Відносно чесний спосіб. Чому інвестиції в ОВДП популярні серед політиків і чиновників

4 вересня 2019, 09:30

Українські ОВДП популярні не тільки у іноземних інвесторів. Їх активно використовують місцеві чиновники для легалізації доходів. НВ Бізнес з’ясував, як працює схема і чи є сенс шуміти силовикам

У серпні 2019 року за результатами перевірок банків на предмет протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, до чотирьох банків були застосовані санкції. Про це повідомили в НБУ.

Відео дня

Так, штраф в 2,6 млн грн було накладено на банк «Альянс» за ризикову діяльність з обслуговування фізосіб (зокрема близької людини національного публічного діяча, посадових осіб банку) в операціях з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). «Продаж ОВДП на біржі здійснювався юридичними особами, які в результаті таких дій отримували інвестиційний збиток, одночасно вказані вище фізичні особи внаслідок подальшого продажу ОВДП отримували інвестиційний прибуток», — йдеться в повідомленні НБУ.

Крім того, за інформацією Нацбанку, банк «Альянс» сам виступав брокером цих фінансових операцій. «А їх характер і наслідки дають підстави вважати, що метою здійснення цих фінансових операцій може бути легалізація злочинних доходів, конвертація (переведення) безготівкових коштів у готівку», — вказується в повідомленні.

Крім того, як відзначають в НБУ, зазначені вище операції не мають документального підтвердження про очевидну економічну доцільність. «У той же час банк фігурує в кримінальному провадженні за фактом вчинення злочинів з використанням цінних паперів», — додали в НБУ.

Також НБУ в межах цієї перевірки наклав штраф на «Укргазбанк» — 300 тис. грн, банк «КІБ» — 200 тис. грн і виніс письмове попередження «Ощадбанку».

Що кажуть регулятори

Про великий попит на ОВДП з боку тих, хто бажає легалізувати свої доходи, заявляли і правоохоронні органи, які неодноразово рапортували про те, що держоблігації часто використовують чиновники.

Так, за інформацією Державного бюро розслідувань (ДБР), викладеною в недавньому рішенні Печерського райсуду Києва, 400 фізосіб провели сумнівних операцій на суму в 1,055 млрд грн в період з 2017 до 2018 року.

Як стверджують в ДБР, чиновники, змовившись із співробітниками 14-ти компаній — торговців цінними паперами, трьома їх клієнтами, а також співробітниками фондової біржі ПФТС та Української біржі, провели фінансові операції, які «мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі… з облігаціями внутрішньої держпозики». Ці дії, на думку ДБР призвели «до отримання фізичними особами прибутку у значних розмірах і заподіяли значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам».

Згідно з інформацією з рішення суду, слідчі ДБР отримали доступ до банківської таємниці торговців цінними паперами. За результатами аналізу цих даних, було виявлено схему виведення грошових коштів на банківські рахунки фізосіб і їх зняття через касу в РВС Банку в загальній сумі понад 264 млн грн.

У ДБР відзначили, що ці «уявні» операції призвели до того, що фізособа постійно отримує інвестиційний дохід, а юрособа — інвестиційний збиток.

Раніше в липні директор ДБР Роман Труба відзначав, що збиток від схем з використанням ОВДП становить десятки мільйонів доларів. За його інформацією, до цих операцій причетні народні депутати, а кримінальне провадження перебуває на початковій стадії.

За останній рік, це вже не перший випадок, коли правоохоронні органи звертають увагу на ОВДП.

У жовтні 2018 року оперативники СБУ провели обшуки в офісах профучасників фондового ринку та за місцем проживання їх співробітників. В СБУ стверджували, що посадові особи Укргазбанку, Альфа-банку і банку Альянс ув змові з представниками зазначених вище фондових бірж, 6 ТРЦ, 2 офшорних компаній і фізособами в 2017—2018 роках здійснили операції купівлі-продажу ОВДП в режимі так званого «групового звіту» для приховування понад 86 млн грн незаконного походження.

Як повідомив НВ Бізнес директор з розвитку бізнесу Української біржі Олексій Сухороков, біржа не отримувала офіційних документів від ДБР, зазначивши, що фондовий майданчик є лише елементом інфраструктури ринку, де проходять угоди з ОВДП. «Ми, як фондова біржа, виконуємо на ринку цінних паперів функції, чітко визначені чинним законодавством. Всі угоди на біржі укладаються в межах правил торгівлі, затверджених НКЦПФР», — сказав він. За його словами, про всі підозри в маніпулюванні цінами з боку учасників торгів біржа в той же день повідомляє регулятору — Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а у випадках, що підлягають фінансовому моніторингу — до Держфінмоніторингу. «Розрахунок угод відбувається через клірингову організацію, яка має інформацію по операції на всіх біржах, і також регулюється НКЦПФР і є суб'єктом фінмоніторингу. Інформація про угоди наших учасників в повному обсязі передається в НКЦПФР, але за запитом ми також надамо слідству необхідну наявну на біржі інформацію», — додав Сухоруков.

За інформацією голови НКЦБФР Тимура Хромаєва (згідно з його декларацією купив ОВДП на суму понад 1,5 млн грн) за останній рік обсяг операцій з цінними паперами, які комісія визнала «зловживанням або просто схематозом» склав 20 млрд грн. «Ці операції жодним чином не були пов’язані із залученням інвестицій або здійсненням інвестиційної діяльності. Мета таких операцій — формування значних обсягів прибутку або збитку через необгрунтовану зміну цін на цінні папери або простою мовою і по суті, ухилення від оподаткування, — написав він у себе в Facebook. — Хочу ще раз нагадати посередникам і їх клієнтам, емітентам, хто приходить на фондовий ринок для вирішення власних фінансових питань (схем), які пов’язані з інвестиційною діяльністю, їх дії не залишаються непоміченими».

В НБУ також вже відзначали популярність використання ОВДП в легалізації неправомірних доходів. Особливо ОВДП користуються попитом серед громадських діячів та пов’язаних з ними осіб для отримання інвестдоходу з метою штучного формування доходів для подальшої їх легалізації під час декларування. Як відзначали в НБУ, мова йде про так звані «циклічні операції», особливістю яких є купівля та продаж одних і тих же ОВДП протягом короткого проміжку часу, зокрема одного робочого дня.

Як працює схема

За даними ДБР «злочинна схема» з операціями ОВДП виглядає так: брокер № 1 від імені юрособи купує в банку ОВДП і перепродує їх за заниженою ціною, але в межах ринкових коливань, брокеру № 2, який діє від імені фізособи. Далі брокер № 1, який діє від імені юрособи, викуповує цей же пакет ОВДП назад, але вже за вищою ціною. Потім знову продає облігації брокеру № 2, знову за ціною нижчою за попередню покупки.

В кінці ланцюга брокер № 2, який діє від імені фізособи, продає цей пакет ОВДП банку за ринковою ціною. Фізособа отримує штучний дохід.

«Також до схеми можуть залучатися інститути спільного інвестування (інвестиційні фонди)», — йдеться в рішенні суду.

Хто з політиків і відомих чиновників володіє ОВДП

НВ Бізнес проаналізувавши реєстр декларацій за останній період, з’ясував, що інвестиції в ОВДП популярні серед чиновників і політиків різного рангу. Відзначимо, що в цьому випадку не мається на увазі відмивання грошей — мова про задекларовані інвестиції публічних осіб ув боргові папери держави. Так, згідно з даними проекту «Декларації», серед них і п’ятий президент України Петро Порошенко, який згідно з декларацією «перед звільненням», отримав інвестиційний дохід від інвестицій в ОВДП на суму 108,7 млн грн. У колишнього заступника голови адміністрації президента України Дмитра Шимківа, в декларації «після звільнення» зафіксована покупка ОВДП на суму в 5,6 млн грн.

Серед власників ОВДП є й народні депутати. Наприклад, Гліб Загорій (32,9 млн грн) Володимир Литвин (понад 21 млн грн), Юлія Льовочкіна (понад 21 млн грн), Максим Микитась (більше 12 млн грн), Олег Ляшко (10,9 млн грн), Ігор Шурма (5,6 млн грн), Віктор Пинзеник (4,475 млн грн), Володимир Зубик (3,5 млн грн), Володимир Гусак (2,7 млн грн).

Інвестує в держборг і дипломатичний корпус. У посла України в КНР Олега Дьоміна в декларації «перед звільненням» значиться сума в ОВДП на 5,7 млн грн.

Серед силовиків варто відзначити, що головний військовий прокурор Анатолій Матіос у своїй декларації вказав покупку ОВДП його дружиною на 23,9 млн грн.

А у заступника Міністра фінансів Юрія Джигіра зафіксовано інвестицій в ОВДП на 1 млн грн. Відзначимо, що саме Мінфін від імені держави здійснює первинний продаж ОВДП серед інвесторів, залучаючи позикові кошти для потреб держбюджету.

Крім того, інвесторами в ОВДП є чиновники і нижчого рангу, починаючи від директорів департаменту Нацбанку України і закінчуючи рядовими фахівцями міських рад та судів. Наприклад, секретар судового засідання Господарського суду Харкова Марія Когут, вказала у своїй щорічній декларації дохід від інвестицій в ОВДП, які належать її чоловікові, на суму в 1,5 млн грн. Замначальника з розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області Андрій Гайдар вказав в щорічній декларації повернення коштів від продажу ОВДП майже на півмільйона гривень.

Про популярність ОВДП говорить і те, що, будучи кандидатом у президенти навіть Володимир Зеленський у своїй декларації вказав, що він і його дружина, володіють ОВДП на суму понад 51 тис. грн.

Ринкова спекуляція — не злочин

Популярність серед чиновників інвестицій в ОВДП пояснюється тим, що правоохоронні органи не можуть сьогодні довести факт легалізації незаконних доходів через ці цінні папери. «На жаль, в цьому випадку різниці між спекуляцією і неправомірними діями мало», — сказав НВ Бізнес глава НКЦБФР Тимур Хромаєв. На думку Хромаєва, ініційовані ДБР справи, як і попередні спроби СБУ, закінчаться нічим. «В існуючому правовому полі, це не має перспективи», — резюмував чиновник.

При цьому, як зазначив НВ Бізнес президент ІГ Універ Тарас Козак, компанія якого фігурує у провадженні ДБР, а до цього в СБУ, дуже часто правоохоронцям просто недостатньо знань про функціонування фондового ринку, тому вони в звичайній ринкової спекуляції бачать сумнівні дії.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X