ОВДП називають пірамідою. Це міф чи правда?
НВ Бізнес пояснює, чому ОВДП і фінансова піраміда є зовсім не пов’язаними поняттями
Політичні популісти використовують низьку фінансову грамотність українців як зброю, налаштовуючи людей проти своїх опонентів. Страшилка про те, що облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — це піраміда, почала приживатися в масовій свідомості.
Причина — Україна, згідно з індексом фінансової грамотності Організації економічного співробітництва і розвитку, посіла останнє місце серед 30 країн у 2019 році. Ці дані свідчать про те, що для більшості українців ОВДП є незрозумілою абревіатурою, яка і близько не асоціюється з можливістю отримати дохід або зберегти капітал.
Зате можливість заробити на ОВДП бачать іноземні інвестори, серед яких є інвестиційні та пенсійні фонди з США — іноземці торік купили ОВДП на $4,5 млрд. І іноземці продовжують купувати українські державні облігації.
Схоже, вони не читають постів депутата від Слуги народу Олександра Дубінського, близького до олігарха Ігоря Коломойського. Дубінський з групою послідовників, розганяє тезу про те, що ОВДП — це піраміда. «Дискредитація надійних фінансових інструментів в Україні, емітентом яких виступає Міністерство фінансів України, вигідна тим особам, які зацікавлені не в фінансово стійкій і економічно успішній країні, а в розхитуванні і дестабілізації ситуації всередині країни», — відповіли НВ Бізнес у Мінфіні.
НВ Бізнес вирішив нагадати, що таке ОВДП і перевірити аргументи тих, хто просуває гасло про піраміду.
Що таке піраміда
У Мінфіні зазначили, що як правило, дезінформатори використовують два аргументи на користь того, що ОВДП пов’язане з пірамідою: сам факт випуску державних облігацій і процентні ставки, під які їх випускають.
«Разом з тим, вони навмисно або через власну низьку фінансову грамотність не вказують, що державні облігації як фінансовий інструмент використовують в усіх цивілізованих країнах світу і протягом всієї історії незалежної України. А процентні ставки за облігаціями безпосередньо залежать від економічної і політичної ситуації в країні», — сказали в Мінфіні.
Але як мінімум потрібно згадати, що таке піраміда, щоб зрозуміти наскільки це поняття далеко від ОВДП і в цьому НВ Бізнес допоміг керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. «Фінансова піраміда — це вид шахрайства, коли один учасник піраміди купує за живі гроші певний актив, а потім продає його дорожче другому. Зі свого боку, другий продає актив третьому ще дорожче, і так далі. Водночас такий актив не становить жодної цінності для не-учасників піраміди. Тобто, за межами піраміди він коштує нуль», — пояснює він.
А у випадку з ОВДП, за його словами, все зовсім по-іншому. «ОВДП — це ліквідний папір, визнаний у всьому світі, який можна продати кому завгодно. І його не обов’язково продавати, оскільки можна дочекатися його погашення. У випадку з пірамідою — якщо ти не продав, то ти втратив усі вкладені гроші. Ціна/вартість ОВДП базується на фінансовій спроможності українського уряду. Ця здатність поліпшиилася за рік: держборг до ВВП істотно скоротився. Той, хто ставить в один ряд ОВДП і фінансові піраміди — або не розуміє, що таке піраміда, або вважає Україну неіснуючою державою», — підсумував експерт.
За словами Паращія, те, що в 2019 році іноземці почали активно купувати ОВДП, було несподіваною подією. «Але це не погано і не добре: просто у Мінфіну з’явилося ще одне непогане джерело для фінансування дефіциту бюджету. Раніше доводилося позичати за допомогою інших інструментів: міжнародних позик від США, ЄС або Світового банку, випуском єврооблігацій. Просто тепер набір інструментів став ширшим», — сказав він.
Президент ІГ Універ Тарас Козак також уточнив, що ОВДП — це частина держборгу і не може бути пірамідою, тому що він зменшується щодо ВВП і розміру держбюджету. «Відсотки із залучення в річному розмірі падають як у доларі, так і в гривні. Термін обігу ОВДП постійно збільшується. І вартість обслуговування боргу постійно зменшується відносно до розміру нашого бюджету. Кожен з цих фактів показує, що ОВДП не є частиною піраміди», — сказав він.
Що таке ОВДП
ОВДП — це цінні папери, які випускає держава Україна в особі Міністерства фінансів для залучення коштів виключно на внутрішньому ринку. Отримані кошти спрямовують на обслуговування поточних боргів держави або інших потреб, пов’язаних з держбюджетом.
Україна зобов’язана інвесторам в ОВДП виплатити їх номінальну вартість під час погашення і дохід, відповідно до умови розміщення.
Погашення ОВДП у повному обсязі (100% суми) гарантовано державою. Цей інструмент ще надійніший, ніж банківський депозит, який сьогодні страхується Фондом гарантування вкладів фізосіб на 200 тис. грн.
Прибуток від вкладення в ОВДП не обкладається податком, крім військового збору в розмірі 1,5%. А за дохід за банківськими депозитами поширюється ставка оподаткування в розмірі 18%, а також військовий збір 1,5%.
Номінал однієї ОВДП у гривні — 1000 грн, однієї ОВДП у доларах США — $1000.
контекст
Відповідаючи на запит НВ Бізнес, у Мінфіні назвали чотири факти, які абсолютно чітко вказують на те, що поняття «ОВДП» і «піраміда» далекі один від одного.
Перший — держоблігації — фінансовий інструмент в Україні, повернення коштів за яким 100% гарантоване державою.
Другий — ОВДП використовують для забезпечення фінансування витрат державного бюджету, який за роки незалежності України практично кожен раз парламент ухвалював із дефіцитом (сумарно в 1991—2018 роках 606 млрд грн). Тобто країна, з року в рік брала кредити на виконання зобов’язань перед громадянами. Якщо додати сюди невиконання планів приватизації (122 млрд грн у 1999−2019 роках), забезпечення фінансової стабільності (участь держави в капіталі банків, підприємств, надання позик ФГВФО і оформлення відшкодування ПДВ коштувало ще 544 млрд грн), а також вплив девальвації гривні в 2014—2016 роках, то отримаємо ту суму державного боргу, сформованого урядами України за майже 30 років.
Третій — розмір річної ставки, під яку Мінфін здійснює запозичення, формується на підставі анонімних конкурентних заявок від банків-первинних дилерів і їхніх клієнтів (локальних і міжнародних інвесторів). Зі свого боку, міністерство встановлює граничний рівень дохідності, заявки з перевищенням якого не задовольняють. Також обмеження може бути встановлено на обсяг випуску кожного інструменту.
Наприклад, на аукціоні з розміщення трирічних державних облігацій 21 січня 2020 року, надійшли заявки від інвесторів, які готові були позичати кошти під 9,74−10,75%. Мінфін задовольнив лише ті заявки, які не перевищували 10,15%. Таким чином, дві третини заявок, які бажають придбати державні облігації, було відхилено через високу вартість кредитних ресурсів. За підсумками аукціону, середня ставка запозичення становила 10,01%.
Вплив на те, під які відсотки інвестори готові позичати кошти, мають політичні та економічні чинники. Наприклад, на початку 2019 року, з урахуванням наближення президентських і парламентських виборів інвестори готові були надавати кошти Україні за ставками приблизно 20% у гривні. Протягом 2019 року ставки на внутрішньому ринку значно зменшилися, що демонструє зменшення політичних ризиків і поліпшення макроекономічної ситуації в Україні, а на початок 2020 року ставка за 4-річними ОВДП зменшилася до 9,88% — зменшення вдвічі
Четвертий — позичати кошти чи ні, вирішує не Мінфін. Мінфін лише забезпечує виконання бюджету, ухваленого Верховною Радою України. Якщо в основному фінансовому законі країни витрати будуть перевищувати доходи, то різницю міністерство повинно забезпечити кредитними ресурсами. Якщо цього не робити, то в держбюджеті не вистачить коштів для виплат заробітних плат, будівництва доріг та інших важливих проектів, які реалізують в Україні.
Чи можуть виникнути проблеми з обслуговуванням держборгу?
У Мінфіні, посилаючись на світовий досвід, стверджують, що проблеми з обслуговуванням держборгу виникають за наявності трьох факторів: зростання вартості кредитних ресурсів; зменшення термінів, на які залучаються кошти; неконтрольованість дефіциту бюджету, або великий розрив між доходами і видатками державного бюджету.
За вартістю. Досвід показує, що критичними для фінансової стабільності є залучення ресурсів під ставку 30% і більше. Наприклад, дефолт Росії в 1998 році був спровокований зростанням вартості боргових зобов’язань до 49%. Через відсутність реформ, стагнацію економіки і невиконання програми МВФ минулого року Аргентина залучала ресурси під 30,45% і перебувала за крок від дефолту.
«Майже рік, як дохідність ОВДП тільки падає. У січні 2019 року інвестори готові були позичати кошти під близько 20%, а на першому аукціоні 2020 року ставка зафіксувалася нижче 10%», — підкреслили в міністерстві.
За строками. Уряду тієї ж Росії два десятиліття тому вірили один день. Тобто державні цінні папери випускалися навіть на такий короткий строк, оскільки інвестори не знали, чи повернуть гроші наступного дня.
В Україні у 2019 році найбільший попит мали держоблігації зі строком погашення більше 3 років. «Інвестори вірять в Україну навіть на довшій перспективі — у червні минулого року випустили шестирічні облігації. Після закінчення січня 2020 року заплановано розміщення семирічних облігацій», — додали в Мінфіні.
До управління. За результатами виконання держбюджету України в останні роки, показник його дефіциту склав навіть менше консервативного цільового показника. Для того, щоб не допустити неконтрольованого зростання витрат держбюджету, з ініціативи Мінфіну були встановлені законодавче обмеження максимальної планки дефіциту бюджету — не більше 3%. «За попередніми даними Казначейства дефіцит державного бюджету в 2019 році склав близько 2%. Відповідно до Закону про державний бюджет на 2020 рік, цільовий показник дефіциту державного бюджету встановлено в розмірі 2,09%», — підкреслили в установі.
Чи можуть іноземні інвестори одразу продати всі ОВДП, обваливши курс гривні?
Ні.
За 2019 рік гривня стала найбільш зміцненою локальною валютою в світі щодо долара США. Крім рекордного врожаю зернових, цьому посприяв несподівано великий приплив валюти на місцевий міжбанківський ринок від продажу ОВДП (більше $4,5 млрд). У зв’язку з цим, у фінансових колах України виникла дискусія, що через стрімке зростання курсу гривні може виникнути ефект стислої пружини — якщо інвестори почнуть одночасно продавати ОВДП, різко обваливши курс нацвалюти.
Але в Мінфіні не бачать передумов для такого результату, бо частка іноземних інвесторів в ОВДП не є критичною і становить менше 15%: «Для порівняння, в інших країнах аналогічний показник значно вищий: у Мексиці — 56%, в Індонезії — 39%, у Чеській Республіці — 42%, а в Польщі — 24%».
Крім того, більшість нерезидентів сконцентрована в цінних паперах з різними термінами погашення, переважно в довгострокових цінних паперах. Сценарій одночасного скидання всіх цінних паперів виглядає вкрай малоймовірним і абсолютно точно він не може бути раптовим. Досвід Аргентини і Росії (у 1998 році) показує, що повинні тривалий час збігатися безліч негативних внутрішніх і зовнішніх політичних і економічних чинників.
«Зараз ми спостерігаємо позитивний ефект від зацікавленості з боку іноземних інвесторів в українських ОВДП: зменшення ставок запозичень до державного бюджету в національній валюті, подовження термінів запозичень і поліпшення валютної структури державного боргу», — резюмували в Мінфіні.
