Верховний Суд переніс засідання на 31 січня 2020 року.

У цьому судовому процесі братів Суркісів проти НБУ, також беруть участь пов’язані з ними особи. Зокрема, батько Ігоря і Григорія — Рахміль Суркіс, Світлана Суркіс (дочка Г. Суркіса), Марина Суркіс (дочка І. Суркіса), Поліна Ковалик (дружина І. Суркіса).

Крім особистого позову сім'ї Суркісів, також оскаржують процедуру bail-in та афілійовані з Суркісами кіпрські компанії — Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP. Також в судах України раніше розглядалися подібні справи за позовами А-Банку і футбольного клубу Динамо Київ (І. Суркіс — президент клубу).

Як з’ясував НВ Бізнес, причиною перенесення Верховним Судом розгляду справи сім'ї Суркісів з 31 січня 2020 року тепер на 16 березня формально стало залучення до справи Кабінету міністрів України. Однак є один важливий збіг — перед цим стався витік в ДТ даних про позов Суркісів до Порошенка в Лондоні.

Суркіси, намагаючись в Україні скасувати рішення НБУ № 105, яким їх визнали пов’язаним особами з Коломойським і ПриватБанком, аргументують незаконність такого рішення тим, що їх 25-відсоткова частка в телеканалі 1+1 передана в управління в сліпий траст, а отже, вони не є власниками такої частки. Але, якщо вірити даним про суть лондонського позову Ігоря Суркіса до Порошенка, то їхній аргумент про сліпий траст не відповідає дійсності. І тоді рішення НБУ виглядає правомочним, а один із судів — в Україні чи в Лондоні — вводиться в оману.

Також звертає на себе увагу те, що хоча Суркіс заявляє про існування договору з Порошенком, позов подано не за цим договором. По-перше, навряд чи Гонтарєва була би стороною договору, по-друге, як виявилося, позов подано до Високого суду Лондона, а не в арбітраж. А відмінності в тім, що для арбітражу потрібне так зване «арбітражне застереження», яке може бути тільки в контракті. «Тобто, якби був арбітраж — була б обмовка, а отже, 100% був контракт. Та оскільки звернулися до Високого суду — невідомо, був договір, чи ні», — пояснює НВ Бізнес співрозмовник, ознайомлений з практикою судів в британській юрисдикції.

Напевно, договір міг бути або усним, або іншим чином неформальним, і ще доведеться доводити його існування. Інший варіант — договір міг бути укладений між порожніми технічними компаніями — і тоді позивачеві ще доведеться доводити, що саме Порошенко мав намір купувати у нього частку в 1+1.

Хай там як, але цей судовий процес цілком здатен створити враження про політичну складову націоналізації ПриватБанку — і в цьому сенсі ситуація вигідна Коломойському.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X