Заміна друкарському верстату. Як державні облігації замінять друк гривні, щоб забезпечити потреби держбюджету під час війни
НБУ планує зупинити додаткову емісію гривні (Фото:НБУ)
НБУ дозволив банкам половину резервів тримати в державних облігаціях, щоб зупинити емісійне фінансування держбюджету під час війни. NV Бізнес дізнався, чи дійсно це зупинить друк гривні, як вплине на курс гривні та відносини з МВФ
З одиннадцатого січня українські банки можуть покривати до 50% від своїх загальних обов’язкових резервів за рахунок цінних паперів, гарантованих державою — облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Таку можливість надав банкам Національний банк України.
В 2022 році, коли рф вдерлася на територію України, розпочавши війну, потреби державного бюджету значно зросли, а доходи стрімко впали. Тому було прийнято рішення частково фінансувати бюджет за рахунок друку гривні в межах 30 млрд грн на місяць.
Водночас, такий крок був зумовлений тим, що механізм трансмісії (зростання дохідності банківських ставок та ОВДП відповідно до рівня облікової ставки НБУ) не запрацював. НБУ підняв облікову ставку до 25%, однак це не вплинуло на зростання дохідності ОВДП. Це було, зокрема, результатом комунікаційного конфлікту між Міністерством фінансів (емітент ОВДП) та НБУ за минулого голови Кирила Шевченка. Тому за відсутності нерезидентів, які до війни були основними покупцям ОВДП, внутрішній борговий ринок так і не став джерелом надходжень для фінансування потреб державного бюджету.
Після приходу на посаду голови НБУ Андрія Пишного, у грудні 2022 року він пообіцяв, що держава знайде альтернативу додатковій емісії гривні завдяки перезапуску внутрішнього ринку ОВДП та посилення монетарної трансмісії.
Раніше НБУ вже запровадив один захід, підвищивши нормативи формування банками обов’язкових резервів. Це дає змогу знизити вільну ліквідність у банківській системі та збільшить, орієнтовно, резерви банків на 68 млрд грн.
Як розповіла NV Бізнес заступниця голови правління ПриватБанку Ганна Самаріна, посилення НБУ вимоги до обовʼязкового резервування коштів на коррахунку для Приватбанку означає збільшення середнього залишку майже в три рази. «Такий крок є цілком виправданим, зважаючи на темпи зростання залишків на рахунках клієнтів, основна частина яких залишаються на рахунках… В умовах війни неможливо передбачити і достовірно спрогнозувати витрати і платіжну поведінку власників цих коштів. За період з 24 лютого обсяг таких залишків клієнтів Приватбанку, наприклад, збільшився майже на 100 млрд грн. Тренд по банківській системі — схожий, лише темп зростання трохи повільніший», — сказала Самаріна.
Контекст. Що таке обов’язкові резерви
Це один із традиційних інструментів центральних банків. Його зміст полягає в тому, що комерційний банк зобов’язаний зарезервувати на своєму кореспондентському рахунку кошти в обсязі, який визначається як певний відсоток від його зобов’язань (норматив резервування). Така сума має бути сформована в середньому за період резервування. Це дає змогу згладжувати можливі кон’юнктурні (непередбачувані) коливання ліквідності, водночас забезпечуючи ефективне застосування самого інструменту за прямим призначенням — обмеження частини вільних коштів банківської системи.
Зараз, при формуванні резервів банки матимуть змогу включати в покриття обов’язкових резервів бенчмарк-ОВДП із міжнародним ідентифікаційним номером (ISIN) UA4000227045. Ці цінні папери вперше розміщувалися Мінфіном на первинному аукціоні, що відбувся 3 січня 2023 року. За оцінками НБУ, такий крок сприятиме активнішій участі банків в купівлі ОВДП та уникненню емісійного фінансування дефіциту бюджету у 2023 році.
Чи вирішить це питання додаткової емісії НБУ
Так. Банкіри стверджують, що тепер ризики додаткової емісії зведені до мінімуму.
«Мобілізація внутрішніх ресурсів фінансової системи, зокрема через інвестиції банків для покриття частини резервів, допоможе знизити ризик монетарного фінансування бюджету. Також, для своєчасного та повного фінансування бюджетних витрат дуже важливо забезпечити ритмічність та повноту обсягів надходження міжнародної фінансової допомоги. В такому випадку, можна уникнути додаткової емісії з боку НБУ», — прокоментував NV Бізнес директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.
За словами старшого фінансового аналітик групи ICU Тараса Котовича, даний підхід, коли у резерви можна включати лише нові випуски, має створити додатковий попит на первинному ринку та допомагатиме Міністерству фінансів рефінансувати погашення. «Відповідно, за умови 100% роловеру за внутрішнім боргом та надходження зовнішнього фінансування, потреба у фінансуванні дефіциту бюджету від НБУ може бути мінімальною», — сказав він.
Дані Міністерства фінансів станом на початок року свідчать, що протягом 2023 року очікується погашення гривневих ОВДП на 221 млрд грн, виплати купону за ними — ще близько 200 млрд грн. Сукупні боргові платежі на внутрішньому ринку, які також включають зобов’язання з тіла та купону по валютних ОВДП, наразі оцінюються в еквіваленті 536 млрд грн.
«Перед Міністерством фінансів в цьому році залишаються виклики в частині своєчасного фінансування бюджету та забезпечення 100% роловеру (випуск нових облігацій основного боргу за позиками, випущеними раніше — ред.) погашень ОВДП», — зазначив Болдирєв.
Скільки держава може залучити від банків через нові умови резервування банків
Як розповів NV Бізнес начальник департаменту персональних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group Ігор Левченко, рівень обов’язкових резервів банків залежить від об'єму кредитування та якості кредитного портфелю. Станом на 2022 рік рівень кредитного портфелю банківської системи склав приблизно 1,1 трлн грн, обсяг сформованих резервів склав 386 млрд грн.
«Таким чином держава потенційно може залучити в ОВДП приблизно 190 млрд грн. Це дуже значні кошті, які держава може використати на фінансування бюджету. Взагалі існує світова практика, коли державі потрібно стимулювати економіку, одним із елементів такого стимулювання є зниження норм резервування для банків для вивільнення коштів, які через різні інструменти, наприклад кредитування, потрапляють в реальну економіку. Міністерство фінансів використовує цей інструмент, але для фінансування держави, що є доречним в теперішній час», — сказав він.
Чи буде збільшений тиск на курс гривні
Збільшення ОВДП у резервах банків матиме мінімальний вплив на курс.
«Важливо розуміти, що якщо коштами будуть фінансувати реальний сектор, це дасть можливість розвивати різні галузі економіки та отримувати податки. Якщо значна частка грошей фінансуватиме соціальний сектор, це може привести до підвищення рівня інфляції», — вважає Левченко.
Водночас Антон Болдирєв не очікує збільшення девальваційного тиску. «Міжнародні резерви НБУ знаходяться на рівні $28,5 млрд, це більше ніж було на 1 березня 2022 р., а також обсяги міжнародної допомоги дозволяють НБУ підтримувати валютний ринок в межах встановленого коридору», — впевнений він. Крім того, за його словами, імовірне підвищення конкуренції серед банків за строкові ресурси клієнтів, насамперед фізичних осіб, може мати позитивний ефект на привабливість гривневих активів, сприяючи частковому зниженню тиску на валютний ринок.
Чи є ризики для банків
Банкіри вважають, що ризики для банківської системи низькі і будуть знижуватися із збільшенням банків, які будуть купувати ОВДП в резерви.
За словами Самаріної з ПриватБанку, надання банкам можливості покривати частину обовʼязкового резерву за рахунок ОВДП для банків — це зменшення суми коштів банків, що не приносять дохід, стимулювання нових вкладень на борговому ринку, для НБУ — зниження «перегрітого» обсягу депозитних сертифікатів.
«Звичайно, вона не може спуститися до нуля, подушка ліквідності має бути достатньо диверсифікованою та складатися з шарів різної терміновості. Проте і 450 млрд грн — це забагато. Отже побачити ризики для банківської системи від такого кроку складно. Вчорашній аукціон на первинному ринку ОВДП підтвердив дієвість цього рішення для банків. Попит був дійсно високим, як і очікувалося», — сказала вона. Вчора Мінфін зміг залучити від продажу ОВДП 23,5 млрд грн, з яких більше 20 млрд грн припадає саме на той випуск, який банкам дозволено заводити в резерви.
Самаріна стверджує, що всі гравці банківського ринку додають «своє» до надлишкової ліквідності банківської системи. «Наприклад частка ПриватБанку в загальному обсязі депозитних сертифікатів на сьогодні - 18%, при цьому доля ринку коштів клієнтів суттєво більша — 24% по всіх рахунках і валютах», — сказала вона.
З цих об'ємів у депсертифікатах державні і приватні банки можуть частину перенаправити в більш ризиковані та менш дохідні інструменти. «Знову ж таки, ризики від такої зміни структури мають бути тверезо оцінені, особливо якщо мова йде про кредитування економіки, проте вони певною мірою неминучі. Економічна екосистема має їх розділити між гравцями. Чим більше учасників risk sharing, тим менші витрати на ризик на кожного з них», — пояснила банкірка.
На думку Левченко, основний ризик полягає в спроможності держави виконати свої зобов’язання. «Резерви, які формуються під кредитні операції банків — це гарантія повернення коштів вкладникам банків, які інвестували свої кошти. Якщо держава не буде в змозі повернути гроші банкам, вони в свою чергу не зможуть повернути ці кошти вкладникам», — сказав він.
Банкіри впевнені, що нова ініціатива НБУ буде цікава як державним, так і приватним банкам.
«На мою думку державні банки активно будуть користуватися цією можливістю, але і приватні банки теж долучаться до процесу конвертації реальних грошових резервів в ОВДП. Різниця лише в тому, наскільки приватні банки мають ризик-ліміти на покупку державних ОВДП», — сказав Левченко.
Як нове резервування вплине на погляди МВФ щодо співпраці з Україною
«Можемо припустити, що успішне впровадження такого заходу матиме позитивний вплив на відносини з нашими партнерами, оскільки забезпечення 100% роловеру зобов’язань входить до завдань нової програми з МВФ», — зазначив Болдирєв.
Тарас Котович додав, що меморандум з МВФ передбачає роловер за внутрішнім боргом, і саме нові залучення на первинному ринку сприятимуть його досягненню. «Тому навряд чи такі рішення матимуть негативну оцінку партнерів», — підкреслив він.
