Австрійський технократ. Наглядова рада ПриватБанку обрала нового голову правління

27 травня 2021, 21:59

Наглядова рада ПриватБанку обрала Герхарда Бьоша новим головою правління. Таке рішення ухвалено відразу ж, після того як держбанк виграв апеляцію проти «профспілки ПриватБанку»

«Пан Бьош є досвідченим банкіром із 35-ти річним досвідом роботи, який протягом 15 років працював на керівних провідних посадах у банківському секторі України та має ґрунтовне розуміння української та європейської банківських систем… Герхард Бьош вступить на посаду після його погодження Національним банком України», — повідомили НВ Бізнес у наглядовій раді ПриватБанку.

Відео дня

Раніше Бьош займав посаду першого заступника голови правління Райффайзен Банк Аваль. НВ Бізнес повідомляв раніше, що він головний претендент на цю посаду.

Рішення наглядової ради було прийнято відразу ж, після того як у цей же день Північний апеляційний суд задовольнив скаргу ПриватБанку, скасувавши рішення Господарського суду Києва від 24 лютого за позовом Первинної профспілкової організації ПриватБанку, якою було заблоковано конкурс на посаду голови цього банку. Ця профспілка, за даними ЗМІ, асоціюється з колишніми власниками ПриватБанку.

Тепер кандидатуру Бьоша повинні затвердити в Національному банку України.

Контекст

Найбільший банк України ПриватБанк, який опинився на межі банкрутства, був націоналізований за ініціативою його мажоритарних акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Вони 16 грудня 2016 року підписали відповідний лист на ім'я тодішнього прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Держава, щоб уникнути фінансового колапсу, за погодженням з МВФ, стала власником на той момент неплатоспроможного ПриватБанку. В результаті на порятунок банку було влито 155 млрд грн платників податків.

У січні 2018 року було опубліковано результати розслідування Kroll, які підтвердили, що до націоналізації ПриватБанк став об'єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій.

За попередніми результатами роботи в 2020 році ПриватБанк отримав 25,3 млрд грн прибутку.

Чим Бьошу потрібно буде займатися на новій посаді?

Петр Крумханзл досить успішно всі три роки відбивався від колишніх власників банку — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Сьогодні в українських судах перебуває понад 500 справ, за допомогою яких колишні власники намагаються скомпрометувати націоналізацію ПриватБанку. Крім того, Бьошу потрібно буде продовжити розпочаті контратаки держбанку в судах іноземної юрисдикції, де загальна сума претензій сягає $10 млрд. У Лондоні і Тель-Авіві вже очікується початок повноцінного розгляду справ проти колишніх власників ПриватБанку.

Також Бьошу потрібно буде утримувати позиції ПриватБанку як найприбутковішого в системі, що забезпечує державну скарбницю значними надходженнями, і одночасно готувати держбанк до приватизації. ПриватБанк у 2020 році перерахував до держбюджету 24,5 млрд грн дивідендів за 2019 рік.

НБУ, кредитування, банківська культура: погляди Герхарда Бьоша

Австрієць фактично не давав інтерв'ю українським ЗМІ. Але він дав кілька коментарів виданню Business Ukraine magazine в 2017 році. Нижче — кілька цитат, що відображають його погляди на банківську систему України.

Бьош про трансформацію НБУ і банківську реформу 2014−15 років

Банкір віддав належне команді Національного банку України (НБУ) за просування амбітної програми реформ. На його думку, призначення нової команди реформаторських професіоналів на керівні посади в НБУ в 2014 році було вирішальним. «У Національного банку України тепер інша інституційна ДНК», — розмірковує він. — «Я б пішов ще далі, щоб сказати, що п’ять років тому на міжнародному рівні існував широкий консенсус щодо того, що НБУ, ймовірно, був найгіршим центральним банком у регіоні. Це сприйняття зазнало повної трансформації».

Особливо сильне враження справила готовність НБУ закрити десятки відомих українських банків. У культурному кліматі, де один відсоток найбагатших людей часто поводиться абсолютно безкарно, закриття банків, пов’язаних з деякими з найбагатших громадян України, було рідкісним прикладом, коли правила перевершують вплив. «Для мене було позитивним шоком побачити, що НБУ виявився досить сильним і незалежним, щоб переслідувати деякі досить відомі банки, що належать олігархам. Це стало дуже сильним сигналом для інших банків, що їм необхідно дотримуватися правил галузі», — сказав Бьош.

Структура, створена НБУ, змогла привести Україну у відповідність з більш широкими тенденціями європейської грошово-кредитної політики. «Ще занадто рано говорити про те, що „місія виконана“. Ми ще не досягли цього, але політичний комплекс вже сформований. НБУ більше не є винятком з точки зору грошово-кредитної політики. Це має широкі наслідки не тільки для банківського сектора, але й для макроекономічної стабілізації в цілому», — сказав банкір.

Про кредитування

Бьош вважає, що проблему кредитування економіки банківський сектор не може вирішити ізольовано. Він бачить в цьому частину більш широких проблем з правовим середовищем, що вимагають комплексних рішень в національному масштабі. «Нам необхідно відновити кредитування, щоб вийти за межі поточного періоду економічної стабілізації. Банки мають відігравати більш важливу роль у просуванні країни до сильнішого відновлення економіки. Нині цього не відбувається. Ключовими перешкодами є слабке верховенство закону і відсутність захисту кредиторів. Позичальникам все ще занадто легко ухилятися від виплати позик, тому банки неминуче виявляють обережність. Це означає, що ми обмежуємося набагато меншою кількістю кредитів, ніж теоретично могли б. Якби ми більше вірили в свої права як кредитори і якби ми почувалися захищеними судом, ми могли б давати позики набагато більшій кількості людей. У цьому сенсі це дуже важлива частина ширшої боротьби з корупцією. Щоб змінити цю ситуацію, багато установ повинні працювати. В кінцевому підсумку це завдання парламенту». Він не сумнівається, що за наявності належного захисту кредитні портфелі українських банків незабаром почнуть швидко розширюватися. «Клієнти є», — сказав Бьош.

Про зміну банківської культури

«Ми стали свідками зміни культури в банківській сфері. Всі особливо проблемні банки закриті, а правила гри змінилися. Це ще не ідеальне ігрове поле, але ми набагато ближче до досягнення цього результату», — сказав Бьош. Він вказує на те, що НБУ робить акцент на комунікаційну стратегію і відкритість, як на свідчення цього мінливого клімату: «Національний банк дає нове відчуття передбачуваності. Українські банки мають чітке уявлення про правила, яким вони мають відповідати, і розуміють, яка політика, прийнята НБУ. Тепер можна поговорити з постійним клієнтом, чого раніше не було».

Бьош вважає, що це культурне зрушення очевидне і серед клієнтів банків. «За останні роки поведінка клієнтів змінилася на краще», — каже він. — «Тепер вони, як правило, набагато краще розуміють необхідність більшої прозорості в таких питаннях, як власність компанії. Орган регулювання нав’язує цей процес зверху вниз, але тепер уже не так складно пояснити його клієнтам. Вони все більше усвідомлюють, що, якщо вони хочуть вести сучасний бізнес і співпрацювати з професійними банками, вони також мусять змінити свою поведінку. Є розуміння, що, якщо вестернізація України продовжиться, їм доведеться відповідно адаптуватися. В кінцевому підсумку вони починають розуміти, що це в їхніх інтересах. Це дуже втішна тенденція, яка показує, що країна в цілому рухається в правильному напрямі».

Бьош визнає, що довіра до українського банківського сектора вже давно є проблемою. Закриття банків мало що зробило для зміцнення репутації галузі, але зростання відчуття економічної стабілізації призвело до збільшення числа людей, які довіряють свої гроші банкам.

Будучи одним з небагатьох, що залишилися, ветеранів покоління міжнародних банкірів, які приїхали в Україну в середині 2000-х, Бьош вважає, що малоймовірний прихід в Україну нових міжнародних банківських груп: «Я не передбачаю нову хвилю приходу міжнародних банків на український ринок найближчим часом. Більшість великих міжнародних банків уже тут. У міру зростання впевненості ви з більшою ймовірністю побачите, що наявні міжнародні банки будуть робити більше і розширювати свою присутність».

Прагнучи розширити свою присутність на українському ринку, ці міжнародні банківські бренди будуть витягувати уроки з важких уроків 2000-х років. «Інвестиції в банківський сектор в 2005—2008 роках, як правило, були обумовлені дуже нереалістичними очікуваннями щодо того, наскільки швидко Україна наблизиться до європейських стандартів. Адаптація до реальності була болючим процесом, і можна стверджувати, що багато банків все ще травмовані понесеними збитками, що робить їх надмірно песимістичними», — сказав Бьош.


Показати ще новини
Радіо НВ
X